Податковий облік запасів і витрат

Використовувані податкові призначення

Налаштування облікової політики

Налаштування податкових призначень за замовчуванням

Придбання запасів

Рух запасів усередині підприємства

Випуск продукції

Списання на негосподарську діяльність

Реалізація товарів і готової продукції

Закриття місяця

Підтвердження передбачуваних коригувань

 

Починаючи з релізу 1.3.9 конфігурації «Підприємство 1С8 Управління виробничим підприємством для України», у податковому обліку запасів і витрат відбулися такі зміни:

1. Змінено податкові призначення активів і витрат:
   • Податкові призначення активів призначені для цілей обліку ПДВ і визначають, чи використовуються активи в оподатковуваних або (та) неоподатковуваних ПДВ операціях, у межах господарської діяльності чи ні;
   • Податкові призначення витрат призначені для цілей обліку податку на прибуток і визначають витрати звичайної господарської, патентованої, звільненої від оподаткування або негосподарської діяльності;
   • Податкові призначення для цілей обліку податку на прибуток застосовуються також при обліку доходів;
   • Таким чином, для обліку активів і для обліку доходів та витрат використовуються різні податкові призначення.
2. Для бухгалтерського та податкового обліку використовуються одні й ті самі регістри обліку. Податкове призначення є аналітикою не лише податкового, а й бухгалтерського обліку. Це означає, що:
   • У бухгалтерському та податковому обліку зі складу завжди списується одна й та сама партія запасів;
   • Бухгалтерський облік витрат господарської та негосподарської діяльності ведеться окремо.

Наведена у статті методика моделювалася на конфігурації «Управління виробничим підприємством для України», редакція 1.3, реліз 1.3.12.

Методику ведення податкового обліку розглянуто на кількох наскрізних прикладах:

• Приклад 1. Оптово-роздрібне торговельне підприємство, що здійснює оптову торгівлю. Для торгівлі за готівковий розрахунок придбано патент.
• Приклад 2. Виробниче підприємство. Здійснює лише оподатковувану діяльність.
• Приклад 3. Виробниче підприємство. Здійснює оподатковувану та звільнену від оподаткування ПДВ діяльність.

Усі підприємства є платниками податку на прибуток і ПДВ.

Використовувані податкові призначення

У довіднику «Податкові призначення активів і витрат» податкові призначення згруповані у 3 групи:

• Застарілі – це податкові призначення, що використовувалися до 01.04.2011 р. Залишені для сумісності з попередніми релізами, наразі не використовуються;
• Активів і взаєморозрахунків з ПДВ – використовуються для обліку активів, а також авансів, виданих для придбання активів;
• Доходів і витрат – використовуються для обліку доходів і витрат з метою оподаткування прибутку.

Потрібно розуміти, що поняття «витрати» відповідає статті 138 ПКУ. До витрат належать:

• Собівартість реалізації товарів, продукції, робіт, послуг;
• Адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні, фінансові, інші витрати.

До активів, окрім запасів на складах і необоротних активів, належать об'єкти обліку, які хоча й містять витратну аналітику, але ще не можуть бути визнані витратами в ПУ:

• Виробничі витрати (рахунок 23) – ці витрати будуть включені до собівартості продукції та визнані в ПУ лише після продажу продукції;
• Загальновиробничі витрати (рахунок 91) – починаючи з 01.08.2011, ці витрати розподіляються до собівартості продукції;
• Капітальні інвестиції (рахунок 15) – ці витрати будуть включені до вартості необоротних активів і визнані в ПУ у процесі їх амортизації.

