Бухгалтеру /
Оплата праці та кадри /
Державна служба

Викладацька діяльність державного службовця: чи можливо

Державний службовець здійснює викладацьку діяльність в робочий час. Чи відноситься викладацька діяльність державного службовця до корупційних правопорушень та чи потрібно мати дозвіл керівника на таку діяльність?

 

Державний службовець здійснює викладацьку діяльність в робочий час. Чи відноситься викладацька діяльність державного службовця до корупційних правопорушень та чи потрібно мати дозвіл керівника на таку діяльність?

Частиною першою статті 16 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII визначено, що на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 № 3206-VI (далі — Закон № 3206).

Відповідно до статті 7 Закону № 3206 державним службовцям забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Викладацька діяльність — це процес надання знань, формування вмінь і навичок з різних напрямів освіти, розвитку інтелектуальних і творчих здібностей, фізичних якостей відповідно до задатків та запитів особи — учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, ад’юнктів, докторантів тощо; діяльність по отриманню ними професії, підвищенню їх виробничої кваліфікації, забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної, спеціальної практичної підготовки і перепідготовки.

У рішенні Конституційного Суду України від 12.10.2010 по справі № 1-27/2010 (справа про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів) зазначено, що з метою ефективного використання робочого часу державними посадовими особами законодавцем можуть бути передбачені додаткові дозвільні механізми (регулятори), які унормовують їх участь у науковій і викладацькій діяльності не за основним місцем роботи, але не шляхом визнання цих дій корупційними і встановлення адміністративної відповідальності лише за сам факт здійснення її не в позаробочий час. Слід виходити з того, що будь-яке обмеження прав людини і громадянина повинне бути не тільки юридично обґрунтованим, а й соціально виправданим і адекватним.

Конституційний Суд України вважає, що визнання «корупційним правопорушенням» зайняття особами, вказаними у пунктах 1, 2, 3 частини першої статті 2 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 11.06.2009 № 1506-VI (втратив чинність 05.01.2011), викладацькою, науковою та творчою діяльністю, медичною практикою, інструкторською та суддівською практикою із спорту в межах робочого часу, крім осіб, визначених у частині першій статті 120 Конституції України, не відповідає положенням статей 3, 22, 64, 78, 127 Конституції України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 № 245 передбачено, що на умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час.

Крім того, відповідно до «Переліку робіт, які не є сумісництвом», який додається до «Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій», затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43, усі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати такі роботи, які відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом, зокрема, виконувати педагогічну роботу з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік. Виконання педагогічної роботи допускається в робочий час з дозволу керівника державного підприємства, установи, організації без утримання заробітної плати.

Отже, державні службовці мають право здійснювати викладацьку діяльність у вільний від роботи час чи з дозволу керівника державного органу в робочий час, не більш як 240 годин на рік, без утримання заробітної плати. Чинним законодавством з питань державної служби не визначено порядок оформлення часу викладання у вищих навчальних закладів, зокрема порядок надання та форми дозволу. Ними, як правило, можуть бути наказ або віза на документі.

Нас находят: https://stimul kiev ua/materialy htm?a=vikladatska-diyalnist-derzhavnogo-sluzhbovtsya-chi-mozhlivo, https://stimul kiev ua/materialy htm?a=vikladatska-diyalnist-derzhavnogo-sluzhbovtsya-chi-mozhlivo#:~:text=%D0%9E%D1%82%D0%B6%D0%B5%2C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%20%D0%BC%D0%B, викладацька діяльність державних службовців 2018, викладацька діяльність, чи може державний службовець займатися викладацькою діяльністю, викладацька діяльність державних службовців, викладацька робота державного службовця, викладацька діяльність державного службовця, https://stimul kiev ua/materialy htm?a=vikladatska-diyalnist-derzhavnogo-sluzhbovtsya-chi-mozhlivo#:~:text=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%207%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%, зайняття викладацькою діяльністю