Податкова декларація з ПДВ

Загальні положення

Елементи податкової звітності з ПДВ

Декларація з ПДВ: форма та склад

Звітні (податкові) періоди

Строки подання декларації до органів ДФС

Декларація з ПДВ: вимоги до оформлення

Декларація з ПДВ: структура

Розділ I «Податкові зобов'язання»

Розділ II «Податковий кредит»

Розділ III «Розрахунки за звітний період»

Уточнюючий розрахунок

Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем імпортних послуг

Строки сплати ПДВ

Документи

 

Загальні положення

Особи, зареєстровані платниками ПДВ, зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, а також операцій, що не є об'єктами оподаткування ПДВ, і операцій, звільнених від оподаткування (п.201.14 ст.201 ПКУ). Зведені результати такого обліку відображаються у податковій декларації з податку на додану вартість.

Загальні вимоги до оформлення (складання) податкових декларацій, у тому числі декларації з ПДВ, визначені ст.46 і ст.48 ПКУ, а порядок їх подання до контролюючого органу – ст.49 ПКУ.

Елементи податкової звітності з ПДВ

До податкової звітності з ПДВ належать:

• податкова декларація з податку на додану вартість і додатки до неї;
• уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок);
• розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податку, на митній території України.

Декларація з ПДВ: форма та склад

Згідно з п.46.5 ст.46 ПКУ форму податкової декларації встановлює «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику». Форми податкової декларації з податку на додану вартість, додатків до неї, інших елементів податкової звітності з цього податку, а також Порядок заповнення та подання податкової звітності з ПДВ (Порядок № 21) затверджені наказом Мінфіну України від 28.01.2016 р. № 21 (Наказ № 21), що набрав чинності 01.02.2016 р. (першого числа місяця, наступного за місяцем його офіційного опублікування¹). Уперше затверджену Наказом № 21 звітність з ПДВ платники податків подають за січень (I квартал) 2016 року, незважаючи на вимоги абзацу другого п.46.6 ст.46 ПКУ. Про це ДФСУ зазначила в листі від 02.02.2016 р. № 3240/7/99-99-19-03-00-17, обґрунтувавши тим, що «останні зміни в оподаткуванні, запроваджені з 1 січня 2016 року, повною мірою можуть відобразитися лише в податковій декларації з податку на додану вартість, затвердженій наказом № 21».

Форма податкової декларації з ПДВ є уніфікованою і не залежить від:

• статусу платника ПДВ (юридична чи фізична особа);
• режиму оподаткування ПДВ, що застосовується платником податків (загальний чи спеціальний);
• періоду подання звітності (за звітний місяць чи за звітний квартал).

Усі без винятку особи, зареєстровані платниками ПДВ, зобов'язані заповнювати та подавати до органів ДФС загальну («бюджетну») податкову декларацію, тобто декларацію з позначкою «0110» (п.4 розділу І Порядку № 21). У цій декларації розраховується сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, або, навпаки, підлягає відшкодуванню з бюджету. Декларація заповнюється та подається за звітний період, у якому виникають об'єкти оподаткування, або за наявності показників, що підлягають декларуванню (п.9 розділу ІІІ Порядку № 21). Цю вимогу встановлено п.49.2 ст.49 ПКУ, згідно з яким «платник податків зобов'язаний за кожний установлений цим Кодексом звітний період, у якому виникають об'єкти оподаткування, або за наявності показників, що підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є». Якщо у платника податків у звітному періоді не було операцій (показників), що підлягають декларуванню, він має право не подавати податкову декларацію з ПДВ за такий період. Проте рекомендуємо всім платникам податків подавати податкову декларацію з ПДВ за кожний звітний період, у тому числі й за той, у якому не було показників, що підлягають декларуванню. Надалі це дозволить без проблем подати уточнюючий розрахунок і виправити помилку, допущену в такому звітному періоді.

Платники ПДВ, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім загальної («бюджетної») декларації, подають до органів ДФС ще й «спецрежимну» декларацію, тобто декларацію з позначками «0121»/«0122»/«0123» (див. п.5 розділу І Порядку № 21). До «спецрежимної» декларації включаються лише ті операції з постачання та придбання товарів/послуг, на які поширюється спеціальний режим оподаткування, установлений ст.209 ПКУ.

Платники податку – сільськогосподарські підприємства всіх форм власності, що відповідають вимогам ст.209 ПКУ, але не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства і реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, крім декларації з позначкою «0110» подають до контролюючого органу податкову декларацію з позначкою «0130» (п.6 розділу І Порядку № 21).

«Спецрежимну» декларацію, так само як і загальну («бюджетну»), платники ПДВ, зареєстровані суб'єктами спеціального режиму оподаткування, зобов'язані подавати до органів ДФС за той звітний (податковий) період, у якому виникають об'єкти оподаткування або за наявності показників, що підлягають декларуванню. Проте все ж рекомендуємо платникам податків подавати «спецрежимну» звітність з ПДВ за кожний звітний період, у тому числі й за звітний період, у якому не було показників, що підлягають декларуванню.

Платники ПДВ, які ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи, подають окрему податкову декларацію за результатами такої діяльності з позначкою «Договір про спільну діяльність від _____ № __» і зазначають назву договору. Позначка та назва договору зазначаються в заголовній частині декларації у службовому полі 03 «Платник» (п.10 розділу І Порядку № 21).