Таким чином:

• При придбанні активів (запасів, капітальних інвестицій, послуг виробничого характеру) вказується податкове призначення ПДВ. Воно визначає, чи призначений актив для використання в оподатковуваних або (та) неоподатковуваних операціях, у межах господарської чи негосподарської діяльності (розділяти придбання для використання в неоподатковуваних ПДВ операціях у межах господарської діяльності – і для використання в негосподарській діяльності потрібно для заповнення Реєстру податкових накладних і Декларації з ПДВ). Але в момент придбання активів не визначається, чи будуть вони використовуватися у звичайній господарській, патентованій або звільненій від оподаткування діяльності. У цьому немає потреби, оскільки в момент придбання не нараховуються валові витрати.
• У процесі руху активів по підприємству переміщення між складами, видача у виробництво, випуск продукції, введення в експлуатацію ОЗ) вказується податкове призначення ПДВ. Воно визначає, чи використовується актив у тих операціях, для яких був придбаний, чи не потрібно ще до вибуття активу оформити його умовний продаж або відновити податковий кредит.
• При вибутті активу (продаж продукції або придбаного товару, списання запасів на витрати періоду) вказуються два податкові призначення: ПДВ і витрат. Податкове призначення ПДВ визначає, чи був актив використаний у тих операціях, для яких був придбаний; податкове призначення витрат визначає, чи був запас використаний у звичайній господарській, патентованій, звільненій або негосподарській діяльності, тобто чи може витрата бути визнана в ПУ і як вона має бути відображена в Декларації.
• При придбанні послуги, яка відноситься на витрати періоду, також вказуються два податкові призначення: ПДВ і витрат. У цьому разі, на відміну від придбання запасів, одночасно можуть бути нараховані податковий кредит і витрати ПУ. Відповідно, податкове призначення ПДВ визначає, чи використовується придбання в оподатковуваних або неоподатковуваних ПДВ операціях; податкове призначення витрат – чи використовується придбання у звичайній господарській, патентованій, звільненій або негосподарській діяльності.

Налаштування облікової політики

Основні принципи податкового обліку підприємства визначаються обліковою політикою. Обліковою політикою, зокрема, визначаються схема оподаткування підприємства і метод списання запасів – ці налаштування ми не будемо розглядати.

Приклад 1. Потрібно визначити всі податкові призначення запасів і витрат підприємства.

У довіднику «Податкові призначення активів і витрат» уже є всі необхідні податкові призначення: оподатковувана ПДВ, господарська діяльність, патентована роздрібна торгівля, негосподарська діяльність. Але в тому самому довіднику є всі передбачені законодавством податкові призначення. Тому для зручності роботи налаштовуються використовувані та невикористовувані податкові призначення. У початковому налаштуванні до списку використовуваних включено господарську та негосподарську діяльність. Додати до них патентовану діяльність можна за кнопкою «Налаштування використовуваних».

Приклад 2. Усі необхідні податкові призначення є у списку використовуваних. Для виробничого підприємства потрібно визначити значення прапорця «Використовувати автоматичні коригування податкових призначень». Прапорець знаходиться в налаштуваннях облікової політики, у розділі «Розрахунок собівартості».

Підприємство здійснює лише оподатковувану діяльність, але в його виробничій діяльності можливі негосподарські витрати – отже, можливі й коригування. Кількість коригувань невелика, і бухгалтер спроможний сам точно класифікувати витрати. Прапорець не заповнюється

Приклад 3. Підприємство здійснює оподатковувану та неоподатковувану ПДВ діяльність. У момент придбання і навіть списання у виробництво матеріалів може бути невідомо, чи будуть вони використані в оподатковуваних або неоподатковуваних операціях. У такій ситуації зручно заповнювати прапорець «Використовувати автоматичні коригування податкових призначень».

Крім того, при здійсненні оподатковуваної та неоподатковуваної ПДВ діяльності доцільно застосовувати ст. 199 ПКУ і для непрямих витрат податковий кредит нараховувати пропорційно частці оподатковуваних ПДВ операцій, тобто вказувати для них податкове призначення «Пропорц. опод. ПДВ». У цьому разі використання автоматичних коригувань необхідне для автоматичного розподілу непрямих витрат між оподатковуваними та неоподатковуваними ПДВ операціями.

Налаштування податкових призначень за замовчуванням

Приклад 1. Усі товари організації призначені для продажу за ставкою 20%, тобто для використання в оподатковуваних ПДВ операціях. Це означає, що за замовчуванням слід вказувати податкове ПДВ «Опод. ПДВ».

Підприємство здійснює оптову (звичайна господарська діяльність) і роздрібну (патентована роздрібна торгівля) торгівлю. Переважають операції оптової торгівлі, тому за замовчуванням вказується податкове призначення «Госп.».

