Особливості укладення договору підряду

Загальні положення про підряд

Генеральний підряд і субпідряд

Істотні умови договору підряду

Предмет договору підряду

Ціна за договором підряду та кошторис

Порядок розрахунків

Строки виконання робіт

Права та обов'язки сторін за договором підряду

Якість робіт

Зразок договору підряду

Документи

 

Загальні положення про підряд

Договір підряду є одним із найпоширеніших видів договорів. У діяльності будь-якої юридичної особи, будь-якого підприємця без договорів підряду просто не обійтися.

На відміну від договорів про надання послуг, предметом яких є процес досягнення кінцевого результату, договори підряду регулюють відносини щодо виконання робіт. Предметом договорів підряду є передача результату праці, тобто матеріально виражений результат, а не дія, що до нього призвела.

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють порядок укладення договорів підряду, є ЦКУ та ГКУ. При цьому ЦКУ регламентує загальні норми при укладенні договорів підряду, а ГКУ – спеціальні.

Відповідно до ст.837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Такий вид договору може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з передачею її результатів замовнику.

У ЦКУ відсутні будь-які обмеження щодо суб'єктного складу договору підряду. Внаслідок чого його суб'єктами (тобто сторонами) можуть бути як юридичні, так і фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності.

Договір підряду є консенсуальним, тобто таким, що набирає чинності з моменту досягнення сторонами домовленості за всіма істотними умовами: про предмет, ціну, строки виконання роботи та інші умови, визначені сторонами як істотні.

Договір підряду має істотну схожість із договорами купівлі-продажу та трудовим договором.

Однак відмінності сфери його застосування заслуговують на особливу увагу.

Отже, відмінності договору підряду від договору купівлі-продажу полягають у тому, що предметом договору підряду є певна річ, яку підрядник повинен виготовити, а предмет договору купівлі-продажу на момент укладення договору вже існує в наявності, причому він може бути визначений лише родовими ознаками. При цьому для правочину не має значення, хто є його виробником. Крім того, договором підряду обумовлюються права та обов'язки сторін, пов'язані безпосередньо з виготовленням предмета, а не лише з його передачею та оплатою. На відміну від договорів купівлі-продажу, момент укладення та виконання договору підряду ніколи не збігається.

Схожість цих договорів полягає в їх спрямованості на оплатну передачу певного предмета у власність, а також двосторонньому характері правовідносин.

Відмінності договору підряду від трудового договору полягають у такому:

• сторонами договору підряду можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи, тоді як виконавцем умов трудового договору може бути лише фізична особа;
• предметом трудового договору є трудова діяльність фізичної особи, а договору підряду – кінцевий результат діяльності виконавця;
• трудовим договором передбачено, що працівник підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечується всім необхідним для трудової діяльності та не несе відповідальності за загибель предмета його праці, договором підряду ж передбачено, що особа виконує роботу з використанням своїх матеріалів або матеріалів замовника на свій ризик.

Відносини сторін договору підряду врегульовані нормами глав 61 та 62 ЦКУ. Норми статей § 1 глави 61 ЦКУ мають загальний характер і застосовуються до всіх видів підряду, якщо вони не суперечать спеціальним нормам, що регулюють кожен вид підряду окремо.

Нормами ЦКУ закріплено такі види підряду:

• § 2 глави 61 ЦКУ – «Побутовий підряд»;
• § 3 глави 61 ЦКУ – «Будівельний підряд»;
• § 4 глави 61 ЦКУ – «Підряд на проектні та вишукувальні роботи»;
• глава 62 ЦКУ – «Виконання науково – дослідних або дослідно – конструкторських та технологічних робіт».

Генеральний підряд і субпідряд

Спільною для всіх видів підрядних правовідносин є ст.838 ЦКУ, згідно з якою, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником – як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником – за порушення субпідрядником своїх обов'язків. При цьому замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених генеральним підрядником з будь-ким із них, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто законодавець не забороняє передбачити в договорі можливість замовника пред'явити будь-які вимоги безпосередньо до субпідрядника і субпідрядника до замовника.

Договір субпідряду є різновидом договору підряду, і він регулюється тими самими нормами цивільного законодавства. При укладенні договору субпідряду особливу увагу необхідно приділити тому, щоб його умови узгоджувалися із самим договором підряду, для виконання умов якого і залучається субпідрядник.