Платники податку, які ведуть окремий податковий облік господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, отриманого в управління за договорами управління майном, також подають окрему податкову декларацію за результатами такої діяльності з позначкою «Договір про управління майном від ____ № __» і зазначають назву договору в заголовній частині декларації у службовому полі 03 «Платник» (п.11 розділу І Порядку № 21).

Платники податку – інвестори (оператори), які ведуть окремий податковий облік, пов'язаний з виконанням угоди про розподіл продукції, подають окрему податкову декларацію за результатами такої діяльності з позначкою «Угода про розподіл продукції від____ № __» і зазначають назву угоди в заголовній частині декларації у службовому полі 03 «Платник» (п.12 розділу І Порядку № 21).

Разом із податковою декларацією у складі податкової звітності з ПДВ подаються й додатки до неї. Однак додатки до декларації подаються лише у разі, якщо в графі «Код рядка» заповненого рядка декларації зазначено числовий код додатка. Якщо рядок у декларації із зазначенням у графі «Код рядка» числового коду додатка не заповнюється, то подання разом із декларацією відповідного додатка не потрібне.

Усього додатків до податкової декларації з ПДВ десять:

• додаток 1 – Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)². Цей додаток подається за умови заповнення в декларації за звітний період рядка 7 та/або рядка 12;

• ² Виноска

  ---

  ² Докладніше див. Додаток 1: розрахунок коригування сум ПДВ (Д1).

  ---

• додаток 2 – Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2). Цей додаток подається у разі заповнення в декларації за звітний період рядка 21;
• додаток 3 – Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)³. У цьому додатку здійснюється розрахунок суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Цей додаток подається у разі заповнення рядка 20.2 декларації з ПДВ;

• ³ Виноска

  ---

  ³ Докладніше див. Додаток 3: розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3).

  ---

• додаток 4 – Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4)⁴. Додаток Д4, так само як і додаток Д3, подається у разі заповнення рядка 20.2 декларації за звітний період. У цьому додатку зазначаються сума бюджетного відшкодування та реквізити банківського рахунку, на який ця сума підлягає перерахуванню. Однак додаток Д4 може подаватися до органів ДФС не лише у зв'язку з розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ, а й у разі прийняття рішення про повернення коштів із рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ на поточний рахунок платника податків у сумі, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань. Тобто додаток Д4 може подаватися як за заповненого, так і за незаповненого рядка 20.2 декларації;

• ⁴ Виноска

  ---

  ⁴ Докладніше див. Додаток 4: заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, яка перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету (Д4).

  ---

• додаток 5 – Розшифровки податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)⁵. У цьому додатку в розрізі контрагентів (покупців і постачальників) розшифровуються показники рядків 1.1, 1.2, 4.1, 4.2, 10.1 і 10.2 декларації за звітний (податковий) період;

• ⁵ Виноска

  ---

  ⁵ Докладніше див. Додаток 5: розшифровки податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

  ---

• додаток 6 – Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів⁶. У цьому додатку розшифровуються всі не оподатковувані ПДВ операції з постачання товарів/послуг, здійснені у звітному (податковому) періоді;

• ⁶ Виноска

  ---

  ⁶ Докладніше див. Додаток 6: Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів.

  ---

• додаток 7 – Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7)⁷. Цей додаток подається у разі заповнення в декларації за звітний період рядків 4.1, 4.2 і 15. При цьому, якщо рядки 4.1 та/або 4.2 можуть заповнюватися в декларації за будь-який звітний період, то рядок 15 підлягає заповненню лише в декларації за грудень (ІV квартал), а у разі зняття з обліку платника податків, у тому числі за рішенням суду, – у декларації за останній податковий період, у якому відбулося зняття з обліку. У рядку 15 відображаються результати перерахунку частки використання необоротних активів, придбаних до 01.07.2015 р., в оподатковуваних операціях за підсумками одного, двох і трьох календарних років, наступних за роком, у якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію). Такий перерахунок частки використання та сум «вхідного» ПДВ для необоротних активів здійснюється в таблиці 3 додатка Д7.

• ⁷ Виноска

  ---

  ⁷ Докладніше див. Додаток 7: розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7).

  ---

• додаток 8 – Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушенні продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8)⁸. Рядка в декларації, у разі заповнення якого необхідно подавати цей додаток, немає. У разі його подання у відповідному службовому полі таблиці, розташованої наприкінці декларації – «Відмітка про подання до декларації:» необхідно зробити позначку. Отримання від платника податків разом із декларацією з ПДВ додатка Д8 є підставою для проведення органами ДФС документальної позапланової перевірки платника податків, найменування та ІПН якого зазначені відповідно в графах 3 і 4 табличної частини додатка. Протягом 15 календарних днів з дня надходження такої заяви зі скаргою контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку для з'ясування достовірності та повноти нарахування цим платником податків податкових зобов'язань за здійсненою операцією (див. вісімнадцятий абзац п.201.10 ст.201 ПКУ). При цьому нагадаємо, що додаток Д8 – це лише заява зі скаргою на контрагента і не є документом, на підставі якого покупцеві товарів/послуг дозволяється відображати податковий кредит у податковій декларації;

• ⁸ Виноска

  ---

  ⁸ Докладніше див. Додаток 8: заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушенні продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8).