Значення за замовчуванням вказуються в документі «Встановлення параметрів обліку номенклатури».

Якщо в інформаційній базі не використовується документ «Встановлення параметрів обліку номенклатури», значення за замовчуванням можуть бути вказані в регістрі відомостей «Рахунки обліку номенклатури».

Приклад 2. Виробництво продукції здійснюється в межах виробничих замовлень. Для замовлень, у межах яких виробляється продукція для продажу, вказується податкове призначення «Опод. ПДВ».

Для виробничого замовлення, у межах якого виготовляється продукція для негосподарських потреб, вказується податкове призначення «Неопод. ПДВ, негосп.».

Роботи ремонтної дільниці не обліковуються в розрізі замовлень. Податкове призначення за замовчуванням вказується для підрозділу. Оскільки ОЗ підприємства зазвичай використовуються в оподатковуваних операціях, значення за замовчуванням «Опод. ПДВ».

Придбання запасів

При придбанні запасів завжди вказується їх передбачуване податкове призначення ПДВ. Від податкового призначення залежить, чи буде нараховано податковий кредит. Податкове призначення запасів фіксується в регістрі «Партії товарів на складах (БО)» (традиційний режим) або «Облік витрат (бухгалтерський і податковий облік)» (режим РАУЗ). Для запасів, призначених для використання в оподатковуваних ПДВ операціях, нараховується податковий кредит (повністю або пропорційно частці використання в оподатковуваних операціях).

Але і для запасів, що використовуються в неоподатковуваних операціях, фіксується сума вхідного ПДВ, сплаченого при придбанні. Ця сума використовується для відновлення податкового кредиту в разі, якщо запас буде використаний в оподатковуваних ПДВ операціях.

При придбанні запасів для використання в господарській діяльності (як в оподатковуваних, так і в неоподатковуваних ПДВ операціях) фіксується їх податкова собівартість. У загальному випадку податкова собівартість придбаного запасу дорівнює його бухгалтерській собівартості. Відхилення можливі у випадках:

• Запас придбано за авансом, виданим до 01.04.2011, за яким було нараховано валові витрати;
• Запас придбано у постачальника, придбання у якого не дає права на визнання витрат у ПУ (наразі – у фізособи-платника ЄП).

Приклад 1. Придбаваються товари для оптової торгівлі за ставкою ПДВ 20%. Вказується податкове призначення «Опод.ПДВ».

Придбаваються товари для роздрібної торгівлі (патентованої). При придбанні також вказується податкове призначення «Опод. ПДВ».

Приклад 2. Придбаваються матеріали для основного виробництва. Продукція підлягає продажу за ставкою ПДВ 20%. Вказується податкове призначення «Опод. ПДВ».

Придбавається основний матеріал для виконання замовлення, що належить до негосподарської діяльності. При придбанні матеріал резервується під замовлення. Для нього автоматично вказується податкове призначення «Неопод. ПДВ, негосп.».

Приклад 3. Придбаваються основні матеріали під виробничу програму місяця. Матеріали будуть використовуватися як в оподатковуваних, так і в неоподатковуваних ПДВ операціях. Однак йдеться про основні матеріали, що становлять основу собівартості продукції. Для таких матеріалів ведеться докладний облік використання: їх видача зі складу оформлюється ЛЗК із зазначенням замовлення; фактична калькуляція кожного виду продукції виконується з точністю до найменування основного матеріалу. Тому не можна сказати, що матеріали частково використовуються в оподатковуваних, частково в неоподатковуваних операціях: за фактом виробництва точно відомо, яку їх кількість використано в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях.

При придбанні матеріалів вказуються податкові призначення «Опод. ПДВ» і «Неопод. ПДВ, будь-яка госп.».

Придбаваються допоміжні матеріали. Матеріали списуються під виробничу програму місяця; їх кількісний облік у виробництві не ведеться, невідомо, скільки їх використано у виробництві кожного виду продукції. При придбанні матеріалу вказано податкове призначення «Пропорц. опод. ПДВ».