Істотні умови договору підряду

Предмет договору підряду

Предметом договору підряду є будь-яка робота, яка виконується підрядником за завданням замовника та має матеріалізований результат. Така робота може виконуватися як із матеріалів і на обладнанні підрядника, так і замовника.

Якщо при виконанні робіт використовуються матеріали або обладнання підрядника, то відповідно до частини другої ст.839 ЦКУ підрядник несе відповідальність за неналежну якість наданих ним матеріалів та обладнання, а також за надання матеріалу й обладнання, обтяжених правами третіх осіб.

У разі, якщо підрядні роботи виконуються з матеріалів, засобами та силами підрядника, їх вартість повинна бути включена до вартості робіт (кошторису). Тому, якщо матеріалів та обладнання виявиться недостатньо для виконання роботи, то обов'язок щодо їх додаткового залучення покладається на підрядника.

Також підрядник несе відповідальність за використання матеріалів та обладнання неналежної якості.

Згідно зі ст.840 ЦКУ, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовнику звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

При використанні матеріалів замовника у договорі необхідно встановити таке:

• строк надання матеріалу або обладнання;
• норму витрат матеріалу;
• строк повернення його залишків та основних відходів.

Відповідно до частини третьої ст.840 ЦКУ підрядник несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання роботи, що стало результатом недоліків матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу. У разі недоліків матеріалу, наданого замовником, підрядник зобов'язаний негайно повідомити про це замовника, а в разі бездіяльності замовника після такого повідомлення підрядник має право відмовитися від договору та вимагати від замовника відшкодування завданих збитків.

При отриманні від замовника матеріалів та обладнання у підрядника виникає обов'язок щодо їх збереження, а також іншого майна, отриманого від замовника. Такий обов'язок виникає на підставі ст. 841 ЦКУ та зумовлює необхідність для підрядника вжити передбачених договором заходів щодо збереження переданого йому майна. Якщо ж договір не містить конкретних заходів щодо збереження такого майна, підрядник зобов'язаний здійснити всі заходи, що відповідають звичаям ділового обороту. Наприклад, протипожежні, санітарні, охоронні тощо.

При укладенні сторонами договору підряду необхідно передбачити порядок розподілу ризиків у разі знищення або пошкодження матеріалу та обладнання.

За загальним правилом ризик випадкового пошкодження або випадкового знищення майна несе його власник, якщо інше не передбачено законом або договором. Саме такий випадок передбачено для договору підряду.

Згідно зі ст.842 ЦКУ ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, що надала матеріал, а після настання цього строку – сторона, яка пропустила строк здачі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак слід ураховувати, що такий порядок застосовується сторонами договору підряду в тому разі, якщо ними не встановлено в самому договорі іншого порядку розподілу ризиків.

Ціна за договором підряду та кошторис

Беручи до уваги аспект відплатності договору підряду, обов'язково потрібно включити до його умов ціну роботи, як істотну умову, що охоплює відшкодування витрат підрядника при використанні ним власних матеріалів та обладнання, а також плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.843 ЦКУ у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна роботи в договорі підряду – це, як правило, певна грошова сума, яку замовник зобов'язується сплатити підряднику за виконання роботи. Така сума визначається за домовленістю сторін, а спосіб її визначення – відповідно до звичаїв ділового обороту.

У договорі підряду ціна складається з винагороди, яку замовник виплачує підряднику за виконання роботи, і компенсації понесених витрат підрядника, якими можуть бути вартість матеріалів та обладнання, а також вартість послуг, наданих підряднику третіми особами у процесі виконання ним роботи за договором підряду.

При встановленні в договорі підряду ціни у розмірі чітко встановленої суми вона не може бути переглянута в процесі виконання умов договору. Однак із цього правила допускаються винятки, якщо:

• відбулося істотне збільшення вартості матеріалів, обладнання та послуг, необхідних підряднику для виконання роботи за договором;
• підрядником отримано економію матеріалів;
• підрядник залишає в себе залишки матеріалів або основні відходи;
• виконана робота не відповідає встановленій законом або договором якості.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, то кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту його підтвердження замовником (тобто з моменту підписання).

