Додаток 4: Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, яка перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету (Д4)
Ситуації, коли необхідно подавати додаток Д4 до органів ДФС у складі податкової звітності з ПДВ, визначені його назвою. Таким чином, розглядуваний додаток подається разом із декларацією з ПДВ у разі, якщо:Загальні положення. Порядок заповнення додатка Д4. Критерії для автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ. Банківська фінансова гарантія. Повернення надлишку (переплати) на електронному ПДВ-рахунку. Оформлення та подання додатка Д4 до органів ДФС. Документи
Критерії для автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ
Повернення надлишку (переплати) на електронному ПДВ-рахунку
Оформлення та подання додатка Д4 до органів ДФС
Загальні положення
Ситуації, коли необхідно подавати додаток Д4 до органів ДФС у складі податкової звітності з ПДВ, визначені його назвою. Таким чином, розглядуваний додаток подається разом із декларацією з ПДВ у разі, якщо:
- у декларації за звітний період заповнено рядок 23.2, тобто платник податку розрахував суму податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Сума бюджетного відшкодування та реквізити рахунку в банку, на який перераховується ця сума після її підтвердження, зазначаються у відповідному полі (рядку) додатка;
- платник податку прийняв рішення про повернення з електронного рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ коштів, що залишилися на ньому після проведення розрахунків з бюджетом за підсумками звітного періоду. Тобто, коли коштів на електронному ПДВ-рахунку на дату подання декларації з ПДВ більше, ніж значення рядка 25.1 цієї декларації. Якщо платник податку бажає суму, що залишилася після розрахунків з бюджетом (повністю або частково), з електронного ПДВ-рахунку перерахувати до бюджету або на свій поточний банківський рахунок, у додатку необхідно зазначити як саму суму, так і реквізити банківського рахунку, на який вона може бути перерахована.
Порядок заповнення додатка Д4
Крім полів (рядків), призначених для відображення сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету або перерахуванню з електронного ПДВ-рахунку на поточний рахунок платника податку, у додатку Д4 є три табличні форми. У першій із них відображаються відомості про критерії, за відповідності яким платник податку має право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ. У другій зазначається найменування банківської установи, що видала фінансову гарантію, а також сума та строк дії такої фінансової гарантії. У третій розраховується сума перевищення коштів на електронному ПДВ-рахунку над сумою податку, що підлягає перерахуванню (сплаті) до бюджету.
Критерії для автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ
Згідно з п.200.18 ст.200 ПКУ платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування ПДВ1 та відповідають критеріям, що дають змогу отримати відшкодування податку в автоматичному режимі, мають право заявити відшкодування ПДВ саме в такому автоматичному режимі. Автоматичне відшкодування ПДВ, на відміну від звичайного, здійснюється за результатами камеральної перевірки, що проводиться працівниками органів ДФС протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації з ПДВ. Тоді як підтвердження бюджетного відшкодування, заявленого платником податку у звичайному режимі, може тривати 60 календарних днів (пункти 200.10 та 200.11 ст.200 ПКУ).
1 Виноска
1 Докладно про те, хто має право на бюджетне відшкодування, див. «Додаток 3: Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)».
Критерії для автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ визначені п.200.19 ст.200 ПКУ. Згідно з цим пунктом право на отримання автоматичного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно усім критеріям, переліченим у пп.200.19.1 – 200.19.4 ст.200 ПКУ. Але в додатку Д4 платник податку зазначає у спеціальній призначеній таблиці лише ті з критеріїв, які встановлені пп.200.19.3 ст.200 ПКУ, що випливає з назви самої таблиці – «Відомості, необхідні для формування показників критеріїв, відповідність яким дає право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування, встановлених підпунктом 200.19.3 пункту 200.19 статті 200 розділу V Кодексу».
