Додаток 1: Розрахунок коригування сум ПДВ (Д1)

Загальні положення

Коригування податкових зобов’язань з ПДВ

Коригування податкових зобов’язань: відображення в декларації з ПДВ

Таблиця 1 додатка Д1: правила заповнення

Коригування податкового кредиту з ПДВ

Коригування податкового кредиту: відображення в декларації з ПДВ

Таблиця 2 додатка Д1: правила заповнення

Таблиця 3 додатка Д1: правила заповнення

Оформлення та подання додатка Д1 до органів ДФС

Документи

 

Загальні положення

Основні (стандартні) ситуації, за здійснення яких платникам ПДВ необхідно здійснювати коригування сум податкових зобов’язань (для постачальника) та податкового кредиту (для покупця), перелічено в першому абзаці п.192.1 ст.192 ПКУ. Зокрема, до них належать:

• перегляд цін, що здійснюється після постачання товарів (послуг);
• перерахунок у випадках повернення товарів (послуг¹) особі, яка їх надала;
• повернення постачальником суми отриманої від покупця попередньої оплати товарів (послуг).

Якщо у звітному періоді відбулася одна або кілька з перелічених вище подій, постачальник/покупець товарів (послуг) повинен відкоригувати свої раніше нараховані податкові зобов’язання/податковий кредит з ПДВ: збільшити або зменшити їх залежно від ситуації. Таке коригування поширюється як на ситуації, коли податкові зобов’язання/податковий кредит були відображені раніше (в одному з минулих звітних періодів), а їх збільшення або зменшення відбувається в поточному звітному періоді, так і на ситуації, коли нарахування та коригування податкових зобов’язань/податкового кредиту відбуваються в одному й тому самому звітному (податковому) періоді. Щоправда, прямої вказівки на це ніде немає, проте відсутність будь-яких застережень у ПКУ та в Порядку № 966 приводить саме до такого висновку. Наприклад, товари відвантажено покупцю-платнику ПДВ 1 жовтня. Оскільки для нарахування податкових зобов’язань у переважній більшості випадків застосовується правило першої події (п.187.1 ст.187 ПКУ), датою виникнення податкових зобов’язань у цій ситуації є дата відвантаження товарів. Ця сама дата є і датою складання податкової накладної (п.201.4 ст.201 ПКУ та п.4 Порядку № 957). У ЄРПН постачальник зареєстрував податкову накладну, наприклад, 15 жовтня. Але наприкінці місяця покупець частково повертає товари², що передбачено договором. Отже, постачальник спочатку, 1 жовтня, повинен нарахувати податкові зобов’язання, а потім, після повернення товарів, йому необхідно їх відкоригувати (зменшити).

Після отримання від покупця раніше відвантажених йому товарів постачальник повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної³. Розрахунок коригування, складений в електронному вигляді, необхідно надіслати покупцю, а покупець, своєю чергою, повинен зареєструвати його в ЄРПН⁴. Такими є вимоги четвертого абзацу п.192.1 ст.192 ПКУ та п.3 Порядку № 1246. І лише зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування дасть змогу постачальнику зменшити нараховані 1 жовтня під час відвантаження товарів податкові зобов’язання з ПДВ.

Своєю чергою, покупець на підставі податкової накладної, складеної постачальником 1 жовтня та зареєстрованої в ЄРПН, відображає податковий кредит у сумі «вхідного» ПДВ. Але у зв’язку з частковим поверненням товарів податковий кредит підлягає коригуванню (зменшенню). При цьому покупцю необхідно зменшити суму нарахованого та відображеного в декларації податкового кредиту незалежно від отримання (або неотримання) розрахунку коригування від постачальника та його реєстрації (або нереєстрації) в ЄРПН. Згідно з п.17 Порядку № 569 «відсутність факту реєстрації отримувачем товарів (послуг) розрахунку коригування, що передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг), у Реєстрі не звільняє його від обов’язку зменшити суму податкового кредиту за відповідний звітний період на суму податку, зазначену в такому розрахунку коригування». Отже, покупець за аналогією з нарахуванням податкових зобов’язань постачальником спочатку, 1 жовтня, нараховує податковий кредит, а потім, після повернення товарів, його коригує (зменшує).

Сума коригування податкових зобов’язань/податкового кредиту відображається в декларації з ПДВ у спеціальних «коригувальних» рядках: рядок 8 призначений для коригування податкових зобов’язань, рядок 16 — для коригування податкового кредиту. Під час заповнення цих рядків разом із декларацією слід обов’язково подати додаток 1 до декларації, який називається «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)».

Коригування податкових зобов’язань з ПДВ

Коригування податкових зобов’язань: відображення в декларації з ПДВ

«Коригувальний» рядок 8 складається з досить великої кількості рядків: 8.1 (8.1.1, 8.1.2, 8.1.3), 8.2 (8.2.1, 8.2.2, 8.2.3), 8.3, 8.4 (8.4.1, 8.4.2).

У рядку 8.1 відображаються коригування податкових зобов’язань на підставі ст.192 ПКУ та за операціями, здійсненими до 01.02.2015 р. Зокрема, у цьому рядку відображаються коригування (+ або -) постачань, за якими постачальником були нараховані податкові зобов’язання за ставкою ПДВ у розмірі 20% (заповнюється рядок 8.1.1) або за ставкою податку в розмірі 7% (заповнюється рядок 8.1.2). Отже, через рядки 8.1.1 і 8.1.2 коригуються показники, відображені в рядках 1.1 і 1.2 декларацій минулих, до 01.02.2015 р., звітних періодів. У разі якщо коригуються обсяги постачань, здійснених до 01.02.2015 р., але за якими податкові зобов’язання взагалі не нараховувалися або були нараховані за нульовою ставкою податку, заповненню підлягає рядок 8.1.3. Тобто в цьому рядку коригуються показники, відображені раніше в рядку(ах) 2, 3, 4 і 5 декларації.

У рядках 8.2, 8.2.1, 8.2.2 і 8.2.3 декларації постачальником відображаються аналогічні коригування податкових зобов’язань, як і в рядках 8.1, 8.1.1, 8.1.2 і 8.1.3, тільки за операціями, здійсненими після 01.02.2015 р.

