Основні принципи обліку операцій в іноземній валюті

Загальні положення

Нормативно-довідкова інформація

Взаєморозрахунки з контрагентами в іноземній валюті

Переоцінка розрахункового рахунку

Операції купівлі-продажу валюти

Наведені в статті приклади відтворювалися в конфігурації «Бухгалтерія для України» (редакція 1.2, не нижче релізу 1.2.23). Методика, описана в статті, актуальна для конфігурацій «Управління торговельним підприємством для України» (редакція 1.2, не нижче релізу 1.2.23), «Управління виробничим підприємством для України» (редакція 1.3, не нижче релізу 1.3.32).

Відображення валютних операцій у конфігурації потребує виконання попередніх налаштувань, при цьому необхідно враховувати особливості відображення операцій в іноземній валюті, які й будуть розглянуті в цій статті.

Загальні положення

Бухгалтерський і податковий облік операцій у національній валюті ведеться відповідно до П(С)БО 21.

Відповідно до Наказу Мінфіну № 754 від 14.07.2014 р. внесено зміни до положень П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».

Тепер під час здійснення валютних операцій необхідно враховувати таке:

1. 1. Переоцінка на дату здійснення господарських операцій може виконуватися, залежно від налаштувань облікової політики:
   • у межах операції (реалізовано в конфігураціях);
   • вся стаття.
2. Переоцінка може виконуватися:
   • за курсом на початок дня (реалізовано в конфігураціях);
   • за курсом на кінець дня (реалізовано тільки для регламентної переоцінки на дату балансу (кінець кварталу)).

Докладніше з порядком застосування валютних курсів на дату оформлення господарських операцій і на дату балансу можна ознайомитися в статті «Порядок застосування валютних курсів».

Потрібно пам’ятати, що раніше відповідно до Наказу Мінфіну № 627 від 27.06.2013 р. було змінено порядок нарахування курсової різниці на дату здійснення операції (під час проведення первинних документів).

Переоцінка здійснюється тільки під час списання валютних сум з монетарних статей (бухгалтерських рахунків): за кредитом статей активів і за дебетом статей зобов’язань.

Також змінився порядок відображення операцій з формування статутного капіталу. Під час формування статутного капіталу (валютний субрахунок рахунку 46), курсові різниці відображаються у складі додаткового капіталу (рахунок 425).

Курсова різниця визначається як різниця між оцінками суми операції:

• за середньозваженим курсом залишку за переоцінюваною статтею;
• за курсом НБУ на дату операції.

Більшість господарських операцій за розрахунками в іноземній валюті відображаються тими самими документами, що й операції за розрахунками в національній валюті. До спеціалізованих валютних операцій належать операції з купівлі-продажу валюти та операції переоцінки валютних коштів.

Нормативно-довідкова інформація

Перед початком відображення операцій у валюті всі використовувані валюти та їх курси НБУ необхідно внести до довідника «Валюти». Курси потрібно вводити регулярно в міру їх зміни (крім гривні), але, як мінімум, курс має бути введений на дату кожної операції в іноземній валюті та на останній день місяця (Рис. 1).

Рисунок 1 – заповнення довідника «Валюти»

Докладніше з механізмом автоматичного завантаження курсів валют можна ознайомитися в статті «Механізми завантаження курсів валют».

Важливим принципом відображення операцій в іноземній валюті є використання рахунків з ознакою валютного обліку для зберігання залишків і рухів статей в іноземній валюті. До таких рахунків, наприклад, належить рахунок 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», рахунок 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» тощо. Під час використання цих рахунків у регістрах фіксуються суми в іноземній валюті (і сама валюта) та виконується розрахунок гривневого еквівалента. Для цього використовується курс валют із регістру відомостей «Курси валют».

Валюта операції визначається залежно від документа:

• у документах безготівкового руху грошових коштів («Платіжне доручення»/«Платіжний ордер») виходячи з валюти, зазначеної в картці вибраного розрахункового рахунку або в касовому ордері (якщо вибрано рахунок валютної каси), за якими відображаються й аналізуються рухи;
• у договорі з контрагентом, у розрізі якого відображаються операції;
• у валюті авансового звіту, зазначеній за кнопкою «Ціни і валюта» документа тощо.