Таким чином, у таблиці зазначаються відомості:
- про залишкову балансову вартість необоротних активів на кінець звітного (податкового) періоду;
- про залишкову балансову вартість необоротних активів, зазначену в податковій звітності з податку на прибуток за останній звітний (податковий) період, за яким минув граничний строк подання (цей показник зазначається довідково);
- про витрати на придбання/спорудження необоротних активів, здійснені протягом останніх 12 календарних місяців станом на кінець звітного (податкового) періоду, у тому числі про суму ПДВ, сплачену у складі вартості придбаних (увезених на митну територію України)/споруджених необоротних активів, незалежно від введення їх в експлуатацію;
- про витрати на придбання необоротних активів протягом останніх 12 календарних місяців за даними Звіту про рух грошових коштів за останній звітний (податковий) період, за яким минув граничний строк подання (цей показник зазначається довідково).
Порядок визначення відповідності платника податку критеріям, що дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ, установлений наказом Мінфіну України від 14.11.2014 р. № 1128. Наказом від 23.01.2015 р. № 13 до цього Порядку були внесені зміни, пов'язані з набранням чинності з 01.01.2015 р. Закону № 71, яким внесено зміни до ст.200 ПКУ. Слід звернути увагу на те, що після внесення змін до зазначеної статті Кодексу для отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ платнику податку вже не потрібно дотримуватися таких умов: відсутність збитків у декларації з податку на прибуток за останній звітний рік, кількість працівників не менше 20 осіб, розмір середньої заробітної плати не менше ніж у два з половиною рази вищий за мінімально встановлений законодавством рівень тощо. Згідно з чинною з 01.01.2015 р. редакцією пп.200.19.3 ст.200 ПКУ право на автоматичне відшкодування ПДВ, зокрема, мають платники податку, у яких залишкова балансова вартість необоротних активів2 на звітну дату втричі перевищує суму податку, заявлену до відшкодування, і такі платники податку:
- здійснюють операції, що обкладаються ПДВ за нульовою ставкою, обсяг яких становить не менше 40% у загальному обсязі постачань за останні 12 календарних місяців або
- протягом останніх 12 календарних місяців здійснили інвестиції в необоротні активи в розмірі не менше ніж 3 млн.грн. При цьому сума відшкодування сукупно не може перевищувати суму ПДВ, сплачену у складі вартості придбаних (увезених на митну територію України)/споруджених необоротних активів, незалежно від введення їх в експлуатацію.
2 Виноска
2 У листі від 06.03.2015 р. №4684/6/99-99-19-03-02-15 ДФСУ зазначила, що під час розрахунку залишкової балансової вартості необоротних активів мають враховуватися відповідні показники розділу 1 Балансу «Необоротні активи», у тому числі з урахуванням вартості незавершених капітальних інвестицій.
Відомості, наведені платником податку в додатку Д4, дають змогу працівникам ДФС підтвердити (або не підтвердити) законність його вимог отримати бюджетне відшкодування ПДВ в автоматичному режимі. У додатку до Порядку № 1128 наведено форму повідомлення про невідповідність платника ПДВ критеріям для отримання автоматичного бюджетного відшкодування з розшифруванням причин такої невідповідності. Повідомлення контролюючий орган зобов'язаний направити протягом 17 календарних днів після граничного строку подання звітності (п.200.21 ст.200 ПКУ). Якщо таке повідомлення не направлено, вважається, що право платника податку на автоматичне відшкодування ПДВ підтверджено.
Банківська фінансова гарантія
Якщо платник податку бажає отримати автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ та відповідає всім необхідним критеріям, за винятком розміру залишкової балансової вартості необоротних активів на звітну дату, він може звернутися до банку й отримати строком на один рік фінансову гарантію. Строк дії такої гарантії починається з дня подання відповідної заяви про відшкодування ПДВ. У разі якщо за результатами перевірки буде встановлено порушення норм податкового законодавства в частині надмірно заявлених сум податку до бюджетного відшкодування, така фінансова гарантія має бути продовжена додатково на строк до двох років. Постановою КМУ від 29.07.2015 р. № 538 затверджено перелік банків, отримання фінансової гарантії яких дає право платникам податку на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ. Такими банками є: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» («Ощадбанк»), Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» та Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк». Платнику податку, який отримав фінансову гарантію від одного з цих банків, у додатку Д4, у спеціально призначеній для цього таблиці, необхідно зазначити найменування банку, суму гарантії, дату початку та закінчення строку її дії.