Варто зазначити, що після внесення змін Законом № 643 до ПКУ дата 01.02.2015 р. особливого значення вже не має. Річ у тім, що 01.02.2015 р. — це дата, починаючи з якої система електронного адміністрування ПДВ застосовувалася в тестовому режимі. При цьому коригування податкових зобов’язань, нарахованих постачальником у деклараціях, поданих за звітні періоди після 01.02.2015 р., мало безпосередній вплив на показники ПДВ-формули з п.200¹.3 ст.200¹ ПКУ, тоді як розрахунки коригувань до податкових накладних, складених до 01.02.2015 р., на показники ПДВ-формули жодним чином не впливали. Через це у формі декларації передбачено різні рядки для коригувань податкових зобов’язань, нарахованих відповідно до або після 01.02.2015 р. Однак після набрання чинності Законом № 643 (тобто після 29.07.2015 р.) та обнулення показників ПДВ-формули станом на 01.07.2015 р. період нарахування податкових зобов’язань (до або після 01.02.2015 р.) значення не має. У зв’язку з цим відображення в різних рядках рядка 8 декларації коригувань податкових зобов’язань залежно від періоду їх нарахування, починаючи з декларації за липень 2015 року, неактуальне. І найімовірніше, після внесення змін до форми декларації з ПДВ необхідності в окремому відображенні коригувань податкових зобов’язань, нарахованих до або після 01.02.2015 р., не буде.

Назва рядка 8.3 — «коригування податкових зобов’язань у зв’язку з нецільовим використанням товарів, ввезених із застосуванням звільнення від податку на додану вартість (стаття 197 розділу V Kодексу, підрозділ 2 розділу XX Kодексу, міжнародні договори (угоди)) (+)» говорить сама за себе, а знак «+» свідчить про те, що за такого коригування податкові зобов’язання можуть лише збільшуватися.

Рядок 8.4 у формі декларації призначався для коригувань відповідно до вимог ст.39 ПКУ. Заповнення рядків 8.4.1 і 8.4.2 залежало від того, податкові зобов’язання з ПДВ якого звітного періоду коригуються: до або після 01.02.2015 р. Аргументація така сама, як і для рядків 8.1 і 8.2. Однак після внесення змін у серпні 2015 року Законом № 609 (набрав чинності — 13.08.2015 р.) до ст.39 ПКУ заповнення рядка 8.4 декларації стало неактуальним.

У разі заповнення в декларації рядків 8.1 (8.1.1, 8.1.2, 8.1.3) та/або 8.2 (8.2.1, 8.2.2, 8.2.3) та/або 8.4 (8.4.1, 8.4.2) заповненню підлягає Таблиця 1 додатка Д1. Звертаємо увагу, що показники рядка 8.3 декларації в Таблиці 1 розшифруванню не підлягають.

Таблиця 1 додатка Д1: правила заповнення

У Порядку № 966 зазначено, що під час заповнення рядків 8.1 — 8.2.3, 8.4 — 8.4.2 обов’язковим є подання додатка Д1, який заповнюється «у розрізі контрагентів і розрахунків коригування до податкових накладних». Більше нічого не сказано. Тому всю відсутню інформацію необхідно брати безпосередньо з форми додатка Д1 та Порядку № 957.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається виключно постачальником товарів (послуг)⁵. При цьому такий постачальник в обов’язковому порядку повинен бути платником ПДВ не лише на момент складання цього розрахунку, а й залишатися таким до кінця поточного звітного періоду (місяця або кварталу). Це передбачено п.192.2 ст.192 ПКУ, згідно з яким «норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, у якому було проведено такий перерахунок».

Розрахунок коригування складається незалежно від того, за якою ставкою були нараховані податкові зобов’язання та чи оподатковувалися взагалі ПДВ операції з постачання товарів (послуг). Сама форма розрахунку коригування передбачає коригування не лише тих обсягів постачань, за якими застосовувалася ставка податку в розмірі 20% (графа 10 розрахунку), 7% (графа 11 розрахунку) або нульова ставка (графа 12 розрахунку), а й тих обсягів постачань, які звільнялися від оподаткування (графа 13 розрахунку). Водночас, якщо операція з постачання товарів (послуг) не була об’єктом оподаткування, то й податкова накладна не складалася. Тому в разі повернення цих товарів (послуг) або збільшення чи зменшення компенсації їх вартості розрахунок коригування до податкової накладної також не складається.

У Таблиці 1 відображаються реквізити та числові показники розрахунків коригувань до раніше складених податкових накладних. За кожним розрахунком коригування заповнюється окремий рядок Таблиці. При цьому слід брати до уваги, операція якого звітного періоду коригується (до або після 01.02.2015 р.). Це стосується і розрахунків коригувань, що мають підсумковий показник, який дорівнює нулю (тобто коли податкові зобов’язання одночасно збільшуються та зменшуються на одну й ту саму суму). Адже жодних винятків для них не передбачено. У цьому випадку діє загальне правило: якщо у постачальника були підстави виписати розрахунок коригування до податкової накладної, нехай навіть із «нульовим» підсумковим результатом, отже, такий розрахунок коригування в загальному порядку відображається в Таблиці 1 додатка Д1 до декларації⁶.

Під час заповнення більшості граф Таблиці 1 питань, як правило, не виникає. У графі 1 зазначається номер рядка за порядком. До граф 2 — 6 переносяться реквізити складеного у звітному періоді розрахунку коригування до податкової накладної: найменування (ПІБ для фізособи — приватного підприємця) покупця, його індивідуальний податковий номер, дата та номер податкової накладної, до якої було складено такий розрахунок коригування, номер самого розрахунку коригування.

Складнощі виникають під час заповнення графи 7, у якій зазначається дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку коригування. На думку ДФСУ, якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь постачальника, то в графі 7 Таблиці 1 додатка Д1 зазначається дата отримання покупцем розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН. Якщо ж передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг), то в графі 7 Таблиці 1 додатка Д1 зазначається дата отримання розрахунку коригування продавцем.

Свою думку ДФСУ підтверджує нормами п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 ПКУ. Якщо відповідальним за реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН є постачальник, то для отримання розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, на який отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим у ЄРПН і отриманим покупцем. У разі якщо відповідальним за реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН є покупець, то для підтвердження реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН продавець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, на який отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим у ЄРПН і отриманим продавцем.