При зазначенні пропорційного податкового призначення податковий кредит нараховується не в повному обсязі, а пропорційно частці використання в оподатковуваних ПДВ операціях. Тому на початку місяця закупівлі має бути введений документ «Встановлення коефіцієнта пропорційного віднесення ПДВ на кредит». Документ визначає частку (коефіцієнт) використання в оподатковуваних ПДВ операціях за результатами операцій минулого року або першого місяця поточного року, у якому здійснювалися неоподатковувані ПДВ операції.

У разі, якщо закупівля здійснюється в місяці, у якому лише плануються перші неоподатковувані ПДВ операції, на момент придбання частка використання в оподатковуваних операціях невідома. У такому разі потрібно:

• Протягом місяця в документах придбання вказувати за потреби податкове призначення «Пропорц. опод. ПДВ»
• За підсумками місяця ввести документ «Встановлення коефіцієнта пропорційного віднесення ПДВ на кредит». Дата документа – перше число місяця
• Перезаповнити (заново вибрати податкове призначення «Пропорц. опод. ПДВ») у документах придбання та перепровести їх.

Рух запасів усередині підприємства

Податкове призначення запасів може уточнюватися у процесі їх видачі до виробничого підрозділу.

При переміщенні між складами, передачі на комісію або в переробку податкове призначення запасу змінити не можна.

При списанні у виробництво в документі «Вимога-накладна» для запасу вказується два податкові призначення:

• Податкове призначення запасів – податкове призначення на момент списання (як правило, це те податкове призначення, яке було вказано при придбанні;
• Податкове призначення витрат – передбачуване податкове призначення замовлення (продукції), у виробництво якої списується запас.

Податкове призначення витрат вказується для кожного рядка документа, оскільки одним документом можна списати матеріали на різні цілі – відповідно, і податкове призначення списання може відрізнятися.

Якщо податкові призначення запасів і витрат не збігаються, формуються передбачувані коригування, які фіксуються в регістрі накопичення «Коригування партій товарів податковий облік» – по суті, це рекомендації нарахувати ПЗ/ПК. Але їх нарахування відбудеться лише при закритті місяця, оскільки лише тоді в загальному випадку стане відома повна вартість витрат на придбання (виробництво) запасу та сума податкового кредиту: собівартість напівфабрикатів власного виробництва розраховується лише при закритті місяця; вартість придбаних запасів може бути збільшена за рахунок додаткових витрат на придбання.

Приклад 1. Товари, придбані раніше для оптової торгівлі, переміщуються до магазину. Зміни податкового призначення товарів не відбувається: вони будуть використовуватися в оподатковуваних ПДВ операціях, а факт використання в патентованій діяльності буде зафіксований у момент продажу.

Приклад 2. Списуються допоміжні матеріали за замовленням на виробництво продукції негосподарського призначення. Частину матеріалів було придбано під виробничу програму місяця, було нараховано ПК.

Формуються передбачувані коригування

Списується на ремонт ОЗ матеріал, який було придбано для основного виробництва. Оскільки матеріал планується використовувати для ремонту ОЗ, що використовується в оподатковуваних ПДВ операціях, його податкове призначення не змінюється. У документі «Вимога-накладна» вказуються податкові призначення запасів і витрат «Опод. ПДВ».

Приклад 3. Списуються основні матеріали під виробничу програму місяця. При списанні вказуються податкові призначення матеріалів і виробництва (НЗВ).

Списуються допоміжні матеріали. Оскільки вироблятиметься оподатковувана та неоподатковувана ПДВ продукція, при списанні також вказується податкове призначення НЗВ «Пропорц. опод. ПДВ».

Списання у виробництво основних і допоміжних матеріалів здійснюється за різними статтями витрат.

Випуск продукції

При випуску вказується податкове призначення продукції (напівфабрикатів). Податкове призначення в традиційному режимі обліку фіксується в регістрі «Випуск продукції (бухгалтерський облік)» для розрахунку податкової собівартості продукції та в регістрі «Партії товарів на складах (бухгалтерський облік)» на випадок подальших коригувань при використанні. У режимі РАУЗ податкове призначення фіксується в регістрі «Облік витрат (бухгалтерський і податковий облік)».

