Бухгалтеру /
Оплата праці та кадри /
Державна служба

Педагогічна діяльність як державна служба: чи можливо

Питання щодо надання статусу державних службовців педагогічним і науково-педагогічним працівникам — не нове. Та чи виправдане воно і як наразі підкріплено законодавчо?

 

Питання щодо надання статусу державних службовців педагогічним і науково-педагогічним працівникам — не нове. Та чи виправдане воно і як наразі підкріплено законодавчо?

Поняття державної служби, як вбачається із норм Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі — Закон про держслужбу), поєднує найголовніші елементи змісту службової діяльності: державна служба в Україні — це професійна діяльність осіб, що займають посади в державних органах та їх апараті; зміст діяльності державних службовців полягає в практичному виконанні завдань і функцій держави; основними функціями державних службовців є здійснення організаційно-розпорядчих та консультативних функцій; особливістю державної служби є оплата праці осіб, що на ній перебувають, винятково з державних коштів.

За своїм змістом державна служба є публічним видом діяльності, спрямованим на реалізацію суспільних, тобто публічних інтересів. Отже, державний службовець — це особа, яка перебуває на службі в держави на посаді, віднесеній до державної служби в державному органі або апараті, з метою здійснення специфічного виду публічної суспільно корисної діяльності, професійного державного управління та/або державного адміністрування , за що державний службовець одержує винагороду з державних коштів.

Відповідно до Закону про держслужбу проходження служби державних службовців у державних органах та їх апараті має свої особливості, зокрема, щодо порядку зарахування на державну службу на конкурсній основі (ст. 15), наявності обмежень, пов’язаних з прийняттям на державну службу, випробування при прийнятті на службу та її проходженням, зокрема щодо роботи за сумісництвом (ст. 16), вчинення корупційних діянь, декларування доходів державних службовців та членів їх сімей (ст. 13), дисциплінарної відповідальності державних службовців (ст. 14), граничного віку перебування на державній службі — 65 років (ст. 23), додаткових підстав для припинення державної служби (ст. 30).

Згідно із законами України, які регламентують відносини в галузі освіти, метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями. Ці закони спрямовані на врегулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної підготовки. Ними встановлено правові, організаційні, фінансові та інші засади функціонування системи вищої, загальної середньої, дошкільної професійно-технічної та позашкільної освіти.

Отже, законодавство України про освіту регулює виконання таких функцій, як навчання, виховання, професійна, наукова, загальнокультурна підготовка громадян України.

Фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти згідно зі статтею 61 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII здійснюється не лише з відповідних бюджетів, а й за рахунок коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Крім того, зазначаємо, що згідно з пунктом 2 Розділу 3 Концепції розвитку законодавства про державну службу, схваленої Указом Президента України від 20.02.2006 № 140, статус державних службовців повинні мати лише ті працівники органів державної влади, які займаються питаннями реалізації державної політики, підготовки проектів нормативно-правових актів, використання коштів державного бюджету, контролю та нагляду за виконанням законодавства, видання адміністративних актів, збереження державної таємниці або виконують інші функції у сфері державного управління.

Враховуючи зазначене, надання статусу державних службовців педагогічним працівникам потребуватиме внесення змін до законів України, які регламентують відносини в галузі освіти, у зв’язку з приведенням їх у відповідність із Закону про держслужбу.

Також слід взяти до уваги, що порівняно з державними службовцями чинним законодавством встановлені значні переваги щодо тривалості відпустки та робочого часу педагогічних працівників (у освітян, наприклад, 56-денна відпустка та 18-годинна педагогічна (викладацька) робота на тиждень).

Підсумуємо: надання зазначеній категорії працівників статусу державних службовців суттєво вплине на звуження обсягу функцій та завдань, а також умов праці, передбачених для педагогічних працівників.

Нас находят: державна служба і науково педагогічна діяльність, https://stimul kiev ua/materialy htm?a=pedagogichna-diyalnist-yak-derzhavna-sluzhba-chi-mozhlivo