Через особливості реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування, що передбачають збільшення (+) або зменшення (-) суми компенсації вартості товарів (послуг), виникає питання щодо періоду, у якому слід відобразити таке коригування в декларації та, відповідно, відобразити в Таблиці 1 додатка Д1 до неї. Якщо йдеться про збільшення податкових зобов’язань, то їх коригування необхідно відобразити в декларації за той звітний період, у якому відбулося таке збільшення. При цьому зовсім не важливо, коли постачальник зареєструє в ЄРПН складений розрахунок коригування. Про це прямо зазначено в п.17 Порядку № 569: «відсутність факту реєстрації постачальником товарів (послуг) розрахунку коригування, що передбачає збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг), у Реєстрі не звільняє його від обов’язку збільшити суму податкових зобов’язань за відповідний звітний період на суму податку, зазначену в такому розрахунку коригування».

А ось зменшувати податкові зобов’язання без реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН постачальнику не можна. Про це зазначено як у ПКУ (пп.192.1.1 ст.192), так і в Порядку № 569 (п.16). Але навіть зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування з «-» не завжди дає змогу постачальнику зменшити свої податкові зобов’язання в тому звітному періоді, у якому такий розрахунок коригування було складено. Причиною цього є некоректне формулювання четвертого абзацу пп.192.1.1 ст.192 ПКУ: «постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування до податкової накладної». На думку окремих працівників органів ДФС, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) постачальник має право зменшити податкові зобов’язання в податковій декларації лише того звітного періоду, у якому розрахунок коригування зареєстрований покупцем у ЄРПН. Тобто якщо складений у жовтні розрахунок коригування з «-» буде зареєстрований покупцем у ЄРПН у листопаді (навіть без порушення п’ятнадцятиденного строку), то відобразити зменшення податкових зобов’язань постачальник має право лише в декларації за листопад. І відповідно лише разом із декларацією за листопад такий постачальник повинен подати додаток Д1 із заповненою Таблицею 1, у графі 7 якої буде зазначено листопадову дату реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

Водночас ДФСУ в листі від 27.10.2015 р. № 22541/6/99-99-19-03-02-15 надала офіційне роз’яснення вимог п.192.1 ст.192 ПКУ. У листі зазначено, що в разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника (продавця) та податковий кредит отримувача (покупця) підлягають відповідному коригуванню. При цьому якщо розрахунок коригування буде складено в одному податковому періоді, а зареєстровано в ЄРПН в іншому, але в межах установленого п’ятнадцятиденного строку, то постачальник має право зменшити свої податкові зобов’язання у декларації з ПДВ за той звітний період, у якому розрахунок коригування було складено. Інакше кажучи, дата реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН впливає на порядок коригування (зменшення) податкових зобов’язань постачальника лише в тому разі, якщо такий розрахунок буде зареєстрований в ЄРПН після закінчення 15 днів, наступних за датою його складання.

Утім, у деяких випадках графа 7 Таблиці 1 додатка Д1 може не заповнюватися взагалі. Але це в разі, якщо суворо дотримуватися назви цієї графи. Наприклад, якщо відвантаження товарів було здійснено неплатнику ПДВ, який згодом товари повернув, а йому, своєю чергою, було повернуто грошові кошти. Через те, що покупець не був платником ПДВ, податкова накладна, складена постачальником під час відвантаження, йому не видавалася. Розрахунок коригування до такої накладної також не підлягає видачі покупцю, і зареєструвати такий розрахунок коригування в ЄРПН постачальник зобов’язаний самостійно (п.192.1 ст.192 ПКУ, п.3 Порядку № 1246, п.16 Порядку № 569). Відповідно зазначити дату отримання розрахунку коригування покупцем неможливо, тому що покупець його ніколи не отримає. Однак у цьому випадку все ж рекомендуємо постачальникам у графі 7 зазначати дату реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

Заповнення графи 8 Таблиці 1 додатка Д1 нічим не регламентовано. Тому, заповнюючи цю графу, можна написати, наприклад, «повернення передоплати», «повернення товарів», «зміна ціни» тощо.

У графах 9 і 10 Таблиці 1 відображаються коригування (без урахування ПДВ) обсягів постачань, для яких застосовувалися різні ставки податку: 20% і 7% відповідно. Залежно від того, збільшуються чи зменшуються обсяги постачань, їх коригування відображається із зазначенням знака «+» або «-».

У графах 11 і 12, відповідно, коригуються суми ПДВ, нараховані за ставкою 20% або 7%. Якщо сума податкових зобов’язань збільшується, зазначається «+», а якщо зменшується — «-».

У разі коригування обсягів операцій, за якими податкові зобов’язання не нараховувалися, наприклад, було здійснено пільгове постачання, то в Таблиці 1 необхідно заповнити графу 13. У ній зі знаком «+» або «-» відображається коригування обсягів операцій, що не обкладаються ПДВ, а також операцій, що обкладаються за ставкою 0%.

У Таблиці 1 додатка Д1 кілька підсумкових рядків «Усього», у кожному з яких відображається сумарний показник заповнених рядків 9 — 13. Показники підсумкових рядків Таблиці 1 зі знаком «+» або «-» переносяться до відповідних коригувальних рядків розділу І декларації з ПДВ.

Приклад 1. ТОВ «Меблі» 1 жовтня 2015 року згідно з договором поставки відвантажило столи власного виготовлення ПП «Комета» на суму 36000,00 грн., у т. ч. ПДВ — 6000,00 грн. Обидві сторони договору зареєстровані платниками ПДВ. На дату відвантаження складено податкову накладну № 53, яку зареєстровано в ЄРПН 15 жовтня.

Столи були відвантажені на умовах відстрочення платежу.

