Класифікація доходів і витрат та порядок їх визнання

Згідно з п. 134.1.1 ПКУ прибуток визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг і суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143, з урахуванням правил, установлених статтею 152.

За основу в податковому обліку прийнято бухгалтерський метод нарахувань і облік згідно з НП(С)БО. Тому є можливість співвіднести бухгалтерські рахунки обліку доходів і витрат із класифікацією доходів і витрат згідно з ПКУ.

Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, складаються з:

• Доходів від операційної діяльності - доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, зокрема винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо);

  • Визнається на дату переходу прав власності на товари або за датою складання акта на роботи та послуги; о Співвідноситься із субрахунками рахунку 70;

• Інших доходів - доходи від операцій оренди / лізингу; вартість безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг; суми безповоротної фінансової допомоги; безнадійної кредиторської заборгованості; суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду; дохід від реалізації необоротних матеріальних активів, майнових комплексів, оборотних активів та інші;

  • Датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено нормами ст. 137 ПКУ; о Співвідноситься із субрахунками рахунків 71-76.

Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, включають:

• витрати операційної діяльності, які співвідносяться із субрахунками 90 і 94 рахунку та рахунками 92 і 93:

  • собівартість реалізованих товарів (співвідноситься із субрахунком 902), виконаних робіт, наданих послуг формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита та витрат на доставку й доведення до стану, придатного для продажу,

  • собівартість виготовлених і реалізованих товарів (співвідноситься із субрахунком 901), виконаних робіт, наданих послуг (співвідноситься із субрахунком 903) складається з витрат, безпосередньо пов'язаних із виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме (співвідноситься із субрахунками 23 рахунку):

    • прямих матеріальних витрат;

    • прямих витрат на оплату праці;

    • амортизації виробничих основних засобів і нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних із виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

    • загальновиробничі витрати (співвідноситься з рахунком 91), які відносяться на собівартість виготовлених і реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;

    • вартості придбаних послуг, безпосередньо пов'язаних із виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

    • інших прямих витрат, зокрема витрати на придбання електричної енергії,

  • адміністративні витрати (співвідноситься з рахунком 92), спрямовані на обслуговування та управління підприємством,

  • витрати на збут (співвідноситься з рахунком 93), які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, о інші операційні витрати (співвідноситься із субрахунками 94 рахунку), які включають, наприклад, витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці; витрати на інформаційне забезпечення господарської діяльності платника податку, зокрема з питань законодавства, на придбання літератури, оплату Інтернет-послуг і передплату спеціалізованих періодичних видань; амортизацію наданих в оперативну оренду необоротних активів тощо,

• інші витрати - фінансові витрати, інші витрати звичайної діяльності (співвідноситься із субрахунками рахунків 95-97 і 99 рахунком).

Витрати, що формують собівартість реалізації товарів, продукції та робіт, визнаються витратами того звітного періоду, у якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, у якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку

Але це не означає, що бухгалтерський і податковий прибуток збігаються. Є кілька причин, через які дані БО і ПО розходяться:

• У податковому обліку визнаються тільки витрати, пов'язані з господарською діяльністю підприємства, а в бухгалтерському обліку - усі понесені витрати. У типовому рішенні витрати, не пов'язані з господарською діяльністю, відображаються за податковим призначенням "Негосп. д-сть" і не включаються до ПО;

• Деяка категорія витрат у податковому обліку визнається у визначених законодавством обсягах (нормах), а в БО - у повному обсязі. До них належать витрати на відрядження, на послуги від нерезидентів виду "консалтинг, маркетинг, інжиніринг тощо ". У типовому рішенні такі витрати нормуються регламентним документом для цілей ПО;

• Деякі постачальники, у зв'язку з якими понесено витрати, визнаються "поганими", тобто витрати, пов'язані з ними, не включаються до ПО. Це, наприклад, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, нерезиденти з офшорним статусом. У типовому рішенні витрати за договорами з такими контрагентами не відображаються в ПО (прапорець у договорі);

• Особливості перехідного періоду, коли в ПО не визнаються доходи та витрати, включені до складу валового доходу і валових витрат до

01.04.11.У типовому рішенні може управлятися користувачем вручну в документах купівлі-продажу;

• Різний порядок обліку поточних ремонтів і витрат на поліпшення НА в БО і ПО. У типовому рішенні цей порядок можна встановити однаковим у налаштуванні "Облікова політика організацій",

• Різний строк використання НА в БО і ПО для цілей розрахунку амортизації тощо.

Починаючи з 2012 року, разом із податковою звітністю мають подаватися бухгалтерська звітність і довідка, що пояснює причини відмінності сум доходів, витрат і прибутку в БО і ПО.

Різниця між оцінкою активу або зобов'язання за даними фінансової звітності (БО) і податковою базою (ПО) поділяється на:

• Тимчасову різницю - виникає через неспівпадіння в часі включення до доходів (витрат) активів і зобов'язань у фінансовому обліку та податкової бази цього активу або зобов'язання; у наступних звітних періодах вона анулюється. Наприклад, суми амортизації НА за різних строків використання для БО і ПО;

• Постійну різницю - виникає через те, що дохід або витрата визнається лише одним з обліків (бухгалтерським або податковим); не анулюється в наступних звітних періодах. Наприклад, усі витрати негосподарської діяльності.

Згідно з П(С)БО 17 на суми тимчасових різниць між обліковим (БО) і податковим прибутком у бухгалтерському обліку нараховується податок на прибуток і обліковується у вигляді відстроченого податкового активу (ВПА) на 17 рахунку або відстроченого податкового зобов'язання (ВПЗ) на 54 рахунку.