Практикум 11. План видів розрахунку, реєстр розрахунку

Об'єкт конфігурації План видів розрахунку

Створення плану видів розрахунку ОсновніНарахування

Створення реєстру розрахунку Нарахування

Використання реєстру розрахунку. Створення документа НарахуванняСпівробітникам

 

Ознайомимося з об'єктами конфігурації План видів розрахунку і Реєстр розрахунку та дізнаємося про основні поняття, що використовуються під час створення складних періодичних розрахунків.

Такі розрахунки використовуються насамперед під час розрахунку заробітної плати. Тому подальший їх розгляд ми будуватимемо на прикладі розрахунку заробітної плати співробітників, які працюють у нашій фірмі.

У загальному випадку сума заробітної плати співробітника складається з безлічі частин. Наприклад, оплата за окладом, премія, штрафи, оплати за лікарняним листком, разові виплати тощо. Кожна з цих частин розраховується за деяким алгоритмом, властивим лише цій частині. Наприклад, сума штрафу може визначатися просто фіксованою сумою, сума премії може розраховуватися як відсоток від окладу, а сума оплати за окладом розраховується виходячи з кількості робочих днів у місяці та кількості днів, відпрацьованих співробітником. Тому для позначення кожної такої частини ми використовуватимемо термін вид розрахунку.

Алгоритм кожного виду розрахунку спирається у загальному випадку на дві категорії параметрів: період, за який потрібно отримати кінцеві дані, і набір деяких вихідних даних, що використовуються під час розрахунку.

Як правило, у реальному житті різні види розрахунку існують не самі по собі, а певним чином впливають на інші види розрахунку. Виходячи з того, що вид розрахунку спирається на дві різні категорії параметрів, такий вплив теж має подвійний характер.

По-перше, це може бути вплив на вихідні дані, що використовуються під час розрахунку. Як приклад можна навести нарахування премії у вигляді відсотка від оплати за окладом. У разі зміни оплати за окладом розмір премії теж має бути перерахований, виходячи з нової суми нарахованого окладу. Іншими словами, сума нарахованого окладу є базою для розрахунку премії. Причому, оскільки оклад розраховується за деякий період, під час розрахунку премії нам цікаво знати не значення окладу взагалі, а суму, нараховану в тому періоді, який впливає на розрахунок премії. Такий період ми називатимемо базовим, а подібну залежність між видами розрахунку → залежністю за базовим періодом.

Як приклад розглянемо нарахування премії за квітень. Премія має нараховуватися у розмірі 10% від суми, нарахованої як оплата за окладом. Отже, необхідно проаналізувати всі записи про нарахування оплати за окладом, які потрапляють у базовий період, що нас цікавить, а саме квітень. Припустімо, загальна сума таких нарахувань становила 8 000 рублів → у цьому разі премія має бути нарахована у розмірі 800 рублів.

По-друге, цей вплив може бути не на вихідні дані, а на сам період, за який здійснюється розрахунок. Як приклад можна навести розрахунок оплати за окладом і невихід на роботу. Припустімо, ми нарахували співробітнику оплату за окладом за березень місяць. У цьому разі період дії такого розрахунку буде з 1 березня по 31 березня. Після цього ми отримали інформацію від керівника відділу, що, виявляється, співробітник був відсутній на роботі з 1 по 10 березня з невідомої причини. У цьому разі нам потрібно буде здійснити розрахунок Невихід, у якому можна розрахувати якісь утримання зі співробітника. Але крім цього необхідно буде перерахувати й оклад співробітника, виходячи з того, що фактичний період дії розрахунку Оклад став тепер з 11 березня по 31 березня. Такий вплив ми називатимемо витісненням за періодом дії. У результаті, якщо за повний місяць роботи співробітнику мало бути нараховано 9 300 рублів, то тепер, за фактичний період роботи, нарахування становитиме 6 300 рублів.

Таким чином, виходячи з двох видів взаємного впливу розрахунків, можна сказати, що в загальному випадку з кожним видом розрахунку буде пов'язано три періоди:

• період дії;
• фактичний період;
• базовий період.