Приклад 2. Фіксується випуск продукції для використання в оподатковуваних ПДВ операціях (продажі за ставкою 20%) і продукції для власних потреб (негосподарське призначення) у межах різних виробничих замовлень. Оскільки для замовлень вказано податкове призначення, податкове призначення продукції визначається автоматично.

На вкладці «Розподіл матеріалів» визначається матеріальний склад кожного виду продукції. Розподіляються всі матеріали, раніше списані у виробництво продукції.

Фіксується виконання ремонту ремонтним цехом. Собівартість послуг списується на загальновиробничі витрати основного виробничого підрозділу, у якому здійснювався ремонт. Оскільки для ремонтного цеху вказано оподатковуване ПДВ податкове призначення, те саме призначення автоматично вказується для внутрішньої послуги в документі «Звіт виробництва за зміну» на вкладках «Продукція і послуги» та «Одержувачі»

Приклад 3. Фіксується випуск продукції. Вказується податкове призначення продукції, яке визначає, чи буде її продаж оподатковуватися ПДВ.

На вкладці «Розподіл матеріалів» визначаються основні матеріали, включені до собівартості кожного виду продукції. Допоміжні матеріали не розподіляються.

Списання на негосподарську діяльність

Списання запасів зі складу на негосподарську діяльність (наприклад, списання нестач) реєструється документом «Списання товарів». У ньому, як і у «Вимозі-накладній», вказуються податкові призначення запасів і витрат. Податкове призначення витрат вказується не для кожного рядка документа, а одне на весь документ на вкладці «Облік витрат», разом з іншою аналітикою витрат. При списанні формуються передбачувані коригування податкового призначення, як і при проведенні «Вимоги-накладної».

Списання матеріалів (напівфабрикатів), що знаходяться у виробничих підрозділах, фіксується документом «Списання незавершеного виробництва». Податкове призначення, з яким матеріали були списані у виробництво, вказується на вкладці «Матеріали», податкове призначення списання з НЗВ – на вкладці «Облік витрат».

При зміні податкового призначення запасів, раніше списаних у виробництво, передбачувані коригування фіксуються в регістрі «Коригування незавершене виробництво податковий облік». Суть коригувань та сама: визначається сума податкового кредиту, нарахованого при придбанні запасів, які були списані у виробництво, а звідти – на негосподарську діяльність.

Приклад 1. Виявлено нестачу товарів на складі. Нестача фіксується документом «Списання товарів». На вкладці «Товари» вказується податкове призначення «Опод. ПДВ», з яким товари були придбані; на вкладці «Облік витрат» - призначення «Негосп. д-сть», з яким вони списуються. Формується передбачуване коригування – рекомендація оформити умовний продаж товарів, при придбанні яких було нараховано ПК.

Приклад 2. Виявлено нестачу матеріалів у цеху. Нестача фіксується документом «Списання незавершеного виробництва». На вкладці «Матеріали» вказується податкове призначення, з яким матеріали були списані у виробництво – «Опод. ПДВ». На вкладці «Облік витрат» - призначення списання «Негосп. д-сть». Формується передбачуване коригування:

Виявлено нестачу готової продукції на складі. Нестача фіксується документом «Списання товарів» - так само, як у Прикладі 1.

Реалізація товарів і готової продукції

При реалізації запасів також вказується їх податкове призначення. Якщо податкове призначення реалізації не збігається з податковим призначенням надходження на склад, попередньо формується документ «Зміна податкового призначення запасів». Цей документ, так само, як «Вимога-накладна» і «Списання товарів», формує передбачуване коригування.

Одночасно вказується податкове призначення продажу. За цим податковим призначенням обліковуються дохід і витрати за операцією продажу.

Приклад 1. Товари реалізуються за готівковий розрахунок за ставкою 20%. Продаж відображається документом «Реалізація товарів і послуг», у якому вказується податкове призначення ПДВ «Опод. ПДВ» і податкове призначення доходів і витрат «Торг. д-сть (пат.)».

Приклад 3. Реалізується продукція, оподатковувана та неоподатковувана ПДВ. Податкове призначення реалізації визначається з урахуванням ставки ПДВ, вказаної в документі реалізації. Тому для різних видів продукції податкові призначення «Опод. ПДВ» і «Неопод. ПДВ, будь-яка госп.», визначаються автоматично.