28 жовтня 2015 року складено додаткову угоду до договору, що передбачає заміну столів на стільці, з обов’язковим поверненням столів. Вартість стільців точно така сама, як і вартість столів — 36000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Цього ж дня ПП «Комета» повернуло столи (складено накладну на повернення) та натомість отримало стільці. За поверненими столами ТОВ «Меблі» склало розрахунок коригування № 135 на суму повернення, а за відвантаженими стільцями склало нову податкову накладну № 136 на суму 36000,00 грн., у т. ч. ПДВ у розмірі 6000,00 грн. Розрахунок коригування до податкової накладної від 01.10.2015 р. в електронному вигляді було надіслано отримувачу в день його складання, тобто 28 жовтня. Отриманий від постачальника розрахунок коригування ПП «Комета» зареєструвало в ЄРПН 2 листопада 2015 року. Оскільки ДФСУ підтверджує право постачальника зменшити податкові зобов’язання в декларації за той звітний період, у якому розрахунок коригування складено (за умови своєчасної реєстрації в ЄРПН), то ТОВ «Меблі» має право зменшити суму податкових зобов’язань уже в жовтні — у місяці складання розрахунку коригування.

Зразок заповнення Таблиці 1 додатка Д1 до декларації з ПДВ за жовтень 2015 року ТОВ «Меблі» наведено нижче.

Таблиця 1. Коригування податкових зобов'язань згідно зі статтею 39 розділу І та статтею 192 розділу V Кодексу (фрагмент)

(грн)

№ з/п

Отримувач (покупець)

Податкова накладна, за якою проводиться коригування

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної*/ Податкова накладна, складена на перевищення звичайної ціни**

Підстава для коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість

Обсяг постачання (без податку на додану вартість) (+ чи -)

Сума податку на додану вартість (+ чи -)

Обсяг постачання, за яким не нараховувався податко на додану вартість

найменування (прізвище, ім'я, по батькові - для фізичних осіб)

індивідуальний податковий номер

дата

номер

номер

дата отримання отримувачем (покупцем)

за основною ставкою

за ставкою 7 %

за основною ставкою

за ставкою 7 %

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Коригування податкових зобов'язань згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу по операціях, дата виникнення податкових накладних припадає на період до 01 лютого 2015 року:

1

2

Усього:

рядки 8.1.1 та 8.1.3 (+ чи -)

Ч

Ч

рядок 8.1.2 (+ чи -)

Ч

Ч

Ч

1

ПП «Комета»

283156571521

01.10.2015

53

135

02.11.2015

Повернення столів

-30000

–

-6000

–

–

2

Усього:

рядки 8.2.1 та 8.2.3 (+ чи -)

-30000

Ч

-6000

Ч

–

рядок 8.2.2 (+ чи -)

Ч

–

Ч

–

Ч

Усього коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу:

рядки 8.1.1, 8.1.3, 8.2.1 та 8.2.3 (+ чи -)

-30000

Ч

-6000

Ч

рядки 8.1.2 та 8.2.2 (+ чи -)

Ч

–

Ч

–

Ч

Коригування податкових зобов'язань згідно зі статтею 39 розділу І Кодексу по операціях, дата виникнення податкових накладних припадає на період до 01 лютого 2015 року:

1

2

Усього (рядок 8.4.1)

Коригування податкових зобов'язань згідно зі статтею 39 розділу І Кодексу по операціях, дата виникнення податкових накладних припадає на період після 01 лютого 2015 року:

1

2

Усього (рядок 8.4.2)

Усього коригування згідно зі статтею 39 розділу І Кодексу (рядок 8.4)

Обсяг повернених столів відображається в рядку 8.2.1 декларації за жовтень 2015 року: у колонці А — (-) 30000 грн., у колонці Б — (-) 6000 грн. Що стосується відображення операцій із постачання столів і стільців, то обсяги відвантажених столів (01.10.2015 р.) та стільців (28.10.2015 р.) мають бути відображені в рядку 1.1 цієї самої декларації: у колонці А — 60000 грн. (30000 грн. + 30000 грн.), у колонці Б — 12000 грн. (6000 грн. + 6000 грн.).

Коригування податкового кредиту з ПДВ

Коригування податкового кредиту: відображення в декларації з ПДВ

Так само як і для коригування податкових зобов’язань, для коригування податкового кредиту в декларації з ПДВ є свій «коригувальний» рядок 16. Складається він із досить великої кількості рядків: 16.1, 16.1.1, 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4, 16.1.5, 16.1.6, 16.2, 16.3, 16.4, 16.5, 16.6, 16.6.1, 16.6.2 і 16.7. Однак додаток Д1 до декларації необхідно подавати лише в разі заповнення будь-якого з восьми рядків: 16.1 — 16.1.6, 16.7.

У рядках 16.1 і 16.1.1 платником податку відображається коригування сум податкового кредиту, відображеного раніше за ставкою податку в розмірі 20% (у рядку 10.1.1 декларації) та 7% (у рядку 10.1.2 декларації) відповідно.

У рядках 16.1.2 і 16.1.3 коригуються обсяги придбань товарів (послуг), за якими суми «вхідного» ПДВ (за ставкою 20% і 7% відповідно) не були включені до складу податкового кредиту. Оскільки такі товари (послуги) були призначені для їх використання в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, операції з їх придбання спочатку відображено в рядках 10.2.1 і 10.2.2 декларації. Звернемо увагу, що в рядках 16.1.2 і 16.1.3 відображається коригування сум, зазначених у податкових накладних, складених постачальниками до 01.07.2015 р., і за якими покупець не мав права на податковий кредит згідно з вимогами ст.198 ПКУ в редакції, що діяла на момент отримання податкових накладних. Після 01.07.2015 р. усі придбання з ПДВ відображаються в рядку 10.1.1 або 10.1.2, тому суми «вхідного» ПДВ за такими придбаннями коригуватимуться шляхом заповнення рядків 16.1 або 16.1.1.

У рядку 16.1.4 коригуються обсяги «старих» придбань без ПДВ, а також придбань за ставкою ПДВ у розмірі 0%.

Рядки 16.1.5 і 16.1.6 призначені для коригування обсягів «старих» придбань товарів (послуг), призначених для одночасного використання в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях. Сума «вхідного» ПДВ, яка раніше була включена до колонки Б рядка 15.1 декларації, коригується шляхом заповнення колонки Б рядка 16.1.5, а відкориговані обсяги придбань без урахування податку відображаються в колонці А рядків 16.1.5 і 16.1.6.