Період дії є «запитуваним». Тобто, вказуючи період дії, ми говоримо: «Ми хотіли б, щоб результат діяв у цьому періоді».

Фактичний період → це те, що вийшло з періоду дії після аналізу всіх періодів дії розрахунків, які витісняють наш за періодом дії.

Базовий період → це період, у якому ми аналізуємо результати інших розрахунків, що впливають на наш за базовим періодом.

Як бачите, взаємний вплив між видами розрахунків може бути досить різноманітним і, що найскладніше, багаторівневим. Тобто один вид розрахунку може впливати на інший, який, своєю чергою, впливає на третій, тощо.

Очевидно, що в такій ситуації потрібен певний універсальний механізм, який дає змогу описати кожен із видів розрахунків (його алгоритм, вплив на інші види розрахунків, залежність від інших видів розрахунків), забезпечити зберігання даних, отриманих у результаті цих розрахунків, і контроль необхідності перерахунку результатів залежних розрахунків у разі зміни результатів «первинних» розрахунків.

У системі 1С:Підприємство такий універсальний механізм реалізовано за допомогою планів видів розрахунку та реєстрів розрахунку.

Об'єкт конфігурації План видів розрахунку

Об'єкт конфігурації План видів розрахунку є прикладним і призначений для опису структури зберігання інформації про можливі види розрахунків. На основі об'єкта конфігурації План видів розрахунку платформа створює в базі даних інформаційну структуру, у якій може зберігатися інформація про те, які існують види розрахунку та які взаємозв'язки між ними.

Відмінною особливістю плану видів розрахунку є те, що користувач у процесі роботи може додавати нові види розрахунку. Така можливість робить механізм періодичних розрахунків гнучкішим і дає змогу користувачеві створювати власні види розрахунку, крім тих, які задані розробником як наперед визначені.

Об'єкт конфігурації План видів розрахунку має властивість Використовує період дії. За її допомогою визначається, чи будуть у цьому плані знаходитися види розрахунку, які можуть бути витіснені за періодом дії. Якщо цю властивість установлено, то розробник отримує можливість зазначити для кожного виду розрахунку ті види, які витісняють його за періодом дії.

Наступною важливою властивістю об'єкта конфігурації План видів розрахунку є Залежність від бази. Вона визначає, чи будуть у цьому плані знаходитися залежні за базовим періодом види розрахунку. Якщо цю властивість установлено, з'являється можливість зазначити, у якому плані видів розрахунку будуть знаходитися базові види розрахунку і, крім цього, як буде визначатися ця залежність.

Існує можливість зазначити один із двох видів залежності від бази:

• Залежність за періодом дії;
• Залежність за періодом реєстрації.

Ще однією важливою особливістю плану видів розрахунку є можливість створення наперед визначених видів розрахунку та опису їхнього взаємного впливу. При цьому в загальному випадку розробник має можливість зазначити три категорії видів розрахунку, що впливають на наперед визначений вид розрахунку:

• Базові → їх результати мають бути використані під час перерахунку цього виду розрахунку;
• Витісняльні → витісняють цей вид розрахунку за періодом дії;
• Провідні → зміна їхніх результатів має призводити до необхідності перерахунку цього виду розрахунку.

Здоровий глузд підказує, що всі базові види розрахунку мають бути включені й до категорії провідних. Крім того, провідні види розрахунку можуть містити й деякі інші види, що опосередковано впливають на цей вид розрахунку.

Невихід витісняє оклад за періодом дії, а премія залежить від окладу за базовим періодом. У цьому разі для премії слід зазначити базовим видом розрахунку оклад, а провідними → оклад і невихід, оскільки зміна результату розрахунку невиходу призведе до зміни результату окладу, що, своєю чергою, має призвести до зміни результату премії.

Створення плану видів розрахунку ОсновніНарахування

1. Створимо новий об'єкт конфігурації План видів розрахунку. Задамо йому ім'я → ОсновніНарахування.

2. Перейдемо на вкладку Розрахунок і зазначимо, що він використовуватиме період дії та залежатиме від бази за періодом дії.

Як базовий план видів розрахунку зазначимо його самого, оскільки всі наші види розрахунків зберігатимуться в єдиному плані видів розрахунку.

