У конфігураціях "Зарплата і кадри для бюджетних установ України", редакція 1.0 і "Комплексний облік для бюджетних установ України", редакція 1.0 передбачено два способи відображення індексації фіксованою сумою:
У рядку "21" декларації з ПДВ відображається сума від'ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Прийняття на роботу співробітника оформлюється за допомогою документа "Прийом на роботу в організацію". Докладніше описано в підрозділі "Прийом на роботу" довідника "Праця та заробітна плата".
Методика, описана у статті, моделювалася в конфігурації «Бухгалтерія для бюджетних установ України», редакція 1.0. Матеріал також актуальний для конфігурації «Комплексний облік для бюджетних установ України», редакція 1.0.
Наведені в методиках рекомендації моделювалися в конфігурації «Комплексний облік для бюджетних установ України», редакція 1.0. Зазначені в статті рекомендації також актуальні для конфігурації «Бухгалтерія для бюджетних установ України», редакція 1.0. <a name="primer"></a><h2>Приклад</h2>
Наведені у статті приклади відтворювалися в конфігурації «Бухгалтерія для бюджетних установ України» (редакція 1.0). Методика, описана у статті, актуальна для конфігурації «Комплексний облік для бюджетних установ України» (редакція 1.0).
Наведені у статті приклади відтворювалися в конфігурації Бухгалтерія для бюджетних установ України (редакція 1.0). Методика, описана у статті, актуальна для конфігурації Комплексний облік для бюджетних установ України (редакція 1.0).
У цій статті наведено порядок дій, який дає змогу відобразити нарахування за час простою працівнику організації. Наведені в методиках рекомендації моделювалися в конфігурації «Зарплата і кадри для бюджетних установ України», редакція 1.0. Матеріал також актуальний для конфігурації «Комплексний облік для бюджетних установ України», редакція 1.0. <a name="obshchie-polozheniya"></a><h2>Загальні положення</h2> <ol> <li>Згідно зі ст. 34 КЗпП, простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, непереборною силою або іншими обставинами.</li> <li>Згідно зі ст. 113 КЗпП:</li> <dl><dt>2.1. Час простою не з вини працівника, якщо працівник попередив власника або уповноважений ним орган (бригадира, майстра, інших посадових осіб) про початок простою, оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). </dt><dt>2.2. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя або здоров'я працівника чи людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. </dt><dt>2.3. Час простою з вини працівника не оплачується.</dt></dl></ol> <a name="poryadok-otrazheniya-prostoev"></a><h2>Порядок відображення простоїв</h2>
Для формування платіжних доручень щодо перерахування утримань за профспілковим внеском на різні розрахункові рахунки різних банків необхідно групувати співробітників за розрахунковими рахунками банків і оформляти різні відомості з виплати зарплати документами "Зарплата до виплати організацій". Докладніше про це написано в консультації "Як відобразити перерахування ПДФО на різні рахунки різних банків?".
У цій статті розглянуто порядок відображення оплати праці працівників організації у святковий та неробочий день. Наведені в методиці рекомендації моделювалися в конфігурації «Зарплата і кадри для бюджетних установ України», редакція 1.0. Матеріал також актуальний для конфігурації «Комплексний облік для бюджетних установ України», редакція 1.0. <a name="obshchie-polozheniya"></a><h2>Загальні положення</h2>
Наведені в статті приклади відтворювалися в конфігурації Бухгалтерія для бюджетних установ України (редакція 1.0). Методика, описана в статті, актуальна для конфігурації Комплексний облік для бюджетних установ України (редакція 1.0).