Зазначене в усіх перелічених вище рядках коригування обсягів придбань товарів (послуг) і сум податкового кредиту ґрунтується на застосуванні норм п.192.1 ст.192 ПКУ. У разі якщо коригування податкового кредиту здійснюється згідно з вимогами ст.39 ПКУ, заповненню підлягає рядок 16.7 декларації. Хоча після внесення в серпні 2015 року Законом № 609 змін до ст.39 ПКУ заповнення цього рядка декларації неактуальне.

Коригування сум податкового кредиту не завжди пов’язане з отриманням розрахунку коригування від постачальника товарів (послуг). У деяких випадках покупець може прийняти рішення (скоріше навіть зобов’язаний його прийняти) про коригування свого податкового кредиту на підставі самостійно складеного документа — бухгалтерської довідки. Переважно це стосується ситуацій, пов’язаних із коригуванням податкового кредиту в бік зменшення. Також покупець зобов’язаний зменшити суму свого податкового кредиту і в тому разі, якщо отриманий від постачальника розрахунок коригування зі знаком «-» не буде зареєстрований у ЄРПН. Адже згідно з п.17 Порядку № 569 відсутність факту реєстрації отримувачем товарів (послуг) розрахунку коригування, що передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг), в ЄРПН не звільняє його від обов’язку зменшити суму податкового кредиту за відповідний звітний період на суму податку, зазначену в такому розрахунку коригування.

Водночас відкоригувати податковий кредит у бік збільшення без отримання зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування покупець не може. Про це прямо зазначено в пп.192.1.2 ст.192 ПКУ: «отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної».

Для коригування податкового кредиту в додатку Д1 є дві таблиці:

• Таблиця 2 — для коригувань на підставі ст.39 і ст.192 ПКУ обсягів придбання товарів (послуг) та сум «вхідного» податку, відображених у рядках 10, 11 і 14 декларації минулих або поточного звітних періодів;
• Таблиця 3 — для коригувань тих сум, які підлягали розподілу на підставі ст.199 ПКУ та відображалися раніше в рядках 15.1 і 15.2⁷.

Таблиця 2 додатка Д1: правила заповнення

Таблиця 2 заповнюється так само, як Таблиця 1: «у розрізі контрагентів і розрахунків коригування до податкових накладних». Для її заповнення всю необхідну інформацію потрібно брати безпосередньо з форми Таблиці 2 та Порядку № 957.

Заповнення граф 2 — 6 у Таблиці 2 не повинно викликати у платників податків особливих труднощів. До цих граф переносяться показники з розрахунків коригувань, отриманих від постачальників. Графа 7 Таблиці 2 заповнюється аналогічно графі 7 у Таблиці 1. Датою отримання розрахунку коригування для покупця, який планує збільшити суму податкового кредиту, є дата його реєстрації в ЄРПН.

Для зменшення податкового кредиту дата реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН особливого значення не має. З чого можна зробити висновок, що покупець у графі 7 Таблиці 2 може зазначити не дату реєстрації, а дату складання постачальником розрахунку коригування, тобто дату повернення товарів постачальнику або дату зменшення суми компенсації такому постачальнику за раніше отримані від нього товари (послуги). Не має значення дата, зазначена покупцем у графі 7 Таблиці 2, і в разі, якщо дата складання розрахунку коригування та дата його реєстрації в ЄРПН припадають на один і той самий звітний період, оскільки саме в цьому звітному періоді покупець зобов’язаний зменшити суму податкового кредиту. Щоправда, за умови, що цей податковий кредит був відображений раніше. Адже не випадково в Таблиці 2 є дві графи 14 і 15, у яких якраз і зазначаються суми «вхідного» ПДВ, раніше включеного до складу податкового кредиту шляхом заповнення рядків 10.1.1 (20%) і 10.1.2 (7%), показники яких підлягають коригуванню.

Порядок заповнення граф 8–13 Таблиці 2 аналогічний порядку заповнення граф 8–13 Таблиці 1. У графі 8 зазначається, наприклад, «повернення передоплати», «повернення товарів», «зміна ціни» тощо. У графах 9 і 10 відображаються коригування (без урахування ПДВ) обсягів придбань товарів (послуг), що обкладаються за ставками податку 20% і 7% відповідно. У разі збільшення обсягів їх коригування відображається із зазначенням знака «+», у разі зменшення — «-». У графах 11 і 12 відображаються коригування сум «вхідного» ПДВ, нарахованих постачальниками за ставкою 20% або 7% відповідно.

Приклад 2. Умови прикладу ті самі, що й у прикладі 1. Наприкінці жовтня 2015 року ПП «Комета» після повернення ТОВ «Меблі» (ІПН 254512312563) столів отримало натомість стільці на суму 36000,00 грн., у тому числі 6000,00 грн. ПДВ. Розрахунок коригування від 28.10.2015 р. № 135 до податкової накладної від 01.10.2015 р. № 53 в електронному вигляді отримано 28 жовтня, в ЄРПН зареєстровано 2 листопада.

Крім цього, 12 жовтня ПП «Комета» здійснило повернення товарів, отриманих у травні від постачальника ТОВ «ЗДК» (ІПН 333356571521). Загальна сума повернених товарів 144000,00 грн., у т. ч. 24000,00 грн. ПДВ. Розрахунок коригування від 12.10.2015 р. № 7 до податкової накладної від 21.05.2015 р. № 122 отримано від постачальника в електронному вигляді та зареєстровано в ЄРПН 18 жовтня.

16 жовтня, СПД Іванов І.І. (не платник ПДВ) повернув передоплату в розмірі 10000,00 грн., перераховану йому у вересні 2015 року.

20 жовтня повернено товари (медвироби) постачальнику — ПрАТ «Союз» (ІПН 879876543537) на суму 1498,00 грн., у т. ч. ПДВ (7%) 98,00 грн. Однак розрахунок коригування до податкової накладної від 18.12.2014 р. № 101 постачальник в електронному вигляді до кінця місяця не надав. У зв’язку з чим 30 жовтня складено бухгалтерську довідку № 2, на підставі якої податковий кредит підлягає коригуванню (зменшенню). Підставою для складання бухгалтерської довідки є накладна, оформлена ПП «Комета» на повернення товарів (медвиробів) постачальнику.

