Знищені обстрілом товари та основні засоби: як списати в обліку і що робити з податками

Три рішення, які не можна підміняти одне одним

Перші дії: безпека, фіксація, збереження даних

Позапланова інвентаризація після обстрілу

Зразок наказу на інвентаризацію

Зразок акта комісії

Як відобразити списання в бухгалтерському обліку

Податок на прибуток: запаси й основні засоби мають різну логіку

ПДВ: коли компенсуючі зобов’язання не нараховують

Податок на нерухомість: внутрішнього акта недостатньо

Як провести кейс у BAS без втрати контрольного сліду

Типові помилки, через які слабшає позиція підприємства

Підсумковий чек-лист бухгалтера

Після обстрілу бухгалтерові часто передають коротке повідомлення: «склад знищено, усе треба списати». Але в цій фразі змішані щонайменше три різні події. Перша — фізична втрата або пошкодження майна. Друга — визнання в бухгалтерському обліку на підставі інвентаризації та рішення керівника. Третя — застосування податкового правила або пільги, для яких потрібні власні умови й докази. Якщо розділити ці події від самого початку, підприємство не спише те, що можна відновити, не залишить у балансі того, чого вже немає, і не заявить пільгу раніше, ніж з’явилася законна підстава.

Розглянемо один наскрізний кейс станом на 11 вересня 2026 року. 25 серпня внаслідок обстрілу постраждав склад торговельного підприємства. Безпечний доступ до приміщення з’явився 28 серпня. Комісія встановила: товари обліковою вартістю 720 000 грн повністю знищені; частину металу й тари можна оприбуткувати як вторинну сировину; пакувальна лінія непридатна до відновлення; сама будівля складу пошкоджена, але за технічним висновком може бути відновлена капітальним ремонтом. Саме ця різниця між товарами, обладнанням і будівлею визначить подальші дії.

Три рішення, які не можна підміняти одне одним

1. Фізичний факт

Обстріл, пожежа або вибух пояснюють причину події, але бухгалтеру потрібна відповідь щодо кожної одиниці обліку: актив існує, частково придатний, потребує ремонту, може бути використаний як брухт чи остаточно втрачений. Фотографії самі по собі не визначають облікової вартості, а залишок у BAS не доводить фізичної наявності.

2. Бухгалтерське рішення

Запаси списують тоді, коли інвентаризація підтвердила повну втрату, а належно оформлені матеріали затверджено. Основний засіб вилучають з активів, якщо він більше не відповідає критеріям активу. Пошкоджений, але ремонтопридатний склад автоматично не списують: для нього окремо оцінюють зменшення корисності, поточний ремонт, капітальний ремонт або реконструкцію.

3. Податковий наслідок

Витрата у бухгалтерському обліку не є «пільгою». Для податку на прибуток вона або безпосередньо впливає на фінансовий результат, або проходить через податкові різниці. Для ПДВ важливі причина знищення та документальне підтвердження. Для податку на нерухомість вирішальне значення мають відомості Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, а не лише внутрішній акт підприємства.

Перші дії: безпека, фіксація, збереження даних

Інвентаризаційна комісія не повинна заходити до аварійної будівлі, доки немає безпечного доступу. Спочатку підприємство організовує охорону периметра, викликає компетентні служби, повідомляє поліцію та страховика, якщо майно застраховане, і не переміщує залишки без необхідності. Паралельно варто зберегти резервну копію облікової бази та зафіксувати залишки за складом на момент події.

До доказової папки доцільно включити:

• повідомлення про подію із точною датою, часом і адресою;
• акт про пожежу або руйнування, документи ДСНС, витяг з ЄРДР чи інші матеріали компетентних органів — залежно від обставин;
• фото й відео з прив’язкою до приміщення, стелажа, інвентарного номера або партії товару;
• документи про право власності, технічні паспорти, інвентарні картки, накладні та складські регістри;
• повідомлення страховикові та матеріали огляду, якщо діє страховий договір;
• документи щодо внесення відомостей про будівлю до Реєстру пошкодженого та знищеного майна;
• за потреби — сертифікат Торгово-промислової палати або інші докази причинного зв’язку між форс-мажорною подією і втратою активів.

Не слід вважати один документ універсальним. Внутрішній акт комісії підтверджує рішення підприємства, акт ДСНС або матеріали поліції — зовнішні обставини, дані Реєстру — статус нерухомості для спеціальних податкових правил. Найкраще працює не «чарівна довідка», а узгоджений комплект доказів.

