Оплата простою

Загальні положення

Порядок відображення простоїв

ПРИКЛАД 1

ПРИКЛАД 2

ПРИКЛАД 3

У цій статті наведено порядок дій, який дає змогу відобразити нарахування за час простою працівнику організації. Наведені в методиках рекомендації моделювалися в конфігурації «Зарплата і кадри для бюджетних установ України», редакція 1.0. Матеріал також актуальний для конфігурації «Комплексний облік для бюджетних установ України», редакція 1.0.

Загальні положення

1. Згідно зі ст. 34 КЗпП, простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, непереборною силою або іншими обставинами.
2. Згідно зі ст. 113 КЗпП:

   2.1. Час простою не з вини працівника, якщо працівник попередив власника або уповноважений ним орган (бригадира, майстра, інших посадових осіб) про початок простою, оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

   2.2. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя або здоров'я працівника чи людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

   2.3. Час простою з вини працівника не оплачується.

Порядок відображення простоїв

Нарахування оплати за час простою оформлюється документом «Реєстрація простоїв в організаціях» (Рис. 1).

Рисунок 1 – документ «Реєстрація простоїв в організаціях»

Цей документ заповнюється лише для одного працівника, зазначеного в шапці документа. Там само, у шапці документа, зазначаються інші відомості, такі як:

• «Організація» – організація, за якою буде проведено розрахунок. Заповнюється за замовчуванням із налаштувань користувача;
• «від» – дата реєстрації документа в інформаційній базі;
• «Відповідальний» – відповідальний за заповнення документа в інформаційній базі. Заповнюється за замовчуванням із налаштувань поточного користувача;
• «Перерахунок документа» - використовується за потреби проведення перерахунку введених раніше документів. Поле заповнюється автоматично під час використання механізму виправлень (кнопка «Виправити» у формі документа, що виправляється) або може бути заповнене самостійно. Детальніше з порядком виправлення можна ознайомитися у статті «Методика виправлення розрахункових документів минулого періоду»;
• «Місяць нарахування» – місяць, у якому буде відображатися це нарахування (за замовчуванням поточний місяць);
• «Працівник» – співробітник, якому здійснюється нарахування оплати за період простою;
• «Період простою»:
• • «Цілоденний (цілозмінний)» простій – простій, коли співробітник виходить на роботу, але протягом робочого дня (зміни) з тієї чи іншої причини йому не надано можливості виконати свою роботу. У такому разі зазначається дата початку і дата закінчення простою.
  • «Внутрішньозмінний» простій – простій, який відбувається всередині робочого дня (зміни), тривалістю від кількох хвилин до годин робочого часу. У такому разі зазначається дата початку простою і кількість оплачуваних годин простою.

  Важливо!!! Якщо обрано вид простою «Цілоденний (цілозмінний)», автоматично в табличній частині документа встановлюється вид розрахунку «Оплата простою (не з вини працівника)» або «Оплата простою (за середньою)» залежно від виду простою. Якщо ж для співробітників обрано вид простою «Внутрішньозмінний», то вид розрахунку буде «Оплата погодинного простою (не з вини працівника)» або «Оплата погодинного простою (за середньою)», також залежно від виду простою.

• «Вид простою» – причина, що викликала простій: «З причин, що не залежать від роботодавця і працівника (за середньою)» (див. п. 2.1. розділу «Загальні положення») або «Не з вини працівника» (див. п. 2.2. розділу «Загальні положення»).

• Важливо!!! Якщо вид простою зазначається «З причин, що не залежать від роботодавця і працівника (за середньою)», тоді в документі з'явиться ще одна вкладка «Розрахунок середнього заробітку». Якщо в інформаційній базі є дані про заробіток співробітника і відпрацьований ним час за попередні місяці, то до цієї табличної частини документа вони поміщаються автоматично під час виконання розрахунку. Крім того, дані для розрахунку середнього заробітку можуть бути введені в документ вручну, а розрахунок суми нарахування за час простою в цьому разі виконується кнопкою «Розрахувати» (Рис. 2).

Рисунок 2 – документ «Реєстрація простоїв в організаціях», вкладка «Розрахунок середнього заробітку»

Під час розрахунку суми враховується коефіцієнт підвищення окладів, тобто суми нарахувань, які аналізуються під час розрахунку середнього, коригуються з урахуванням коефіцієнта. У разі зміни коефіцієнта підвищення окладу в середині місяця розрахунковий період буде розбито на інтервали - до підвищення і після. Такий коефіцієнт зберігається в регістрі відомостей «Коефіцієнти підвищення окладів». Що це за коефіцієнт, описано в консультації «У документах з оплати за середнім («Нарахування відпустки працівникам організації», «Оплата за середнім заробітком», «Розрахунки при звільненні співробітника») під час розрахунку середньої заробітної плати використовується коефіцієнт. Що це за коефіцієнт?».

