Бухгалтеру /
Оплата праці та кадри /
Охорона здоров’я

Особливості звільнення з роботи за строковим договором

Працівника прийняли на роботу на 10 місяців за строковим трудовим договором. Наразі він виховує малолітніх дітей без матері, оскільки вона тривалий період перебуває на лікуванні у медичному закладі. Як правильно звільнити з роботи такого працівника після закінчення дії строкового трудового договору?

 

Працівника прийняли на роботу на 10 місяців за строковим трудовим договором. Наразі він виховує малолітніх дітей без матері, оскільки вона тривалий період перебуває на лікуванні у медичному закладі. Як правильно звільнити з роботи такого працівника після закінчення дії строкового трудового договору?

Частиною шостою статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення . Тобто працівника можна звільнити з роботи лише з підстав і в порядку, передбачених законодавством про працю.

У статті 23 Кодексу законів про працю України (КЗпП) визначено, що трудові договори за терміном дії поділяються на:

• безстрокові — укладені на невизначений строк;
• строкові — укладені за погодженням сторін на визначений строк;
• такі, що укладаються на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладають у разі, якщо трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк. Права працівників, які уклали строкові трудові договори, загалом не відрізняються від прав працівників, які уклали безстрокові трудові договори.

Особливістю трудових відносин за строковим трудовим договором є те, що працівник, який уклав такий договір, підлягає звільненню з роботи після закінчення строку, обумовленого договором. Тож такого працівника звільняють без заяви про звільнення та попереднього повідомлення про вивільнення у зв’язку з закінченням строку трудового договору на підставі наказу керівника установи.

Водночас законодавством установлені обмеження щодо звільнення певних категорій працівників.

Відповідно до абзацу третього статті 184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років — частина шоста статті 179 КЗпП), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Вимога щодо обов’язкового працевлаштування таких жінок поширюється також і на випадки їх звільнення після закінчення дії строкового трудового договору.

Варто зазначити, що гарантії, передбачені, зокрема, статтею 184 КЗпП, поширюються й на батьків, які виховують дітей без матері, в т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі (ст. 1861 КЗпП).

Як бачимо, у такій ситуації звільнення працівника у зв’язку з закінченням строкового трудового договору матиме свої особливості. Адже керівник установи мусить забезпечити працевлаштування такого працівника в цій або іншій установі відповідно до його фаху.

Статтею 184 КЗпП передбачене також збереження за працівником на період працевлаштування середньої заробітної плати, але не більше ніж на три місяці з дня закінчення строкового трудового договору (а не з дня звільнення!).

Отже, закінчення строкового трудового договору не дає керівнику установи права звільнити такого працівника. Керівник має лише попередити його про недопущення до роботи після закінчення строкового трудового договору та шукати можливість працевлаштування такого працівника для продовження роботи (у цій або іншій установі).

Зауважимо, що збереження середньої заробітної плати за період працевлаштування, який перевищує три місяці, законодавством не передбачено.