23 жовтня постачальнику ТОВ «Чорне море» (ІПН 123412341234) перераховано додаткову суму в розмірі 1800,00 грн., у тому числі 300,00 грн. ПДВ, у зв’язку зі збільшенням суми компенсації раніше отриманих від цього постачальника товарів. Розрахунок коригування від 23.10.2015 р. № 2444 до податкової накладної від 10.09.2015 р. № 17 постачальником зареєстровано 30 жовтня.

Зразок заповнення Таблиці 2 додатка Д1 до декларації з ПДВ ПП «Комета» за жовтень 2015 року наведено нижче.

Таблиця 2. Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу за обсягами придбання товарів/послуг, необоротних активів, включених у рядки 10 та/або 11 декларації (фрагмент)

(грн)

№ з/п	Постачальник (продавець)		Податкова накладна, за якою проводиться коригування		Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної*/ Бухгалтерська довідка**		Підстава для коригування податкового кредиту з податку на додану вартість	Обсяг постачання (без податку на додану вартість) (+ чи -)		Сума податку на додану вартість (+ чи -)		Обсяг придбання, за яким не нараховувався подато к на додану вартість	Сума податку на додану вартість з кол. 11 або 12, яка була включена до податкового кредиту
	найменування (прізвище, ім'я, по-батькові - для фізичних осіб)	індивідуальний податковий номер	дата	номер	номер	дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку		за основною ставкою	за ставкою 7 %	за основною ставкою	за ставкою 7 %		до рядка 10.1.1 декларації	до рядка 10.1.2 декларації
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу
1	ТОВ «ЗДК»	333356571521	21.05.2015	122	7	18.10.2015	Повернення товарів	-120000	–	-24000	–	–	24000	–
2	СПД Іванов І.І.	–	–	–	–	16.10.2015	Повернення попередньої оплати (бухдовідка)	–	–	–	–	-10000	–	–
3	ТОВ «Меблі»	254512312563	01.10.2015	53	135	02.11.2015	Повернення товарів	-30000	–	-6000	–	–	6000	–
4	ПАТ «Союз»	879876543537	18.12.2014	101	2	30.10.2015	Повернення товарів (медвиробів) (бух довідка)	–	-1400	–	-98	–	–	98
6	ТОВ «Чорне море»	123412341234	10.09.2015	17	2444	30.10.2015	Збільшення вартості отриманих товарів	+ 1500	–	+300	–	–	–	–
Усього коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу (рядки 16.1 - 16.1.4)								-148500	-1400	-29700	-98	-10000	30000	98
Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 39 розділу І Кодексу
1													Ч	Ч
2													Ч	Ч
Усього													Ч	Ч
Усього коригування згідно зі статтею 39 розділу І Кодексу (рядок 16.7)								–					Ч	Ч

Зменшення суми податкового кредиту у зв’язку з поверненням столів 28 жовтня постачальнику (ТОВ «Меблі») має відобразитися в декларації за жовтень. Дата реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН (02.11.2015 р.) не впливає на вибір звітного періоду, у якому зменшується сума податкового кредиту. Аналогічна ситуація і з поверненням товарів (медвиробів), що обкладаються за ставкою податку 7%, іншому постачальнику — ПрАТ «Союз». Але у зв’язку з тим, що від постачальника не було отримано розрахунок коригування, зменшити податковий кредит ПП «Комета» повинно на підставі самостійно складеної бухгалтерської довідки.

Класичним прикладом коригування податкового кредиту одного з минулих звітних періодів є операція з повернення товарів постачальнику ТОВ «ЗДК». У цьому випадку після повернення товарів ПП «Комета» отримало розрахунок коригування до травневої податкової накладної. В ЄРПН цей розрахунок коригування зареєстровано своєчасно. ПП «Комета», як покупець, зменшує суму раніше відображеного податкового кредиту в періоді повернення товарів.

Отримання від постачальника (ТОВ «Чорне море») зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування у зв’язку з перерахуванням йому додаткової суми компенсації вартості придбаних товарів дає змогу збільшити суму податкового кредиту. При цьому, оскільки реєстрацію в ЄРПН розрахунку коригування здійснено постачальником своєчасно, то вже в жовтні ПП «Комета» отримало право на збільшення суми податкового кредиту.

Загальна (підсумкова) сума коригування податкового кредиту у зв’язку з поверненням товарів постачальникам та у зв’язку зі збільшенням вартості раніше отриманих товарів зазначається в Таблиці 2 у рядку «Усього коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу». При цьому коригування податку за ставкою 20% зазначається в графі 11, а за ставкою 7% — у графі 12 Таблиці. У декларації коригування (зменшення) суми податкового кредиту відображається зі знаком «-» у колонці Б рядка 16.1 у розмірі 29700 грн. і в колонці Б рядка 16.1.1 у розмірі 98 грн.

Повернення передоплати від неплатника ПДВ (СПД Іванов І.І.) відображається в рядку 16.1.4 декларації, у колонці А якого зі знаком «-» зазначається сума в розмірі поверненої передоплати, тобто 10000 грн. Жодного коригування податкового кредиту в цьому випадку не відбувається.

Таблиця 3 додатка Д1: правила заповнення

Таблиця 3 додатка Д1 заповнюється в разі, якщо частина суми «вхідного» ПДВ колись була відображена в рядку 15.1 декларації з ПДВ, а тепер у зв’язку з однією із ситуацій, зазначеною в п.192.1 ст.192 ПКУ, має бути відкоригована.

Перше питання, на яке потрібно буде знайти відповідь під час заповнення Таблиці 3, — це визначення суми податку, що підлягає відображенню в колонці Б рядка 16.1.5 декларації. Річ у тім, що сума придбання (без ПДВ), яка підлягає коригуванню, в одному з минулих звітних податкових періодів була розподілена між рядками 15.1 і 15.2 декларації з урахуванням величини частки використання (коефіцієнта розподілу), розрахованої на підставі п.199.1 ст.199 ПКУ. Однак який розмір частки використання (коефіцієнта розподілу) необхідно брати до уваги під час коригування, ні ПКУ, ні Порядок № 966 не містять.

