Нормативно-довідкова інформація: облік запасів

Склади

Важливо!!!

 

Склади

Перелік місць зберігання підприємства зберігається в довіднику "Склади (Місця зберігання)". Кожна складова призначена для того, щоб описувати фізичне місце зберігання запасів (ангар, майданчик, кімната, комора тощо).

Рис.1. Склади

Практично в усіх документах, які реєструють рух запасів, показують місце їх зберігання, використовуються елементи довідника "Склади (Місця зберігання).

Види складів:

• оптові

• роздрібні

• неавтоматизовані торгові точки.

Під час вибору виду складу існують деякі обмеження на документообіг, який використовується з цим видом складу. Склади виду "Роздрібний" (інша назва "автоматизована торгова точка") і "Неавтоматизована торгова точка" існують для відображення операцій роздрібної торгівлі. На складах виду "Оптовий" відображаються всі інші операції. Наприклад: облік матеріалів і продукції для виробничої діяльності.

Тип цін для кожного виду складу задається за замовчуванням. Обов'язковим є використання і зазначення типу цін для обліку роздрібної торгівлі в цінах продажу.

"Номенклатурні групи" використовуються для групування виробничих витрат підприємства за групами виробленої номенклатури, доходів від реалізації та собівартості реалізації за групами реалізованих товарів. Субконто "Номенклатурні групи" базується на однойменному довіднику.

Рис.2. Номенклатурні групи

У довіднику відбувається реєстрація назви та складу угруповань номенклатурних позицій, схожих за будь-якими властивостями. Також для всіх елементів довідника зазначається його податкове призначення для цілей податкового обліку виробничої діяльності. Одна група може складатися з великої кількості номенклатурних позицій, але кожна номенклатурна позиція може входити лише до однієї групи.

Склад групи заповнюється двома способами. Перший — у формі елемента через піктограми списку "Склад групи", а другий — автоматично, коли заповнюється реквізит "Номенклатурна група" у формі елемента довідника "Номенклатура".

Важливо!!!

Не плутайте групи довідника "Номенклатура" з елементами довідника "Номенклатурні групи". Групи довідника "Номенклатура" не використовуються в документах або проводках. Це просто елемент ієрархічної структури довідника, який потрібен лише для впорядкування списку номенклатурних позицій і швидкого пошуку потрібного елемента. Для ведення аналітичного обліку за рахунками бухгалтерського плану рахунків ми використовуємо довідник "Номенклатурна група".

У документах, які відображають операції з надходження, переміщення або вибуття товарно-матеріальних цінностей, користувач зазначає відповідну номенклатуру та облікові параметри операції окремо для кожної номенклатурної позиції. Облікові параметри — рахунки бухгалтерського та параметри податкового обліку.

Також рекомендується закріпити в системі облікові параметри, які дуже часто використовуються для конкретних номенклатурних позицій або для груп номенклатури. Це спростить і прискорить роботу. Якщо параметри встановлені для групи довідника "Номенклатура", вони діятимуть для всіх її елементів, навіть якщо вони додані після встановлення.

У регістрі відомостей "Рахунки обліку номенклатури" визначають значення облікових параметрів господарських операцій із запасами, послугами та обладнанням як "значення за замовчуванням".

Рис.3. Рахунки обліку номенклатури

Знайти його можна двома способами:

• з картки конкретної номенклатури,

• через головне меню.

Рис.4. Доступ до рахунків обліку номенклатури

У регістрі Рахунки обліку номенклатури для номенклатурної позиції (або для групи довідника "Номенклатура"), для конкретного складу або виду складу, для організації зазначаються різні облікові параметри. Верхня група реквізитів визначає, у якому випадку будуть використовуватися ці рахунки. Запис діє для всіх випадків, якщо поле порожнє. Наприклад, якщо поле "Організація" заповнене, то ці рахунки підставлятимуться в документи цієї організації. Найвищий пріоритет мають записи із заповненим призначенням. Це означає, що якщо є запис із заповненою організацією та запис, у якому не заповнена організація, то в документи, видані від імені цієї організації, використовуватимуться рахунки із запису із заповненою організацією. Не треба забувати, що користувач може змінити будь-який рахунок, підставлений у документ за замовчуванням.

Рахунки бухгалтерського обліку задаються для різних операцій із ТМЦ — для власних і комісійних товарів, для тих, які зберігаються на складах або були передані на комісію чи на переробку. Тут же задаються податкові параметри операцій із такими видами запасів. До них належать:

• податкове призначення ПДВ — використовується в документах купівлі (оприбуткування) для обліку ПДВ як "цільове" призначення запасу,

• податкове призначення доходів і витрат — використовується в документах продажу та іншого вибуття ПДВ під час списання на рахунки 9 класу для цілей визначення витрат, які впливають на розрахунок оподатковуваного прибутку.

До регістру можна ввести записи з обліковими параметрами "за замовчуванням" і для послуг. У цьому випадку основним рахунком обліку буде рахунок витрат, а одним із субконто — стаття витрат.

Під час відображення операцій реалізації, крім рахунку обліку номенклатури та рахунку розрахунків із контрагентами, можна також використовувати рахунки обліку доходів від реалізації та собівартості реалізації. Рахунок вирахування доходів від реалізації використовують для операцій повернення. У більшості випадків дотримується порядок використання та відповідність цих рахунків. Наприклад, під час реалізації товарів застосовуються рахунки 902 "Собівартість реалізованих товарів", 702 "Дохід від реалізації товарів" і 704 "Вирахування з доходу". Список таких наборів рахунків, які характеризують операцію реалізації, вводиться користувачем самостійно в довідник "Схеми реалізації" і потім використовується для вставлення в документи реалізації. Деякі схеми в довіднику створені на етапі конфігурування системи, також користувач може створювати нові схеми. У всіх випадках у схемах прописуються відповідні рахунки та статті доходів і витрат.