Для коректного ведення обліку операцій в іноземній валюті дуже важливо правильно заповнити нормативно-довідкову інформацію:

• Регістр відомостей «Немонетарні рахунки». Для переоцінки валютних статей балансу відповідно до принципів П(С)БО 21 потрібно зафіксувати в системі – залишки за якими рахунками вважаються немонетарними та не повинні переоцінюватися. Ця інформація вноситься користувачем до регістру відомостей «Немонетарні рахунки». При цьому можна зазначити – який саме залишок за рахунком є немонетарним – дебетовий або кредитовий. Наприклад, для рахунків 3722, 632, 6852 тільки дебетовий залишок – немонетарний. Для рахунків 362, 3772 тільки кредитовий залишок – немонетарний. Рахунки 6812 і 3712 є немонетарними і за дебетом, і за кредитом (Рис. 2).
• 
  Рисунок 2 – заповнений регістр відомостей «Немонетарні рахунки»

   

• Регістр відомостей «Параметри обліку курсових різниць». До регістру вносяться рахунки доходів і витрат та аналітика рахунків для формування проведень за курсовою різницею. Для відображення сум переоцінки в податковому обліку обов’язково має бути зазначена зв’язка статей (доходів і витрат для переоцінки) та відповідних статей податкової декларації. На вкладці «Рахунок капіталу» зазначається бухгалтерський рахунок, на якому відображатимуться курсові різниці, нараховані за рахунком неоплаченого капіталу капіталу (за замовчуванням зазначено рахунок 425). Як правило, змінювати налаштування параметрів обліку курсових різниць не потрібно (Рис. 3).
  
  Рисунок 3 – заповнений регістр відомостей «Параметри обліку курсових різниць»

   

• Регістр відомостей «Монетарні рахунки (статті) в іноземній валюті, крім операційних». Для розділення операційних і неопераційних статей балансу в іноземній валюті потрібно внести інформацію про те, які залишки вважаються неопераційними. До регістру вноситься інформація з точністю до рахунку та/або його аналітики. Організаціям, які обліковують неоплачений капітал в іноземній валюті, потрібно зазначити рахунок обліку неоплаченого капіталу в регістрі відомостей (як правило, це валютний субрахунок рахунку 46). При цьому зазначається вид монетарної статті «Зобов’язання засновників під час формування статутного капіталу» (Рис. 4).
  
  Рисунок 4 – заповнений регістр відомостей «Монетарні рахунки (статті) в іноземній валюті, крім операційних»

Докладніше з операцією внесення статутного капіталу в іноземній валюті можна ознайомитися в статті «Методика відображення в конфігурації внесення статутного капіталу в іноземній валюті».

Під час проведення документів в іноземній валюті формуються проведення з гривневою та валютною сумою, і для монетарних статей здійснюється переоцінка валютних залишків на рахунках, які використовуються в проведеннях. Отримана курсова різниця відображається в бухгалтерському та податковому обліку у складі доходів або інших витрат відповідно до облікових параметрів, заданих у відповідних регістрах відомостей.

Переоцінка монетарних залишків за статтями в іноземній валюті здійснюється:

• оперативними документами, що відображають поточні операції. Переоцінюються залишки в межах обсягу оформлюваної операції за курсом на дату операції;
• в останній день кварталу – здійснюється документом «Закриття місяця» з вибраною регламентною операцією «Переоцінка валютних коштів» (у конфігурації «Управління виробничим підприємством для України» це окремий документ «Переоцінка валютних коштів»). При цьому відповідно до курсу НБУ на кінець кварталу переоцінюються всі залишки в іноземній валюті.

Переглянути результати регламентної переоцінки за підсумками місяця можна за допомогою звіту «Довідка-розрахунок «Переоцінка валютних коштів»» (Рис. 5).

Рисунок 5 – звіт «Довідка-розрахунок «Переоцінка валютних коштів»»

Взаєморозрахунки з контрагентами в іноземній валюті

На початку роботи в інформаційній базі необхідно визначити варіант деталізації аналітичного обліку розрахунків з контрагентами, який задається в «Налаштуванні параметрів обліку».

