Михайло Зборовський: Як азартні механіки змінюють цифрову поведінку

Механіки азарту в щоденних застосунках
Цифрова залежність без регулювання
Роль бізнесу у відповідальності
Михайло Зборовський звертає увагу на явище, яке поки що мало обговорюється в Україні. Використання азартних механік за межами гральної індустрії. Сьогодні ефекти гри, очікування виграшу, випадкові винагороди, емоційне підкріплення, все частіше з’являються у звичайних цифрових продуктах. І хоча це не класичний гемблінг, поведінка користувача змінюється дуже схоже. У цьому контексті досвід легальних брендів, зокрема Космобет, які впроваджують стандарти відповідальної взаємодії, стає особливо цінним.
Механіки азарту в щоденних застосунках
У цифровому середовищі багато сервісів почали використовувати механіки, які раніше були притаманні лише гральним платформам. Михайло Зборовський звертає увагу, що такі елементи дедалі частіше з’являються в повсякденних додатках. Йдеться про звичні вже сюрприз-бокси, колеса фортуни, випадкові знижки чи нагороди, що з’являються раптом під час активності.
Ці механіки будуються на тому самому принципі, а саме змусити користувача залишитися в системі довше, повертатися частіше, реагувати швидше. Вони викликають ефект цифрового азарту, який на відміну від ліцензованого iGaming-середовища, не має жодних регуляторних обмежень. Користувач не отримує інструментів контролю, його ніхто не попереджає про ризики чи вплив. А в умовах тотального діджиталу це створює нову етичну проблему і потребує чесної розмови на рівні всієї галузі.
Найпоширеніші приклади:
- Сюрприз-бокси;
- Колеса удачі;
- Обмежений час;
- Рандомні бонуси;
- Push-сповіщення типу не пропусти.
Такі інструменти стають все поширенішими, і це не завжди погано, якщо бізнес розуміє, як ними відповідально користуватись. Наприклад, у сфері iGaming компанії на кшталт Космобет впроваджують ці ж механіки, але в умовах чіткої регуляції, прозорих правил і реальних інструментів самоконтролю для користувача. Саме такий досвід, на думку Зборовського, варто вивчати і масштабувати на весь цифровий ринок.
Цифрова залежність без регулювання
Михайло Зборовський звертає увагу на ще одну малопомітну, але важливу проблему – цифрова поведінкова залежність, що виникає через повторювані дії з елементами азарту у звичайних онлайн-середовищах. І тут найбільша різниця, а саме у відсутності регулювання. Якщо легальний гральний бізнес, наприклад Космобет, працює в межах закону, дотримується правил прозорості, вводить політики самоконтролю та захисту, то звичайні застосунки з подібними механіками залишаються поза зоною контролю.
У таких продуктах гравець не бачить попереджень, не має доступу до лімітів або кнопки самовиключення. Механізми випадкових бонусів, push-нагадування з емоційними тригерами, швидкий вхід у цифровий потік, усе це може призводити до несвідомого повторення дій, витрати часу або коштів. У довготривалій перспективі це формує залежність, дуже подібну до гемблінгової, але без юридичних або технічних бар’єрів, які могли б її зупинити.
У цьому й полягає головна тривога, яку підкреслює Михайло Зборовський, коли ризики подібні до азартних ігор, а відповідальність ніхто не несе, користувач залишається сам на сам із цифровою системою, яка спроектована викликати звикання. І саме тому досвід регульованих платформ, які вже створюють етичні рішення стає прикладом, який варто адаптувати і в ширший діджитал-світ.
Роль бізнесу у відповідальності
У цифрову епоху, коли гейміфікація стала звичним інструментом у застосунках, сервісах і навіть маркетингових кампаніях, саме бізнес несе ключову відповідальність за те, як ці механіки впливають на поведінку користувача. Михайло Зборовський акцентує, що у середовищі, де кожна взаємодія може викликати емоційний тригер, компанії повинні діяти свідомо.
В ігровій індустрії вже з’являються приклади такого усвідомленого підходу. Бренди, як-от Космобет, показують, що відповідальність це частина сучасної бізнес-філософії. На платформі реалізовано не лише технічні інструменти захисту (ліміти, самовиключення, верифікація віку), а й відкриту комунікацію з користувачем, пояснення умов гри, прозору підтримку. Це дозволяє гравцю не просто користуватися продуктом, а відчувати себе у безпечному та контрольованому середовищі.
Що може робити бізнес вже зараз, аби відповідати стандартам відповідальності:
- Впроваджувати інструменти самоконтролю;
- Повідомляти користувача про ризики простими, зрозумілими словами;
- Не створювати тиск через агресивний маркетинг чи ефект втрати;
- Давати право вибору;
- Будувати комунікацію на етиці, а не на стимуляції емоційної реакції;
- Бути відкритими до критики.
Як підкреслює Михайло Зборовський, сучасний користувач не просто натискає на кнопку грати чи купити. Він аналізує, шукає прозорість, очікує відповідального ставлення. Саме тому бренди, які ставлять етику та довіру вище за миттєвий прибуток, мають шанс побудувати довготривалі відносини й стати новим стандартом цифрової взаємодії.