3. Перейдемо на вкладку Інше й задамо наперед визначені види розрахунку. Як і у випадку з бухгалтерією, розрахунки в нашій фірмі будуть «скромні», тому ми створимо лише три елементи:

• Невихід → з ім'ям і найменуванням Невихід та кодом Невихід;
• Оклад - з ім'ям, кодом і найменуванням Оклад та видом розрахунку Невихід, що витісняє його;
• Премія - з ім'ям, кодом і найменуванням Премія, з базовим видом розрахунку Оклад і провідними видами розрахунку Невихід та Оклад.

Об'єкт конфігурації Реєстр розрахунку

Об'єкт конфігурації Реєстр розрахунку є прикладним і призначений для опису структури накопичення даних, що є результатами розрахунків.

Відмінною особливістю реєстру розрахунку є те, що він не призначений для інтерактивного редагування користувачем. Розробник може за потреби надати користувачеві можливість редагувати реєстр розрахунку, але призначення цього реєстру полягає в тому, щоб його модифікація здійснювалася на основі алгоритмів роботи об'єктів бази даних, а не в результаті безпосередніх дій користувача.

Як і інші реєстри, реєстр розрахунку має ресурси, у яких зберігає числові дані; має виміри, у розрізі яких можна отримувати значення ресурсів реєстру; має реквізити, які характеризують кожен запис реєстру розрахунку.

Особливістю ж реєстру розрахунку є його періодичність, можливість використання механізмів витіснення за періодом дії та залежності за базовим періодом, а також зв'язок із планом видів розрахунку.

Періодичність реєстру розрахунку може бути визначена одним із таких значень:

• День;
• Місяць;
• Квартал;
• Рік.

Періодичність реєстру розрахунку визначає проміжок часу, до якого належатиме кожен запис реєстру. Для зазначення факту належності запису до будь-якого періоду реєстр має службовий реквізит ПеріодРеєстрації типу Дата. Під час запису даних до реєстру платформа завжди приводить значення цього реквізиту до початку того періоду, у який він потрапляє.

Наприклад, якщо до реєстру розрахунку з періодичністю місяць записати дані, де ПеріодРеєстрації задано як 08.04.2008, то реєстр збереже ці дані зі значенням поля ПеріодРеєстрації 01.04.2008 (див. рисунок 1).

Якщо в цій самій ситуації періодичність реєстру буде рік, збережене значення періоду реєстрації буде 01.01.2008.

Наступною важливою особливістю реєстру розрахунку є можливість використання механізму витіснення одних записів іншими за періодом дії. При цьому для кожного запису реєстр розрахунку формує фактичний період дії, який є в загальному випадку сукупністю кількох періодів, розташованих усередині періоду дії (див. рисунок 2).

Рисунок 1

Рисунок 2

Якщо розглянути структуру записів таблиць реєстру розрахунку, то після внесення запису про нарахування за окладом таблиці реєстру матимуть такий вигляд:

Таблиця реєстру розрахунку

Таблиця фактичного періоду дії

Після додавання до реєстру запису виду розрахунку Невихід, який витісняє вид розрахунку Оклад за періодом дії, записи про нарахування за окладом набудуть такого вигляду:

Таблиця реєстру розрахунку

Таблиця фактичного періоду дії

Іншим механізмом, який підтримує реєстр розрахунку, є залежність записів за базовим періодом. Цей механізм дає змогу ґрунтувати розрахунок залежних (вторинних) записів реєстру на даних, отриманих у результаті розрахунку первинних записів. Реєстр розрахунку може підтримувати два види залежності від бази:

• залежність за періодом дії;
• залежність за періодом реєстрації.

Залежність за періодом дії означає, що під час аналізу базових записів будуть вибиратися ті, для яких знайдено перетин їхнього фактичного періоду дії та зазначеного базового періоду.

Наприклад, на початку квітня здійснюється розрахунок зарплати за березень. Премія за березень має бути нарахована виходячи з оплати за окладом за березень. У цьому разі, як правило, використовується залежність за періодом дії (див. рисунок).

Слід зробити два зауваження до зазначеного рисунка.