Якщо прапорець «Вести розрахунки за документами» встановлено, на рахунках розрахунків з контрагентами автоматично буде додано третій вид субконто – «Документи розрахунків з контрагентами». Таким чином, надалі під час формування проведень за авансами або зарахуванням авансів визначення розрахункового сальдо здійснюватиметься з урахуванням стану всіх трьох видів субконто.

Якщо прапорець встановлено, курсова різниця визначатиметься за історичним курсом. Тобто, якщо було кілька відвантажень по 100 $, то оплата на суму 100 $ відображатиметься за курсом на день першого відвантаження;

Якщо прапорець не встановлено, у разі кількох відвантажень курсова різниця під час оплати розраховуватиметься за середньозваженим курсом.

Аналогічна ситуація і за виданими та отриманими авансами.

Докладніше з прикладами розрахунку курсових різниць у конфігурації «Управління виробничим підприємством для України» можна ознайомитися в статтях: «Розрахунок курсових різниць під час взаєморозрахунків з покупцями» та «Розрахунок курсових різниць під час взаєморозрахунків з постачальниками».

Взаєморозрахунки з контрагентами в іноземній валюті виконуються за допомогою звичайних документів обліку (документів оплати, надходження, відвантаження), але є деякі особливості:

• валюта взаєморозрахунків визначається в договорі з контрагентом. Усі документи в межах договору оформляються тільки в цій валюті;
• гривневий еквівалент валютної суми розраховується під час проведення документів відповідно до даних регістру відомостей «Курси валют» на дату операції.

Під час вибору в договорі з контрагентом іноземної валюти на вкладці «Податковий облік» автоматично встановлюється схема податкового обліку «ЗЕД (імпорт/експорт)».

Але є виняток, коли послуги надаються нерезиденту на території України та оподатковуються за ставкою «20%». У цьому разі необхідно вручну змінити схему податкового обліку на схему «За першою подією».

Докладніше з порядком відображення цієї операції можна ознайомитися в статті «Надання послуг нерезиденту на території України».

Під час вибору договору з контрагентом у документах рахунки розрахунків і параметри обліку ПДВ можуть відображатися автоматично, якщо виконано попередні налаштування в регістрі відомостей «Рахунки обліку розрахунків з контрагентами» (Рис. 6).

Рисунок 6 – заповнений регістри відомостей «Рахунки обліку розрахунків з контрагентами»

Відповідно до п.6 П(С)БО №21 сума авансів в іноземній валюті перераховується у валюту звітності за курсом на початок дня дати оплати авансу.

Для виконання цих вимог рахунки розрахунків за виданими та отриманими авансами в іноземній валюті мають бути включені до переліку немонетарних рахунків.

Залишки за такими рахунками не підлягають переоцінці, що виконується регламентною операцією завершення періоду та під час відображення валютних господарських операцій в інформаційній базі. Операції купівлі/відвантаження в цьому разі також відображаються за курсами авансів.

Курс авансів для операції зарахування авансових платежів розраховується залежно від аналітичного обліку розрахунків з контрагентами:

• якщо облік ведеться тільки за 2-ма субконто (контрагент і договір), то аванси враховуватимуться за середньозваженим курсом;
• якщо ж аналітичний облік на рахунках взаєморозрахунків за документами розрахунку увімкнено (3-тє субконто), то курс авансу залежить від деталізації розрахунків за договором:
• • За договором загалом – зарахування авансів здійснюватиметься з урахуванням історичної послідовності авансів (у порядку ФІФО);
  • За розрахунковими документами – документ розрахунку (або угода, за якою було відображено аванс) зазначається вручну, курс авансу береться з цього конкретного платежу.

Під час погашення товарної заборгованості, що виникла раніше, навіть у разі часткового погашення заборгованості, сума залишку переоцінюється за новим курсом на дату операції. Отримана курсова різниця відображається в бухгалтерському обліку у складі доходів або інших витрат відповідно до облікових параметрів, заданих у відповідних регістрах відомостей.

Тобто, якщо першою подією є відображення операцій реалізації або надходження (рух за рахунками 362 і 632) і курс валют на дату оплати заборгованості змінився, виникне курсова різниця, оскільки рахунки є монетарними за дебетом і кредитом відповідно.