Повернення надлишку (переплати) на електронному ПДВ-рахунку
Можливість повернення коштів з електронного ПДВ-рахунку на банківський рахунок платника податку передбачена нормами ст.2001 ПКУ. Згідно з пп.2001.6 цієї статті у разі, якщо на дату подання податкової декларації сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, на підставі якої такі кошти підлягають перерахуванню:
- або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з ПДВ;
- або на поточний рахунок у сумі залишку коштів, що перевищують суму податкового боргу з ПДВ і суму узгоджених податкових зобов'язань.
Такою «заявою» є додаток Д4 до декларації. І у випадку надлишку (переплати) на електронному ПДВ-рахунку та прийняття платником податку рішення про перерахування коштів на банківський рахунок та/або до бюджету в цьому додатку слід заповнити таблицю «Відомості щодо суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету». Під таблицею необхідно зазначити відповідні суми та реквізити банківського рахунку, на який казначейство здійснить перерахування.
У графі 1 таблиці зазначається сума коштів на електронному ПДВ-рахунку на момент подання декларації. Ця сума зазначена у Витягу про реквізити електронного рахунку та інформацію про залишок коштів на такому рахунку (код форми електронного документа F/J 1402301). Тому перед поданням звітності з ПДВ, у складі якої подаватиметься додаток Д4, бухгалтеру необхідно направити до ДФС відповідний запит (код форми електронного документа – F/J 1302301) та отримати відповідь на нього у вигляді зазначеного Витягу.
Показник графи 2 таблиці – це значення рядка 25.1 декларації з ПДВ за звітний період. Цей рядок заповнюється лише в бюджетній декларації (з позначкою «0110»). Звертаємо увагу, у назві графи 2 згадуються також «спецрежимні» декларації (з позначками «0121» – «0123» та «0130»). Але під час заповнення графи 2 значення рядка 25.2 зі «спецрежимної» декларації не враховується! Це пов'язано з тим, що форму додатка Д4 затверджено до набрання чинності змінами, внесеними до ПКУ Законом № 6433. Після внесення цих змін до ПКУ платникам ПДВ, які застосовують спеціальний режим оподаткування, установлений ст.209 ПКУ, було відкрито додаткові електронні ПДВ-рахунки. На цих додаткових електронних ПДВ-рахунках не повинно бути залишків коштів, оскільки всі кошти, перераховані платником податку на такий додатковий електронний ПДВ-рахунок, згідно з п.209.2 ст.209 ПКУ автоматично того самого дня перераховуються на спеціальний рахунок у банку. Про те, що механізм повернення коштів, установлений пп.2001.6 ст.2001 ПКУ, не поширюється на додаткові електронні ПДВ-рахунки, ДФСУ зазначила у листі від 26.08.2015 р. № 31730/7/99-99-19-03-02-17.
3 Виноска
3 Закон № 643 набрав чинності 29.07.2015 р.
Сума податкового боргу (з урахуванням пені) з ПДВ на момент подання декларації зазначається у графі 3 таблиці. Попередньо суму боргу слід звірити з даними інтегрованої картки платника податку, яка ведеться в органах ДФС. За наявності податкового боргу його суму в графі 3 слід зазначати в повному обсязі. Якщо податкового боргу у платника податку немає, ця графа не заповнюється (нулі та прочерки не ставляться).
У графі 4 таблиці зазначається сума коштів, яка може бути перерахована з електронного ПДВ-рахунку до бюджету. Визначається вона як різниця сум, зазначених у графах 1 і 2. Платник податку самостійно (!) приймає рішення, яку суму з графи 4 перераховувати до бюджету зі свого електронного ПДВ-рахунку.
У текстовій частині під таблицею зазначається сума, яку платник податку виявив бажання перерахувати до бюджету. Ця сума не може бути більшою за суму, зазначену в графі 4 таблиці. Слід зазначити, що за рахунок надмірно зарахованих на електронний ПДВ-рахунок коштів платник податку може погасити як свій податковий борг, сума якого враховується в інтегрованій картці, так і розстрочені або відстрочені грошові зобов'язання з ПДВ (див. лист ДФСУ від 26.08.2015 р. № 31730/7/99-99-19-03-02-17). Сплатити ПДВ наперед, тобто в рахунок зобов'язань майбутніх звітних періодів, або перерахувати кошти з електронного ПДВ-рахунку в рахунок сплати (погашення недоїмки) інших податків і зборів не можна.
