Приклади налаштувань рахунків обліку за замовчуванням

Налаштування рахунків обліку розрахунків з контрагентами

Приклад 1. Загальне налаштування

Приклад 2. Налаштування, що відображає особливості розрахунків у валюті

Приклад 3. Налаштування, що відображає відокремлений облік розрахунків з конкретним контрагентом

Приклад 4. Налаштування, що відображає відокремлений облік розрахунків за конкретним договором

Налаштування рахунків обліку номенклатури

Приклад 1. Загальне налаштування

Приклад 2. Налаштування «за замовчуванням» для конкретної організації

Приклад 3. Налаштування для обліку номенклатури, що входить до певної групи довідника «Номенклатура»

Приклад 4. Налаштування для відокремленого обліку конкретної номенклатури

Приклад 5. Налаштування для відокремленого обліку за конкретним складом

Приклад 6. Налаштування для обліку номенклатури з урахуванням типу складу

Наведені в методиках рекомендації моделювалися в конфігурації «Бухгалтерія для України» (редакція 1.2).

Методика, описана в статті, актуальна для конфігурацій «Управління торговельним підприємством для України» (редакція 1.2) і «Управління виробничим підприємством для України» (редакція 1.3).

У конфігурації рахунки обліку розрахунків з контрагентами, а також рахунки обліку номенклатури (товарів, матеріалів тощо) можна зазначати безпосередньо в документах («Надходження товарів і послуг», «Реалізація товарів і послуг» тощо).

Щоб заощадити час під час заповнення документів у стандартних ситуаціях, існує механізм заповнення рахунків обліку за замовчуванням відповідно до попередньо виконаних налаштувань.

Приклади таких налаштувань, що розкривають можливості програми в розглянутому аспекті, наведено нижче.

Налаштування рахунків обліку розрахунків з контрагентами

Налаштування рахунків обліку взаєморозрахунків зберігаються в регістрі відомостей «Рахунки обліку розрахунків з контрагентами» (Рис. 1).

У конфігурації «Управління виробничим підприємством для України» налаштування рахунків обліку взаєморозрахунків зберігаються в регістрі відомостей «Контрагенти організацій».

Рисунок 1 – регістр відомостей «Рахунки обліку розрахунків з контрагентами»

У регістрі відомостей можна задати налаштування для обліку взаєморозрахунків у різних організаціях, а також для конкретного контрагента (зокрема окремо за кожним конкретним договором) або для конкретного виду розрахунків (наприклад, окремо для розрахунків у валюті регламентованого обліку або в іноземній валюті).

Зазначимо, що заповнення перших чотирьох реквізитів цього регістру відомостей не є обов'язковим.

Наприклад:

• якщо облік у базі ведеться від імені однієї організації, колонку «Організація» можна не заповнювати;
• якщо необхідно виконати налаштування рахунків розрахунків і параметрів обліку ПДВ для всіх договорів контрагента, реквізит «Договір» не заповнюється. Це означає, що під час створення нового договору з контрагентом автоматично будуть прописуватися параметри, задані в регістрі для конкретного контрагента;
• якщо ж підприємство використовує аналогічні параметри взаєморозрахунків з усіма контрагентами, достатньо буде мати в цьому регістрі два записи: перший — за розрахунками в національній валюті, другий — за розрахунками в іноземній валюті.

Таким чином, верхню групу реквізитів заповнювати необов'язково.

Приклад 1. Загальне налаштування

Під час відображення взаєморозрахунків з контрагентами у валюті регламентованого обліку необхідно, щоб у найбільш загальному випадку, під час створення нових документів рахунки бухгалтерського та податкового обліку за замовчуванням заповнювалися таким чином:

• рахунок обліку розрахунків з постачальниками 631;
• рахунок обліку виданих авансів 3711;
• рахунок обліку розрахунків з постачальником за бартеру 631;
• рахунок обліку розрахунків за отриманою поворотною тарою з постачальниками 6851;
• рахунок обліку авансів за переданою поворотною тарою з покупцями 3711;
• рахунок обліку розрахунків з покупцями 361;
• рахунок обліку отриманих авансів 6811;
• рахунок обліку розрахунків з покупцем за бартеру – 361.
• рахунок обліку розрахунків за переданою поворотною тарою з покупцями 3771;
• рахунок обліку авансів за отриманою поворотною тарою з постачальниками 6811;
• рахунок ПДВ п/к (непідтверджений) – 6442;
• рахунок ПДВ п/к – 6441;
• ставка ПДВ (за придбанням) – 20%;
• податкове призначення – Опод. ПДВ;
• податкове призначення (за тарою) – Неопод. ПДВ, будь-яка госп.
• рахунок ПДВ п/з (непідтверджений) – 6432;
• рахунок ПДВ п/з – 6431;
• ставка ПДВ (за продажем) – 20%;
• податкове призначення – Опод. ПДВ;
• податкове призначення (за тарою) – Неопод. ПДВ, будь-яка госп.

