Як полегшити процес навчання?

На сьогоднішній день велику роль в нашому суспільстві відграють знання. Без них ти нікому не потрібен в сучасному світі. Ще з самого дитинства потрібно нав’язати собі любов до навчання, не тому, що це так треба, а тому, що життя стане легшим, і відкриватиме нові можливості. Основний період розвитку припадає на школу, тому з першого класу потрібно старатись вчитись. Багато чого залежить від викладачів, особливо в школі, тому потрібно дітям пояснювати на простих прикладах, а тоді переходити до складнішого. Нажаль, багато хто цього не розуміє, і старається якомога швидше викласти матеріал по графіку, не думаючи, чи зрозуміли всі щось, чи ні. Ще на процес навчання впливає оточення, коло спілкування. Як то кажуть, «з ким поведешся, того й наберешся».

Для прийняття на роботу потрібен диплом та стаж роботи. Але де взяти стаж роботи, якщо потрібно навчатись, щоб отримати диплом? Більшість людей беруть на роботу не дивлячись на диплом, адже це просто формальність, яка має бути. Роботодавець, коли проводить співбесіду, сам визначає, яким рівнем знань в конкретній сфері (і загалом) має володіти людина, щоб стати достойним працівником компанії та приносити прибуток. Зазвичай беруть людей, які налаштовані навчатись, і хочуть цього. Тобто людину, яка може навчатись і любить вчитись чомусь новому. Не потрібно витрачати час на безглузді речі, завжди треба вдосконалюватись. Наведу приклад із життя.

В мене є дідусь, якій любить завжди навчати інших. Йому приносить задоволення те, що його люблять слухати, і беруть з його історій щось корисне для себе. Колись, у другому, чи третьому класі він прив’язав мені любов до математики. А зараз я в вчусь на економіста, тобто моя майбутня професія тісно пов’язана зі знанням цієї науки. Навчав він мене елементарно рахувати. Ясно, що маленькій дитині було б нудно вчитись, тому він знайшов підхід до цього – ми рахували з ним кольорові машини. Цим я хочу сказати, що дідусь зацікавив мене, і далі я вже сама вчилась, і старалась зацікавити схожим методом інших.

Ще одним життєвим прикладом слугує історія про те, як дідусь не втрачав і хвилини вільного часу, а направляв цей час на отримання додаткових знань. У Радянському союзі не було обов’язковим явищем володіння англійською мовою. Але мій дідусь завжди був охочим до знань. Коли він навчався у військовій академії в Петербурзі, то вертаючись додому на метро, при собі в нього був словник з англійськими словами. Таким чином, дідусь вчив слова, і розширював свій словниковий запас. Зараз він на пенсії, життя в нього було складним, але він досяг вершин у військовій сфері, був бригадиром батальйону, військовим комісаром у Луцьку. Навіть після виходу на пенсію, він далі відкриває для себе нову інформацію, читає книжки, понурюється в історію, і коли знаходить цікаві факти, то завжди ділиться з внуками.

Коли вивчив щось, то обов’язково потрібно через певний проміжок часу повторювати матеріал, адже «повторення – мати навчання», як і робить мій дідусь. Цими прикладами із життя я хочу сказати, що людина протягом всього життя старається вчитись, вдосконалюється, вчить інших людей навчатись, додає стимулу та надихає на навчання.

Навчання по суті тяжка річ, і не завжди всім дається, але куди в наш час без знань? Людині притаманно розвиватись, отримувати нові вміння та навички, тренувати пам’ять і т. д. Для того, щоб хотілось вчитись, потрібно ставити для себе мету і йти до неї. Адже, на даний час, людина без знань нікому не потрібна. Щоб вивести нашу країну на новий рівень, потрібні молоді фахівці, які розуміються на свої справі. Нажаль, в школі, або в університеті у дітей відбивають охоту до навчання. Як? Дуже просто, можу привести себе, як приклад. Якщо викладач читає з листочка на лекції, зрозуміло, що мало кому буде цікаво слухати, а тим більше запам’ятовувати ту, чи іншу інформацію. А буває, коли викладач цікаво веде пару, дає цікаві домашні завдання, заохочує до свого предмету, тоді і справді є бажання навчатись. Відразу наведу приклад. На третьому курсі ми почали вивчати бухгалтерський облік, як на мене дуже важкий предмет, але якщо його гарно пояснити, то все стає ясно і зрозуміло. Завжди задавалась питанням, як швидко можна писати дебет та кредит, і тим більше, знати і орієнтуватись в планах рахунків. Коли ми почали вивчати цей предмет, для мене відкрилось багато чого цікавого. Нам не давали матеріал по підручнику, а пояснювали все на прикладах із життя, доносили нам так інформацію, що було все зрозуміло, заохочували різними завданнями, які було і справді цікаво виконувати. Після закінчення загального курсу я можу сміливо сказати, що зможу написати ту, чи іншу бухгалтерську проводку, або скласти баланс, і це не займе великих зусиль. Тобто, викладач дав нам стимул до навчання. На мою думку, має бути саме така система викладання, та донесення знань до студентів.

Можна зробити висновок, що навчання - це життя. Як ти будеш навчатись і навчати інших, так і складеться твоє майбутнє. Тому потрібно ставити пріоритети, і робити правильний вибір.

Алабердіна Валерія

Нас находят: Як полегшити навчання, як отриматм стимул до навчання