У конфігураціях «Управління торговельним підприємством для України» та «Управління виробничим підприємством для України» суми заборгованості за контрагентами регулюються у двох валютах - у валюті договору та у валюті управлінського обліку. Це дає змогу забезпечити можливість аналізу й зіставлення сум заборгованостей у різних валютах, приведених до єдиного знаменника - валюти управлінського обліку.

Перерахунок здійснюється за курсом валют, зазначеним у довіднику «Валюти», на дату відображення операції. При цьому переоцінка наявної заборгованості та розрахунок курсових різниць в управлінському обліку не здійснюються.

Приведення сум заборгованостей контрагентів у валюті управлінського обліку до єдиного курсу на деяку дату виконується документом «Закриття місяця» за управлінським обліком із встановленою дією «Переоцінка валютних коштів» (документ «Переоцінка валютних коштів» у конфігурації «Управління виробничим підприємством для України»).

При цьому суми у валюті договору не змінюються, а їх еквівалент у валюті управлінського обліку розраховується за курсом, що діє на дату переоцінки. Різниця, що виникає під час перерахунку, коригується окремими записами, але на витрати або доходи підприємства не відноситься. Ці суми можна побачити тільки під час деталізації взаєморозрахункових звітів до документа руху.

Переоцінка розрахункового рахунку

Під час оплати постачальнику (списання грошових коштів з розрахункового рахунку) в іноземній валюті за надані товари/послуги в платіжних документах відображаються проведення з переоцінки залишку на розрахунковому рахунку організації.

При цьому переоцінка виконується тільки на суму поточної операції.

Під час надходження грошових коштів від покупців (зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок) переоцінка залишку на розрахунковому рахунку не виконується*.

* Переоцінка рахунку 312 можлива, якщо на момент надходження грошових коштів на розрахунковому рахунку є від’ємний залишок (за операціями овердрафту) і курс змінився.

Для цілей розрахунку податку на прибуток операції в іноземній валюті враховуються так само, як у бухгалтерському обліку – згідно з П(С)БО 21. Тому податкові та бухгалтерські суми в проведеннях, як правило, аналогічні.

Докладніше з порядком і прикладами переоцінки залишку на розрахунковому рахунку можна ознайомитися в статті «Визначення курсових різниць під час переоцінки розрахункового рахунку».

Операції купівлі-продажу валюти

Облік операцій з грошовими коштами в іноземній валюті ведеться як за допомогою первинних документів (документів оплати), так і за допомогою спеціалізованих документів (купівля-продаж валюти).

Відображення купівлі або продажу валюти оформляється у три етапи, тобто ланцюжок операції складається з трьох обов’язкових документів. При цьому для коректності розрахунку важливо дотримуватися хронологічної послідовності цих етапів, тобто у разі зміни заднім числом будь-якого документа цієї операції слід перепровести всі наступні за ним документи ланцюжка.

Незалежно від операції, (тобто неважливо, це купівля чи продаж валюти), послідовність обов’язкових документів не змінюється:

1. Документ «Платіжне доручення вихідне» з видом операції «Купівля продаж валюти». За його допомогою реєструється факт перерахування грошових коштів на рахунок уповноваженого банку для здійснення операції купівлі або продажу валюти. Документ може бути створений «введенням на підставі» документа «Заявка на купівлю-продаж валюти».
2. Документ «Купівля-продаж валюти» з видом операції «Купівля валюти» або «Продаж валюти», який і реєструє безпосередньо факт здійснення операції купівлі або продажу валюти. Документ також може бути введений на підставі документа «Заявка на купівлю-продаж валюти».
3. Документ «Платіжне доручення вхідне» з видом операції «Купівля продаж валюти», яким реєструється факт зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок організації. Документ рекомендується вводити на підставі документа «Купівля-продаж валюти».

Докладніше з порядком і прикладами відображення операцій купівлі та продажу валюти можна ознайомитися в статті «Придбання та продаж іноземної валюти».

До нетипових валютних операцій також належать операції з придбання однієї валюти за іншу. Оскільки такі операції не автоматизовані, для їх відображення в типових конфігураціях використовуються як деякі грошові документи, так і ручні проведення. Докладніше з порядком відображення конверсійних операцій можна ознайомитися в статті «Відображення операцій з придбання однієї валюти за іншу (конверсійних операцій)».