Наскільки освіта впливає на виховання?

Це питання має, як на мене, всього дві відповіді, а точніше, дві сторони його розвитку. Залежить від того, хто дає на нього відповідь. Але все ж ця тема актуальна в наші дні і кожен може оскаржити думки протилежної сторони.

У ХХІ столітті живе два типи особистостей, якщо не брати в рахунок тих, хто був народжений в ІХХ столітті (ветеранів, наприклад). Виходячи з власних спостережень, можна поділити на категорію моїх однолітків та людей старше 40 років. Посудіть самі, ці дві вікові категорії абсолютно різні, навіть мимоволі замислюєшся, як їм можливо уживатися разом. Існують досить дорослі люди, котрі вже звиклись з нововведеннями, перетвореннями, світом, де править татуйована молодь та хіпстери, де вважається нормальним читати Кафку уперемішку з Кінгом. Ось і ми починаємо глибше «пірнати» в суть нашого питання.

У першу чергу розглянемо освіту, яку дають нам батьки. Кожна батьки вважають, що їх мудрість і виховання самі правильні. Звичайно, дитині нема з чим порівняти, і вона йде по шляху, що вказують. І кожна дитина у віці 5-12 років - відображення цієї самої «сімейної» освіти. Хтось росте бандитом на вулиці, так як батьки дуже зайняті своїми проблемами і турботами. Є безтурботні та веселі діти, чиї батьки показують справжні риси добра і зла, дають вільно формуватись характеру дитини, лише іноді коригуючи недоліки. А є діти, занадто закриті в собі, батьки яких просто не хочуть випускати з «банки» свого виховання. Саме з цих ступенів ми можемо передбачити майбутнє цих зовсім юних особистостей.

І ось підходимо до другої стадії. Звичайно ж ми говоримо про школу. Тут діти потрапляють в справжню атмосферу виживання, боротьби зі своїми страхами і життя в соціумі. Тому на плечах наших педагогів лежить просто неймовірна відповідальність, яка полягає в тому, щоб не дати дитині «впасти». Провчившись в школі, я можу відповісти на поставлене запитання так - освіта ніяк не впливає на виховання.

Зі мною в класі вчився один хлопець. Сам він з бідної сім'ї. Він ріс з трьома братами і двома сестрами. Виховувався старшою сестрою, в той час як мати жила з іншою жінкою, а батько був алкоголіком і наркозалежним. І в результаті, цей хлопець зі своїми братами і сестрами тягнули все на собі. Працювали на роботах, які тільки траплялися. Крім того, він жив ??не в хорошому районі, де злочинність - річ прийнятна. Сам, звичайно, теж не вів здоровий спосіб життя. АЛЕ. Він був самим розумним хлопцем в нашому класі. Був генієм! Його чекало велике майбутнє. Всі вчителі вірили в нього і всіляко допомагали. А він був грубим реалістом, який не вмів правильно спілкуватися з дівчатами, не ставив нікого врівень з собою. Тобто хлопець знав, що розумний і кмітливий, і ніхто не може з ним зрівнятися. В той же час, він ніколи не дозволяв образити чи якось зачепити його сімейні справи. І так само завжди був готовий допомогти нужденному і ніколи не відступав. Це приклад відповідає на поставлене запитання. Цілком і повністю.

Отже, незважаючи на те, що людина освічена і розумна, на виховання це може і ніяк не впливати.

Івахно Катерина