  ---

• додаток 9 – Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг (ДС9). Цей додаток заповнюють виключно платники ПДВ, зареєстровані суб'єктами спеціального режиму оподаткування. Право на застосування спецрежиму згідно з п.209.6 ст.209 ПКУ мають ті сільськогосподарські підприємства, у яких питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно;
• додаток 10 – Розрахунок сум податку на додану вартість за операціями із сільськогосподарськими товарами/послугами, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок (ДС10). Це новий додаток, якого раніше ніколи не було. Його поява у складі податкової звітності з ПДВ пов'язана зі змінами, внесеними до ПКУ з 01.01.2016 р. Відповідно до вимог нової редакції п.209.2 ст.209 ПКУ платники податку, які застосовують спеціальний режим оподаткування, за підсумками звітного періоду позитивну різницю між нарахованими податковими зобов'язаннями та податковим кредитом зобов'язані частково перерахувати до бюджету, а частково на свій спеціальний рахунок, відкритий в установі банку та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Пропорція такого розподілу залежить від виду сільгосппродукції, що постачається, і наведена в таблиці 1.

Таблиця 1. Пропорція розподілу «спецрежимного» ПДВ.

Вид операцій	Класифікація згідно з УКТ ЗЕД	Розподіл суми ПДВ
		перераховується до Держбюджету	перераховується на спеціальний рахунок
Операції із зерновими та технічними культурами	Зернові культури: 1001-1008, Технічні культури: 1205 і 1206	85%	15%
Операції з продукцією тваринництва	Продукція тваринництва: 0102 і 0401	20%	80%
Операції з іншими сільгосптоварами /послугами	–	50%	50%

У додатку ДС10 розраховуються як «спецрежимні» податкові зобов'язання, так і суми «спецрежимного» податкового кредиту. Розрахунок здійснюється у відповідній таблиці цього додатка залежно від виду сільськогосподарської продукції, що постачається. При цьому, якщо сільгосппідприємство одночасно постачає різні види сільськогосподарської продукції, то суми сплаченого (нарахованого) податкового кредиту за придбаними товарами/послугами та основними фондами розподіляються виходячи з питомої ваги вартості зернових і технічних культур, продукції тваринництва та інших сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості всіх сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.

Додатки Д1, Д5, Д6, Д7 і Д8 можуть подаватися як із загальною («бюджетною»), так і зі «спецрежимною» декларацією. Додатки Д2, Д3 і Д4 подаються лише разом із загальною («бюджетною») декларацією, а додатки ДС9 і ДС10 – виключно зі «спецрежимною» декларацією.

У разі здійснення у звітному періоді експортних операцій (заповнено рядок 3 декларації) до декларації з ПДВ додаються оригінали митних декларацій – примірників для декларанта. Кількість аркушів доданих до декларації з ПДВ примірників митних декларацій зазначається у відповідному службовому полі таблиці «Відмітка про подання до декларації:», розташованої наприкінці декларації. Однак подавати разом із декларацією з ПДВ оригінали митних декларацій слід лише у разі оформлення митних декларацій у паперовому вигляді. Якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, «така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків… в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону» (п.14 розділу ІІІ Порядку № 21). Про порядок підтвердження вивезення товарів за межі митної території України див. п.30 – 33 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450.

Слід звернути увагу, що за наявності у платника ПДВ філій (структурних підрозділів) разом із декларацією за перший звітний (податковий) період календарного року і надалі разом із декларацією за той звітний (податковий) період, у якому відбулися зміни у переліку філій (структурних підрозділів), йому слід подати повідомлення про делегування таким філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних і розрахунків коригування (п.9 розділу ІІІ Порядку № 21). Форму такого повідомлення встановлено в додатку 2 до Порядку № 21.

Звітні (податкові) періоди

Звітний (податковий) період визначено ст.202 ПКУ і він відповідає одному календарному місяцю, в окремих випадках – календарному кварталу. При цьому існують деякі особливості визначення першого звітного періоду (при реєстрації платником ПДВ) і останнього звітного періоду (при анулюванні реєстрації платником ПДВ). Характеристику всіх звітних періодів з ПДВ наведено в таблиці 2.

Таблиця 2. Характеристика звітних (податкових) періодів з ПДВ

Звітний (податковий) період	Характеристика
Місячний	Основний звітний (податковий) період для ПДВ.
Квартальний*	Платники податку, які сплачують єдиний податок. У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду платник податків, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на сплату інших податків і зборів, установлених ПКУ, він зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на сплату інших податків і зборів. Про це зазначається (робиться позначка) у відповідному службовому полі таблиці «Відмітка про подання до декларації:», розташованої наприкінці декларації, поданої за результатами такого місяця.
* Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду подається разом із декларацією за результатами останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року. Форму заяви про вибір квартального звітного періоду наведено в додатку 1 до Порядку № 21. Про те, що було подано заяву про перехід із місячного на квартальний звітний період, бухгалтер зобов'язаний зазначити (зробити позначку) у відповідному службовому полі таблиці «Відмітка про подання до декларації:», розташованої наприкінці декларації.
Перший	Якщо особа зареєструвалася як платник ПДВ не з першого дня календарного місяця, то першим звітним (податковим) періодом буде період, який починається з дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця. Наприклад, якщо особу зареєстровано платником ПДВ 16 липня, то перша декларація повинна подаватися за серпень (до 20 вересня), з відображенням у ній даних за період з 16 липня по 31 серпня включно.
Останній	Якщо реєстрація особи платником ПДВ анулюється не в останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який починається з першого дня такого місяця і закінчується днем такого анулювання.