У цьому випадку до регістру відомостей «Рахунки обліку розрахунків з контрагентами» слід внести запис, у якому поля «Організація», «Контрагент», «Договір» залишити незаповненими (Рис. 2).

Якщо жодних записів більше в регістрі не буде, то зазначені вище рахунки будуть підставлятися за замовчуванням у всі відповідні документи за всіма організаціями, що може виявитися зручним за єдиної облікової політики.

Рисунок 2 налаштування рахунків обліку розрахунків з контрагентами «за замовчуванням»

Приклад 2. Налаштування, що відображає особливості розрахунків у валюті

У разі ведення взаєморозрахунків з контрагентами у валюті, для автоматичного заповнення документів необхідно в регістрі відомостей «Рахунки обліку взаєморозрахунків з контрагентами» ввести спеціальні налаштування окремим записом (Рис. 3).

• вид розрахунку – «Розрахунки в іноземній валюті»;
• рахунок розрахунків з постачальниками 632;
• рахунок обліку виданих авансів 3712;
• рахунок обліку розрахунків з постачальником за бартеру 632;
• рахунок обліку розрахунків з покупцями 362;
• рахунок обліку отриманих авансів 6812;
• рахунок обліку розрахунків з покупцем за бартеру – 362.
• рахунок ПДВ п/к (непідтверджений) – 6442;
• рахунок ПДВ п/к – 6441;
• ставка ПДВ (за придбанням) – Не ПДВ;
• податкове призначення – Опод. ПДВ;
• рахунок ПДВ п/з (непідтверджений) – 6432;
• рахунок ПДВ п/з – 6431;
• ставка ПДВ (за продажем) – 0%;
• податкове призначення – Опод. ПДВ.

Рисунок 3 налаштування рахунків обліку розрахунків з контрагентами «за замовчуванням» для розрахунків в іноземній валюті

Якщо жодних записів більше в регістрі не буде, то зазначені вище рахунки будуть підставлятися за замовчуванням у всі відповідні документи за всіма організаціями, взаєморозрахунки з якими ведуться в іноземній валюті.

Приклад 3. Налаштування, що відображає відокремлений облік розрахунків з конкретним контрагентом

Для відображення відокремленого обліку взаєморозрахунків з конкретним контрагентом, який відрізняється від налаштованих «за замовчуванням», слід за аналогією з попередніми прикладами ввести новий запис до регістру відомостей «Рахунки обліку взаєморозрахунків з контрагентами», зазначивши потрібні рахунки обліку.

Наприклад, для обліку розрахунків за митними платежами з митницею слід ввести новий запис до регістру відомостей, заповнивши поля «Організація» і «Контрагент», а в полі «Рахунок розрахунків з постачальниками» зазначити рахунок 3771 (Рис. 4).

Рисунок 4 – відображення відокремленого обліку взаєморозрахунків з контрагентами в регістрі відомостей «Рахунки обліку розрахунків з контрагентами»

Приклад 4. Налаштування, що відображає відокремлений облік розрахунків за конкретним договором

Мета налаштування полягає у відстеженні розрахунків за договором. У цьому випадку необхідно заповнити, крім того, що зазначено в прикладі 3, поле «Договір». Тоді зазначені рахунки розрахунків будуть підставлені в документи лише під час вибору цього договору.

Налаштування рахунків обліку номенклатури

За багатофірмового обліку одна й та сама номенклатура може обліковуватися в одній фірмі як готова продукція, в іншій як товар для перепродажу, у третій як матеріал тощо.

Водночас зручно користуватися одним і тим самим елементом довідника «Номенклатура». Важливу роль тут відіграють налаштування рахунків обліку номенклатури «за замовчуванням», що зберігаються в регістрі відомостей «Рахунки обліку номенклатури» (Рис. 5).