У графі 5 таблиці зазначається сума коштів, яка може бути перерахована (повернена) з електронного ПДВ-рахунку платника податку на його поточний банківський рахунок. Визначається ця сума як різниця показників граф 1, 2 і 3: графа 1 - графа 2 - графа 3.
У текстовій частині під таблицею платник податку зазначає суму, яку він прийняв рішення повернути на свій банківський рахунок, і реквізити цього рахунку. Сума повернення може бути меншою або дорівнювати сумі, зазначеній у графі 5. Якщо в графі 5 відображено від'ємну суму (оскільки сума боргу вища за суму надлишку на електронному ПДВ-рахунку), то жодного перерахування коштів з електронного ПДВ-рахунку не буде. Сума надлишку на електронному ПДВ-рахунку дає змогу платнику податку лише погасити свій податковий борг, та й то частково.
Але навіть додатне значення графи 5 і зазначення під таблицею суми повернення ще не означає, що ця сума буде перерахована казначейством на поточний рахунок платника податку4. Справа в тому, що повернення коштів на поточний рахунок платника податку можливе лише за умови відсутності перевищення суми податку, зазначеної в податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в ЄРПН, над сумою податкових зобов'язань за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності в цьому звітному періоді. Це вимога першого абзацу п.2001.5 ст.2001 ПКУ. І якщо, наприклад, сума ПДВ у податкових накладних і розрахунках коригування, складених у грудні та зареєстрованих в ЄРПН, виявиться вищою за суму податкових зобов'язань, зазначену в декларації з ПДВ за цей місяць, то платнику податку буде відмовлено в перерахуванні коштів з електронного ПДВ-рахунку на банківський рахунок. При цьому сума та причина розбіжностей даних з ЄРПН і декларації з ПДВ не мають значення. Також не має значення вид декларацій, у яких будуть відображені податкові зобов'язання: у декларації з позначкою «0110» або в декларації з позначками «0121» – «0123»/«0130». У платника податку, який застосовує спецрежим на підставі ст.209 ПКУ, під час визначення загальної суми податкових зобов'язань до уваги беруться зобов'язання, нараховані як у «бюджетній», так і в «спецрежимній» деклараціях.
4 Виноска
4 Згідно з останнім абзацом п.2001.6 ст.2001 ПКУ казначейство здійснює перерахування на поточний рахунок платника податку протягом п'яти робочих днів після закінчення граничного строку, установленого для самостійної сплати сум податкових зобов'язань.
Звернімо увагу, що графа 4 і графа 5 у таблиці можуть бути заповнені одночасно. Тобто платник податку може прийняти рішення про те, що частина суми з електронного ПДВ-рахунку буде перерахована до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань, наприклад, у рахунок погашення податкового боргу (за його наявності), а частина, що залишилася після погашення боргу, – на поточний рахунок у банку. При цьому загальна сума коштів, зазначена під таблицею для перерахування до бюджету та для перерахування на поточний банківський рахунок, не повинна перевищувати суму надлишку на електронному ПДВ-рахунку, зазначену в графі 4.
Приклад заповнення Додатка Д4 до декларації за грудень 2015 року, фрагмент
Відомості щодо суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету*:
| Сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на момент подання декларації | Сума узгоджених податкових зобов'язань з податку поточного звітного періоду (рядок 25 декларацій 0110, 0121 - 0123, 0130) | Сума податкового боргу з податку на момент подання декларації | Сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що може бути перерахована до бюджету (графа 1 - графа 2) | Сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що може бути перерахована на поточний рахунок платника (графа 1 - графа 2 - графа 3) |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 13400 | 11200 | 600 | 2200 | 1600 |
* Відомості зазначаються лише у разі наявності суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, та якщо прийнято рішення щодо їх перерахування до бюджету або на поточний рахунок, яке відображено у заяві.
