Ціноутворення.

Концепція підсистеми

Концепція підсистеми

Ефективне управління торговельною діяльністю підприємства неможливе без систематичної та цілеспрямованої цінової політики. Цінова політика для кожного торговельного підприємства різна, але можна виокремити деякі принципи визначення цінових показників. У конфігурації передбачено спеціальну підсистему ціноутворення, яку можна використовувати для встановлення, автоматичного формування та контролю цін у торговельному підприємстві.

Підсистема ціноутворення призначена для вирішення таких завдань:

• введення та зберігання інформації про ціни підприємства;

• розрахунку знижок і націнок;

• формування прайс-листа з продажними цінами, автоматичне формування цін на підставі наявної інформації;

• введення та зберігання інформації про ціни конкурентів, ціни постачальників, автоматичне оновлення закупівельної вартості;

• формування особливих умов поставок (продажів) за договорами взаєморозрахунків;

• забезпечення порівняльного аналізу цін.

Незалежно від того, про які саме ціни йдеться — вартості закупівлі, продажу, ціни конкурентів, планові витрати номенклатури — розуміння ціни взаємопов'язане з об'єктом номенклатури та коляцією номенклатури без конкретизації за серіями. Деталізація до характеристики також не є обов'язковою.

Усі ціни, що використовуються в межах обліку в конфігурації, можна умовно поділити на дві групи:

• ціни підприємства (відпускні ціни, визначаються всередині підприємства);

• ціни контрагентів (ціни постачальників і конкурентів, визначаються контрагентами).

Для будь-якого контрагента, який виступає в ролі імпортера та/або конкурента, у системі можна зберігати інформацію про закупівельні та/або конкурентні ціни. При цьому з одним контрагентом можна пов'язувати багато типів цін (наприклад, ціни за передоплатою, ціни за велику партію закупівель, ціни за відстрочкою оплати тощо), здійснюючи таким чином змістове розділення цін.

Під вільними цінами розуміються ті ціни, за якими продукція продається покупцям. Вільні вартості також зберігаються в прив'язці до типів цін, але самі ціни не пов'язані з покупцями, оскільки визначаються всередині підприємства. Це ціни, які діють для всього підприємства. Але передбачено можливість фіксувати рекомендовані ціни для продажу в межах конкретних договорів з покупцями.

Тобто в інформаційній базі всі ціни зберігатимуться з розділенням за категоріями цін. Типи вартості встановлюються користувачами. Кожна позиція номенклатури має стільки значень цін, скільки існує типів цін. Значення цін у кожен момент часу можуть відрізнятися, тому інформація про призначення цін позиціям номенклатури є періодичною. Мінімальним періодом зміни будь-яких цін у межах типового рішення визначено день.

У типовому рішенні передбачено реєстрацію особливих домовленостей щодо цін і асортименту в межах певного договору з контрагентом (і з покупцем, і з імпортером). При цьому значення цін не пов'язані з жодним типом цін.

Встановлені значення цін автоматично підставляються в документи закупівель і продажів. Допустимість коригування цих цін у документах також визначається налаштуваннями користувача.

У конфігурації передбачено механізм додаткових знижок і націнок, які задаються відсотком від ціни продажу підприємства. Знижки та націнки постачальників у системі не фіксуються. У конфігурації передбачено знижки (націнки) таких видів:

• ручні — відсоток знижки задається користувачем вручну окремо для кожного товару в документах продажу;

• автоматичні — відсоток знижки реєструється в розрізі товарів і одержувачів за допомогою спеціального документа та автоматично підставляється в документи продажу;

• за дисконтними картками — відсоток знижки прив'язується до певної дисконтної картки, у документі продажу зазначається дисконтна картка, що використовується в цій операції;

• за умовами продажів/закупівель — відсоток націнки прив'язується до певних умов продажу, наприклад, «кредит», «за платіжною карткою» тощо. У документі продажу (закупівлі) користувач зазначає умови продажу.

Найбільш гнучку систему налаштувань мають автоматичні дисконти та знижки за дисконтними картками. Для них можуть бути задані різні умови їх надання.

Водночас підсистема ціноутворення не є обов'язковою для використання. Якщо ціни на підприємстві визначаються індивідуально для кожної торговельної операції (угоди), і немає визначеної системи прайсів, знижок і націнок, то ціни можна вручну вносити безпосередньо в торговельні документи. Крім того, у конфігурації фізично незалежні всі три складові підсистеми:

• ціни підприємства;

• знижки та націнки при продажах підприємства;

• ціни контрагентів.

Це означає, що підприємство на свій вибір може використовувати лише частину функціоналу підсистеми. Наприклад, знижки можуть призначатися навіть за відсутності встановлених типів цін і заданих значень цін підприємства. Розглянемо правила роботи з функціоналом підсистеми «Ціноутворення» окремо для кожного її компонента.