Рисунок 5 регістр відомостей «Рахунки обліку номенклатури»

Приклад 1. Загальне налаштування

В одній інформаційній базі ведеться облік кількох підприємств. Основною діяльністю цих підприємств є торгівля. Логічно вважати, що оприбуткована або реалізована цінність є за замовчуванням товаром (а не матеріалом, наприклад) для всіх цих підприємств.

Для таких підприємств у налаштуваннях регістру відомостей «Рахунки обліку номенклатури», що використовуються за замовчуванням, слід зазначити рахунок обліку товарів на складі (281) і переданих на комісію (283).

Крім того, якщо є договори комісії (або можуть укладатися в майбутньому), то в налаштуваннях корисно також зазначити рахунок обліку комісійних товарів (0241), а також товарів, переданих на субкомісію (0242).

У конфігурації рахунки обліку реалізації (рахунки обліку собівартості реалізованої номенклатури, рахунки обліку собівартості номенклатури при поверненні, доходів від реалізації, а також вирахувань з доходів) згруповані в окремому довіднику «Схеми реалізації».

Тому під час зазначення рахунків обліку номенклатури зазначаються саме схеми реалізації, а не конкретні рахунки. У цьому прикладі необхідно вибрати схему реалізації «Товари» (собівартість реалізації (повернення) 902, дохід від реалізації 702, вирахування з доходу 704).

Для цілей податкового обліку в регістрі відомостей «Рахунки обліку номенклатури» задаються податкові ознаки: податкове призначення доходів і витрат та податкове призначення запасів.

Щоб налаштування мало універсальний характер для всіх організацій і номенклатури, у записі не зазначається будь-яка конкретна організація або номенклатура (Рис. 6).

Рисунок 6 – універсальне налаштування рахунків обліку номенклатури «за замовчуванням» для всіх організацій

Приклад 2. Налаштування «за замовчуванням» для конкретної організації

Якщо, наприклад, одна з організацій є виробничою, то для неї зручнішим налаштуванням є те, згідно з яким, ТМЦ, що надходять, слід оприбутковувати не на рахунок обліку товарів, а на рахунок обліку матеріалів (наприклад, 201).

У цьому випадку змінюється зміст рахунків обліку передачі та позабалансового рахунку обліку – у цьому випадку під передачею розумітиметься рахунок обліку матеріалів, переданих у переробку (0222), а позабалансовий рахунок обліку відповідатиме рахунку обліку отриманих у переробку матеріалів (0221).

Крім того, якщо припустити, що ця організація не має планів щодо комісійної торгівлі, тоді рахунки обліку комісійних товарів можна не зазначати.

У цьому випадку під час створення налаштування слід у полі «Організація» зазначити організацію, для якої створюється це налаштування (Рис. 7).

Рисунок 7 – налаштування рахунків обліку номенклатури для конкретної організації

Приклад 3. Налаштування для обліку номенклатури, що входить до певної групи довідника «Номенклатура»

Дуже зручним за певних умов може виявитися структурування довідника «Номенклатура» — до однієї групи об'єднуються всі товари, до іншої — послуги тощо.

У цьому випадку стане в пригоді налаштування рахунків обліку під певну групу номенклатури, наприклад, для обліку продукції власного виробництва, що входить до групи «Напівфабрикати» довідника «Номенклатура» (Рис. 8).

Рисунок 8 – налаштування рахунків обліку номенклатури, що входить до певної групи «Напівфабрикати» довідника «Номенклатура»

Приклад 4. Налаштування для відокремленого обліку конкретної номенклатури

Для налаштування рахунків обліку конкретної номенклатури в регістрі відомостей у полі «Номенклатура» слід зазначити конкретний елемент довідника «Номенклатура». У цьому випадку конкретна номенклатура може обліковуватися за замовчуванням на окремих субрахунках.

Приклад 5. Налаштування для відокремленого обліку за конкретним складом

Для налаштування рахунків обліку відокремленого обліку номенклатури за конкретним складом у полі «Склад» регістру відомостей слід зазначити конкретний склад. У цьому випадку номенклатура на цьому складі обліковуватиметься за замовчуванням на рахунках бухгалтерського обліку, зазначених у налаштуванні регістру відомостей.

Приклад 6. Налаштування для обліку номенклатури з урахуванням типу складу

За допомогою типу складу здійснюється розділення обліку номенклатури на оптових і роздрібних складах. Приклад заповнення налаштування рахунків обліку товарів у роздробі наведено на рисунку 9.

Рисунок 9 – налаштування рахунків обліку номенклатури з урахуванням типу складу