Плани видів розрахунків
у цій главі ми розглянемо різні інструменти, за допомогою яких проводяться нарахування організацій.
У налаштуваннях для розрахунку з/п існує поняття «Плани видів розрахунків». Типові налаштування задають уже налаштовані плани нарахувань, внесків до фондів і утримань.
Плани містять заздалегідь визначені види нарахувань, утримань і внесків до фондів, змінити які користувачеві не вдасться (якщо в законодавстві щось зміниться, елементи доповнюються або змінюються поточними оновленнями налаштувань). За визначеними видами здійснюється автоматичний розрахунок. Можна, звісно, доповнити списки вручну, створивши нові елементи, залежно від специфіки ведення обліку розрахунків із з/п в організації.
У налаштуваннях задані види планів розрахунків показані на представленому далі рисунку.

Для систематизації даних щодо планів видів розрахунків визначимо їх особливості за пунктами:
1. План видів розрахунків «Основні нарахування організацій» (меню «Зарплата - Нарахування організацій», дивіться рисунок нижче) включає до себе види основних нарахувань, що використовуються для розрахунку заробітної плати. Якщо на підприємстві використовуються додаткові види нарахувань, користувач може додати нову систему розрахунку нарахувань.
Наприклад, вид розрахунку «Лікарняні за рахунок підприємства» є додатковим нарахуванням, уведеним користувачем вручну.

Під час налаштування плану виду розрахунку необхідно вибрати спосіб розрахунку із запропонованого списку значень (Вікно налаштувань планів видів розрахунків).

Якщо вибрати пункт "фіксованою сумою", то нарахування здійснюються щомісяця за конкретною заданою сумою, визначеною ще під час прийняття на роботу працівника або під час кадрових переміщень.
Коли нараховують трудову винагороду в документі «Нарахування зарплати працівникам організації», автоматично заповняться дані щодо кожного працівника, враховуючи, що встановлено фіксовану суму.
Далі йде реквізит «Категорія розрахунку» з такими варіантами:
· первинне → використовує нарахування за відпрацьований час;
· залежні → у них базою для нарахувань є попередній рівень.
Реквізит «ПДФО» потрібен для відображення у формі №– 1ДФ, де буде зазначено код доходу для нарахування ПДФО.
Заповнення реквізитів «Відображення в бух. обліку» та «Індексується розрахунком» надає можливість індексації цього нарахування й представлено на наступному рисунку.

Показники «Обліку відпрацьованого часу» зазначаються, щоб використовувати звіти з праці та обчислення середньооблікової чисельності й чисельності в еквіваленті повної зайнятості. На вкладці «База для розрахунків» записується список внесків на це нарахування.
Важливо! Якщо вибрати метод обчислення «Нульова сума» → для відрядної оплати праці в документах зарахування на роботу вибирається вид розрахунку з нульовою сумою, а суму нарахування користувач записуватиме в документах розрахунку вручну (у табл. частині поля «Розмір»).
2. План видів розрахунків «Внески до фондів» (меню «Зарплата -> Облік ПДФО та внесків - Внески до фондів», дивіться однойменний рисунок).

Цей план розрахунків затверджує базу розрахунку показників внесків працівників до різних фондів, внесків на фонд оплати праці (ФОП). Для кожного типу внеску вибираються певні види нарахувань у довіднику «Нарахування організацій».
Користувач може додати новий план нарахувань за внесками та ввести нові параметри обчислень внесків до фондів.
Під час обробки нового плану розрахунків на внески до фондів або на внески до ФОП вибирається метод розрахунку:
1. «За шкалою» → тоді аналіз бази розрахунку проводиться в документі «Нарахування зарплати працівникам організації», і автоматично визначається одна межа та інтервал порога відповідно до списку «Шкала ставок». Далі, визначивши поріг, база множиться на ставку цього порога.
2. «Прогресивний» → у цьому випадку аналіз бази розрахунку також проводиться в документі «Нарахування зарплати працівникам організації», але автоматично визначається стільки порогів, скільки є у списку «Шкала ставок».
Під час обчислення проводиться аналіз бази з урахуванням межі (реквізит «База (з обмеженням)»). Після розрахунку порога з бази з урахуванням межі віднімаємо значення попереднього порога. У разі, коли отримана на третьому кроці сума має значення більше нуля, вона множиться на відповідну їй ставку.
Якщо доповнювати план розрахунків за внесками, то потрібно буде ще записати зміни до регістру відомостей «Види розрахунків внесків до фондів» (рисунок з аналогічною назвою, представлений нижче).
У періодичному режимі (на дату) записується для кожного виду податку новий створений пункт плану розрахунків для внесків до фондів.

3. План видів розрахунків «Відображення зарплати організації» (наступний рисунок):

Такий план розрахунку має встановлені елементи, які відображають усі нарахування, утримання, внески та податки.
Він автоматично визначає порядок оформлення проводок.
4. «Утримання організацій» (Меню «Зарплата Утримання організацій»).

У цьому віконці є весь перелік утримань, які можливо можуть бути використані в підрахунках величини заробітної плати для працівників організації.
Користувач зможе вручну записати нові типи розрахунків утримань, скориставшись методом розрахунку «Фіксованою сумою» або методом «Відсотком». Якщо вибрано останній метод розрахунку, то потрібно буде заповнити базові типи розрахунків, щоб ставка відсотка бралася з розрахункової бази.
Метод відображення в бухобліку автоматично підставить у проводки господарську операцію з довідника «Способи відображення зарплати в регламентованому обліку».
Категорія типу розрахунку має чотири види: «Первинна» або «Залежність першого рівня», «Залежність другого рівня», «Залежність третього рівня». Якщо для підрахунків, наприклад, відсотків береться якась база, то потрібно, щоб «залежність певного рівня» була встановлена на 1 вище за визначені в базових видах розрахунку.