Строки подання декларації до органів ДФС

Відповідно до п.49.18 ст.49 і п.203.1 ст.203 ПКУ для подання декларації з ПДВ та обов'язкових додатків до неї встановлюються такі строки:

• якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
• якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Згідно з п.49.20 ст.49 ПКУ «якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, наступний за вихідним або святковим днем». Наприклад, останній день подання декларації за січень 2016 року – 20.02.2016 р. (субота, вихідний день), тому граничний строк подання переноситься на 22.02.2016 р. (понеділок).

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, вважається узгодженим з дня подання декларації до органів ДФС. Така сума податкового зобов'язання не може бути оскаржена платником податків ні в адміністративному, ні в судовому порядку (п.22 розділу ІІІ Порядку № 21). Однак навіть після подання декларації за звітний (податковий) період платник податків має право до закінчення граничного строку подання декларації направити до органів ДФС нову декларацію з виправленими показниками (п.23 розділу ІІІ Порядку № 21). Після закінчення граничного строку подання декларації виправити її показники можна лише шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Декларація з ПДВ: вимоги до оформлення

У декларації відображаються дані податкового обліку платника ПДВ окремо за кожний звітний (податковий) період, без наростаючого підсумку. Усі показники проставляються у гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами (п.4 розділу ІІІ Порядку № 21).

Згідно з другим абзацом п.49.4 ст.49 ПКУ всі платники ПДВ подають податкову декларацію в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. При поданні будь-якої електронної звітності, у тому числі з ПДВ, необхідно дотримуватися затвердженого порядку підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку⁹. Відправлення податкової звітності повинно бути здійснене не пізніше закінчення останньої години дня, у якому спливає граничний строк подання податкової декларації до органів ДФС (п.3 розділу ІІІ Порядку № 21).

У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, до укладення нового договору має право подавати податкову звітність способом, установленим пп. "а" і "б" п.49.3 ст.43 ПКУ. Тобто податкова декларація з ПДВ і всі необхідні додатки до неї подаються у паперовому вигляді безпосередньо до податкової інспекції особисто платником податків або уповноваженою на те особою, або ж надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення (у разі направлення декларації поштою таке направлення необхідно здійснити не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання декларації).

Незалежно від того, в якому вигляді (електронному чи паперовому) подається податкова звітність, оригінали митних декларацій, оформлених при експорті товарів, і копії документів, що підлягають поданню разом із додатком Д8, подаються платниками податків до органів ДФС за місцем своєї реєстрації на паперових носіях і у строк, визначений для подання податкової звітності з ПДВ (п.14, 18 розділу ІІІ Порядку № 21).

Декларація з ПДВ: структура

Декларація з ПДВ складається зі вступної частини, табличної частини (трьох розділів) і службових полів, у яких слід проставити відповідні позначки, а за необхідності зазначити кількість оригіналів митних декларацій, поданих у паперовому вигляді до органів ДФС. Крім цього, у разі якщо на підставі повідомлення-рішення контролюючого органу платнику ПДВ буде збільшено/зменшено залишок від'ємного значення податку (відображається в рядку 16.3 декларації), у відповідному службовому полі таблиці «Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку», розташованої наприкінці декларації, необхідно зазначити дату і номер такого повідомлення-рішення та суму скоригованого залишку від'ємного значення податку з відповідним знаком (+/-). У цій самій таблиці зазначається дата уточнюючого розрахунку, на підставі якого платником податків самостійно скориговано суму залишку від'ємного значення податку (сума такого коригування з відповідним знаком (+/-) відображається в рядку 16.2 декларації).

Дані зі вступної частини декларації з ПДВ належать до обов'язкових реквізитів, тому необхідно обов'язково зазначити тип декларації, звітний період, найменування, податкову адресу, податковий номер, індивідуальний податковий номер (ІПН) платника ПДВ тощо. Докладно порядок заповнення цієї частини декларації наведено в п.2 розділу V Порядку № 21.

Далі зупинимося на заповненні табличної частини декларації з ПДВ.

Розділ I «Податкові зобов'язання»

Порядок заповнення Розділу І декларації регламентується п.3 розділу V Порядку № 21.

У рядках 1 – 5 колонки А зазначаються обсяги постачань товарів/послуг звітного періоду без урахування ПДВ, а сума податку зазначається в колонці Б відповідного рядка (за умови, що в ній спочатку не зазначено «х» або «0»).

У рядку 1 декларації відображаються операції з постачання товарів/послуг на митній території України:

• у рядку 1.1 – обсяги постачань товарів/послуг на митній території України та сума нарахованих податкових зобов'язань за основною ставкою ПДВ у розмірі 20%;
• у рядку 1.2 – обсяги постачань товарів на митній території України та сума нарахованих податкових зобов'язань за ставкою у розмірі 7%¹⁰.

До рядків 1.1 і 1.2 не повинні включатися ні імпортні, ні експортні постачання. Розшифровка суми нарахованих у звітному періоді податкових зобов'язань за ставкою 20% і ставкою 7% здійснюється в розрізі контрагентів у додатку Д5.

Рядки 2 і 3 призначені для відображення операцій з постачання товарів/послуг, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою:

• у рядку 2 – експортні постачання товарів;
• у рядку 3 – інші «нульові» операції.

У зазначених рядках заповненню підлягає лише колонка А. У колонці Б спочатку зазначено «0».

У разі заповнення рядка 2 у відповідному службовому полі таблиці «Відмітка про подання до декларації», розташованої наприкінці декларації, слід зазначити кількість аркушів примірників митних декларацій, складених у паперовому вигляді при митному оформленні товарів.

