Облік курсових різниць у бухгалтерському обліку
У цій статті ми зупинимося на алгоритмі та принципах роботи документа "Переоцінка валюти", у частині перерахунку курсових різниць у бухгалтерському обліку.
У цій статті ми зупинимося на алгоритмі та принципах роботи документа "Переоцінка валюти", у частині перерахунку курсових різниць у бухгалтерському обліку.
Згідно з П(С)БО-21 переоцінка валюти здійснюється лише на монетарних рахунках, при цьому документ "Переоцінка валюти" проводить перерахунок вартості одразу за всіма монетарними рахунками (у розрізі конкретних об'єктів аналітичного обліку). Заборгованості за немонетарними рахунками не переоцінюються. У типових українських конфігураціях введено спеціальні рахунки, які відповідають немонетарним статтям балансу: 3712 "Розрахунки за виданими авансами (в іноземній валюті)", 6812 "Розрахунки за одержаними авансами (в іноземній валюті)". Їх список зберігається в глобальній змінній глНемонетарніРахунки.
Алгоритм розрахунку курсових різниць такий:
Для кожного монетарного валютного рахунку послідовно вибираються залишки з урахуванням валюти та аналітичних розрізів. За кожним залишком розраховується курсова різниця за наведеною нижче формулою.
де
КР - курсова різниця
ГрнП - гривневе покриття за валютним рахунком на кінець періоду;
СВ - сума у валюті за валютним рахунком на кінець періоду;
ГрнК - курс валюти.
За замовчуванням вся отримана курсова різниця вважається операційною. Вказати належність деякого сальдо за рахунком/субконто до неопераційної курсової різниці можна шляхом внесення цього рахунку з відповідною аналітикою до табличної частини документа. Докладніше про принцип заповнення табличної частини можна прочитати в документації.
Такий підхід до визначення належності до неопераційної курсової різниці зумовлений тим, що існує ймовірність того, що на одному рахунку за одним аналітичним розрізом курсова різниця буде операційною, а за іншим - неопераційною. Наприклад, підприємство отримало два довгострокові кредити у валюті. У бухгалтерському обліку такі кредити обліковуються на рахунку 502. При цьому один кредит був отриманий для поповнення оборотних коштів, другий - для придбання необоротних активів. Відповідно, у першому випадку курсова різниця вважається операційною, а в другому - неопераційною (інвестиційна діяльність).
Залежно від результату розрахунку (додатний або від'ємний) документ сформує проводки за доходами/витратами. При цьому залежно від типу курсової різниці (операційна або неопераційна) курсова різниця проводиться за різними рахунками рахунками/видами витрат. Рахунки витрат визначаються спеціальною процедурою, а види витрат можна вказати у спеціальних константах: "Вид витрат за операційною курсовою різницею" та "Вид витрат за неопераційною курсовою різницею".
