Бухгалтеру /
Відрядження

Оглавление

Невідшкодування витрат на проживання під час відрядження: чи можливо

Керівник установи направив працівника у відрядження до іншого населеного пункту з дотриманням умови щоденного повернення до місця його постійної роботи. З кошторисом витрат працівника ознайомили. Після повернення з відрядження працівник надав авансовий звіт, до якого приклав рахунок готелю. Чи можна в такій ситуації не відшкодовувати працівнику витрати на проживання у готелі?

 

Керівник установи направив працівника у відрядження до іншого населеного пункту з дотриманням умови щоденного повернення до місця його постійної роботи. З кошторисом витрат працівника ознайомили. Після повернення з відрядження працівник надав авансовий звіт, до якого приклав рахунок готелю. Чи можна в такій ситуації не відшкодовувати працівнику витрати на проживання у готелі?

Так, можна. І ось чому.

Як зазначено у абзаці першому пункту 1 розділу I Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (далі — Інструкція № 59), службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю установи.

Відповідно до статті 121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати з найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлених законодавством .

Відповідно до пункту 6 розділу І Інструкції № 59 керівник установи може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на найм житлового приміщення, транспортні та інші витрати. Зазначені обмеження запроваджуються наказом (розпорядженням) керівника установи. Тобто керівник установи може прийняти рішення про щоденне повернення відрядженого працівника до місця його постійної роботи, зазначивши це у наказі про відрядження (за умови навності транспортного сполучення).

Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції № 59 установа, що відряджає працівника, зобов’язана ознайомити його з кошторисом витрат (або з довідкою-розрахунком на виданий аванс, складеною за довільною формою), а також з вимогами нормативно-правових актів стосовно звітування про використання коштів, виданих на відрядження.

Отже, якщо керівник установи прийняв рішення про обмеження витрат на проживання та ознайомив працівника з кошторисом витрат, то відрядженому працівнику відшкодовують лише транспортні та добові витрати.

У даній ситуації відряджений працівник скористався послугами готелю всупереч наказу про відрядження. Тому витрати на проживання йому не відшкодовують.