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. За загальним правилом кошторис, передбачений договором підряду, є твердим. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник. Також, якщо наявні всі вихідні дані, визначені всі види робіт, матеріалів та обладнання, необхідних для досягнення виконання договору, то складається твердий кошторис, зміни до якого можуть вноситися лише за погодженням сторін.

З вищевикладеного випливає, що для того, щоб кошторис був приблизним, необхідна спеціальна вказівка про це в договорі.

Приблизний кошторис погоджується, а розрахунки між сторонами здійснюються в міру виконання робіт за фактичними витратами підрядника, якщо не мало місця значне перевищення приблизного кошторису.

Згідно з частиною четвертою ст.844 ЦКУ, якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника.

Замовник, який не погодився на збільшення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Строк, протягом якого підрядник повинен повідомити замовника про необхідність збільшення кошторису, передбачається сторонами в умовах договору.

Збільшення ціни договору з інших підстав, крім необхідності проведення додаткових робіт, не дозволяється. Так, зміна цін на матеріали, зміна кон'юнктури ринку, правил оподаткування не можуть бути причиною для збільшення ціни приблизного кошторису. Однак у разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалів, обладнання, які повинні були бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Згідно зі ст.845 ЦКУ підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення їх належної якості.

Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими за ті, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримана підрядником економія зумовила погіршення якості роботи.

Однак при складанні договору підряду сторони можуть обумовити розподіл економії між ними, наприклад, у відсотковому співвідношенні.

Порядок розрахунків

При встановленні ціни договору контрагентам необхідно визначити порядок її оплати замовником, тобто необхідно визначити порядок розрахунків за договором підряду.

Розрахунки за договором підряду можуть бути здійснені після виконання роботи та здачі об'єкта замовнику або проводитися поетапно в міру виконання окремих етапів роботи, а також шляхом передоплати (авансового платежу) тощо.

Так, відповідно до ст.854 ЦКУ, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після остаточної здачі роботи та підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт за умови, що робота виконана належним чином і у встановлений строк або, за згодою замовника, – достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Строки виконання робіт

Однією з істотних умов договору підряду за загальним правилом є умова про строки.

Відповідно до ст. 846 ЦКУ строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються в договорі підряду.

Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягу роботи і звичаю ділового обороту.

Причому при погодженні умов договору сторони можуть передбачити як кінцевий строк виконання роботи, так і проміжні строки виконання окремих етапів роботи, що дає змогу замовнику контролювати якість і своєчасність виконання кожного етапу роботи.

Встановлення початкового строку сприяє сторонам у взаємній підготовці документації, забезпеченні матеріалами та обладнанням для початку роботи тощо.

Часові межі виконання роботи визначаються за домовленістю між контрагентами за договором підряду. Однак ключову роль у визначенні строків виконання роботи, як кінцевого, так і проміжного, відіграє підрядник. Оскільки саме йому на свій ризик необхідно спланувати строки для виконання роботи за завданням замовника, враховуючи технологію, технічні умови та інші аспекти для її якісного виконання.

Встановлення строків, які після підписання договору підряду є обов'язковими для обох сторін, не позбавляє підрядника права дострокового виконання роботи, однак підвищену оплату за таку роботу він отримає лише за згодою замовника, якщо інше не встановлено умовами договору підряду.

Невиконання договору у визначений строк, так само як і неприйняття вже виконаної роботи замовником, є порушенням зобов'язання – простроченням.

Крім загальних правил, встановлених ст.613 ЦКУ, у разі прострочення замовника ст. 842 ЦКУ встановлено спеціальні правила. Згідно з ними при простроченні замовником прийняття виконаної роботи підрядник зберігає право на отримання оплати навіть у разі випадкової загибелі результату виконаної роботи, тобто ризик підрядника переходить на замовника, з усіма наслідками, що випливають із такої ситуації.

У зв'язку з тим, що підрядник зобов'язаний виконати роботу за договором підряду за завданням замовника, він зобов'язаний своєчасно попередити замовника про обставини, які можуть призвести до непридатності результатів виконання роботи або неможливості їх завершення у встановлений строк.