Друге питання, на яке також необхідно знайти відповідь, — це який вплив справили зміни, внесені до п.199.1 ст.199 ПКУ у 2015 році, на порядок коригування податкового кредиту. Річ у тім, що починаючи з липня 2015 року розподіляти податковий кредит за товарами (послугами, необоротними активами), придбаними для одночасного використання в оподатковуваних і неоподатковуваних ПДВ операціях, уже не потрібно. Згідно з новою редакцією п.199.1 ст.199 ПКУ в разі, якщо придбані та/або виготовлені товари (послуги, необоротні активи) частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, і скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду та зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, що відповідає частці використання таких товарів (послуг, необоротних активів) в неоподатковуваних операціях. При цьому жодних вказівок щодо того, як чинити з розрахунками коригувань, складеними після 01.07.2015 р. до податкових накладних, за якими суми «вхідного» ПДВ були розподілені до 01.07.2015 р. на підставі попередньої редакції п.199.1 ст.199, у Кодексі немає!

Почнемо з відповіді на друге питання. Розрахунок коригування, складений до податкової накладної, засвідчує факт повернення або зміни суми компенсації вартості товарів (послуг, необоротних активів) за конкретною операцією. І оскільки коригування (повернення або зміна суми компенсації вартості) є продовженням цієї операції, то й застосовувати слід правила, які діяли на момент здійснення самої операції. Тобто правила, що діяли до 01.07.2015 р. На підставі цього покупець відображає дані з розрахунку коригування в коригувальних рядках декларації, що відповідають рядкам декларації, у яких спочатку відображено суми «вхідного» ПДВ. Тобто під час коригування суми податкового кредиту, яка раніше була відображена в колонці Б рядка 15.1 декларації з ПДВ, заповненню підлягає колонка Б рядка 16.1.5.

Тепер повернемося до першого питання: як правильно розрахувати суму коригування «вхідного» ПДВ, раніше розподіленого за «старим» коефіцієнтом? Відповідь на нього розглянемо на прикладі. Наприклад, в одному з минулих періодів платником ПДВ придбано обладнання вартістю 120000,00 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 20000,00 грн. Розрахунки з постачальником не проведено. Коефіцієнт розподілу на момент придбання обладнання становив 60%. Тобто до рядка 15.1 декларації з ПДВ у колонку А було включено 60000 грн. (100000 грн. Ч 60% ч 100%) , а до колонки Б — 12000 грн. (20000 грн. Ч 60% ч 100%). У рядку 15.2 заповненню підлягала лише колонка А, у якій було відображено 40000 грн. (тобто різниця: 100000 грн. — 60000 грн.). У жовтні 2015 року це обладнання повертається постачальнику в повному обсязі. Від постачальника отримано розрахунок коригування до «старої» податкової накладної. У розрахунку коригування сума ПДВ, що підлягає коригуванню, постачальником зазначена в розмірі 20000,00 грн. і зі знаком «-». Якщо в цьому випадку йдеться про коригування податкового кредиту, який був відображений у колонці Б рядка 15.1 декларації одного зі звітних періодів першого півріччя 2015 року⁸, то і коефіцієнт розподілу для проведення коригування застосовується той, який використовувався під час заповнення цього рядка. Тобто в описаній ситуації суму податкового кредиту потрібно відкоригувати (зменшити) виходячи з коефіцієнта 60%. Для цього в колонці А рядка 16.1.5 слід зазначити 60000 грн. (100000 грн. Ч 60% ч 100), у колонці Б — 12000 грн. (60000 грн Ч 20% ч 100). У рядку 16.1.6 (колонка А) буде зазначено 40000 грн. (100000 грн. — 60000 грн.). Усі суми зазначаються зі знаком «-».

По-іншому виглядає ситуація, якщо коригується податковий кредит, відображений у рядку 15.1 декларації з ПДВ одного зі звітних (податкових) періодів до 2015 року. Адже в цьому разі розподіл «вхідного» ПДВ міг здійснюватися за коефіцієнтом, відмінним від коефіцієнта, застосовуваного у 2015 році (точніше, застосовуваного в першому півріччі 2015 року). Наприклад, у 2014 році коефіцієнт розподілу був не 60%, а 50%.

Проаналізувавши норму ст.199 ПКУ, форму декларації з ПДВ і додатка Д7 до неї, можна дійти такого висновку. Для коригування податкового кредиту за придбаннями, здійсненими в одному зі звітних періодів минулого(их) року(ів), під час розрахунку показників рядків 16.1.5 і 16.1.6 необхідно застосовувати коефіцієнт розподілу «вхідного» ПДВ поточного року. Адже за підсумками попереднього року вже зроблено річний перерахунок податкового кредиту на підставі п.199.4 ст.199 ПКУ. А розрахований за підсумками попереднього року «остаточний» коефіцієнт став одночасно і коефіцієнтом перерахунку податкового кредиту за минулий рік, і тим коефіцієнтом, який використовується в поточному році.

Приклад 3. У жовтні 2015 року двом постачальникам (ТОВ «Меркурій» і ДП «БРИЗ») повернуто отримане від них обладнання. Після повернення обладнання постачальники склали розрахунки коригування: ТОВ «Меркурій» — розрахунок коригування від 02.10.2015 р. № 4 до податкової накладної від 28.05.2014 р. № 1001, сума повернення без ПДВ 100000,00 грн., сума ПДВ — 20000,00 грн.; ДП «БРИЗ» — розрахунок коригування від 28.10.2015 р. № 227 до податкової накладної від 13.01.2015 р. № 15, сума повернення без ПДВ 70000,00 грн., сума ПДВ — 14000,00 грн. Обидва розрахунки коригування отримано в електронному вигляді та зареєстровано покупцем у ЄРПН.

Оскільки у 2014 році покупцем застосовувався коефіцієнт розподілу в розмірі 50%, то сума «вхідного» ПДВ за придбаним у ТОВ «Меркурій» обладнанням була включена до податкового кредиту частково: у колонці Б рядка 15.1 декларації за травень 2014 року було відображено 10000 грн. (20000 грн. Ч 50% ч 100%). У колонці А цього рядка було зазначено 50000 грн. (100000 грн. Ч 50% ч 100%). У колонці А рядка 15.2 відображено залишок суми після розподілу (без урахування ПДВ) — 50000 грн. (100000 грн. — 50000 грн.).

