Материалы слушателям курсов: "Установа": Бухгалтеру / Кошториси і нормативи

За яким КЕКВ сплачувати пеню за прострочення платежів за електроенергію

Підпунктом 4.2.1 Типового договору про постачання електричної енергії, затвердженого в додатку 3 до постанови КМУ Про затвердження Правил користування електричною енергією від 31.07.1996 № 28, передбачено, що споживач, тобто бюджетна установа, сплачує постачальнику, тобто електропередавальній організації, пеню за кожний день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.Електропередавальна організація виставила рахунок бюджетній установі зі сплати боргу за електроенергію, у т. ч. пені. За якими КЕКВ проводити сплату пені за прострочення строків сплати за електроенергію: 2273 чи 2800?

Списуємо дебіторську заборгованість правильно

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 № 242, безнадійна дебіторська заборгованість — поточна (прострочена) дебіторська заборгованість, щодо якої є впевненість про неповернення її боржником або за якою строк позовної давності минув. Причому останню визначають як таку, що обліковується після закінчення строку позовної давності.Бюджетна установа сплатила авансовий платіж за договором придбання матеріальних цінностей, але фірма-постачальник їх не поставила. Чи можна списати дебіторську заборгованість, якщо ця фірма не реагує на надіслані їй акти звірки, та як її списати?

Чи потрібно проводити повторну експертизу при збільшенні обсягів робіт з капремонту

Так, повтору експертизу проектно-кошторисної документації (далі — ПКД) доведеться здійснити. І от чому. Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи затверджено постановою КМУ від 11.05.2011 № 560 (далі — Порядок № 560). Порядок № 560 регламентує процедуру проведення експертизи проектної документації (експертиза), зокрема, із капітального ремонту будинків і споруд.Бюджетна установа без проведення процедури закупівлі за державні кошти здійснила капітальний ремонт будівлі. Проектно-кошторисна документація за результатами експертизи отримала позитивний експертний висновок. Та під час ремонту з’ясували, що обсяг робіт варто збільшити задля налагодження частини водогону. Чи потрібно заради цього проводити додаткову експертизу документації і як оформити договір підряду?