Відповідно до пункту 2001.6 статті 2001 розділу V Кодексу просимо суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, у розмірі
шістсот гривень
(вказується словами)
перерахувати до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку;
у розмірі одна тисяча двісті гривень
(вказується словами)
перерахувати на рахунок № 23467039445 МФО 300346 ПАТ «Альфа-Банк»
(вказується словами)
Дата подання
| 2 | 0 | . | 0 | 1 | . | 2 | 0 | 1 | 6 |
Таким чином, як випливає з наведеного прикладу, після перерахування коштів у рахунок погашення податкового боргу (600 грн.) та на поточний рахунок платника податку (1200 грн.) із зазначеної в графі 4 таблиці суми на електронному ПДВ-рахунку залишиться 400 грн. (2200 грн. – 600 грн. – 1200 грн.). Також слід знати, що на загальну суму перерахування з електронного ПДВ-рахунку (у цьому випадку на суму 1800 грн. (1200 грн. + 600 грн.)) на момент подання додатка Д4 автоматично зменшується значення суми податку, у межах якої платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН. Таке зменшення здійснюється шляхом зменшення показника ∑ ПопРах («Загальна сума поповнення електронного рахунку в СЕА з поточного рахунку платника») у ПДВ-формулі, визначеній п.2001.3 ст.2001 ПКУ. Якщо ж у результаті такого перерахунку підсумковий показник (∑ Накл) у ПДВ-формулі матиме від'ємне значення, платнику податку взагалі відмовлять у поверненні коштів з електронного ПДВ-рахунку.
І ще один важливий момент. Помилки, допущені під час заповнення цієї таблиці в додатку Д4 або в текстовій частині після неї (наприклад, буде зазначено неправильні реквізити банківського рахунку), не підлягають виправленню платником податку шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації та разом із ним виправленого додатка Д4. Лише за підсумками наступного звітного періоду платник податку зможе у складі податкової звітності подати новий додаток Д4. І якщо в ньому знову буде розрахована сума надлишку на електронному ПДВ-рахунку (у тому числі з урахуванням залишків, накопичених у минулих звітних періодах), то бухгалтер може під таблицею зазначити відповідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету в рахунок погашення боргу або на поточний рахунок у банку.
Оформлення та подання додатка Д4 до органів ДФС
Форма додатка Д4, так само як і форма податкової декларації, містить заголовну частину. Її заповнення істотно не відрізняється від заповнення заголовної частини декларації з ПДВ. У ній зазначається звітний податковий період (місяць або квартал), за який подається додаток, найменування та реквізити платника податку тощо. Водночас у заголовній частині додатка не потрібно зазначати податкову адресу платника ПДВ, назву ДПІ, до якої він подається, та ознаку підприємства.
Додаток Д4 подається лише разом із «бюджетною» декларацією (з позначкою «0110»). Тому в ньому немає позначки про те, до якої декларації цей додаток додається.
Вартісні показники в усіх таблицях додатка та в його текстовій частині заповнюються в гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами (п.4 розділу ІІІ Порядку № 966).
Оскільки додаток Д4 подається до органів ДФС разом із декларацією за відповідний період, дата його подання, прізвища та ініціали посадових осіб, які склали/підписали додаток, їхні реєстраційні номери облікових карток платників податків мають відповідати цим даним, зазначеним у самій декларації.
Документи
- Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ);
- Закон України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (Закон № 71);
- Закон України від 16.07.2015 р. № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податку на додану вартість» (Закон № 643);
- Постанова КМУ від 27.12.2010 р. № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, що надають право податковим органам на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку»;
- Постанова КМУ від 29.07.2015 р. № 538 «Про затвердження переліку банків, отримання фінансової гарантії яких надає право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість платникам такого податку»;
- Порядок визначення відповідності платника податку на додану вартість критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну України від 14.11.2014 р. № 1128, з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну України від 23.01.2015 р. № 13;
- Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну України від 23.09.2014 р. № 966, у редакції наказу Мінфіну України від 23.01.2015 р. № 13 (Порядок № 966);
- Лист ДФСУ від 26.08.2015 р. № 31730/7/99-99-19-03-02-17;
- Лист ДФСУ від 06.03.2015 р. № 4684/6/99-99-19-03-02-15.