Рядок 4 (рядки 4.1 та/або 4.2) заповнюється платником ПДВ у разі нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з «умовним постачанням» на підставі п.198.5 ст.198 і п.199.1 ст.199 ПКУ.

Пунктом 198.5 ст.198 ПКУ встановлено, що у разі якщо придбані товари/послуги або необоротні активи призначені для використання або використані в не оподатковуваних ПДВ операціях та/або в негосподарській діяльності, то платник податків зобов'язаний:

• нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ;
• скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду та зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за такими товарами/послугами або необоротними активами¹¹.

Аналогічне правило для нарахування податкових зобов'язань за умовного постачання встановлено й п.199.1 ст.199 ПКУ: «у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку при їх придбанні або виготовленні, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів у неоподатковуваних операціях». Тобто за одночасного використання товарів/послуг і необоротних активів частково в оподатковуваних, а частково в не оподатковуваних ПДВ операціях необхідно спочатку всю суму «вхідного» ПДВ включити до податкового кредиту, а потім наприкінці звітного періоду слід нарахувати податкові зобов'язання. При цьому такі зобов'язання нараховуються виходячи з частки використання придбаних з ПДВ товарів/послуг і необоротних активів у неоподатковуваних операціях. Розмір такої частки розраховується в таблиці 1 додатка Д7 (саме тому код цього додатка зазначено в графі «код додатка» рядків 4.1 і 4.2).

Крім цього, суму нарахованих за умовного постачання податкових зобов'язань необхідно розшифрувати в таблиці 1 додатка Д5 до декларації.

У рядку 5 (колонка А) зазначається загальний обсяг операцій з постачання товарів/послуг, що не оподатковуються ПДВ. До таких, зокрема, належать операції:

• що не є об'єктом оподаткування згідно зі ст.196 ПКУ;
• з постачання послуг за межами України або послуг, місце постачання яких визначено відповідно до п.186.2 або п.186.3 ст.186 ПКУ за межами України;
• звільнені від оподаткування відповідно до ст.197 ПКУ;
• тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX ПКУ;
• звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод).

У разі заповнення рядка 5 разом із декларацією слід подати додаток Д6, у таблиці 1 якого зазначаються назва операції та конкретна норма ПКУ, згідно з якою операція не оподатковується ПДВ. Також слід зазначити суму (обсяг) не оподатковуваної ПДВ операції з постачання товарів/послуг. У розрізі покупців розшифровувати такі операції не потрібно!

За три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців платникам податків, які здійснювали не оподатковувані ПДВ постачання, необхідно подавати Звіт про суми податкових пільг, форму якого затверджено постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг»¹².

У рядку 6 зазначаються обсяги послуг, отриманих від нерезидента з місцем їх постачання на митній території України (колонка А), і сума нарахованих на такі обсяги податкових зобов'язань (колонка Б). Податкові зобов'язання в цьому разі нараховуються лише за основною ставкою податку у розмірі 20%.

У рядку 7 відображається коригування податкових зобов'язань на підставі ст.192 ПКУ. Воно може здійснюватися як у бік збільшення, так і зменшення. У колонці А цього рядка зазначається загальний обсяг (сума) скоригованих постачань, тобто загальний підсумок коригувань за всіма операціями, при здійсненні яких податкові зобов'язання нараховувалися за ставкою 20%, 7% і 0%, або взагалі не нараховувалися у зв'язку із застосуванням пільги або відсутністю об'єкта оподаткування ПДВ. Сума скоригованих податкових зобов'язань зі знаком «+» або «-» зазначається в колонці Б.

При заповненні рядка 7 декларації з ПДВ платник податків обов'язково заповнює і подає разом із декларацією додаток Д1, у таблиці 1 якого в розрізі ІПН (у тому числі умовних) контрагентів-покупців розшифровуються як скориговані обсяги постачань, так і скориговані суми податкових зобов'язань, нарахованих за основною ставкою (20%) і за ставкою у розмірі 7%.

Рядок 8 декларації призначений для коригування (і лише у бік збільшення) податкових зобов'язань у зв'язку з нецільовим використанням товарів, раніше ввезених на митну територію України в пільговому режимі.

Колонка Б рядка 9 декларації визначає загальну суму податкових зобов'язань звітного періоду. Цей показник дорівнює сумі значень із колонки Б рядків 1.1, 1.2, 4.1, 4.2, 6, 7 (- або +) і 8. У колонці А цього рядка спочатку зазначено «х».

Розділ II «Податковий кредит»

Сума податкового кредиту визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного (податкового) періоду у зв'язку з:

• придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) і послуг;
• придбанням (будівництвом, спорудженням, створенням) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внеску до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
• отриманням послуг, наданих нерезидентом на митній території України, і при отриманні послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
• ввезенням необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Починаючи з липня 2015 року, суми «вхідного» податку в повному обсязі включаються до податкового кредиту, незалежно від мети використання придбаних товарів/послуг або необоротних активів: в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях, у господарській чи негосподарській діяльності. Підставою для включення сум податку до податкового кредиту є зареєстровані в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до них. До податкового кредиту також підлягають включенню суми ПДВ, зазначені в «замінниках» податкових накладних і митних деклараціях.

Порядок заповнення розділу ІІ декларації з ПДВ регламентується п.4 розділу V Порядку № 21.