Закриття місяця

Формуються регламентні документи «Коригування вартості списання товарів» (лише традиційний режим) і «Розрахунок собівартості випуску» (традиційний режим і РАУЗ). Документи відображаються в податковому обліку, зокрема і в 1-му та 2-му місяці кварталу.

Для цілей податкового обліку ці документи:

• Уточнюють суми передбачуваних коригувань, сформованих протягом місяця;
• Визначають собівартість залишків запасів на складі;
• Формують нові коригування у разі незбігу податкового призначення непрямих витрат і випуску (лише при заповненому прапорці «Використовувати автоматичні коригування податкових призначень»).

Поведінка документа «Розрахунок собівартості випуску» при визначенні собівартості запасів залежить від значення прапорця «Використовувати автоматичні коригування податкових призначень»:

• При увімкненому прапорці до податкової собівартості продукції включаються всі непрямі витрати, які включені до її бухгалтерської собівартості. Якщо податкове призначення цих витрат не збігається з податковим призначенням продукції, вважається, що воно змінилося у процесі виробництва. Разом з розрахунком собівартості формуються попередні коригування – рекомендації нарахувати ПЗ або ПК у зв'язку зі зміною податкового призначення витрат.
• При вимкненому прапорці до податкової собівартості продукції включаються лише витрати, що мають податкове призначення, яке збігається з податковим призначенням продукції. Решта витрат або залишаються в НЗВ, або включаються до собівартості іншої продукції.

Тому при вимкненому прапорці перед розрахунком собівартості потрібно проконтролювати збіг податкового призначення витрат і випуску. Якщо незбіг спричинений помилкою введення, потрібно змінити документи формування витрат або випуску. Якщо при формуванні витрат було вказано правильне податкове призначення, але за фактом була випущена продукція іншого призначення, податкове призначення витрат можна змінити вже у виробництві, документами «Коригування незавершеного виробництва» і «Коригування інших витрат».

Методи перевірки відрізняються для прямих і непрямих витрат, а також для традиційного режиму і РАУЗ. Під прямими розуміються витрати, розподілені явним чином – документами «Розподіл матеріалів на випуск», «Розподіл інших витрат». Під непрямими розуміються витрати, що розподіляються автоматично при розрахунку собівартості.

Прямі витрати, податкове призначення яких не збігається з податковим призначенням продукції, залишаються в НЗВ. У традиційному режимі перед розрахунком собівартості рекомендується звірити звіти «Відомість за виробничими витратами » і «Випуск продукції», побудовані за даними бухгалтерського обліку з деталізацією до податкового призначення. Але навіть якщо при звірці розбіжність не буде виявлена, після розрахунку собівартості можна сформувати звіт «Відомість за виробничими витратами» та проаналізувати залишки НЗВ: «зайві» залишки свідчать про неправильне зазначення податкового призначення.

У РАУЗ перед розрахунком собівартості потрібно сформувати звіт «Відомість з обліку витрат» з деталізацією до податкового призначення та проконтролювати відсутність від'ємних залишків (крім залишків за статтями поворотних відходів).

Непрямі витрати списуються при розрахунку собівартості у будь-якому разі: як правило, вони включаються до собівартості іншої продукції, податкове призначення якої збігається з податковим призначенням непрямих витрат. Тому важливо перевірити правильність їх податкового призначення до розрахунку собівартості. Для цього рекомендується побудувати звіти «Аналіз субконто» для субконто «Статті витрат» з відбором за рахунками 23, 24, 91 (традиційний режим) або «Відомість з обліку витрат», розділ «Витрати» (РАУЗ) і звірити податкове призначення прямих і непрямих витрат.

Приклад 2. Здійснюється звірка звітів «Відомість за виробничими витратами» і «Випуск продукції», деталізованих до підрозділу, замовлення та податкового призначення. Для основних цехів для більшості замовлень вказано податкове призначення «Опод. ПДВ» і при формуванні витрат, і при випуску; для одного із замовлень вказано податкове призначення «Неопод. ПДВ, негосп.» і при формуванні витрат, і при випуску; для ремонтного цеху вказано податкове призначення «Опод. ПДВ» і при формуванні витрат, і при випуску.

