Бухгалтеру /
Кошториси і нормативи

Оглавление

Списуємо дебіторську заборгованість правильно

Бюджетна установа сплатила авансовий платіж за договором придбання матеріальних цінностей, але фірма-постачальник їх не поставила. Чи можна списати дебіторську заборгованість, якщо ця фірма не реагує на надіслані їй акти звірки, та як її списати?

 

Бюджетна установа сплатила авансовий платіж за договором придбання матеріальних цінностей, але фірма-постачальник їх не поставила. Чи можна списати дебіторську заборгованість, якщо ця фірма не реагує на надіслані їй акти звірки, та як її списати?

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 № 242, безнадійна дебіторська заборгованість — поточна (прострочена) дебіторська заборгованість , щодо якої є впевненість про неповернення її боржником або за якою строк позовної давності минув. Причому останню визначають як таку, що обліковується після закінчення строку позовної давності.

Позовна давність — це строк, який складає три роки та у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 та 257 Цивільного кодексу України).

Отже, дебіторською заборгованістю, щодо якої строк позовної давності минув, визначають заборгованість, що перевищує 1095 днів, а простроченою (поточною) визначають дебіторську заборгованість, що не перевищує такого строку.

У разі якщо до поточної дебіторської заборгованості є впевненість про її неповернення боржником, для її визнання безнадійною необхідно провести відповідну роботу. Державне казначейство України (лист від 31.03.2010 № 15-04/713-5705) роз’яснює, що прострочена дебіторська заборгованість є безнадійною у двох випадках:

1) коли прострочена дебіторська заборгованість обліковується за суб’єктами господарювання, які ліквідовані без правонаступників та виключені з Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та установ (далі — Реєстр);

2) коли установами вжито всіх заходів по проведенню претензійно-позовної роботи, інших заходів щодо стягнення заборгованості відповідно до чинного законодавства .

Отже, списанню простроченої дебіторської заборгованості має передувати проведена установою претензійно-позовна робота та інші заходи щодо її стягнення або підтвердження про виключення дебітора із Реєстру.

Списання дебіторської заборгованості, щодо якої строк позовної давності минув, здійснюється згідно з Інструкцією з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженою наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.1998 № 90 (далі — Інструкція № 90).

Згідно з абзацом другим підпункту 11.5 Інструкції № 90 дебіторська заборгованість, щодо якої строк позовної давності минув, списується за рішенням керівника установи на зміни результату виконання кошторису за минулий рік.

Водночас відповідно до абзацу третього підпункту 11.5 Інструкції № 90 списання боргу внаслідок неплатоспроможності боржника не є підставою для скасування заборгованості.

Списують суму дебіторської заборгованості після закінчення терміну позовної давності за кореспонденцією субрахунків Д-т 431, 432 К-т 363, 364 та відображають поза балансом на рахунку 07 «Списані активи і зобов’язання» не менше п’яти років з часу списання для спостереження за можливістю її справляння у випадку зміни майнового стану боржника.

Нас находят: списуємо прострочену заборгованість правильно