Облік курсових різниць у податковому обліку
У цій статті ми зупинимося на алгоритмі та принципах роботи документа "Переоцінка валюти", у частині перерахунку курсових різниць у податковому обліку.
У цій статті ми зупинимося на алгоритмі та принципах роботи документа "Переоцінка валюти", у частині перерахунку курсових різниць у податковому обліку.
Нарахування курсових різниць у податковому обліку регламентується положеннями Закону про прибуток. Для того, щоб документ "Переоцінка валюти" виконував розрахунок курсових різниць у податковому обліку, достатньо увімкнути прапорець "Робити проводки за валовими доходами/витратами".
Переоцінка валюти виконується окремо за балансовою вартістю та за заборгованістю у валюті.
- Переоцінка валюти за балансовою вартістю валюти.
Балансова вартість валюти обліковується на спеціальному позабалансовому рахунку "ВЛ", при цьому облік балансової вартості ведеться згідно із Законом про прибуток і не збігається з бухгалтерським. Наприклад, підприємство придбало 100 доларів США за 530 грн. На момент купівлі курс НБУ становив 533 грн. за 100 доларів США. Відповідно в бухгалтерському обліку відображається 100 доларів США, що відповідають 533 грн., а в податковому обліку — 100 доларів США, що відповідають 530 грн.
Алгоритм розрахунку курсової різниці за балансовою вартістю валюти відповідає алгоритму розрахунку курсових різниць у бухгалтерському обліку, з тією лише різницею, що переоцінка здійснюється тільки за одним рахунком "ВЛ".
За результатами переоцінки формуються проводки за валовими доходами/витратами та згодом відображаються в додатках "Б" і "З" та відповідній статті Декларації про прибуток.
- Переоцінка заборгованості у валюті
Розрахунок курсових різниць за заборгованостями у валюті здійснюється лише за операціями, які враховуються в податковому обліку. У типових українських конфігураціях належність операції до податкового обліку визначається наявністю в ній рахунку з глобального списку глСчетаЗадолженностейВВалюте. До 2003 року цей список складався з рахунків: 342, 362, 3712, 3722, 3773, 3774, 502, 504, 506, 512, 602, 604, 606, 612, 622, 632, 6812, 6853, 6854. З 1 січня 2003 року змінився склад рахунків, що використовуються для перерахунку заборгованостей у податковому обліку. Тепер список включає такі рахунки: 34, 50, 51, 60, 62. Це пов’язано зі змінами у визначенні поняття «заборгованість», внесеними Законом України №349-IV від 24.12.02.
Документ «Переоцінка валюти» дає змогу здійснювати переоцінку заборгованостей у валюті як за новими, так і за старими правилами. У будь-якому разі дані для обліку податкової заборгованості беруться з операцій за бухгалтерськими балансовими рахунками виходячи з актуального списку рахунків. Таким чином, у документі реалізовано два алгоритми переоцінки заборгованостей.
Для заборгованостей, що виникли до 1 січня 2003 року, розрахунок курсових різниць за заборгованостями у валюті виконується за таким алгоритмом.
- Передбачається, що на кінець попереднього періоду гривневе покриття валютної заборгованості відповідає курсу НБУ на цю дату.
- Далі переглядається кожна операція за дозволеними рахунками (див. список вище) і все сальдо заборгованості на момент кожної операції переоцінюється за курсом НБУ на дату операції (порівняно з курсом на момент минулої операції).
Для заборгованостей, що виникли у 2003 році та пізніше, використовується новий алгоритм.
- Передбачається, що на кінець попереднього періоду гривневе покриття валютної заборгованості відповідає курсу НБУ на цю дату.
- Далі переглядається кожна операція за дозволеними рахунками (див. список вище) і погашувана частина заборгованості переоцінюється за курсом НБУ на дату операції. Переоцінка виконується порівняно з курсом на початок кварталу; якщо заборгованість виникла після початку кварталу, то порівняно з курсом на момент виникнення.
Отримана сума валових доходів/витрат за курсовою різницею підсумовується, а потім проводиться згорнуто двома проводками та відображається в додатках "Б" і "З", а також відповідній статті Декларації про прибуток.