Формується звіт «Аналіз субконто» для субконто «Статті витрат». Звіт показує, що вся нарахована зарплата і нарахування, витрати на освітлення та опалення цеху мають оподатковуване ПДВ податкове призначення, а частина прямих витрат – неоподатковуване. На підприємстві випускалася продукція неоподатковуваного ПДВ призначення, і частину витрат потрібно віднести на неї. При цьому для зарплати та відрахування податкове призначення є лише аналітикою бухгалтерського обліку, тобто визначає, до собівартості якої продукції вони мають бути розподілені; при нарахуванні зарплати ПК не нараховувався. Для витрат на освітлення та опалення зміна податкового призначення супроводжується умовним продажем, оскільки при їх закупівлі було нараховано ПК.

Вводиться документ «Коригування інших витрат». У документі непрямі витрати розподіляються між податковими призначеннями. На вкладці «Витрати» вказується вся сума розподілюваних витрат (для цього документ можна заповнити способом «За залишками»). На вкладці «Одержувачі» заповнення виконується способом «Заповнити за даними про витрати та розподілити між податковими призначеннями» і вибирається база розподілу.

Після перевірки можна проводити «Розрахунок собівартості випуску». Документ не формує передбачуваних коригувань податкового обліку, однак уточнює суму коригування, яка була сформована раніше при списанні продукції за нестачею.

Приклад 3. При реєстрації всіх непрямих витрат (погодинна заробітна плата виробничого персоналу, усі загальновиробничі витрати та ін.) вказується податкове призначення «Пропорц. опод. ПДВ». Статті витрат вносяться до регістру відомостей «Способи розподілу статей витрат організацій». Для статті витрат, за якою відображається списання у виробництво допоміжних матеріалів, також вказується база розподілу в регістрі відомостей.

Проводиться «Розрахунок собівартості випуску». Документ розподіляє непрямі витрати податкового призначення «Пропорц. опод. ПДВ» до собівартості продукції податкових призначень «Опод. ПДВ» і «Неопод. ПДВ, будь-яка госп.» . При цьому не реєструються передбачувані коригування податкового обліку, оскільки використання таких витрат як в оподатковуваних, так і в неоподатковуваних ПДВ операціях у межах господарської діяльності не є податковими подіями і не призводить до умовного продажу.

Підтвердження передбачуваних коригувань

При формуванні передбачуваних коригувань податкового призначення запасів і витрат суми нараховуваних ПЗ або ПК завжди розраховуються автоматично. Тому такі коригування потребують підтвердження бухгалтером. У документі «Підтвердження коригувань використання (податковий облік)» бухгалтер може погодитися з рекомендаціями ІС або змінити суми нарахувань і навіть податкове призначення за фактом.

Приклад 2. Підтверджуються коригування використання матеріалів, які були придбані для оподатковуваних ПДВ операцій і використані у виробництві продукції негосподарського призначення. Коригування було здійснено на складі, до списання у виробництво, і зафіксовано в регістрі «Коригування партії товарів податковий облік». Тому підтвердження здійснюється на вкладці «Партії товарів», яка заповнюється автоматично. Бухгалтер підтверджує передбачувані коригування.

В обліку ПДВ використання матеріалів відображається як умовний продаж за ціною їх придбання. Для цього на підставі документа «Підтвердження коригувань використання (податковий облік)» вводиться «Податкова накладна».

Підтверджується коригування використання продукції, списаної за нестачею. ІС рекомендує внести коригування на суму ПК у собівартості цієї продукції. Бухгалтер нараховує ПЗ на суму, що дорівнює звичайній ціні продажу продукції. Для цього він вказує в документі від'ємну суму «ПДВ кредит за фактом використання», так, щоб сума коригування дорівнювала звичайній ціні. На підставі документа вводиться «Податкова накладна» на умовний продаж.

Підтверджується коригування використання матеріалів, списаних за нестачею з НЗВ. Коригування зафіксовано в регістрі «Коригування незавершене виробництво податковий облік» і підтверджується на вкладці «Незав. виробництво». Вкладка заповнюється автоматично.