Поля Початок базового періоду і Кінець базового періоду мають сенс лише для записів тих видів розрахунку, для яких визначено залежність за базовим періодом (у нашому випадку для запису розрахунку премії).

Значення бази, яке буде отримано від конкретного впливового запису, у загальному випадку не дорівнює результату, який містить цей запис. База буде розрахована пропорційно до того, яку частину від фактичного інтервалу впливового запису становить ділянка, що перекривається із зазначеним базовим періодом. При цьому будуть використані дані графіка, пов'язаного із записом.

Залежність за періодом реєстрації означає, що під час аналізу базових записів будуть вибиратися ті, які потрапляють до зазначеного базового періоду значенням свого поля Період реєстрації.

Як приклад можна навести розрахунок штрафів під час нарахування зарплати за березень. Як база для розрахунку суми штрафів мають братися записи про прогули, зареєстровані в березні місяці (це можуть бути як записи про березневі прогули, так і записи про прогули в лютому). У цьому разі, як правило, використовується залежність за періодом реєстрації.

Останньою важливою особливістю реєстру розрахунку є його зв'язок із планом видів розрахунку. Саме на основі цього зв'язку працюють механізми витіснення за періодом дії та залежності за базовим періодом, оскільки в плані видів розрахунку описано взаємний вплив видів розрахунку один на одного.

У реєстру розрахунку можуть існувати підпорядковані об'єкти Перерахунок. Вони призначені для реєстрації фактів появи в реєстрі записів, що впливають на результат розрахунку вже наявних записів реєстру. Об'єкт конфігурації Перерахунок може мати кілька вимірів, кожен з яких установлює зв'язок між вимірами цього реєстру розрахунку та впливових реєстрів розрахунку. В окремому випадку це може бути один і той самий реєстр.

В інформаційній структурі, створеній у базі даних на основі об'єкта конфігурації Перерахунок, платформа зберігає інформацію про те, які записи реєстру підлягають перерахунку. Таблиці перерахунку заповнюються автоматично як на підставі записів реєстру розрахунку, порушених провідними видами розрахунку, так і на підставі записів реєстру розрахунку, для яких змінився фактичний період дії. Виходячи з цієї інформації, розробник може приймати рішення про необхідність перерахунку записів реєстру.

Останнім зауваженням, яке слід зробити, говорячи про реєстр розрахунку, є можливість установлення зв'язку реєстру розрахунку з графіком часу. Такий графік часу має являти собою реєстр відомостей (неперіодичний, з обов'язковим виміром типу Дата і ресурсом типу Число), у якому міститься часова схема вихідних даних, що беруть участь у розрахунках. Вимірами цього графіка можуть бути, наприклад, Графік роботи (посилання на довідник) і Дата, а ресурсом → кількість робочих годин у цій даті. У цьому разі можна буде пов'язати запис реєстру розрахунку з будь-яким конкретним Графіком Роботи (зазначивши як реквізит запису посилання на довідник Графік роботи) і надалі засобами вбудованої мови отримувати інформацію про кількість робочих годин у періоді дії, фактичному періоді дії або періоді реєстрації цього запису.

Створення реєстру розрахунку Нарахування

Перш ніж ми почнемо створювати об'єкт конфігурації Реєстр розрахунку Нарахування, нам потрібно буде створити два додаткові об'єкти конфігурації:

• Реєстр відомостей ГрафікиРоботи;
• Довідник ВидиГрафіківРоботи.

Довідник знадобиться нам для зберігання інформації про те, які графіки роботи існують у фірмі, а реєстр відомостей → для зазначення того, які дні в місяці є робочими, оскільки сума оплати за окладом розраховуватиметься виходячи з того, скільки днів відпрацював співробітник у розрахунковому місяці.

1. Створимо новий об'єкт конфігурації Довідник з ім'ям ВидиГрафіківРоботи.

2. У цьому довіднику в нас буде два наперед визначені графіки роботи:

• ГрафікАдміністрації;
• ГрафікМайстрів.

3. Після цього створимо об'єкт конфігурації Реєстр відомостей з ім'ям ГрафікиРоботи.