За підсумками 2014 року коефіцієнт розподілу покупцем перераховано та визначено в розмірі 60%. Відповідно проведено і перерахунок податкового кредиту за придбаним у травні обладнанням: податковий кредит було збільшено на 2000 грн. (шляхом заповнення рядка 16.4 декларації за грудень 2014 року).

Таким чином, якщо в жовтні 2015 року обладнання повертається ТОВ «Меркурій», то коригуванню через рядок 16.1.5 декларації підлягатиме сума податкового кредиту в розмірі 12000 грн., що складається з:

• 10000 грн. «вхідного» ПДВ, відображеного в колонці Б рядка 15.1 декларації за травень 2014 року, та
• 2000 грн. ПДВ, додатково включеного до податкового кредиту у зв’язку з річним перерахунком за підсумками 2014 року (відображеного в рядку 16.4 декларації за грудень 2014 року).

Придбання та повернення обладнання іншому постачальнику — ДП «БРИЗ» здійснено в одному й тому самому календарному році — 2015. Тобто коефіцієнт розподілу «вхідного» ПДВ залишається незмінним і дорівнює 60%. Тому коригуванню під час повернення підлягає сума податкового кредиту, спочатку відображена в колонці Б рядка 15.1 декларації за січень 2015 року, тобто 8400,00 грн. (14000 грн. Ч 60% ч 100).

Зразок заповнення Таблиці 3 додатка Д1 до декларації з ПДВ за жовтень 2015 року наведено нижче.

Таблиця 3. Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу за обсягами придбання товарів/послуг, необоротних активів, включених у рядок 15 декларації (фрагмент)

(грн)

№ з/п	Постачальник (продавець)		Податкова накладна, за якою проводиться коригування		Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної*/ Бухгалтерська довідка**		Підстава для коригування податкового кредиту з податку на додану вартість	Обсяг постачання (без податку на додану вартість) (+ чи -)		Сума податку на додану вартість (+ чи -)		Сума податку на додану вартість	Обсяг придбання без податку на вартість, що не включається до складу податкового кредиту
	найменування (прізвище, ім'я, по-батькові - для фізичних осіб)	індивідуальний податковий номер	дата	номер	номер	дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку		за основною ставкою	за ставкою 7 %	за основною ставкою	за ставкою 7 %
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
1	ТОВ «Меркурій»	123456789807	28.05.2014	1001	4	02.10.2015	Повернення обладнання	-60000	–	-12000	–	0,6	–
2	ТОВ «Меркурій»	123456789807	28.05.2014	1001	4	02.10.2015	Повернення обладнання	-40000	–	–	–	–	–
3	ДП «БРИЗ»	267789908709	13.01.2015	15	227	28.10.2015	Повернення обладнання	-42000	–	-8400	–	0,6	–
4	ДП «БРИЗ»	267789908709	13.01.2015	15	227	28.10.2015	Повернення обладнання	-28000	–	–	–	–	–
Усього: рядки 16.1.5 та 16.1.6 (+ чи -)								-170000	–	-20400	–	–	–

У декларації за жовтень 2015 року необхідно заповнити рядок 16.1.5: у його колонці А слід зазначити 102000 грн. (60000 грн. + 42000 грн.), у колонці Б — 20400 грн. (12000 грн. + 8400 грн.). Суми в колонці А і Б зазначаються зі знаком «-». У колонці А рядка 16.1.6 відображається 68000 грн. (40000 грн. + 28000 грн.) зі знаком «-». Тобто після повернення в жовтні 2015 року обладнання двом постачальникам як загальний обсяг придбання без ПДВ (170000 грн.), так і сума «вхідного» ПДВ, включена до податкового кредиту, у тому числі за результатами річного перерахунку (20400 грн. = 10000 грн. + 2000 грн. + 8400 грн.), підлягають коригуванню в бік зменшення.

Хоча тут може бути розбіжність у сумах. Під час придбання обладнання у ТОВ «Меркурій» у колонці А рядків 15.1 і 15.2 декларації за травень 2014 року були зазначені інші обсяги придбань без ПДВ: 50000 грн. і 50000 грн. відповідно (див. умови прикладу 3). Водночас після повернення обладнання через рядки 16.1.5 і 16.1.6 за цим постачальником коригуються вже інші суми (без ПДВ): 60000 грн. і 40000 грн. відповідно. Це через те, що змінилася сума податкового кредиту ПДВ, яка підлягає коригуванню. Тепер це вже не сума, зазначена в колонці Б рядка 15.1 у травні 2014 року. При цьому, як бачимо, сам обсяг придбання (без урахування ПДВ) не змінився. Це все ті самі 100000 грн.

Оформлення та подання додатка Д1 до органів ДФС

Форма додатка Д1, так само як і форма податкової декларації, містить заголовну частину. Її заповнення істотно не відрізняється від заповнення заголовної частини самої декларації. У ній потрібно зазначити, до якої декларації (з позначкою «0110», «0121» — «0123»/«0130») подається цей додаток, за який звітний період, найменування та реквізити платника ПДВ тощо. Водночас у заголовній частині додатка не потрібно зазначати податкову адресу платника ПДВ, назву ДПІ, до якої він подається, та ознаку підприємства.

Вартісні показники в усіх трьох таблицях додатка Д1 заповнюються в гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами (п.4 розділу ІІІ Порядку № 966).

Оскільки додаток Д1 подається до органів ДФС разом із декларацією за відповідний період, дата його подання має відповідати даті подання самої декларації. Також мають відповідати ініціали та прізвища посадових осіб, які склали/підписали додаток, їхні реєстраційні номери облікової картки платників податків.

Документи

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ);
2. Закон України від 16.07.2015 р. № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податку на додану вартість» (Закон № 643);
3. Закон України від 15.07.2015 р. № 609-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» (Закон № 609);
4. Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну України від 22.09.2014 р. № 957, у редакції наказу від 14.11.2014 р. № 1129 (Порядок № 957);
5. Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну України від 23.09.2014 р. № 966, у редакції наказу Мінфіну України від 23.01.2015 р. № 13 (Порядок № 966);
6. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246, зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 30.01.2015 р. № 20 (Порядок № 1246);
7. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569, зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 04.02.2015 р. № 82) (Порядок № 569);
8. Лист ДФСУ від 27.10.2015 р. № 22541/6/99-99-19-03-02-15.