Податки на міжнародні посилки: що діє зараз і до яких змін готуватися
Розбираємо чинне оподаткування міжнародних посилок і доопрацьований пакет законопроєктів: де сьогодні працює межа 150 євро, як пропонують стягувати ПДВ із дистанційних покупок, що означає виняток для некомерційних відправлень до 45 євро та які процеси варто підготувати покупцям, продавцям, маркетплейсам і логістичним операторам.. Що саме сталося у вересні. Чинний режим: як рахувати сьогодні. Що пропонує новий пакет. Порівняння без юридичного туману. Як можуть змінитися процеси покупця. Що варто підготувати продавцю та маркетплейсу. Що зміниться для поштового або експрес-оператора. Завдання для бухгалтера й фахівця з облікової системи. Що робити вже зараз: короткий план. Практичний висновок
Чинний режим: як рахувати сьогодні
Порівняння без юридичного туману
Як можуть змінитися процеси покупця
Що варто підготувати продавцю та маркетплейсу
Що зміниться для поштового або експрес-оператора
Завдання для бухгалтера й фахівця з облікової системи
Що робити вже зараз: короткий план
Покупець бачить новину про «ПДВ на всі посилки з першого євро» і відкладає замовлення. Продавець уже перераховує ціни. Оператор готує новий сценарій стягнення платежу. Проте для кожного з них перше запитання має бути однаковим: це вже чинна норма чи лише проєкт?
Коротка відповідь станом на 11 вересня 2026 року: правила для міжнародних посилок ще не змінилися. Доопрацьований пакет № 16051-1 і № 15460 отримав рекомендацію профільного комітету Верховної Ради, але ще очікує розгляду парламентом. Отже, нараховувати ПДВ на звичайну покупку вартістю до 150 євро лише на підставі новин не треба.
Що саме сталося у вересні
7 вересня Кабінет Міністрів повторно схвалив два пов’язані проєкти щодо оподаткування малих поштових та експрес-відправлень, замовлених через маркетплейси. 9 вересня у Верховній Раді зареєстрували альтернативний податковий законопроєкт № 16051-1, а 10 вересня Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти його разом із митним законопроєктом № 15460 за основу та в цілому.
Статус: законопроєкти, не закони. У картці № 16051-1 на 11 вересня зазначено «очікує розгляду». Попереду ще рішення Верховної Ради, підписання та офіційне опублікування. Крім того, доопрацьована редакція відсуває можливий старт нових норм: вони мають запрацювати не раніше липня 2027 року, а не просто з найближчого дня після гучного повідомлення.
Оскільки тема змінюється буквально за добу, бухгалтеру й бізнесу доцільно перевіряти не перекази в соціальних мережах, а картки законопроєктів і офіційні повідомлення Мінфіну. Саме статус проходження документа, остаточний текст і дата набрання чинності визначатимуть, коли перебудовувати розрахунки.
Чинний режим: як рахувати сьогодні
Для товарів, що надходять громадянину в міжнародному поштовому або експрес-відправленні, базовим орієнтиром залишається сумарна фактурна вартість в одній депеші або одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника. Якщо товари не є підакцизними й ця вартість не перевищує еквівалент 150 євро, митні платежі не нараховуються.
Якщо сумарна фактурна вартість перевищує 150 євро, але не перевищує 10 000 євро, чинна модель передбачає:
- ввізне мито 10% із частини вартості понад 150 євро;
- ПДВ 20% із суми перевищення та нарахованого мита;
- сплату в гривнях за валютним курсом, який застосовує митниця на дату оформлення.
Наприклад, для звичайного непідакцизного товару фактурною вартістю 200 євро перевищення становить 50 євро. Мито дорівнює 5 євро, а ПДВ — 20% від 55 євро, тобто 11 євро. Разом митні платежі становлять еквівалент 16 євро. Це спрощений приклад: у реальному оформленні треба врахувати категорію товару, підтвердження вартості, курс і можливі спеціальні правила.
Для відправлень понад 10 000 євро діє повне митне оформлення з письмовою декларацією та ставками за Митним тарифом. Підакцизні товари, товари з обмеженнями та комерційні партії не варто механічно підганяти під побутовий приклад із лімітом. А імпорт підприємства — це окремий обліковий сценарій, який не можна прирівнювати до приватної покупки фізичної особи на маркетплейсі.

