Бухгалтеру /
Державні закупівлі

Оглавление

Чи може учасник оскаржити дії генерального замовника при процедурі закупівлі за рамковими угодами

Чи може учасник оскаржувати документацію конкурсних торгів та/або проведення процедури закупівлі, якщо така закупівля проводилася генеральним замовником за рамковими угодами?

 

Чи може учасник оскаржувати документацію конкурсних торгів та/або проведення процедури закупівлі, якщо така закупівля проводилася генеральним замовником за рамковими угодами?

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 № 2289-VI (далі — Закон про закупівлі) закупівлі за рамковими угодами здійснюють у порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, двоступеневих торгів, попередньої кваліфікації, з урахуванням вимог статті 13 Закону про закупівлі, а рамкові угоди укладають відповідно до вимог розділу IX Закону про закупівлі.

Перелік товарів і послуг, які можуть закуповуватися за рамковими угодами, затверд­жено наказом Мінекономрозвитку від 24.04.2012 № 503. Особливості укладення рамкових угод викладено в наказі Мінекономрозвитку від 24.04.2012 № 504 (далі — Особ­ливості рамкових угод).

Пунктом 1.3 Особливостей рамкових угод визначено, що закупівлю за рамковими угодами може здійснювати самостійно замовник або генеральний замовник.

Згідно зі статтею 1 Закону про закупівлю генеральний замовник — державний орган, державна, комунальна установа чи організація , визначені відповідно КМУ, Радою міністрів АР Крим, місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами місцевих рад, відповідальними за організацію і проведення процедур закупівель в інтересах замовників за рамковими угодами відповідно до Закону про закупівлі. Натомість замовники — розпорядники державних коштів, які здійснюють закупівлю в порядку, визначеному Законом про закупівлю.

Ураховуючи це, можна зробити висновки, що:

• генеральний замовник при здійсненні процедури закупівлі користується тими ж правилами проведення процедур, що і замовник, з певними особливостями, які пов’язані з укладенням рамкової угоди за результатами про­цедури закупівлі;
• при проведенні процедур закупівель генеральний замовник і замовник зобов’язані керуватися принципами, передбаченими статтею 3 Закону про закупівлі;
• учасник процедури закупівлі, яка проводиться генеральним замовником, користується тими ж правами, передбаченими Законом про закупівлі, які передбачені для учасника процедури, яка проводиться замовником.

Елементом реалізації суб’єктивних прав, пов’язаних з участю у процедурах закупівлі, є право на захист. До того ж ідентичні права осіб, які беруть участь у процедурах закупівлі, повинні захищатися в однаковий спосіб, передбачений Законом про закупівлі.

Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону про закупівлі. Такий порядок передбачає, що скарги до органу оскарження подають суб’єкти оскарження, зокрема, учасники процедури закупівлі.

Відповідно до статті 18 Закону про закупівлі за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушення процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення. Зокрема, зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи , усунути будь-які дискримінаційні умови (у т. ч. ті, що зазначені у технічній специфікації, яка є складовою частиною документації з конкурсних торгів) або, у разі неможливості виправити допущені порушення, відмінити процедуру закупівлі.

Отже, стаття 18 Закону про закупівлі містить невичерпний перелік рішень, які орган оскарження може прийняти за результатами розгляду скарг. Зазначена норма передбачає можливість зобов’язати усунути порушення не лише замовника, а й генерального замовника.

Водночас стаття 18 Закону про закупівлі не містить прямих підстав не розглядати скаргу, подану в установленому порядку учасником, щодо допущених порушень законодавства у сфері державних закупівель генеральним замовником лише з тієї причини, що процедура проводилася генеральним замовником.