Податкова сума доходів і витрат

У типовому рішенні забезпечується незалежність даних податкового та бухгалтерського видів обліку. Для кожного виду обліку інформація про господарські операції накопичується окремо з урахуванням специфіки кожного виду обліку. Наприклад, фінансовий результат у бухгалтерському обліку розраховуватиметься за бухгалтерськими даними, а розрахунок прибутку для цілей оподаткування податком на прибуток — за податковими даними. Ці дані, звісно, можуть відрізнятися. Про причини відмінностей (тимчасові та постійні різниці) ми поговоримо далі. А в цьому підрозділі ми поговоримо про правила формування податкових сум доходів і витрат та фактори, що впливають на ці суми.

Залежно від господарської операції, у межах якої виникли податкові доходи та витрати, діє різний порядок і різні фактори впливають на визначення податкової суми. Спільним для всіх операцій є лише одне — якщо під час накопичення доходів та/або витрат зазначено податкове призначення "Негосп. д-сть", то податкова сума витрат (або доходів) автоматично визначається нульовою.

Розглянемо за групами активів для господарської діяльності:

• Придбані запаси та майбутні необоротні активи — під час списання на поточні витрати податкова сума активу включається до витрат, що враховуються під час визначення оподатковуваного прибутку:

  • Під час придбання для господарської діяльності податкова сума визначається як "ціна придбання + додаткові витрати на придбання + може бути сума ПДВ (повністю або частково) залежно від податкового призначення ПДВ",

  • Податкова сума встановлюється нульовою, якщо придбання здійснюється за договором, у якому встановлено прапорець "Не відносити на витрати за ПУ"; аналогічно, якщо додаткові витрати на придбання відображаються за таким договором, то бухгалтерська вартість запасів збільшується, а податкова — не змінюється,

  • Податкова сума може бути нульовою або меншою за бухгалтерську, якщо в документі придбання встановлено прапорець "Є ТР, нараховані за авансом до 01.04.11р. "; у цьому разі сума нарахованих раніше ТР зменшує податкову вартість активу,

• Введені в експлуатацію необоротні активи — їх вартість визначається податковою вартістю капітальних інвестицій; під час нарахування амортизації для господарського податкового призначення суми розраховуються від податкової вартості активу та включаються до складу витрат, що враховуються для визначення оподатковуваного прибутку,

• Витрати на оплату праці та внески до фондів — їх вартість визначається податковим призначенням витрат, зазначеним у шаблоні проведень з відображення зарплати в обліку; якщо податкове призначення належить до господарського, то вся сума включається до податкового обліку,

• Отримані послуги, витрати через підзвітну особу — за господарського податкового призначення на визначення податкової суми впливають ті самі фактори, що й для запасів:

  • ознака наявності авансів, раніше включених до ТР, договір, за яким витрати не включаються до ПУ,

  • вид податкової діяльності з ПДВ, що визначає суму ПДВ, яка включається до податкової вартості,

• Собівартість реалізованої продукції або наданих послуг — визначається процедурою розрахунку фактичної собівартості, виходячи з накопичених податкових сум виробничих витрат; розподіл накопичених сум між випусками здійснюється за тими самими правилами, що й у бухгалтерському обліку,

• Податкові суми доходів і витрат за курсовими різницями визначаються точно за даними бухгалтерського обліку,

• За операціями продажу валюти, продажу необоротних активів податкова сума операції визначається як різниця доходів від продажу (з документа) та собівартості продажів (за даними податкового обліку). Залежно від того, що більше — податкова сума включається до податкових доходів або витрат.

Особливим чином формується податкова сума витрат, що належать до витрат подвійного призначення або мають враховуватися в податковому обліку в певних обсягах ПКУ. Так звані "нормовані витрати" розглянемо в наступному підрозділі.

Рис.98. Загальна схема податкового обліку

Якщо доходи та/або витрати нараховуються документами, то, як правило, розрахунок податкових сум здійснюється автоматично. У формі документів такі реквізити не видно і користувачеві для коригування недоступні. Але в деяких документах реквізит "Сума ПУ" наявний, у цьому разі заповнення даних здійснюється вручну на розсуд користувача:

• Документ "Оприбуткування товарів" — документ призначений для довільного оприбуткування запасів з найрізноманітніших причин, наприклад, повернення матеріалів з виробництва, оприбуткування матеріалів за результатами ліквідації необоротних активів, компенсація матеріально відповідальною особою зіпсованих цінностей тощо. Операції дуже різнорідні, не всі з них урегульовані законодавством, тому визначати податкову вартість надано користувачеві самостійно,

• Документ "Повернення товарів від покупця" (за відсутності посилання на документ відвантаження) — у цьому разі і бухгалтерська, і податкова вартість активу зазначається користувачем вручну.

Під час нарахування доходів і витрат ручними операціями визначення податкової суми здійснюється користувачем лише вручну.

Підсумовуючи все вищесказане, можна подати загальну схему податкового обліку, реалізовану в типовому рішенні (див. Рис. 7.9).