Наведені в статті рекомендації моделювалися в конфігурації «Бухгалтерія для України», редакція 1.2. Методика також актуальна для конфігурації «Управління торговельним підприємством для України», редакція 1.2. <a name="primer"></a><h2>Приклад</h2>
Наведені у статті рекомендації моделювалися в конфігурації «Управління виробничим підприємством для України», редакція 1.3. <a name="primer"></a><h2>Приклад</h2>
Наведені у статті рекомендації моделювалися в конфігурації «Бухгалтерія для України», редакція 1.2. Методика також актуальна для конфігурації «Управління торговим підприємством для України», редакція 1.2. <a name="primer"></a><h2>Приклад</h2>
Методика, наведена у статті, актуальна для конфігурації «Управління виробничим підприємством для України», редакція 1.3. <a name="primer"></a><h2>Приклад</h2>
Підсистема "Облік запасів" типового рішення використовується для відображення в бухгалтерському обліку, а також у податковому обліку таких господарських операцій. Така підсистема є однією з ключових підсистем типового рішення. Головним способом ведення обліку в прикладному рішенні є реєстрація фактів господарської діяльності за допомогою документів.
У конфігурації "Управління виробничим підприємством для України" існує два режими обліку собівартості та витрат: "Традиційний" і "Розширена аналітика". Порядок розрахунку собівартості. Вибір режиму. Списання собівартості запасів методом ФІФО. Списання собівартості запасів методом ідентифікованої вартості. Відсутність інформації про партію списуваного запасу. Визначення остаточної собівартості списання запасів під час закриття періоду. Визначення собівартості списання з точністю до напряму вибуття. Незбіг аналітик управлінського та регламентованого обліку. Вимоги та рекомендації щодо налаштування порядку обліку витрат. Розширена аналітика. Традиційний режим.