Позапланова інвентаризація після обстрілу

Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну № 879, вимагає інвентаризації, зокрема, у разі пожежі, техногенної аварії, стихійного лиха, встановлення псування або втрати цінностей. Обсяг визначає керівник. Якщо через небезпеку неможливо забезпечити доступ, це треба зафіксувати; фактичний огляд проводять після усунення перешкод, а не ціною ризику для людей.

У нашому кейсі доступ відновили 28 серпня. Керівник цього ж дня видає наказ, зупиняє непідтверджені рухи за постраждалим складом і визначає строк роботи комісії. Матеріально відповідальна особа перед початком підрахунку передає прибуткові та видаткові документи й дає передбачену інвентаризаційними документами розписку. Комісія рахує майно в натурі, звіряє дані з аналітикою та не замінює фізичний огляд роздруківкою з програми.

Що розділити в інвентаризаційних матеріалах

• Уцілілі запаси. Їх перераховують і, за потреби, переміщують до безпечного місця з оформленням руху.
• Пошкоджені, але придатні запаси. Комісія описує стан; далі визначають чисту вартість реалізації, можливість уцінки, ремонту або переробки.
• Повністю втрачені запаси. Фіксують номенклатуру, одиницю виміру, кількість, облікову оцінку та причину втрати.
• Основні засоби, які неможливо відновити. Для них складають окремий опис із датою введення в експлуатацію, інвентарним номером, первісною вартістю, зносом, залишковою вартістю і причиною непридатності.
• Основні засоби, що можуть працювати після ремонту. Їх не змішують зі списанням: потрібні дефектний акт, кошторис і технічне рішення.
• Активи, доступ до яких відсутній. Їх не оголошують знищеними за припущенням; окремо зазначають, чому огляд неможливий і які дані ще треба отримати.

Інвентаризаційна комісія оформлює описи та звіряльні відомості, встановлює розбіжності й готує протокол із пропозиціями. Для непридатного обладнання може працювати та сама комісія, якщо її повноваження прямо передбачені наказом, або окрема технічна комісія. Важливо, щоб у складі були люди, здатні оцінити технічний стан, а не лише облікові залишки.

Зразок наказу на інвентаризацію

Нижче — робочий каркас, який треба доповнити реквізитами підприємства та фактичними документами. Дати в ньому відповідають нашому кейсу.

Якщо доступ до частини складу ще закритий, у наказі не варто встановлювати нереальний строк її огляду. Краще прямо визначити доступний периметр, описати перешкоду та видати додатковий наказ після отримання безпечного доступу.

Зразок акта комісії

Єдиного універсального «акта про все» недостатньо. До нього додають інвентаризаційні описи, звіряльні відомості, протокол, технічні висновки й окремі акти на списання основних засобів. Власна форма допустима, якщо містить обов’язкові реквізити первинного документа та дає змогу однозначно ідентифікувати операцію.

У реальному акті не можна залишати альтернативні формулювання через скісну риску. Комісія має обрати конкретний висновок — «неможливо» або «економічно недоцільно» — і послатися на документ, яким він обґрунтований.

Як відобразити списання в бухгалтерському обліку

За НП(С)БО 9 вартість повністю втрачених або зіпсованих запасів списують до витрат звітного періоду. За НП(С)БО 7 основний засіб вилучають з активів, коли він вибуває або перестає відповідати критеріям активу. Результат інвентаризації відображають у періоді її завершення після затвердження матеріалів, а не заднім числом лише за датою вибуху.

Для нашого прикладу типова схема проведень матиме такий вигляд. Субрахунки слід уточнити за робочим планом рахунків підприємства.

Матеріали від демонтажу не можна «нетувати» із залишковою вартістю обладнання без окремого оприбуткування. Комісія визначає їх кількість і придатність, а підприємство обґрунтовує оцінку. Якщо згодом страховик визнає компенсацію, дохід і дебіторську заборгованість відображають за умовами договору та правилами визнання доходу; страхову виплату не використовують для скасування раніше належно визнаної втрати.