4. Цей реєстр матиме два виміри:

• ГрафікРоботи, тип ДовідникПосилання.ВидиГрафіківРоботи;
• Дата, тип Дата.

5. Потім створимо єдиний ресурс реєстру → Значення, з типом Число, довжиною 1.

6. Запустимо 1С:Підприємство в режимі налагодження та заповнимо реєстр даними про робочі дні вересня графіка майстрів. Щоб простіше виконати цю доволі одноманітну роботу, скористайтеся можливістю додавання елементів до довідника копіюванням. У вас має вийти 22 робочі дні у вересні.

7. Тепер усе готово для створення реєстру розрахунку.

Створимо новий об'єкт конфігурації Реєстр розрахунку з ім'ям Нарахування.

8. Як план видів розрахунку, що використовується реєстром, виберемо ОсновніНарахування.

9. Установимо, що

• реєстр використовуватиме період дії,
• Графік задаватиметься в реєстрі відомостей ГрафікиРоботи,
• Значення графіка знаходитиметься в ресурсі Значення,
• Дата графіка → у вимірі Дата.

10. Зазначимо, що реєстр розрахунку використовуватиме базовий період і періодичність реєстру буде Місяць.

11. Потім перейдемо на вкладку Дані і створимо:

• вимір Співробітник, тип ДовідникПосилання.Співробітники, базовий;
• ресурс Результат, тип Число, довжина 15, точність 2;
• реквізит ГрафікРоботи, тип ДовідникПосилання.ВидиГрафіківРоботи, зв'язок із графіком за виміром ГрафікРоботи;
• реквізит ВихідніДані, тип Число, довжина 15, точність 2.

Реквізит ГрафікРоботи ми використовуватимемо для того, щоб пов'язати запис реєстру з використовуваним графіком роботи, а реквізит ВихідніДані → щоб зберігати в ньому дані, які можуть знадобитися під час розрахунку або перерахунку (у нашому випадку це буде розрахунок окладу).

12. Тепер перейдемо на вкладку Перерахунки. Створимо об'єкт конфігурації Перерахунок, який так і назвемо → Перерахунок.

Він матиме єдиний вимір → Співробітник, для якого в установленні зв'язку ми зазначимо вимір реєстру Співробітник і як дані провідних реєстрів виберемо той самий вимір Співробітник реєстру розрахунку Нарахування.

На цьому створення об'єкта конфігурації Реєстр розрахунку Нарахування завершено.

Використання реєстру розрахунку. Створення документа НарахуванняСпівробітникам

Для того щоб мати можливість реєструвати в базі даних нарахування, що здійснюються співробітникам фірми, нам знадобиться спеціальний документ.

1. Створимо новий документ з ім'ям НарахуванняСпівробітникам.

2. Перейдемо на вкладку Нумерація і встановимо:

• Тип номера документа → Число;
• Довжина номера → 5.

3. Цей документ матиме табличну частину Нарахування, що містить такі реквізити:

• Співробітник, тип ДовідникПосилання.Співробітники;
• ГрафікРоботи, тип ДовідникПосилання.ВидиГрафіківРоботи;
• ДатаПочатку, тип Дата;
• ДатаЗакінчення, тип Дата;
• ВидРозрахунку, тип ПланВидівРозрахункуПосилання.ОсновніНарахування;
• Результат, тип Число, довжина 15, точність 2.

Реквізити ДатаПочатку і ДатаЗакінчення знадобляться нам для того, щоб задати період, у якому має діяти запис розрахунку.

4. На вкладці Рухи заборонимо оперативне проведення документа. Позначимо, що документ створюватиме рухи за реєстром розрахунку Нарахування, і запустимо конструктор руху.

5. У вікні конструктора виберемо табличну частину Нарахування і натиснемо Заповнити вирази.

6. Для реквізитів ПеріодДіїКінець і БазовийПеріодКінець зазначимо вираз КонецДня(ТекСтрокаНачисления.ДатаОкончания).

7. Для поля ПеріодРеєстрації зазначимо вираз Дата.

8. Реквізиту ВихідніДані зіставимо реквізит табличної частини Результат.

9. Для реквізиту Результат видалимо вираз, присвоєний йому конструктором.

