Чому серед бухгалтерів практично немає чоловіків?

Сьогодні досить актуальним є питання, яке вже давним-давно стало вічним, - «в чому ж таки полягає різниця між жінками та чоловіками?» І тому, при виборі майбутньої професії ця проблема відіграє важливу роль.

Варто прийняти до уваги той факт, що сьогодні все йде в ногу з часом, а це означає, що науково-технічний прогрес (НТП) не стоїть на місці. Щодня з’являються нові винаходи, що так чи інакше полегшують наше життя. В наслідок цього з’являються і нові професії, адже ринок праці потребує професіоналів високого рівня, які б з легкістю справлялись із новою, складною технікою. Як результат, питання щодо малої кількості чоловіків серед бухгалтерів тісно пов’язане з НТП.

Я не прихильниця феміністичної побудови суспільства, хоча і не спростовую того факту, що жінки трошки швидше реагують на стресові ситуації, а це, в свою чергу, дає їм змогу ефективніше і якісніше не лише давати відповідну реакцію, а і допомагає на фаховому рівні.

Робота з числами доволі складна і вимагає точності, тверезості, зосередженості і величезної відповідальності. Жінки, по своїй природі, доволі скрупульозні особистості, через що робота з числами – це саме те, що їм потрібно. Можливо, саме через це, у них це і виходить на доволі пристойному, високому рівні.

В свою чергу, всім давно відомий факт, що техніка – це чоловіча справа, адже вони набагато швидше і професійніше вправляються з нею. Чоловік і техніка – це слова-синоніми, які гармонійно доповнюють одне одного і без яких неможливе окреме існування як одного, так і іншого явища.

Продовжуючи тему НТП, важко не згадати, що не так давно, обрахунки, ведення бухгалтерії, документації загального рівня і документації в цілому, проводилося на паперових носіях з мінімальним використанням електронно-обчислювальної техніки. Вся робота полягала у складності і тривалості обчислень, їх систематизації та диференціації за певними критеріями. Ця робота легше давалась жінкам.

Йдучи в ногу з часом, новітні технології, комп’ютери та нові види електронно-обчислювальної техніки як такої, поступово витісняють все більше і більше фізичну і розумову працю людей у сфері обчислень та систематизації, що дозволяє швидше і ефективніше виконувати як прості, так і складні розрахунки, аналізувати та опрацьовувати у електронному вигляді. Це дозволяє не лише економити час, а і робити дані операції менш затратними.

Саме у роботі з технікою, як і на бухгалтерський, так і на економічний ринг, виходять чоловіки. Щодня все більше і більше чоловіків залучаються до цих сфер, адже робота з технікою вимагає чоловічої руки, сталевих нервів, високого професіоналізму, холодного розуму. Раціоналізм сильної половини людства регулює і керує складною системою – машиною економічних обчислень.

В наслідок цих процесів відбулася популяризація чоловічої статі у сфері бухгалтерського обліку, тому не можна стверджувати, що серед бухгалтерів практично немає чоловіків, адже переважна більшість технічного оснащення, обслуговування, технічних обчислень підтримується і базується на роботі високоточної техніки, новітніх програм.

За останніми статистичними даними, останнім часом утримується тенденція скорочення жіночої аудиторії серед працівників у економічній сфері. В переважній більшості, це зумовлено комп’ютеризацією даної сфери діяльності, неспроможністю і складністю прекрасної половини людства у злагодженій роботі команди «жінка-техніка».

Проте існують і інші причини, які різнять чоловіче і жіноче працевлаштування в цілому, а в особливості і в бухгалтерській сфері, хоча розумові здібності чоловіків і жінок залишаються чи не найголовнішим фактором даної диференціації.

Відразу хотілося б скористатись і наступним моїм спростуванням тези «серед бухгалтерів практично немає чоловіків».

Наведу яскравий приклад із життя, який відразу спадає мені на думку, коли я чую про відсутність чоловіків у бухгалтерській сфері. Моя мама працює комерційним директором на приватному підприємстві. Однією із її головних задач є набір персоналу, перекваліфікування кадрів та кадрові питання в цілому. За останні роки склалася доволі дивна, але, як на мене, твереза і обдумана тенденція. Річ у тім, що все частіше і частіше при наборі персоналу почали застосовувати гендерну політику у доволі неординарному її прояві.

Чоловіків почали частіше приймати на посади будь-якого характеру, в той момент як жінок навпаки почали менше набирати до штату будь-якої компанії. Це зумовлюється тим, що, як відомо, жінка – берегиня роду і її основною задачею є продовження роду, що означає певне самозречення. Я не стверджую, що жінка, по своїй натурі, жертвує собою, а лише маю на увазі те, що представниці прекрасної статі мають таку властивість як «вагітність».

Роботодавці все частіше почали придавати цьому увагу. Це і не дивно, адже вагітна жінка має взяти декретну відпустку по догляду за дитиною. Для роботодавців це означає не лише нарахування заробітної плати людині, що тимчасово не виконує ніяких функцій, а і пошук нового фахівця, якому, в свою чергу, теж доведеться платити.

Тому, відсутність вагітності – це ще одна із переваг і пояснень, чому чоловіків частіше беруть на роботу. Така тенденція не змінюється і в бухгалтерській сфері, сфері статистики та аналізу тощо. Обчислення проводяться чоловіками, доки частина жінок дбає про домашнє тепло і затишок. Звісно, ця закономірність не є єдиновірною, але займає великий відсоток на ринку праці.

Наступним фактом є те, що чоловіки витриваліші за жінок. Вони легше переносять несприятливі умови, стресостійкіші і, що найголовніше, не хворіють так сильно і так часто, як жінки.

Робота з числами вимагає повної самовіддачі, зібраності, постійності. Чи можливе виконання таких умов, коли бухгалтер, або працівник в цілому, буде постійно хворіти, відволікатися не лише на свої хвороби, а і на хвороби дітей?

Відповідь очевидна – ні. Тому досвідчені роботодавці воліють брати до себе у штат молодих чоловіків, або чоловіків середнього віку, які б були постійно на роботі і, попри власні хвороби, ефективно працювали. Це не лише дає можливість безперебійної та якісної роботи, а і дає змогу не витрачати бюджетні кошти підприємства, фірми тощо, на оплату лікарняних чи декретних відпусток.

Навіть за своєю природою чоловікам вистачає відпустки, та і ту вони беруть не так часто як жінки, воліючи відпочити від сімейної рутини на роботі.

Таким чином, беручи до уваги наведені вище аргументи, можна зробити висновок, що у сучасному суспільстві поступово стирається таке поняття як гендерний розподіл праці. Немає нічого дивного, що в наші часи відбувається щось на кшталт професійної переорієнтації, як чоловіків, так і жінок. Наше суспільство прагне бути більш прагматичним, виконуючи роботу максимально результативно. Ефективність праці – ось головний орієнтир у сучасному бізнесі. Саме тому, поділ професій на суто жіночі чи чоловічі є відголоском минулого, що заважає нам, майбутнім керівникам, бізнесменам та менеджерам по працевлаштуванню, раціонально і мудро підбирати кваліфікований персонал, який буде складатися зі справжніх знавців своєї справи.

Єрмоленко Інна