Щодо будівлі складу рішення інше. Якщо вона може бути відновлена, її не списують як знищену. Витрати на роботи, що лише підтримують об’єкт у робочому стані, визнають витратами відповідно до функції, а реконструкцію чи інше поліпшення, яке збільшує майбутні економічні вигоди, накопичують як капітальні інвестиції. До початку робіт варто мати технічний висновок і чітко розмежований кошторис.

Податок на прибуток: запаси й основні засоби мають різну логіку

14 серпня 2026 року ДПС окремо нагадала про списання майна, знищеного обстрілами. Для запасів Податковий кодекс не встановлює спеціальної різниці саме через таке списання. Отже, витрата 720 000 грн впливає на фінансовий результат до оподаткування за правилами бухобліку. Для звичайного підприємства базова ставка податку на прибуток у 2026 році становить 18%, але саме списання не створює окремої «воєнної ставки» або додаткового вирахування.

Для виробничих основних засобів усе залежить від того, чи коригує платник фінансовий результат на різниці:

• якщо річний дохід не перевищує 40 млн грн і підприємство скористалося правом не застосовувати різниці, об’єкт оподаткування формується за бухгалтерським фінансовим результатом;
• якщо підприємство застосовує різниці, бухгалтерську залишкову вартість ліквідованого об’єкта додають до фінансового результату, а податкову залишкову вартість виробничого основного засобу — віднімають за правилами статті 138 ПКУ.

Наприклад, у бухобліку залишкова вартість лінії становить 400 000 грн, а в податковому обліку — 360 000 грн. Платник, який застосовує різниці, збільшить фінансовий результат на 400 000 грн і зменшить його на 360 000 грн. Тому формула «всю бухгалтерську втрату просто віднесли на зменшення податку» для такого платника неправильна.

ПДВ: коли компенсуючі зобов’язання не нараховують

Пункт 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ передбачає на період воєнного або надзвичайного стану: товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях і знищені чи втрачені через обставини непереборної сили, не вважаються використаними в негосподарських або неоподатковуваних операціях. Норми пункту 198.5 ПКУ до них не застосовують. Тобто за документально підтвердженими знищеними товарами компенсуючі податкові зобов’язання не нараховують і сформований податковий кредит не коригують.

Для ліквідації основних засобів додатково важливий пункт 189.9 ПКУ. Звичайна добровільна ліквідація може розглядатися як постачання, але правило не поширюється на знищення або руйнування через форс-мажор чи іншу ліквідацію без згоди платника, якщо обставини належно підтверджені. Акт на списання має ідентифікувати об’єкт і доводити, що він більше не може використовуватися за первісним призначенням.

Практична помилка — спочатку провести в BAS звичайне списання «для власних потреб», автоматично нарахувати ПДВ, а вже потім збирати докази обстрілу. Правильніше спочатку визначити юридичну природу операції, сформувати пакет документів, перевірити налаштування облікової операції й тільки після цього закрити період. Якщо факти неоднозначні або суми істотні, варто отримати індивідуальну податкову консультацію саме під обставини підприємства.

Податок на нерухомість: внутрішнього акта недостатньо

3 вересня 2026 року ДПС актуалізувала правила для нерухомості, пошкодженої внаслідок війни. Ключовий висновок із роз’яснення ДПС про пошкоджене майно: для пільги вирішальним є запис у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна.

Якщо нежитловий об’єкт потребує капітального ремонту, реконструкції або реставрації, податок не нараховують і не сплачують з першого числа місяця, у якому факт пошкодження зафіксовано в Реєстрі, до першого числа місяця, наступного за місяцем відновлення та визнання об’єкта придатним для використання за призначенням. Для об’єкта II категорії його експлуатація на час капітального ремонту, реконструкції чи реставрації має бути призупинена. Для знищеної нерухомості юридичної особи податок не нараховується за 2022 рік і наступні звітні періоди, якщо дані про знищення внесені до Реєстру.

Якщо пошкодження незначне, об’єкт залишається придатним і потребує лише поточного ремонту, автоматичної загальнодержавної пільги немає. Місцева рада або військова адміністрація може встановити нижчу ставку чи звільнення. Тому для нашого складу бухгалтер перевіряє не лише технічний висновок підприємства, а й запис у Реєстрі, дату цього запису, категорію пошкодження, факт призупинення експлуатації та чинне місцеве рішення.

Подання інформації до Реєстру, бухгалтерське списання активів усередині складу та коригування декларації з податку на нерухомість — три окремі процедури. Їх треба зв’язати датами й документами, але не підміняти одну іншою.

