Методика відображення в конфігурації внесення статутного фонду в іноземній валюті

Варіант «А»

Варіант «В»

 

Наведені в методиках рекомендації моделювалися в конфігурації «Бухгалтерія для України», редакція 1.2. Методика також актуальна для конфігурації "Управління торговельним підприємством для України", редакція 1.2

Порядок відображення операцій з формування статутного капіталу залежить від умов самого установчого договору. У ньому може бути передбачено як внесення до статутного фонду фіксованої суми іноземної валюти, так і внесення певної суми іноземної валюти, еквівалентної фіксованій сумі гривень. Наприклад, статутний фонд становить 10000 грн., що за курсом на день підписання установчого договору становить 1250 доларів; внески здійснюються в доларах. А може бути визначено, що статутний фонд становить 10000 грн., внески здійснюються в доларах за курсом на момент внесення.

У першому випадку можна зазначити, що заборгованість учасників відображена в іноземній валюті, а в другому – заборгованість відображена в національній валюті, а способом платежу є іноземна валюта. Тому лише в першому випадку для оцінки в обліку заборгованості засновників потрібно керуватися нормами П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». У податковому обліку потрібно керуватися нормами ПКУ (п.153.1.3).

Звертаємо увагу, що якщо погашення заборгованості учасників за внесками до статутного фонду планується у фіксованій сумі іноземної валюти, то така заборгованість є «монетарною статтею». Тому наприкінці періоду необхідно для неї визначити курсову різницю в бухгалтерському обліку.

Розглянемо на конкретних прикладах.

Статутний фонд ТОВ «Добро», розмір якого 160000 грн., поділено на 2 рівні частини по 80000 грн. відповідно. Установчим договором передбачено:

• варіант «А»: внески першого учасника здійснюються у валюті за курсом, що діє на момент підписання установчого договору, у доларах США, а другого – у гривнях;
• варіант «Б»: внески першого учасника здійснюються у валюті за курсом, що діє на момент внесення, у доларах США, а другого – у гривнях.

Згідно з нормами Закону України «Про господарські товариства» до моменту реєстрації підприємства учасники вносять мінімум по 30 % своєї частини статутного фонду. Курс НБУ:

• на дату підписання установчого договору – 8,0 грн./дол.;
• на дату внесення початкової частини внеску (30 %) до статутного фонду – 7,98 грн./дол.;
• на дату реєстрації підприємства –7,7 грн./дол.;
• на дату остаточного розрахунку (внесення решти 70 % внеску ) – 7,99 грн./дол.;
• на дату закінчення місяця, у якому внесено 30% внеску (для визначення курсових різниць)- 7,85 грн./дол.;
• на дату закінчення місяця, у якому внесено 70% внеску (для визначення курсових різниць)- 7,97 грн./дол.

Варіант «А»

Для варіанта «А» до плану рахунків додаємо новий рахунок 461 «Неоплачений капітал у валюті з ознакою ведення валютного обліку. Таким чином, цей рахунок вважатиметься «монетарним» (у конфігурації всі рахунки, що мають валютну ознаку, за замовчуванням вважаються «монетарними», якщо інше не зазначено у відповідному регістрі відомостей «Немонетарні рахунки») і за ним виконуватиметься переоцінка.

Ручною операцією (меню "Проводки" - "Операція (бухгалтерський і податковий облік)") відображаємо заборгованість учасників за внесками до Статутного фонду, а також курсову різницю, що утворилася внаслідок зміни курсу порівняно з курсом на дату підписання установчого договору.

1-й етап – відображення 30% Статутного фонду, внесених на момент реєстрації

Вносимо документом «Платіжне доручення вхідне» з видом операції «Інше надходження безготівкових коштів.

При цьому для внесення заборгованості у валюті для 1-го учасника як кореспондуючий рахунок обираємо доданий нами рахунок 461.

Документ сформує рухи з бухгалтерського та податкового обліку.

Для внесення заборгованості у валюті для 2-го учасника як кореспондуючий рахунок обираємо вже наявний у конфігурації рахунок 46.

Розглянемо ситуацію, коли решту 70% статутного фонду вносять наступного місяця. Обираємо документ «Закриття місяця» з обраною дією «Переоцінка валютних коштів» у бухгалтерському та податковому обліках.

Документ формує проводки з переоцінки «монетарних» рахунків.

Також у конфігурації механізм розрахунку переоцінки валютних коштів винесено в окреме вікно для того, щоб можна було проаналізувати та проконтролювати отримані суми.

2-й етап – внесення решти 70% статутного фонду

Вносимо решту сум також документами «Платіжне доручення вхідне», при цьому бачимо, що документ із внесення валютної суми формує також додаткові проводки з переоцінки рахунку у зв'язку зі зміною курсу.

Завершальним етапом буде проведення документа «Закриття місяця», з обраною дією «Переоцінка валютних коштів».

Бачимо, що переоцінка рахунку 461 не відбувається, оскільки заборгованість за внесенням внесків у нас вже закрита.

Формуємо звіти «Оборотно-сальдова відомість» з бухгалтерського та податкового обліків, щоб переконатися, що всі проводки сформовані правильно.

Варіант «В»

Для варіанта «В» додавати новий рахунок до плану рахунків немає необхідності, оскільки заборгованість відображена в національній валюті, просто способом платежу є іноземна валюта.

1-й етап – відображення 30% Статутного фонду, внесених на момент реєстрації

Документами «Платіжне доручення вхідне» з обраною операцією «Інше надходження безготівкових коштів» і кореспондуючим рахунком 46 вносимо суму 30% внеску, при цьому у валюті в перерахунку за курсом здійснення операції, тобто 24000,00 грн.(сума внеску в гривні) / 7,98 (курс долара) = 3007,52 дол.

Наприкінці місяця формуємо документ «Закриття місяця».

2-й етап – внесення решти 70% статутного фонду

Аналогічним чином (за допомогою документів «Платіжне доручення вхідне») з перерахунком за курсом здійснення операції з внесення внеску у валюті 56000,00 грн. (сума заборгованості у гривні) / 7,99 грн./дол.(курс на дату операції) = 7008,76 дол. вносимо решту 70% внеску.

Проводимо документ «Закриття місяця» з переоцінкою валютних коштів у бухгалтерському та податковому обліку і формуємо оборотно-сальдову відомість для перевірки.