Меню


Курсы СтимулСправочникПолезные материалыБухгалтеруБухгалтерський облік

Бухгалтеру /
Бухгалтерський облік

Оглавление

Оприбуткування ноу-хау: чи можливо

Які потрібно зібрати документи, щоб оприбуткувати «ноу-хау», та як його оцінити?

 

Які потрібно зібрати документи, щоб оприбуткувати «ноу-хау», та як його оцінити?

Термін «ноу-хау» фактично розглядають як конфіденційну інформацію технічного, організаційного (управлінського), комерційного, виробничого та іншого характеру. Тобто «ноу-хау» — це режим конфіденційності створеного працівником технічного рішення, що складається з даних, які є загальновідомими самі по собі, але становлять виняткову цінність у своїй сукупності саме в певному поєднанні.

Рішення про поширення на створене технічне рішення режиму «ноу-хау» приймає керівник бюджетної установи. Саме це рішення (в момент його ухвалення) є підставою для бюджетної установи стати правоволодільцем створеного її працівником «ноу-хау».

Усі об’єкти права інтелектуальної власності, перелік яких наведений у статті 420 Цивільного кодексу України, поділяють на три основні групи:

Як бачимо, «ноу-хау» не може бути віднесено до жодної з цих груп. До того ж оцінити можна не саме «ноу-хау», а ризики або збитки, пов’язані з витоком інформації про технічне рішення, якому надано режим «ноу-хау».

Нематеріальний актив визнають активом, якщо його можна ідентифікувати (тобто він може бути виділений чи відокремлений від інших активів) та існує ймовірність отримання бюджетною установою майбутніх економічних вигід, пов’язаних з його використанням , та/або якщо він має потенціал корисності і його вартість може бути достовірно визначена (п. 1 розд. ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 № 1202; далі — НП(с)БОДС 122). Отже, НП(с)БОДС 122 одним із критерієм визнання нематеріального активу визначає існування ймовірності отримання майбутніх економічних вигід, а не мінімізацію ризиків щодо збитків або оцінку самих збитків.

З огляду на зазначене, саме «ноу-хау» не може бути об’єктом обліку нематеріальних активів. Натомість, якщо технічне рішення, якому надано режим «ноу-хау», зареєструють як раціоналізаторську пропозицію, то після належного оформлення права власності на таку раціоналізаторську пропозицію вона стане об’єктом обліку нематеріальних активів. Усі витрати з оформлення та створення технічного рішення на субрахунку 143 «Капітальні інвестиції в нематеріальні активи» формуватимуть первісну вартість цього об’єкта обліку нематеріальних активів.


Подписка на новости RSS         Мы в Google+    

Мы на Facebook