Обсяги придбань на митній території України (колонка А) та суми «вхідного» ПДВ (колонка Б) відображаються: у рядку 10.1 – придбання з ПДВ за основною ставкою податку у розмірі 20%, у рядку 10.2 – придбання з ПДВ за ставкою у розмірі 7%. У рядку 10.3 відображаються придбання звітного періоду без ПДВ. До цього рядка включаються також придбання з «нульовим» ПДВ, тобто при нарахуванні постачальником податкових зобов'язань за ставкою податку у розмірі 0%. У колонці Б рядка 10.3 спочатку зазначено «х».

За наявності у звітному періоді імпортних операцій заповнюється рядок 11.1, у колонці Б якого зазначається сума сплаченого при ввезенні «імпортного» ПДВ за основною ставкою. Якщо у звітному періоді ввозилися імпортні ліки чи медвироби («імпортний» ПДВ нараховувався за ставкою 7%), то підлягає заповненню рядок 11.2 декларації.

У рядку 11.3 відображається сума погашених податкових векселів, оформлених при ввезенні товарів на митну територію України. Цей рядок заповнюється лише тими платниками податків, на яких поширюється дія підрозділу 3 розділу ХХ ПКУ.

У рядку 11.4 відображається обсяг послуг, отриманих від нерезидента з місцем їх постачання на митній території України (колонка А), і сума податку (колонка Б), яка включається до податкового кредиту.

Слід звернути увагу на те, що в декларації немає окремого рядка, у якому відображався б обсяг ввезених до України товарів, при ввезенні яких «імпортний» ПДВ не сплачувався через застосування пільг.

Рядок 12 призначений для коригування податкового кредиту на підставі ст.192 ПКУ. У колонці А цього рядка відображаються скориговані обсяги придбань, у колонці Б – скориговані суми податку, раніше включеного до складу податкового кредиту. Так само як і в рядку 7, у рядку 12 декларації зазначається загальний обсяг (сума) коригувань придбань, тобто загальний підсумок коригувань за операціями, при здійсненні яких до податкового кредиту покупцем включені суми «вхідного» ПДВ, нарахованого постачальником за ставкою 20%, 7% і 0%, або не включені у зв'язку з придбаннями без ПДВ (пільга, не об'єкт оподаткування, придбання у неплатника тощо). Загальна сума коригування податкового кредиту зі знаком «+» або «-» зазначається в колонці Б.

При заповненні рядка 12 платник податків заповнює і подає разом із декларацією додаток Д1, у таблиці 2 якого в розрізі ІПН контрагентів-постачальників зазначає скориговані обсяги (+/-) придбань і скориговані суми податкового кредиту (окремо за ставкою 20% і за ставкою 7%).

У рядку 13 відображається коригування (+/-) податкового кредиту, пов'язане з використанням сільськогосподарськими підприємствами раніше придбаних товарів/послуг і необоротних активів частково для виробництва сільськогосподарської продукції, а частково для виготовлення інших товарів/послуг. Порядок коригування (перерозподілу) сум податкового кредиту встановлено пп.«а» пп.209.15.1 ст.209 ПКУ і пп.4 п.4 розділу V Порядку № 21. Для заповнення рядка 13 потрібно скласти бухгалтерську довідку з розрахунком суми «вхідного» ПДВ, що підлягає збільшенню/зменшенню в декларації з позначкою «0110», і відповідно зменшенню/збільшенню в декларації з позначкою «0121» – «0123»/«0130». Наприклад, сільськогосподарське підприємство при придбанні ТМЦ включило всю суму «вхідного» ПДВ до рядка 10.1 загальної («бюджетної») декларації (з позначкою «0110»). Надалі придбані ТМЦ частково використані підприємством у «спецрежимній» діяльності. У цьому разі бухгалтер на підставі бухгалтерської довідки повинен скоригувати суму податкового кредиту у двох деклараціях: зменшити в загальній («бюджетній») декларації, у якій спочатку відображався податковий кредит (рядок 13 декларації з позначкою «0110» заповнюється зі знаком «-»), і збільшити у «спецрежимній» декларації (рядок 13 декларації з позначкою «0121» – «0123»/«0130» заповнюється зі знаком «+»).

У рядку 14 декларації відображається коригування сум ПДВ, включених до податкового кредиту сільськогосподарським підприємством, при здійсненні ним операцій з вивезення сільськогосподарської продукції в митному режимі експорту. При здійсненні експортних операцій сума податкового кредиту в декларації з позначками «0121» – «0123» зменшується, а в декларації з позначкою «0110» – збільшується. Підставою для здійснення такого коригування є п.209.4 ст.209 ПКУ. Сума податку, яку необхідно відобразити в рядку 14 декларації, розраховується виходячи із суми «вхідного» ПДВ, фактично сплаченої (нарахованої) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включено до складу виробничих факторів, за рахунок яких було сформовано податковий кредит за сільськогосподарською продукцією, вивезеною в митному режимі експорту. Такий розрахунок оформлюється бухгалтерською довідкою (див. пп.5 п.4 розділу V Порядку № 21).

У рядку 15 податкової декларації за останній звітний (податковий) період календарного року, а у разі зняття платника податків з обліку – у податковій декларації за податковий період, у якому відбулося таке зняття, відображається коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання необоротних активів, придбаних до 01.07.2015 р., в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних і неоподатковуваних операцій. Перерахунок частки використання таких необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, наступних за роком, у якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію). Це передбачено п.42 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ. Для розрахунку відповідної суми коригування слід заповнити таблицю 3 додатка Д7. Сумарне значення показників графи 7 цієї таблиці з відповідним знаком включається до колонки Б рядка 15.

