Бухгалтеру /
Відрядження

Оглавление

Чи враховувати оплату часу відрядження та лікарняні в розрахунок середньомісячної зарплати, у межах якої працівник відшкодовує шкоду

За результатами перевірки Держфінінспекцією керівник установи видав наказ про відшкодування шкоди, заподіяної зайвими виплатами надбавок, за рахунок винної особи в розмірі не більше її середньомісячного заробітку (беремо виплати за два попередні місяці). За ці два місяці працівнику, окрім зарплати за відпрацьований час, нараховано середній заробіток за час відрядження та виплачено допомогу по тимчасовій непрацездатності. Чи враховувати такі виплати до розрахунку середньомісячної зарплати?

 

За результатами перевірки Держфінінспекцією керівник установи видав наказ про відшкодування шкоди, заподіяної зайвими виплатами надбавок, за рахунок винної особи в розмірі не більше її середньомісячного заробітку (беремо виплати за два попередні місяці). За ці два місяці працівнику, окрім зарплати за відпрацьований час, нараховано середній заробіток за час відрядження та виплачено допомогу по тимчасовій непрацездатності. Чи враховувати такі виплати до розрахунку середньомісячної зарплати?

Стаття 132 Кодексу законів про працю України встановлює, що за шкоду, заподіяну установі, організації при виконанні трудових обов’язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальністьу розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Такий середній місячний заробіток визначають керуючись Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок № 100). Саме до Порядку № 100 у випадку розрахунку матеріальної відповідальності в межах середнього заробітку відсилає Верховний Суд України в пункті 4 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29.12.1992 № 14.

Тож визначаючи середній заробіток за такого випадку, середньомісячну зар­плату обчислюють беручи для розрахунку виплати за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Для тих працівників, які пропрацювали менше двох календарних місяців, середню заробітну плату обчислюють з виплат за фактично відпрацьований час .

Виплати, які включають до розрахунку середньої заробітної плати, наведено в пункті 3 Порядку № 100, а ті, що не включають, — у пункті 4 Порядку № 100. Однак, обчислюючи середню заробітну плату за останні два місяці, не враховують виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо), та допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (абз. 2 п. 4 Порядку № 100).

Тому, визначаючи середньомісячний заробіток, у межах якого стягуватимуть кошти з винної особи, до розрахунку не включають оплату праці за час відрядження, яка оплачена за середнім заробітком, а також допомогу з тимчасової непрацездатності.

Зауважимо, що у тому разі, коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина, її обчислюють шляхом множення розрахованої середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Останній показник розраховують діленням на два сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи установи, організації, установленим з дотриманням вимог законодавства.