Приклади налаштувань рахунків обліку за замовчуванням

Налаштування рахунків обліку розрахунків з контрагентами

• Приклад 1. Найзагальніше налаштування
• Приклад 2. Налаштування, що відображає особливості розрахунків у валюті
• Приклад 3. Налаштування, що відображає відокремлений облік розрахунків з конкретним контрагентом
• Приклад 4. Налаштування, що відображає відокремлений облік розрахунків за конкретним договором

Налаштування рахунків обліку номенклатури

• Приклад 1. Загальне налаштування ("за замовчуванням")
• Приклад 2. Налаштування "за замовчуванням" для конкретної організації.
• Приклад 3. Налаштування для обліку номенклатури, що входить до певної групи довідника "Номенклатура"
• Приклад 4. Налаштування для відокремленого обліку конкретної номенклатури
• Приклад 5. Налаштування для відокремленого обліку за конкретним складом
• Приклад 6. Налаштування для обліку номенклатури з урахуванням типу складу

Наведені в методиках рекомендації моделювалися в конфігурації «Бухгалтерія для України», редакція 1.2.

Як відомо, у конфігурації рахунки обліку розрахунків з контрагентами, а також рахунки обліку номенклатури (товарів, матеріалів тощо) можна вказувати безпосередньо в документах ("Надходження товарів і послуг", "Реалізація товарів і послуг" тощо).

Щоб заощадити час під час заповнення документів у стандартних ситуаціях, існує механізм заповнення рахунків обліку за замовчуванням відповідно до попередньо виконаних налаштувань.

Приклади таких налаштувань, що розкривають можливості програми в розглянутому аспекті, наведено нижче.

Налаштування рахунків обліку розрахунків з контрагентами

Налаштування рахунків обліку розрахунків з контрагентами зберігаються в регістрі відомостей "Рахунки обліку розрахунків з контрагентами" (меню "Підприємство" - "Рахунки обліку розрахунків з контрагентами"). Різні налаштування можна задати для обліку в різних організаціях, а також для конкретного контрагента (зокрема — за кожним конкретним договором окремо), або для конкретного виду розрахунків (наприклад, окремо для розрахунків у гривнях, іноземній валюті та в умовних одиницях).

Приклад 1. Найзагальніше налаштування

Припустімо, нам необхідно, щоб у найзагальнішому випадку в документи підставлялися такі налаштування бухгалтерського та податкового обліку:

• рахунок обліку розрахунків з постачальниками - 631;
• рахунок обліку виданих авансів - 3711;
• рахунок обліку розрахунків з постачальником за бартером - 631;
• рахунок обліку розрахунків за отриманою зворотною тарою з постачальниками - 6851;
• рахунок обліку авансів за переданою зворотною тарою з покупцями - 3711;
• рахунок обліку розрахунків з покупцями - 361;
• рахунок обліку отриманих авансів - 6811;
• рахунок обліку розрахунків з покупцем за бартером – 361.
• рахунок обліку розрахунків за переданою зворотною тарою з покупцями - 3771;
• рахунок обліку авансів за отриманою зворотною тарою з постачальниками - 6811;
• рахунок ПДВ н/к (непідтверджений) – 6442;
• рахунок ПДВ н/к – 6441;
• ставка ПДВ (за придбанням) – 20%;
• податкове призначення – Опод. ПДВ
• податкове призначення (за тарою) – Неопод. ПДВ, будь-яка госп.
• рахунок ПДВ н/о (непідтверджений) – 6432;
• рахунок ПДВ н/о – 6431;
• ставка ПДВ (за продажем) – 20%;
• податкове призначення – Опод. ПДВ
• податкове призначення (за тарою) – Неопод. ПДВ, будь-яка госп.

Тоді ми вносимо до регістру запис, у якому нічого не вказуємо в полях "Організація", "Контрагент", "Договір", "Вид розрахунків" (див. на рис. Відповідну форму введення). Якщо жодних записів більше в регістрі не буде, то зазначені вище рахунки підставлятимуться за замовчуванням до всіх відповідних документів за всіма організаціями (що може виявитися зручним за єдиної облікової політики).

Рисунок 1 - Налаштування рахунків обліку розрахунків з контрагентами "за замовчуванням"

Приклад 2. Налаштування, що відображає особливості розрахунків у валюті

Якщо в організації є розрахунки у валюті (для ведення яких у конфігурації передбачені окремі рахунки розрахунків), то користуватися лише універсальним налаштуванням, наведеним у прикладі 1, буде вкрай незручно: адже за рахунками, зазначеними в цьому налаштуванні, не передбачено ведення валютного обліку, відповідно, не розраховуватимуться курсові різниці.

Уведемо спеціальні налаштування окремими записами до регістру (також універсальні — для всіх організацій і договорів, тобто поля "Організація", "Контрагент", "Договір" не заповнюємо):

• вид розрахунку - "Розрахунки в іноземній валюті"
• рахунок розрахунків з постачальниками - 632;
• рахунок обліку виданих авансів - 3712;
• рахунок обліку розрахунків з постачальником за бартером - 632;
• рахунок обліку розрахунків з покупцями - 362;
• рахунок обліку отриманих авансів - 6812;
• рахунок обліку розрахунків з покупцем за бартером – 362.
• рахунок ПДВ н/к (непідтверджений) – 6442;
• рахунок ПДВ н/к – 6441;
• ставка ПДВ (за придбанням) – Не ПДВ;
• податкове призначення – Опод. ПДВ
• рахунок ПДВ н/о (непідтверджений) – 6432;
• рахунок ПДВ н/о – 6431;
• ставка ПДВ (за продажем) – 0%;
• податкове призначення – Опод. ПДВ

Форму введення такого запису подано на наведеному нижче рисунку.