У рядку 16 відображається від'ємне значення (його залишок) податку минулих звітних періодів (за його наявності). Показник рядка 16 є сумою показників рядків 16.1, 16.2 і 16.3.

Рядок 16.1 – це показник із рядка 21 декларації за попередній звітний період¹³, тобто залишок суми від'ємного значення податку, не заявленої до відшкодування з бюджету за самостійним рішенням платника податків або через відсутність для цього законних підстав.

У рядку 16.2 відображається сума помилки, пов'язаної із завищенням/заниженням від'ємного значення податку попередніх звітних періодів, виявленої та виправленої платником податків самостійно. Дату подання уточнюючого розрахунку необхідно зазначити у відповідному службовому полі таблиці «Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку», розташованої наприкінці декларації. Колонка А рядка 16.2 декларації не заповнюється (у ній спочатку зазначено «х»).

Рядок 16.3 (колонка Б) заповнюється у разі, якщо за результатами перевірки, проведеної працівниками органів ДФС, платнику податків буде збільшено/зменшено залишок від'ємного значення податку. Сума коригування від'ємного значення з відповідним знаком (-/+) відображається на підставі повідомлення-рішення, дата та номер якого зазначаються у службовому полі таблиці «Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку», розташованої наприкінці декларації. Колонка А рядка 16.3 декларації не заповнюється (у ній спочатку зазначено «х»).

Рядок 17 визначає загальну суму податкового кредиту звітного періоду. Показник колонки Б цього рядка дорівнює сумі значень із колонки Б рядків 10.1, 10.2, 11.1, 11.2, 11.3, 11.4, 12 (+/-), 13 (+/-), 14 (+/-) 15 (+/-) і 16 (+/-) декларації.

Розділ III «Розрахунки за звітний період»

Порядок заповнення Розділу ІII декларації регламентується п.5 розділу V Порядку № 21.

У рядку 18 декларації відображається додатне значення різниці сум податкових зобов'язань і податкового кредиту поточного звітного періоду (різниця показників рядків 9 і 17). Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, зазначається у рядку 18.1. Причому цей рядок може бути заповнений як у декларації з позначкою «0110», так і в декларації з позначками «0121» – «0123»/«0130». У 2016 році частина додатного значення різниці суми податкових зобов'язань і податкового кредиту «спецрежимної» декларації сплачується до бюджету у відповідній пропорції (див. таблицю 1). Для розрахунку суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, платнику податків, який застосовує ст.209 ПКУ, необхідно заповнити та подати разом зі «спецрежимною» декларацією додаток ДС10. Сума податку, що не сплачується до бюджету, а перераховується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства, зазначається у рядку 18.2 декларації. Цей рядок заповнюється виключно в деклараціях з позначками «0121» – «0123»¹⁴. У декларації з позначкою «0130» у цьому рядку зазначається сума податку, яка залишається в розпорядженні сільськогосподарського підприємства.

Якщо сума податкового кредиту (рядок 17) перевищує суму податкових зобов'язань (рядок 9), тобто за підсумками поточного звітного періоду платник податків розраховує від'ємне значення податку, то в декларації заповнюється рядок 19.

За наявності податкового боргу з ПДВ від'ємне значення податку, розраховане за підсумками звітного періоду, враховується (повністю або частково) у рахунок погашення такого боргу. Сума погашеного боргу відображається у рядку 20.1.

Залишок від'ємного значення після погашення боргу з ПДВ може бути заявлений до бюджетного відшкодування (рядок 20.2):

• на поточний рахунок у банку (відповідна сума зазначається у рядку 20.2.1);
• у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу за іншими платежами, що підлягають сплаті до Державного бюджету (відповідна сума зазначається у рядку 20.2.2).

У разі відсутності боргу вся сума від'ємного значення податку може бути заявлена до бюджетного відшкодування.

Також цілком можливо, що платник податків прийме рішення включити (перенести) суму від'ємного значення податку (повністю або частково) до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Тоді така сума буде відображена у рядку 20.3 декларації.

Однак перед заповненням рядків 20.1, 20.2 (20.2.1, 20.2.2) і 20.3 платнику податків необхідно розрахувати показник рядка 20 декларації, який є різницею показників рядків 19 і 19.1.

При визначенні показника рядка 19.1 необхідно брати до уваги суму ліміту для реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до неї в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Це випливає з п.200.4 ст.200 ПКУ, згідно з яким «при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) у частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а за відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника в сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх і звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, у частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податків та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податків за іншими платежами, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду».

Суму, обчислену відповідно до п.200¹.3 ст.200¹ ПКУ, тобто суму ліміту для реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до неї в ЄРПН на момент подання декларації, слід зазначити у службовому (додатковому) полі рядка 19.1. Різниця показника рядка 19 і суми, зазначеної у службовому (додатковому) полі рядка 19.1, включається до рядка 19.1. Після чого вона (різниця) переноситься у рядок 21 цієї самої декларації.

Як було зазначено вище, залишок від'ємного значення податку, що виник за підсумками звітного періоду, після погашення податкового боргу з ПДВ (за його наявності) може бути заявлений до бюджетного відшкодування. Для заповнення рядка 20.2, у якому зазначається сума бюджетного відшкодування, необхідно скласти та подати разом із декларацією додаток Д3, тобто розрахувати суму бюджетного відшкодування. Якщо платник податків за результатами такого розрахунку не має права заявити всю або частину суми, зазначеної в рядку 20, до бюджетного відшкодування (наприклад, через відсутність розрахунків з постачальниками), або ж приймає рішення самостійно включити всю або частину суми від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, то він заповнює рядок 20.3 декларації.