Що пропонує новий пакет
Ключова ідея реформи — прибрати ПДВ-пільгу для комерційних товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях і нараховувати ПДВ незалежно від вартості покупки. Для дистанційного продажу товарів через електронний інтерфейс із сумарною фактурною вартістю до 150 євро пропонують спеціальний порядок, подібний до європейської системи єдиного вікна імпортного ПДВ.
За проєктною моделлю покупець має бачити кінцеву суму з ПДВ під час оформлення замовлення. Маркетплейс або інший оператор електронного інтерфейсу нараховуватиме податок, прийматиме його разом з оплатою товару та перераховуватиме до українського бюджету. Якщо платформа не застосує таку схему, передбачається альтернативний маршрут: податок з одержувача зможе стягнути логістичний оператор під час доставки й далі перерахувати його державі.
Важливо не змішувати ПДВ і ввізне мито. Повідомлення «ПДВ з нуля євро» не означає автоматично «10% мита з нуля євро». У запропонованій конструкції для товарів до 150 євро змінюється саме ПДВ-режим, а остаточні митні формальності визначатиме пов’язаний проєкт № 15460. Формули для робочих систем слід фіксувати лише за остаточними редакціями обох законів.
Виняток для справжніх подарунків
Пакет пропонує зберегти звільнення від ПДВ для некомерційних відправлень вартістю до 45 євро. Йдеться не про товар, куплений зі знижкою на маркетплейсі, а про безоплатне пересилання від однієї фізичної особи іншій для особистого чи сімейного використання. Кількість і характер речей не повинні вказувати на комерційну мету.
Тому позначка «подарунок» не перетворює продаж на некомерційне відправлення. Для покупця, продавця й оператора критичними стають дані про оплату, сторони відправлення, фактурну вартість та призначення товарів.
Порівняння без юридичного туману
| Питання | Чинний режим на 11.09.2026 | Запропонований режим |
|---|---|---|
| Покупка на маркетплейсі до 150 євро | Для непідакцизного товару митні платежі не нараховуються | ПДВ пропонують нараховувати з першого євро |
| Хто адмініструє ПДВ | Для посилки в межах пільги такого платежу немає | Передусім платформа під час продажу; за альтернативним маршрутом — логістичний оператор під час доставки |
| Некомерційне відправлення | Працює загальна межа 150 євро для непідакцизних товарів | Окреме звільнення від ПДВ до 45 євро за умов справжнього безоплатного подарунка |
| Дата переходу | Чинні правила застосовуються зараз | Не раніше липня 2027 року і тільки після ухвалення законів |
Це порівняння показує напрям реформи, а не дає підстав уже сьогодні змінювати чек. Так само не варто обіцяти покупцеві, що ціна обов’язково зросте рівно на 20%: маркетплейс або продавець може переглянути базову ціну, маржу, знижку чи вартість доставки. Податкове навантаження й фактична зміна кінцевої ціни — не завжди одна цифра.
Як можуть змінитися процеси покупця
Якщо модель запрацює так, як її описує Мінфін, звична дія покупця — оформити й оплатити замовлення одним платежем — збережеться. Але перед підтвердженням оплати доведеться уважніше дивитися, чи включений український ПДВ у підсумок.
- До оплати: перевірити склад кінцевої ціни, валюту та умови доставки.
- Після оплати: зберегти електронне підтвердження, де видно вартість товару, ПДВ і номер замовлення.
- Під час доставки: не сплачувати ту саму суму вдруге; якщо оператор вимагає платіж, спочатку зіставити його з документами платформи.
- У разі повернення: контролювати повернення не лише ціни товару, а й ПДВ, якщо його було сплачено через платформу.
Найважливіша нова звичка — зберігати підтвердження податкового статусу замовлення до моменту отримання або повернення коштів. Це скоротить суперечки між покупцем, платформою та перевізником.
Що варто підготувати продавцю та маркетплейсу
Для іноземного продавця вирішальним буде не лише ціноутворення. Платформа має правильно визначити країну призначення, фактурну вартість одного відправлення, податковий статус товару та факт сплати ПДВ. Помилка в одному полі може перетворитися на затримку на кордоні або повторний платіж клієнта.