Згідно зі ст.847 ЦКУ підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника про:

• недоброякісність або непридатність матеріалу, отриманого від замовника;
• те, що дотримання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;
• наявність інших обставин, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Такий обов'язок пов'язаний з тим, що на відміну від замовника, підрядник, як правило, є фахівцем у відповідній галузі. При виникненні таких обставин підрядник зобов'язаний призупинити виконання роботи до отримання відповідних розпоряджень замовника. Строки такого призупинення роботи, повідомлення замовника та очікування розпоряджень сторонам необхідно передбачити в умовах договору підряду. Якщо ж замовник, який отримав попередження підрядника, не вживає необхідних заходів і не дає вказівок підряднику, останній має право відмовитися від виконання договору та вимагати відшкодування завданих збитків.

У разі невиконання замовником вимог підрядника настають правові наслідки, передбачені ст.848 ЦКУ. Так, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок щодо способу виконання роботи або не усуне інші обставини, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та має право на відшкодування збитків.

Якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу або дотримання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей або призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов'язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків.

Права та обов'язки сторін за договором підряду

Договір підряду є двостороннім, кожен з його контрагентів наділений як правами, так і обов'язками.

Головним обов'язком підрядника є виконання роботи за завданням замовника та здача її результату у визначений договором строк, основним же обов'язком замовника є прийняття та оплата виконаної роботи.

У процесі реалізації контрагентами цих зобов'язань мають місце не менш важливі права та обов'язки. Зокрема, згідно зі ст.849 ЦКУ під час виконання роботи підрядником:

• замовник має право в будь-який час перевірити хід і якість робіт, не втручаючись у діяльність підрядника;
• якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків;
• якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підряднику строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги – відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника;
• замовник має право в будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Підрядник, як і замовник, також має право розірвати договір в односторонньому порядку у разі настання обставин, передбачених у ст.848 та ст.850 ЦКУ.

У разі відступу підрядника від умов договору підряду, які погіршили роботу, або у разі допущення інших недоліків, замовник має право, на підставі ст.852 ЦКУ:

• вимагати безоплатного виправлення цих помилок;
• виправити недоліки за власний рахунок, з подальшим правом на відшкодування своїх витрат підрядником;
• на зменшення плати за виконану роботу;
• на розірвання договору та відшкодування збитків.

Беручи до уваги, що будь-який договір підряду має взаємну вигоду для сторін, вони повинні у своїх інтересах допомагати контрагенту в досягненні поставлених завдань. Саме такий принцип містять норми ст.850 ЦКУ. Згідно з частиною першою ст.850 ЦКУ замовник зобов'язаний сприяти підряднику у виконанні роботи у випадках, обсязі та порядку, встановлених договором підряду.

У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, спричинені простоєм, перенесенням строків виконання роботи або підвищенням ціни роботи.

Оскільки такі умови можуть спричинити істотні матеріальні витрати для замовника, нормою ст.850 ЦКУ визначено, що умови про сприяння замовника підряднику у виконанні роботи матимуть юридичну силу у разі, якщо договором підряду будуть обумовлені не лише випадки й обсяг, а й порядок такого сприяння.

Якщо ж виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник отримав або міг отримати у зв'язку з невиконанням замовником договору. Тобто у разі несприяння замовника у виконанні роботи підрядник має право на отримання оплати за неякісно виконану або незакінчену роботу в повному обсязі ціни договору, якщо доведе, що це було спричинено несприянням замовника.

Ще одним обов'язком замовника є прийняття роботи, виконаної підрядником.

Так, відповідно до ст.853 ЦКУ, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підряднику.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право надалі посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. При цьому після прийняття результатів виконаної роботи, з огляду на те, що замовник надалі не зможе посилатися на явні недоліки, сторонам доцільно скласти акт приймання-передачі або інший документ, яким можна зафіксувати можливі недоліки виконаної роботи. Таким документом може бути письмова претензія замовника.

Якщо після прийняття роботи замовником були виявлені відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були навмисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

При виникненні спору між сторонами договору підряду щодо недоліків виконаної роботи або їх причин, на вимогу будь-якої з них може бути призначена експертиза, витрати на проведення якої несе підрядник, крім випадків, коли за підсумками експертної перевірки недоліки не виявляються або надається висновок про непричетність підрядника до виявлених недоліків. У таких випадках витрати несе сторона, яка вимагала проведення експертизи.

Однак необхідно враховувати, що така експертиза може проводитися як до передачі спору на розгляд суду, так і після неї.