10. Натиснемо ОК і подивимося текст обробника, створений конструктором.

11. Запустимо 1С:Підприємство в режимі налагодження та подивимося, як працює наш документ.

Нарахуємо оклад за вересень усім співробітникам фірми:

12. Проведемо документ і подивимося, які рухи він сформував у реєстрі Нарахування:

Зверніть увагу на те, що платформа привела період реєстрації кожного запису до початку періоду реєстру розрахунку (в обробнику проведення ми зазначали значення дати документа 06.10.2008). Крім цього зауважте, що з кожним записом ми зберегли в реквізиті ВихідніДані розмір окладу співробітника, введений у документі, щоб надалі розрахувати суму оплати за окладом.

Для подальшого вивчення роботи реєстру розрахунку нам знадобиться службовий звіт, за допомогою якого ми зможемо подивитися вміст записів перерахунку.

Ілюстрація механізмів витіснення та залежності від бази

1. Створимо новий об'єкт конфігурації Звіт і назвемо його Перерахунок.

2. Створимо основну схему компонування даних, додамо Набір даних → запит і відкриємо конструктор запиту.

3. Із віртуальної таблиці перерахунку Нарахування.Перерахунок виберемо всі поля:

4. На цьому створення запиту завершено, натиснемо ОК.

5. Перейдемо на вкладку Налаштування і додамо групування детальних записів.

6. На вкладці Вибрані поля виберемо для виведення у звіт поля Об'єктПерерахунку, ВидРозрахунку і Співробітник. На цьому створення схеми компонування даних завершено.

7. Запустимо 1С:Підприємство в режимі налагодження, сформуємо звіт Перерахунок і переконаємося, що поки він не містить жодних даних.

8. Створимо новий документ Нарахування співробітникам №–2, у якому нарахуємо премію за вересень Гусакову та Діловому. Цим документом ми фіксуємо той факт, що цим співробітникам потрібно нарахувати премію за підсумками роботи за вересень. Оскільки розмір премії нам невідомий (він розраховуватиметься за деяким алгоритмом), поля Результат ми залишаємо порожніми. ОК.

9. Тепер знову відкриємо документ Нарахування співробітникам №–1 і змінимо оклад Гусакова з 10 000 на 7 000. Натиснемо ОК. Сформуємо звіт Перерахунок:

10. Як бачите, звіт тепер містить якісь дані. Справді, вид розрахунку Премія у нас залежить за базовим періодом від виду розрахунку Оклад. Щойно ми змінили наявні в реєстрі записи за видом розрахунку Оклад, платформа одразу сформувала набір записів перерахунку, які мають бути розраховані заново, оскільки змінилася їхня база.

11. Перепроведемо документ Нарахування співробітникам №–2 (премія) і сформуємо звіт Перерахунок. Він знову не містить жодних даних → система позначила той факт, що ми «перерахували» залежні записи, і очистила таблицю перерахунку.

12. На цьому прикладі ми ознайомилися з роботою механізму підтримки залежності за базовим періодом у реєстру розрахунку.

Тепер подивимося, як працює механізм витіснення за періодом дії. Для цього нам знадобиться створити документ Нарахування співробітникам №–3.

13. Цим документом ми зафіксуємо той факт, що Гусаков не виходив на роботу з 1 по 10 вересня. Очевидно, що в цьому разі потрібно буде перерахувати його оплату за окладом і, як наслідок, нараховану премію. Натиснемо ОК і сформуємо Перерахунок.

Як ви бачите, до перерахунку потрапив запис про нарахування окладу Гусакову. Це стало результатом роботи механізму витіснення за періодом дії, адже вид розрахунку Невихід витісняє в нас вид розрахунку Оклад.

Зверніть увагу, що до перерахунку потрапив і запис про призначення премії Гусакову, оскільки під час створення наперед визначених видів розрахунку ми зазначили, що результат виду розрахунку Премія залежатиме від зміни результату виду розрахунку Невихід. Ця залежність непряма, але оскільки ми явно зазначили таку залежність, платформа її відстежила.

Перепроведемо документи Нарахування співробітникам №–1 і №–2 і переконаємося, що таблиця перерахунку очистилася.