Табель обліку робочого часу - обов'язок роботодавця

Відпрацював і пішов додому, сумлінно виконавши посадові обов’язки, — саме так роблять усі працівники. А для бухгалтерів щоденне табелювання відпрацьованих годин — один з найважливіших документів первинного обліку, на основі якого нараховується заробітна плата, єдиний соціальний внесок, виплати за щорічну і декретну відпустки. Важливий аспект: облік робочого часу стосується абсолютно всіх робітників — як тих, що працюють повний день, так і працевлаштованих на неповний або скорочений робочий час. Він дає можливість контролювати та дотримуватись обмежень наднормових робіт, розпорядку для підлеглих з гнучким графіком, роботи у вихідні, уночі або понаднормової. Розрахунки з підлеглими та вся інформація про відпрацьований час — не єдина перевага табелювання. На його основі можна навіть складати статистичну звітність, використовувати для визначення стажу, нарахування виплат (наприклад, лікарняних). Ведення цього документа регулюється кількома нормативними актами, зокрема Законом «Про оплату праці», Кодексом законів України про працю, наказом №489 Держкомстату, листами Держслужби та Держкомітету статистики.

У 2009 році була затверджена та набула чинності типова форма No П-5 «Табель обліку використання робочого часу». Оскільки вона більше нагадує рекомендацію, варто розробити власні правила заповнення табеля з чітко передбаченим порядком складання, ведення, оформлення, зазначеною формою і умовними позначеннями, затвердженнями і можливими виправленнями, видавши необхідний наказ про організацію ведення обліку використання робочого часу.

До обов’язкових показників, які можна коригувати залежно від специфіки роботи, відносяться:

• прізвище, ім’я, по батькові та посада;
• позначки про явку/неявку (все позначається за конкретними датами);
• кількість усього відпрацьованих годин із зазначенням таких аспектів: нічні відпрацювання, робота у вихідні, понаднормові перероблення;
• усі неявки із маркуванням їх причини.

У статті 30 Закону України «Про оплату праці» зазначено, що обов’язок кожного роботодавця «забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи», тому табелювання — неухильна законодавча норма, не виконання або неналежне виконання якої вважається порушенням чинного законодавства, за яке можуть притягнути до відповідальності. Це стосується всіх організацій та підприємств, незалежно від «розмірної» категорії і форми власності.

Табель варто узгоджувати з графіком виплат зарплати, адже він впливає на розмір авансу та кінцевої розрахункової суми за місяць. Зазвичай табелюванням займається табельник, кадровик або бухгалтер.

Автор: Скиба Тетяна