У рядку 21 декларації зазначається загальна сума залишку від'ємного значення податку, не заявленого до бюджетного відшкодування (що не підлягає відшкодуванню) у зв'язку із самостійним рішенням платника податків або у зв'язку із законодавчими обмеженнями. Показник цього рядка є сумою показників двох рядків декларації за поточний звітний період: 19.1 і 20.3. Показник рядка 21 декларації за поточний звітний період збільшує суму податкового кредиту наступного звітного періоду: показник рядка 21 відобразиться в рядку 16.1 декларації за наступний звітний період. Розшифровка сум, за рахунок яких утворилося від'ємне значення в рядку 21, наводиться в додатку Д2 до декларації.

Рядки 19.1, 20, 20.1, 20.2, 20.2.1, 20.2.2, 20.3 у «спецрежимній» декларації не заповнюються, значення рядка 19 одразу переноситься до рядка 21.

Уточнюючий розрахунок

Уточнюючий розрахунок подається платником податків у разі самостійного виправлення ним помилок, допущених у попередніх звітних періодах. Незважаючи на те, що п.50.1 ст.50 ПКУ передбачає можливість виправлення помилок двома способами (подання уточнюючого розрахунку та уточнення показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період), помилки у звітності з ПДВ можна виправити лише шляхом подання уточнюючого розрахунку як самостійного документа. Форма податкової декларації з ПДВ не передбачає можливості виправлення в ній помилок минулих звітних періодів шляхом заповнення окремого рядка.

Нумерація та назви рядків уточнюючого розрахунку точно такі самі, як і в декларації, за винятком одного додаткового рядка 18.3, у якому зазначається сума штрафу, нарахована платником податків у зв'язку з виправленням помилки, пов'язаної із заниженням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

В уточнюючому розрахунку зазначається звітний (податковий) період, у якому він подається, і звітний (податковий) період, який уточнюється. Подавати уточнюючий розрахунок до органів ДФС можна в будь-який момент, дата його подання нічим не регламентована. Однак слід пам'ятати, що виправити помилку минулого звітного періоду платник податків має право не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання тієї податкової декларації, у якій було допущено помилку (п.50.1 ст.50, п.102.1 ст.102 ПКУ). У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, разом з уточнюючим розрахунком необхідно подати відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем імпортних послуг

Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг від нерезидента, подають юридичні та фізичні особи – підприємці¹⁵, не зареєстровані платниками ПДВ, які відповідно до п.180.2 ст.180 ПКУ є відповідальними за нарахування та сплату цього податку до бюджету. Зазначений розрахунок неплатниками ПДВ подається «лише за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано» (другий абзац п.9 розділу I Порядку № 21). При цьому варто нагадати, що згідно з п.46.1 ст.46 ПКУ будь-який розрахунок прирівнюється до податкової декларації. Отже, за його неподання передбачається відповідальність і застосовуються штрафні санкції, як для суб'єкта господарювання, зареєстрованого платником ПДВ¹⁶.

Строки сплати ПДВ

За підсумками звітного (податкового) періоду платником податків проводяться розрахунки з бюджетом у порядку, визначеному ст.200 і ст.209 ПКУ. Сплата суми податку, зазначеної в рядку 18.1 декларації з позначкою «0110», «0121» – «0123»/«0130», здійснюється протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації за звітний період (п.203.2 ст.203 ПКУ). При цьому дата сплати податку, що припадає на вихідний день, не переноситься (на відміну від граничного строку подання звітності)¹⁷.

Для перерахування податку до бюджету ДФСУ направляє органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкрито рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, реєстр платників, у якому зазначаються найменування, податковий номер та ІПН платника податку, звітний період і сума, що підлягає перерахуванню до бюджету (п.200.2 ст.200, пп.209.2.3 ст.209 ПКУ, п.20 Порядку № 569). На підставі такого реєстру орган держказначейства не пізніше останнього дня строку, встановленого п.203.2 ст.203 ПКУ для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує (списує) з електронного рахунку платника податків належну суму податку до бюджету. У разі нестачі на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування ПДВ коштів для сплати до бюджету узгодженої суми податкових зобов'язань такий платник податків зобов'язаний перерахувати на свій електронний рахунок суму, якої не вистачає, зі свого поточного банківського рахунку до закінчення граничного строку сплати податку до бюджету. Залишок узгоджених, але не сплачених до бюджету податкових зобов'язань платника податків обліковується органом держказначейства до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету коштів, що надходять на електронний рахунок (п.22 Порядку № 569).

Документи

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ);
2. Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну України від 28.01.2016 р. № 21 (Порядок № 21);
3. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569 (у редакції постанови КМУ від 30.12.2015 р. № 1177);
4. Постанова КМУ від 21.05.2012 р. № 450 «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій»;
5. Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом ДПАУ від 10.04.2008 р. № 233;
6. Постанова КМУ від 27.12.2010 р. № 1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг»;
7. Постанова ВСУ від 09.06.2015 р. у справі № 21-18а15;
8. Лист ДФСУ від 02.02.2016 р. № 3240/7/99-99-19-03-00-17;
9. Лист ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29168/7/99-99-19-03-02-17.