При складанні договору підряду сторони можуть обумовлювати в його умовах, що в разі виникнення таких розбіжностей результати експертизи будуть обов'язковими та остаточними для виявлення винної сторони в недоліках виявленої роботи.

Відповідно до частин 5 та 6 ст.853 ЦКУ, якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виручки, за вирахуванням усіх належних підряднику платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.

Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи стало причиною зміни строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлені (перероблені) речі перейшло до замовника в момент, коли мала відбутися її передача.

Важливим способом забезпечення зобов'язань за договором підряду є притримання, що застосовується відповідно до норм ст.594 – 597 ЦКУ.

Згідно зі ст.856 ЦКУ, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, що належить підряднику у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також обладнання, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що перебуває у підрядника, в погашення заборгованості. До інших сум, що належать підряднику, належать усілякі зобов'язання замовника, у тому числі авансовий платіж, заборгованість за взаємними розрахунками, неустойка, пеня, збитки, понесені підрядником внаслідок порушення умов договору з боку замовника тощо.

У разі безпідставного притримання результату виконаної роботи або іншого майна замовника, згідно із загальними нормами цивільного права, підрядник зобов'язаний відшкодувати замовнику завдані збитки.

Якість робіт

У договорі підряду необхідною є умова про вимоги до якості робіт. Якщо такі вимоги в ньому не містяться або є неповними, то у сторін з великою ймовірністю можуть виникнути розбіжності щодо такої важливої складової результату виконаної роботи.

Зазвичай такі вимоги формуються в самому договорі. Однак вони можуть бути викладені й у додатках до нього, наприклад, кресленнях, фотографіях, малюнках, схемах тощо.

Відповідно до ст.857 ЦКУ робота, виконана підрядником, повинна відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти – вимогам, що зазвичай пред'являються до роботи відповідного характеру.

Результат роботи має бути придатним у межах розумного строку для використання відповідно до договору підряду або звичайного використання роботи такого характеру. Однак вимоги до роботи повинні бути обумовлені сторонами гранично чітко. Це викликано тим, що за завданням замовника може виготовлятися або перероблятися річ, остаточні вимоги до якої можуть істотно відрізнятися від державних стандартів і технічних умов.

Тому вирішальними є критерії, обумовлені сторонами в умовах договору підряду.

При виконанні роботи на умовах, визначених договором підряду, підрядник несе відповідальність за належну якість роботи.

Згідно зі ст.858 ЦКУ, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, що погіршили роботу, або з іншими недоліками, що роблять її непридатною для використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, на свій вибір вимагати від підрядника:

• безоплатного усунення недоліків роботи в розумний строк;
• пропорційного зменшення ціни роботи;
• відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Якщо відступи в роботі є істотними, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Умовами договору підряду може бути передбачено звільнення від відповідальності підрядника за певні недоліки. Однак така умова договору не звільняє підрядника від відповідальності у разі виникнення недоліків унаслідок умисних діянь підрядника, чи то дія, чи бездіяльність.

Підрядник, який надав для виконання роботи матеріал, відповідає за його якість згідно з положеннями про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Нормами ЦКУ замовнику надається право заявляти вимогу щодо недоліків у роботі підрядника, виявлених після приймання-передачі результату роботи протягом визначеного строку.

Так, згідно зі ст.859 ЦКУ, якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовнику гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовнику результат роботи, що відповідає якості роботи, визначеній у договорі підряду, протягом усього гарантійного строку.

Обчислення гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або повинна була бути прийнята замовником, якщо інші умови не обумовлені сторонами договору підряду.

З цього випливає, що при простроченні прийняття результату виконаної роботи замовником гарантійний строк обчислюватиметься не з моменту приймання роботи, а з моменту, коли замовник повинен був прийняти результат роботи.

Разом із результатом виконаної роботи підрядник зобов'язаний передати замовнику інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо такі умови передбачені договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим.

Звичайно ж, сторонам договору підряду доцільно включити до умов договору умови про передання інформації. Адже якщо замовник використовуватиме результат роботи підрядника (наприклад, найскладніший механізм, що є новаторським винаходом) з порушенням, через свою необізнаність про його технічні характеристики, то його використання протягом усього гарантійного та післягарантійного строку буде вельми ускладненим.

Зразок договору підряду

Див. Зразок договору підряду.

Документи

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV (ЦКУ);
2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV (ГКУ);