Рисунок 2 - Налаштування рахунків обліку розрахунків з контрагентами "за замовчуванням" для розрахунків в іноземній валюті

Приклад 3. Налаштування, що відображає відокремлений облік розрахунків з конкретним контрагентом

Облік розрахунків за митними платежами з митницею слід вести на рахунку 3771, який відрізняється від рахунку взаєморозрахунків з постачальниками за замовчуванням. Тоді, за аналогією з вищесказаним, потрібно ввести новий запис, заповнивши поля "Організація" та "Контрагент", а в полі "Рахунок розрахунків з постачальниками" вказується рахунок 3771.

Приклад 4. Налаштування, що відображає відокремлений облік розрахунків за конкретним договором

Мета налаштування може полягати у відстеженні розрахунків за важливим договором. У цьому випадку заповнюється, крім зазначеного в прикладі 3, поле "Договір". Тоді зазначені рахунки розрахунків підставлятимуться до документів лише під час вибору цього договору.

Налаштування рахунків обліку номенклатури

За багатофірмового обліку одна й та сама номенклатура може обліковуватися в одній фірмі — як готова продукція, в іншій — як товар для перепродажу, у третій — як матеріал тощо. Водночас зручно користуватися одним і тим самим елементом довідника "Номенклатура". Важливу роль тут відіграють налаштування рахунків обліку номенклатури "за замовчуванням", що зберігаються в регістрі відомостей "Рахунки обліку номенклатури" (меню "Підприємство" - "Товари (матеріали, продукція, послуги)" - "Рахунки обліку номенклатури").

Приклад 1. Загальне налаштування ("за замовчуванням")

Нехай основною діяльністю підприємств є торгівля. Тоді логічно вважати за замовчуванням, що оприбутковувана або реалізовувана цінність є товаром (а не матеріалом, наприклад) для всіх цих підприємств, при цьому краще вказати рахунок обліку товарів на складі (281) і переданих на комісію (283). Крім того, якщо є договори комісії (або можуть укладатися в майбутньому), то корисно також вказати рахунок обліку комісійних товарів (0241), а також товарів, переданих на субкомісію (0242).

У конфігурації рахунки обліку реалізації (рахунки обліку собівартості реалізованої номенклатури, доходів від реалізації, а також вирахувань із доходів) згруповані в окремому довіднику «Схеми реалізації». Тому під час зазначення рахунків обліку номенклатури зазначаються саме схеми реалізації, а не конкретні рахунки. У цьому прикладі необхідно вибрати схему реалізації «Товари» (собівартість реалізації 902, дохід від реалізації 702, вирахування з доходу 704).

Для цілей податкового обліку задаються податкові ознаки: податкове призначення доходів і витрат та податкове призначення запасів.

Щоб налаштування мало універсальний характер для всіх організацій і номенклатури, у записі не вказується будь-яка конкретна організація або номенклатура (рисунок 3).

Рисунок 3 – Універсальне налаштування "за замовчуванням" для всіх організацій

Приклад 2. Налаштування "за замовчуванням" для конкретної організації.

Якщо, наприклад, одна з організацій є виробничою, то для неї зручнішим налаштуванням є інше — щоб цінності, що надходять, оприбутковувалися не на рахунок обліку товарів, а на рахунок обліку матеріалів (наприклад, 201). У цьому випадку змінюється зміст рахунків обліку передачі та позабалансового рахунку обліку — у цьому випадку під передачею розумітиметься рахунок обліку матеріалів, переданих у переробку, а позабалансовий рахунок обліку відповідатиме рахунку обліку отриманих у переробку матеріалів (0221). Крім того, припустімо, що ця організація не має планів щодо комісійної торгівлі, тоді рахунки обліку комісійних товарів можна не вказувати.

У цьому налаштуванні ми вказуємо конкретну організацію. У результаті конкретний варіант налаштування може бути таким (рисунок 4).

Рисунок 4 – Налаштування для виробничої організації

Приклад 3. Налаштування для обліку номенклатури, що входить до певної групи довідника "Номенклатура"

Дуже зручним за певних умов може виявитися структурування довідника "Номенклатура" — в одну групу об'єднуються всі товари, в іншу — послуги тощо. У цьому випадку знадобиться налаштування рахунків обліку під певну групу номенклатури, наприклад, для обліку продукції власного виробництва на заводі (що входить до групи "Продукція" довідника "Номенклатура") воно може виглядати як на рисунку 5.

Рисунок 5 – Налаштування для обліку номенклатури, що входить до певної групи довідника "Номенклатура"

Приклад 4. Налаштування для відокремленого обліку конкретної номенклатури

Зовні може виявитися дуже схожим на попередній приклад, тільки в полі "Номенклатура" вказується вже не група, а конкретний елемент довідника "Номенклатура". У цьому випадку конкретна номенклатура може обліковуватися за замовчуванням на окремих субрахунках.

Приклад 5. Налаштування для відокремленого обліку за конкретним складом

Принцип налаштування рахунків обліку за конкретним складом такий самий, як і в попередніх прикладах. У полі «Склад» вказується конкретний склад. У цьому випадку номенклатура на конкретному складі може обліковуватися за замовчуванням на окремих субрахунках.

Приклад 6. Налаштування для обліку номенклатури з урахуванням типу складу

За допомогою типу складу здійснюється розділення обліку номенклатури на оптових і роздрібних складах. Приклад заповнення налаштування рахунків обліку товарів у роздрібній торгівлі наведено на рисунку 6.

Рисунок 6 – Налаштування для обліку номенклатури з урахуванням типу складу