Як провести кейс у BAS без втрати контрольного сліду

Назви документів і аналітик залежать від редакції та релізу конфігурації, але послідовність має залишатися прозорою:

1. зберегти резервну копію бази та сформувати оборотно-сальдові відомості й складські залишки на дату події;
2. відокремити постраждалий склад або зону, щоб випадкові переміщення не змінили вихідні дані;
3. внести результати інвентаризації з розшифруванням за номенклатурою, партіями, кількістю та матеріально відповідальними особами;
4. оформити списання запасів лише на підставі затверджених матеріалів;
5. окремо оформити вибуття кожного основного засобу, списати знос і залишкову вартість, а придатні матеріали оприбуткувати окремою операцією;
6. перевірити, щоб операція не сформувала ПДВ як при добровільному негосподарському списанні, якщо виконані умови спеціальних норм;
7. для платника різниць звірити бухгалтерську й податкову залишкову вартість основного засобу та заповнення додатка РІ до декларації;
8. прикріпити або системно пов’язати скани наказу, описів, протоколу, актів, фото й зовнішніх підтверджень;
9. після проведення документів повторно сформувати обороти за рахунками 281, 104, 131, 947, 976, 209 і 746 та перевірити закриття періоду.

Коли працівникові бракує цілісного розуміння шляху від первинного документа до проведення й звітності, корисно відпрацювати його на навчальній базі. Саме таку практичну логіку — запаси, необоротні активи, податки, закриття місяця та контроль результату — охоплює курс «Бухоблік + BAS з нуля».

Типові помилки, через які слабшає позиція підприємства

• Списати все одним рядком. Без номенклатури, кількості, оцінки та інвентарних номерів неможливо зв’язати фізичну втрату з регістрами.
• Плутати пошкодження зі знищенням. Ремонтопридатний склад не стає ліквідованим основним засобом лише тому, що в ньому знищені товари.
• Провести документи датою обстрілу до завершення інвентаризації. В обліку потрібна дата належно оформленої та затвердженої господарської операції.
• Вважати загальний лист про форс-мажор достатнім для всіх сум. Треба довести сам факт, склад активів, їхню вартість і причинний зв’язок із конкретною подією.
• Не оприбуткувати брухт і придатні вузли. Навіть повна ліквідація обладнання може дати матеріали, які залишаються під контролем підприємства.
• Автоматично не нараховувати податок на нерухомість із дати внутрішнього акта. Для спеціального правила визначальними є дані Реєстру та, у відповідних випадках, рішення місцевої влади.
• Не звірити податкову залишкову вартість ОЗ. Платник різниць ризикує перенести до декларації бухгалтерську цифру замість податкової.
• Згорнути страхове відшкодування з витратою. Втрата активу і право на компенсацію мають власні дати та підстави визнання.

Підсумковий чек-лист бухгалтера

1. Переконатися, що доступ безпечний, і зафіксувати дату його відновлення.
2. Зберегти дані обліку на момент події та зупинити неконтрольовані рухи по складу.
3. Зібрати зовнішні підтвердження: ДСНС, поліція, фото, технічні матеріали, страхові документи.
4. Видати наказ і провести інвентаризацію в належному обсязі.
5. Розділити уцілілі, пошкоджені, знищені й недоступні активи.
6. Окремо оформити списання запасів, ліквідацію ОЗ та відновлення будівлі.
7. Оприбуткувати придатні матеріали від демонтажу.
8. Перевірити податок на прибуток: 40-мільйонний критерій, рішення про незастосування різниць і податкову залишкову вартість ОЗ.
9. Перевірити умови ненарахування ПДВ та повноту доказів форс-мажорного знищення.
10. Звірити статус будівлі в Реєстрі, дату запису, категорію пошкодження та місцеві рішення.
11. Зв’язати всі документи з проведеннями у BAS і повторно перевірити обороти та звітність.

У кризовій ситуації швидкість важлива, але найкращий захист для підприємства — послідовність. Спочатку безпечна фіксація й інвентаризація, потім технічний висновок і рішення комісії, далі бухгалтерське відображення, і лише після цього — застосування податкових правил. Такий маршрут перетворює хаотичний набір фотографій та довідок на доказову історію, у якій кожна сума має актив, документ, дату і зрозуміле податкове пояснення.