Методичні роз’яснення щодо реалізованої схеми переоцінки балансової вартості валюти в типових конфігураціях
Згідно зі змінами в Законі про прибуток облік балансової вартості валюти має вестися за її середньозваженою вартістю. Конфігурація виконує переоцінку балансової вартості валюти безпосередньо після здійснення кожної операції. У цій статті буде надано роз’яснення щодо реалізованої схеми переоцінки балансової вартості валюти в типових конфігураціях.
Згідно зі змінами в Законі про прибуток облік балансової вартості валюти має вестися за її середньозваженою вартістю. Конфігурація виконує переоцінку балансової вартості валюти безпосередньо після здійснення кожної операції. У цій статті буде надано роз’яснення щодо реалізованої схеми переоцінки балансової вартості валюти в типових конфігураціях.
Зміни в Законі про прибуток, прийняті Законом 349-IV від 24.12.02 і такі, що набрали чинності з 1 січня 2003 р., стосуються обліку балансової вартості валюти. Текст змін, зокрема, говорить:
7.3.6. Облік балансової вартості іноземної валюти здійснюється за оцінкою її середньозваженої вартості відповідно до правил національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку.
Наразі в конфігурації цей підпункт розуміється таким чином:
- під «стандартом» розуміється П(С)БО-21 "Вплив змін валютних курсів";
- підпункт 7.3.6 Закону про прибуток спрямований на уніфікацію бухгалтерського та податкового обліку залишків валюти;
- слово «середньозважений» говорить про відсутність необхідності окремо враховувати кожну партію валюти, що надійшла, окремо, що в принципі допускалося попередньою редакцією Закону.
Таким чином, відповідно до П(С)БО-21, після кожної операції з валютним розрахунковим рахунком (касою) залишок коштів на ньому переоцінюється за поточним курсом, а залишки валюти на рахунках і в касах у податковому та бухгалтерському обліку збігаються.
Існує альтернативне тлумачення згаданого підпункту Закону, яке передбачає, що «середньозважена вартість згідно зі Стандартом» є посиланням на Стандарт 9, що описує правила обліку середньозваженої вартості для запасів. Якщо підходити з цієї точки зору, то переоцінювати залишки валюти після кожної операції не потрібно.
Як бачимо, існує неоднозначність у тлумаченні норм Закону. Як уже було сказано, у конфігурації приймається перша з двох описаних точок зору, проте це не означає, що саме цей варіант правильний. Нижче наведено рекомендації, які дадуть змогу вести облік згідно з другим згаданим варіантом. У разі появи додаткових роз’яснень питання (насамперед офіційних) зміни можуть бути внесені до одного з наступних релізів конфігурації.
Описані нижче виправлення призведуть до того, що переоцінка залишків валюти не виконуватиметься після кожної операції та рахунок ВЛ не додаватиметься до списку переоцінюваних. Для виправлення необхідно виконати такі дії (номери рядків наведено для релізу конфігурації 7.70.210):
- Відкрити підприємство в режимі «Конфігуратора».
- Виконати збереження архівної копії (докладно процес створення архівної копії описано в документації).
- Відкрити глобальний модуль і замінити рядок 1974 глобального модуля конфігурації:
Якщо Конт.ДатаДок >= '01.01.2003' Тоді
на рядок такого вигляду:
Якщо 0 > 1 Тоді - Зберегти конфігурацію через меню Файл/Зберегти.