До моменту запуску бізнесу доцільно підготувати:
- окреме відображення базової ціни, ПДВ, доставки, знижок і повернень;
- ознаку, що ПДВ уже стягнуто платформою, та стабільний ідентифікатор замовлення для передавання оператору;
- правила для часткових повернень, скасувань і повторних відправлень;
- контроль межі 150 євро для спеціального режиму та окрему обробку товарів поза його межами;
- довідники винятків, підакцизних і обмежених товарів;
- звірку даних між замовленням, оплатою, декларацією та фактичним відправленням.
Українському продавцю реформа може дати рівніші умови конкуренції з дешевим імпортом, але не скасує потреби керувати власною собівартістю й сервісом. Порівнювати слід повну ціну для покупця: товар, податки, логістику, строк доставки, гарантію та вартість повернення.
Що зміниться для поштового або експрес-оператора
Оператор опиняється в центрі обміну даними. Йому потрібно розрізняти щонайменше три потоки: ПДВ уже сплачено на платформі; ПДВ треба стягнути з одержувача; відправлення претендує на некомерційне звільнення. Для цього замало бачити лише ціну на етикетці.
За проєктною моделлю знадобляться перевірка ідентифікаторів, зіставлення електронних даних із фізичною посилкою, коректні митні реєстри, облік прийнятих сум, перерахування до бюджету та слід повернення. Окремо потрібен захист від дублювання платежу: система має впізнати замовлення, за яке платформа вже виконала податковий обов’язок.

Для служби підтримки варто заздалегідь створити зрозумілі сценарії відповіді: чому виник платіж, де його склад, який документ підтверджує сплату, що робити з помилково нарахованою сумою та як відбувається повернення. Інакше навіть технічно правильна реформа створить чергу звернень.
Завдання для бухгалтера й фахівця з облікової системи
Бухгалтеру не треба сьогодні проводити ще неіснуючий податок, але вже час скласти карту майбутніх змін. У ній мають бути власник процесу, джерело даних, момент визнання суми, аналітика за платформами й операторами, звірка платежів і повернень, а також контроль дати переходу.
Для BAS, 1С або іншої облікової системи корисно передбачити тестовий контур, де окремо зберігаються:
- фактурна вартість і валюта;
- податкова база, ставка та сума ПДВ;
- ознака способу сплати — через платформу чи через оператора;
- ідентифікатор замовлення й відправлення;
- дата оплати, імпорту, доставки, відмови або повернення;
- підтвердження, що платіж не стягнуто повторно.
Для компаній, які паралельно працюють із корпоративним імпортом, валютними розрахунками та митними документами, корисно тримати споживчі посилки окремо від повноцінних ЗЕД-операцій. Системно розібрати документи, митне регулювання й відображення імпорту в обліку допоможе курс «ЗЕД для бухгалтера».
Що робити вже зараз: короткий план
- Не застосовувати проєкт як закон. До офіційного набрання чинності користуватися чинною межею та чинними формулами.
- Стежити за двома документами разом. Податковий № 16051-1 і митний № 15460 утворюють пакет; один без іншого не дає повної картини.
- Зафіксувати контрольну дату. «Не раніше липня 2027 року» — це нижня межа в проєкті, а не безумовно затверджений день запуску.
- Описати дані й інтеграції. Визначити, які поля мають передавати продавець, платформа, перевізник і облікова система.
- Програти три сценарії. ПДВ сплачено на платформі; ПДВ стягує оператор; справжнє некомерційне відправлення до 45 євро.
- Підготувати повернення. Перевірити, як система сторнує податок і пов’язує повернення з початковим замовленням.
- Оновлювати регламент лише за фінальним текстом. Після ухвалення перевірити остаточні ставки, базу, дату, форми, підзаконні акти та готовність ІТ-систем.
Практичний висновок
Вересневі рішення уряду й комітету роблять реформу значно реальнішою, але не чинною. Станом на 11 вересня 2026 року покупка непідакцизного товару до 150 євро не отримує ПДВ автоматично тільки через появу законопроєктів. Водночас бізнесу вже не варто відкладати проєктування: нова модель переносить податкову подію ближче до моменту онлайн-оплати й вимагає наскрізного обміну даними від кошика до доставки та повернення.
Розумна тактика проста: сьогодні рахувати за чинними правилами, завтра — стежити за проходженням пакета, а до можливого старту не раніше липня 2027 року підготувати системи й регламенти. Так новина не перетвориться ні на передчасну переплату, ні на авральну перебудову обліку.