Кожна схема реалізації повинна відповідати кожній номенклатурній позиції, тому що в одному документі можуть реалізовуватися одночасно товари, продукція та послуги. Схеми реалізації зазначаються в регістрі відомостей "Рахунки обліку номенклатури" як значення за замовчуванням для конкретних номенклатурних позицій або групи позицій.

Під час початкового заповнення ІБ автоматично створюються деякі записи регістру відомостей. У більшості випадків цього достатньо для підставляння за замовчуванням рахунків бухгалтерського обліку в проводки. У разі створення нових груп, тим більше на верхньому рівні ієрархії, необхідно створювати для них запис з обліковими параметрами за замовчуванням.

Для розрахунку суми операції в документах купівлі, продажу та довільного оприбуткування ТМЦ використовуються відповідно ціни купівлі або продажу.

У типовій конфігурації представлені такі способи роботи з цінами номенклатури:

• введення значень цін у документи вручну,

• зафіксувати значення цін у системі в розрізі типів цін (закупівельні, оптові, роздрібні, спеціальні тощо). Зафіксовані значення автоматично вставляються в документи, які відображають операції з ТМЦ. Також ці значення можна пізніше відредагувати. Тому за частої зміни цін закупівлі та за відсутності необхідності відстежувати їх зміну, а також якщо на підприємстві не застосовуються погоджена система й затверджені значення цін продажу, довідкові ціни не потрібно фіксувати. Єдиний випадок, коли використання довідково-зафіксованих цін є обов'язковим, — це облік роздрібної торгівлі в цінах продажу.

У разі якщо значення цін фіксуються автоматично, то їх вставлення в документи налаштовується в кількох місцях системи з різними пріоритетами:

• Найвищий пріоритет має таке налаштування. У договорах із контрагентами встановлюється рекомендований тип цін під час відображення операцій із цим контрагентом. Наприклад, у договорі з постачальником слід установити як тип цін "за замовчуванням" — закупівельні ціни, а в договорі з покупцем — оптові,

• у "Налаштуванні користувача — Основні значення для підставляння в документи та довідники" для конкретного користувача є можливість зазначити основний тип цін для документів продажу. Він підставлятиметься, якщо в договорі з контрагентом немає чітко зазначеного типу цін,

• також можна зазначити основний тип цін для складу, він буде використаний під час оформлення продажу кінцевому споживачу документом "Звіт про роздрібні продажі".

За кнопкою "Ціни та валюта", безпосередньо в кожному документі, можна встановити значення цін для всієї номенклатури документа за вибраним типом або за кнопкою "Змінити — Установити ціни за типом" — для деяких позначених позицій номенклатури.

У довіднику "Типи цін номенклатури" ведеться список використовуваних типів цін.

Рис.5. Типи цін номенклатури

Знайти його можна двома способами:

• з картки конкретної номенклатури,

• через головне меню.

Рис.6. Доступ до типів цін номенклатури

Ціни задаються в різних валютах. Під час вставлення в документ ціна автоматично перераховується у валюту документа.

Можна фіксувати конкретні значення цін певного типу номенклатурної позиції за допомогою документа "Установлення цін номенклатури". Значення для одного типу цін задаються одним документом. Цей документ також можна створити "введенням на підставі" документа купівлі ТМЦ "Надходження товарів і послуг". Таким чином, ми дуже швидко та зручно реєструємо закупівельні ціни для нових позицій номенклатури, і надалі вони автоматично використовуватимуться як значення "за замовчуванням" у прибуткові документи

У документі представлені деякі сервісні варіанти автоматичного заповнення

• заповнити номенклатурним складом вибраної групи довідника "Номенклатура"; заповнити номенклатуру та чинні на цей момент ціни за вибраним у шапці документа типом; заповнити номенклатуру та ціни з документів надходження або з будь-якого іншого тощо. Останній варіант можна зробити за допомогою кнопки "Змінити — Додати з документа".

Якщо в ІБ ведеться облік роздрібної торгівлі в цінах продажу, то для роздрібних точок необхідно зазначати, який використовується тип цін продажу (у довіднику "Склади (місця зберігання)") і встановити значення цін цього типу. Під час надходження номенклатури до роздрібної точки обов'язково має бути зареєстровано значення ціни продажу.

У разі зміни будь-якої ціни не можна змінювати значення цін у першому документі. Потрібно внести новий екземпляр цього документа та зазначити нову ціну. Протягом дня може діяти лише одне значення ціни на одну позицію номенклатури одного типу цін.

Для кожної позиції номенклатури в системі може одночасно зберігатися багато значень цін, залежно від того, скільки типів цін було введено в довідник "Типи цін номенклатури". Зафіксовані ціни всіх типів для конкретної номенклатури на цей момент можна побачити в картці елемента довідника "Номенклатура" на вкладці "Ціни". Планова вартість номенклатури — особливий тип цін.

Рис.7. Налаштування параметрів обліку

Протягом місяця в операціях випуску собівартість продукції та напівфабрикатів, калькульованих наданих послуг відображається за плановими (нормативними) цінами. Щоб не вводити ці ціни вручну у виробничих документах випуску продукції та надання виробничих послуг, застосовують спеціальне налаштування системи. Як планову собівартість може бути вибрано один із типів цін, введених у довіднику "Типи цін номенклатури". Тип цін планової собівартості номенклатури зазначено в "Налаштуванні параметрів обліку" на вкладці "Виробництво". У результаті цього в документи підставлятимуться ціни цього типу. Значення цін також потрібно ввести за допомогою документа "Установлення цін номенклатури".

=початок==розміщено===