Під час розрахунку середнього заробітку співробітників, які працюють ще й за внутрішнім сумісництвом, може враховуватися або не враховуватися їхній заробіток за внутрішнє сумісництво. Це визначається прапорцем «Не враховувати сумісників для середніх» у регістрі відомостей «Параметри розрахунку зарплати організацій».

Якщо в шапці документа обрати вид простою «З причин, що не залежать від роботодавця і працівника (за середньою)», то за документом можна отримати звіт з розрахунку середнього заробітку, кнопкою «Розрахунок середньої» (Рис. 3).

Рисунок 3 – друкована форма документа «Реєстрація простоїв в організаціях»

Далі буде розглянуто приклади:

1. Нарахування за час простоїв з вини роботодавця.
2. Нарахування за час простоїв з причин, що не залежать від роботодавця і співробітника.
3. Нарахування за час простоїв з вини співробітника.

ПРИКЛАД 1

Співробітник організації Іванов І.І. 20 і 21 листопада 2014 р. не працював через експлуатаційні несправності обладнання, що виникли з вини роботодавця. Іванов І.І. працює в організації з окладом 3000 грн. Норма роботи за листопад становить 160 годин.

Для оформлення простою з вини роботодавця оформлюється документ «Реєстрація простоїв в організаціях» із зазначенням виду простою «Не з вини працівника». Оскільки простій оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (див. п. 2.1. розділу «Загальні положення»), автоматично буде встановлено відсоток оплати 66,67% (Рис. 4).

Рисунок 4 – документ «Реєстрація простоїв в організаціях», вид простою «Не з вини працівника»

Відповідно до прикладу, годинна тарифна ставка співробітника становить 18,75 грн. (3000 грн. / 160 год.). Як було сказано вище, необхідно оплатити дві третини тарифної ставки за період простою. Відповідно, оплата простою становить 200,00 грн. (18,75 грн. * 2/3 (або 66,67 %) * 16 год.).

У табелі обліку робочого часу простій з вини роботодавця відображається кодом «П» (Рис. 5).

Рисунок 5 – документ «Табель обліку робочого часу організації»

ПРИКЛАД 2

Співробітник організації Петров П.П. 12 листопада 2014 р. не працював у зв'язку з простоєм з причини, що не залежить від роботодавця і співробітника (через відключення електроенергії на підприємстві). Петров П.П. працює в організації з окладом 5000 грн. За вересень і листопад співробітник відпрацював повні робочі дні згідно з графіком (22 і 23 дні відповідно).

Оскільки простій стався не з вини працівника і роботодавця (див. п. 2.2. розділу «Загальні положення»), оформлюється документ «Реєстрація простоїв в організаціях» з видом простою «З причин, що не залежать від роботодавця і працівника (за середньою)» (Рис. 6).

Рисунок 6 – документ «Реєстрація простоїв в організаціях», вид простою «З причин, що не залежать від роботодавця і працівника (за середньою)»

Відповідно до прикладу, середньоденний заробіток дорівнює 222,22 грн. (10000 грн. / 45 днів). Відповідно, оплата простою становить 222,22 грн. (222,22 грн. * 1 день).

У табелі обліку робочого часу простій не з вини роботодавця і працівника відображається кодом «П» (Рис. 5).

ПРИКЛАД 3

Співробітник організації Сидоров С.С. 10 листопада 2014 р. не працював у зв'язку з простоєм, що виник з його вини (несправність обладнання, що виникла внаслідок порушення співробітником умов експлуатації).

Оскільки простій стався з вини працівника (див. п. 2.3. розділу «Загальні положення»), простій не підлягає оплаті. Реєстрація простою з вини співробітника здійснюється документом «Невиходи в організаціях» (Рис. 7).

Рисунок 7 – документ «Невиходи в організаціях»

У табелі обліку робочого часу простій з вини працівника відображається кодом «П». Слід пам'ятати, що буквене позначення в табелі призначається виду розрахунку на вкладці «Час» (Рис. 8).

Рисунок 8 – вкладка «Час» елемента плану виду розрахунку і документ «Табель обліку робочого часу організації»