Розрахунок курсової різниці за середньозваженим курсом при післяоплатах від покупця

Основні налаштування

Розрахунок курсових різниць

Приклад

Аналіз даних

Наведені у статті приклади відтворювалися в конфігурації «Бухгалтерія для України» (редакція 1.2, не нижче релізу 1.2.17). Методика, описана у статті, актуальна також для конфігурації «Управління торговим підприємством для України» (редакція 1.2, не нижче релізу 1.2.17).

З основними налаштуваннями й особливостями відображення валютних операцій у типових конфігураціях можна ознайомитися у статті «Основні принципи обліку операцій в іноземній валюті».

У цій статті буде розглянуто приклади розрахунку курсових різниць при післяоплатах від покупця у разі обліку валюти за середньозваженим курсом.

Основні налаштування

У прикладі використовувався договір із контрагентом з веденням взаєморозрахунків «За договором у цілому».

Приклад передбачає подальші оплати постачальнику за надані товари, тому рахунки авансів не використовуються.

У «Налаштуванні параметрів обліку» не встановлено прапор «Вести розрахунки за документами». Значення цього реквізиту визначає не тільки варіант деталізації аналітичного обліку розрахунків із контрагентами, а й варіант розрахунку курсової різниці. Якщо прапор не встановлено, розрахунок курсових різниць відображатиметься за середньозваженим курсом.

Розрахунок курсових різниць

Приклад розрахунку курсових різниць у конфігурації буде розглянуто за аналогією з теоретичним прикладом, описаним у таблиці 1 статті «Порядок розрахунку курсової різниці при розрахунках із покупцями».

Приклад

Організація відображає операції кількох придбань товарів і оплат постачальнику за поставлені товари у разі зміни валютних курсів.

Послідовність подій:

1. 01.01.2014 відвантаження покупцеві на суму 100 $ за курсом 800 грн.
2. 05.01.2014 відвантаження покупцеві на суму 100 $ за курсом 790 грн.
3. 10.01.2014 оплата від покупця на суму 100 $ за курсом 805 грн.
4. 15.01.2014 відвантаження покупцеві на суму 100 $ за курсом 810 грн.
5. 20.01.2014 оплата від покупця на суму 100 $ за курсом 830 грн.
6. 30.01.2014 оплата від покупця на суму 100 $ за курсом 825 грн.

1. Перше відвантаження покупцеві на суму 100 $ за курсом 800 грн.:

2. Друге відвантаження покупцеві на суму 100 $ за курсом 790 грн.:

3. Перша оплата від покупця на суму 100 $ за курсом 805 грн:

За даними прикладу переоцінюється сума операції оплати (100 $, як менша із сум), а не весь залишок за рахунком 362 (200 $ за операціями відвантаження).

Середній курс розраховується, виходячи з курсів валют на дати за двома оформленими відвантаженнями покупцеві, і становить 795 грн. за 100 $ = (800+790)/2.

4. Третє відвантаження покупцеві на суму 100 $ за курсом 810 грн.:

Нагадаємо, що курсова різниця не розраховується, незважаючи на наявність залишку за дебетом рахунку 362. Переоцінка рахунку активів відображатиметься при формуванні проведення з кредиту рахунку активів, тобто, за документом оплати.

5. Друга оплата від покупця на суму 100 $ за курсом 830 грн.:

Середній курс розраховується виходячи з попереднього середнього курсу за двома першими реалізаціями та курсу валюти на день третьої реалізації, і становить 802,5 грн. за 100 $ = (795+810)/2.

Нагадаємо, що 795 грн. - це середній курс за двома першими реалізаціями, а 810 грн. – це курс валюти на день третьої реалізації.

6. Третя оплата від покупця на суму 100 $ за курсом 825 грн.:

Оскільки після останньої оплати від покупця (п.5 прикладу) відвантажень не було, середньозважений курс реалізацій не змінився і на момент третьої оплати становив 802,5 грн. за 100 $.

Аналіз даних

Проконтролювати коректність закриття взаєморозрахунків за цією господарською операцією можна за допомогою звіту «Картка рахунку» за рахунком 362:

Для перегляду інформації про курсову різницю (рахунок 714 у прикладі) також можна скористатися звітом «Картка рахунку»: