Перевірки органами ДПС

Види перевірок

Камеральна перевірка

Документальні перевірки

Документальна планова перевірка

Документальна позапланова перевірка

Документальна невиїзна перевірка

Фактична перевірка

Документи

 

Види перевірок

Органи державної податкової служби мають право проводити:

• камеральні;
• документальні (планові та позапланові; виїзні та невиїзні);
• фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами ДПС у порядку, встановленому ПКУ, а проведення фактичних перевірок регулюється, крім ПКУ, ще й іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальні виїзні перевірки проводяться за місцезнаходженням платника податків або за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого вона здійснюється.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Фактична перевірка проводиться без попередження за місцем фактичного здійснення платником податків діяльності, місцем розташування господарських або інших об'єктів права власності, що перевіряється.

Камеральна перевірка

Камеральною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних податкової декларації платника податків.

Рішення керівника органу ДПС або направлення на проведення камеральної перевірки не потрібне.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки також не є обов'язковими.

Під час цієї перевірки перевіряється вся наявна податкова звітність суцільним порядком. Подавати додаткові документи на вимогу органу ДПС або форми звітності під час камеральної перевірки платник податків не зобов'язаний.

Документальні перевірки

Метою документальної перевірки є перевірка:

• своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати всіх передбачених ПКУ податків і зборів;
• дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
• дотримання роботодавцем законодавства щодо оформлення трудових відносин з найманими працівниками.

Документальна перевірка проводиться на підставі:

• податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності;
• регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом;
• первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням та сплатою податків і зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Така перевірка може проводитися також на підставі документів і податкової інформації, отриманої в результаті перевірки інших платників податків.

Документальна планова перевірка

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірки.

До цього плану-графіка зазвичай «потрапляють» платники податків, які мають ризик несплати податків і зборів, невиконання вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Періодичність проведення документальної планової перевірки визначається залежно від ступеня ризику в діяльності платників податків, який поділяється на високий, середній і незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику повинні включатися до плану-графіка не частіше ніж 1 раз на три календарні роки, із середнім – не частіше ніж 1 раз на два календарні роки, з високим – не частіше 1 разу на календарний рік.

Не частіше ніж один раз на три роки повинні перевірятися такі платники податків:

• юридичні особи, які відповідають критеріям, визначеним п.154.6 ст.154 ПКУ, у яких сума сплаченого до бюджету ПДВ становить не менше 5% від задекларованого доходу за звітний податковий період;
• • самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше 5% від задекларованого доходу за звітний податковий період.

Такий період перевірки зберігається у разі дотримання платниками податків зазначених параметрів і за відсутності порушень вимог ст.45, 49, 50, 51, 57 ПКУ. Це порушення порядку подання податкових декларацій та уточнюючих розрахунків; подання відомостей про виплачені доходи фізособам; норм щодо визначення податкової адреси; строків сплати податкового зобов'язання.

Для проведення документальної планової перевірки потрібне затверджене наказом рішення керівника податкової.

Перед проведенням перевірки платнику податків мають за 10 календарних днів вручити під розписку або надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку її проведення.

Перевірки різними контролюючими органами одного й того самого платника податків мають бути скоординовані між цими органами.

Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків і зборів, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1234.

Формування планів виїзду на планові перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів здійснюється щокварталу самостійно кожним контролюючим органом за місцезнаходженням суб'єкта або за місцем розташування об'єкта власності.

Якщо різні контролюючі органи запланували провести перевірку одного й того самого суб'єкта в одному звітному кварталі, вони повинні це зробити одночасно, погодивши до 20 числа останнього місяця кварталу свої плани з відповідним органом ДПС, який має не пізніше ніж за 10 днів до початку проведення перевірки повідомити про це суб'єкта господарювання.

Якщо всі контролюючі органи не мають можливості провести перевірку одночасно у встановлені планом строки, із суб'єктом мають бути погоджені строки проведення перевірок з урахуванням того, що вони не перешкоджатимуть здійсненню господарської діяльності.

Порядок допуску посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної планової перевірки передбачено ст.81 ПКУ.

Тривалість документальної планової перевірки не повинна перевищувати:

• 30 робочих днів для великих платників податків;
• 10 робочих днів для суб'єктів малого підприємництва;
• 20 робочих днів для інших платників податків.

Продовження строків проведення цієї перевірки можливе лише за рішенням керівника органу державної податкової служби і не більше ніж на половину планового строку, а саме на:

• 15 робочих днів для великих платників податків;
• 5 робочих днів для суб'єктів малого підприємництва;
• 10 робочих днів для інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка

Документальна позапланова перевірка не передбачається в плані роботи органу державної податкової служби та проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених ПКУ.

Обставини ці такі:

1. Якщо за результатами перевірки інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, і якщо платник податків не надасть із цього приводу відповідні пояснення в документальному вигляді. Обов'язок у платника податків подавати пояснення протягом 10 робочих днів виникає лише після письмового запиту органу ДПС.
2. Якщо платником податків вчасно не подано податкову декларацію або розрахунки.
3. Якщо після перевірки платником податків подається уточнюючий розрахунок щодо відповідного податку за період, який перевірявся.
4. Якщо в податковій декларації виявлено недостовірність даних і платник податків не надасть із цього приводу відповідні пояснення в документальному вигляді. Обов'язок у платника податків подавати пояснення протягом 10 робочих днів виникає лише після письмового запиту органу ДПС.
5. Якщо після перевірки платником податків подано заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, у яких вимагається повний або частковий перегляд результатів цієї перевірки чи скасування відповідного податкового повідомлення-рішення. Це можливо у разі, коли платник податків посилається на обставини, які не були досліджені під час перевірки, і об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення нової перевірки виключно з питань, що стали предметом оскарження.
6. Якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
7. Якщо порушено справу про визнання платника податків банкрутом або подано заяву про зняття його з обліку.
8. Якщо платником податків подано декларацію з ПДВ із відшкодуванням із бюджету, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПКУ.
9. Якщо платником податків подано декларацію з ПДВ із від'ємним значенням з ПДВ понад 100 тис. грн.
10. За наявності скарги про ненадання платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил її заповнення (якщо протягом десяти робочих днів він не надасть документальні пояснення на письмовий запит).
11. За наявності постанови суду, органу дізнання, слідчого, прокурора про призначення перевірки.
12. У разі виявлення органом ДПІ вищого рівня невідповідності висновків акта перевірки платника податків вимогам законодавства.
13. Якщо стане відомо про порушення платником податків порядку оформлення трудових відносин з найманими працівниками та оподаткування їхніх доходів.
14. Якщо виявиться, що господарська діяльність здійснюється без державної реєстрації.

Для проведення документальної позапланової перевірки керівником органу державної податкової служби має бути прийнято рішення, яке оформлюється наказом. Копія цього наказу має бути вручена платнику податків під розписку до початку її проведення.

Порядок допуску посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки передбачено ст.81 ПКУ.

Тривалість документальної позапланової перевірки не повинна перевищувати:

• 15 робочих днів для великих платників податків;
• 5 робочих днів для суб'єктів малого підприємництва;
• 10 робочих днів для інших платників податків.

Продовження строків проведення перевірки можливе лише за рішенням керівника органу державної податкової служби і не більше ніж на:

• 10 робочих днів для великих платників податків;
• 2 робочих дні для суб'єктів малого підприємництва;
• 5 робочих днів для інших платників податків.

Тривалість документальної позапланової перевірки, зумовленої поданням платником податків декларації з ПДВ із від'ємним значенням з ПДВ понад 100 тис. грн., визначається на підставі положень ст.200 ПКУ.

Документальна невиїзна перевірка

Для проведення документальної невиїзної перевірки керівником органу державної податкової служби має бути прийнято спеціальне рішення. Вона проводиться за наявності обставин, що передбачають проведення документальних планових та позапланових перевірок.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі документів, за якими можна судити про те, наскільки платник податків:

• своєчасно та в повному обсязі нараховує і сплачує всі передбачені ПК податки та збори;
• дотримується валютного та іншого законодавства;
• правильно оформляє трудові відносини з найманими працівниками.

Такими документами є:

• податкові декларації (розрахунки), фінансова, статистична та інша звітність;
• регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом;
• первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням та сплатою податків і зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Така перевірка може проводитися також на підставі документів і податкової інформації, отриманої в результаті перевірки інших платників податків.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом.

Однією з головних умов проведення цієї перевірки є направлення платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії цього наказу та письмового повідомлення про дату її початку і місце проведення. Направлення також може бути вручено платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку.

Присутність платника податків під час проведення документальної невиїзної перевірки не є обов'язковою.

Фактична перевірка

Новим видом перевірки, якого раніше не було в арсеналі органів ДПС, є фактична перевірка. Під час такої перевірки контролюється:

• наявність ліцензії, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію;
• порядок здійснення розрахункових операцій;
• порядок виробництва й обігу підакцизних товарів;
• правильність оформлення трудових відносин з найманими працівниками.

Для суб'єктів малого підприємництва, які не є платниками ПДВ, до введення в дію спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва встановлено мораторій на фактичні перевірки (пп.75.1.3 ст.75 ПКУ).

Фактична перевірка проводиться без попередження платника податків за місцем фактичного здійснення ним діяльності, за місцем розташування господарських або інших об'єктів права власності, що перевіряється. Однак передумовами проведення такої перевірки є певні обставини, за наявності хоча б однієї з яких можливий візит контролерів.

Фактична перевірка органами ДПС можлива у випадках, якщо:

• за результатами перевірки інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення цим платником податків:
  • законодавства у сфері виробництва й обігу підакцизних товарів;
  • порядку здійснення розрахункових операцій;
  • правил ведення касових операцій, а також ставлять під сумнів наявність патентів, ліцензій, документів, що свідчать про державну реєстрацію, та інших документів;
• отримано інформацію від державних органів або органів місцевого самоврядування, що свідчить про вищезазначені порушення;
• є письмове звернення покупця (споживача), оформлене відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункової операції, касової операції, патентування чи ліцензування;
• суб'єктом господарювання у встановлений законом строк не подано обов'язкову звітність про використання РРО, розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій, або у разі подання їх із нульовими показниками;
• отримано в установленому законодавством порядку інформацію про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання і транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і цільового використання спирту;
• виявлено за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з таких питань: наявність ліцензії, патентів, свідоцтв, документів про держреєстрацію; порядок здійснення розрахункових операцій; ведення касових операцій; порядок виробництва й обігу підакцизних товарів; правильність оформлення трудових відносин з найманими працівниками;
• отримано в установленому законодавством порядку інформацію про використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин і виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету.

До фізичної особи можуть завітати з фактичною перевіркою представники органів ДПС у разі отримання інформації про здійснення нею підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Порядок допуску посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки передбачено ст.81 ПКУ (див. розділ «Загальні положення»).

Перевіряльники мають право розпочати фактичну перевірку лише за умови пред'явлення або направлення суб'єкту таких документів:

• копії наказу про проведення перевірки;
• направлення на проведення перевірки, у якому мають бути зазначені: дата видачі, найменування органу ДПС, реквізити наказу про проведення перевірки, найменування та реквізити суб'єкта або об'єкта перевірки (ПІБ підприємця), мета, вид (планова чи позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада і прізвище перевіряльників (направлення дійсне лише за наявності підпису керівника органу ДПС або його заступника та печатки органу ДПС);
• службових посвідчень перевіряльників.

Якщо зазначені документи не пред'явлено (не направлено) платнику податків (його посадовим особам або працівникові, який здійснює розрахункову операцію) перед проведенням перевірки, це є підставою для недопуску контролерів до перевірки.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу ДПС у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, яка фактично здійснює розрахункову операцію.

Для проведення фактичної перевірки керівником органу ДПС має бути прийнято рішення, яке оформлюється наказом.

Копія цього наказу має бути вручена платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки (див. також лист ДПАУ від 28.01.2011 р. № 2337/7/23-7017/125).

У наказі рекомендується враховувати обов'язкові реквізити, передбачені для направлення на проведення перевірки відповідно до вимог п.81.1 ст.81 ПКУ. Такий наказ має бути складений окремо на кожного суб'єкта господарювання з урахуванням (зазначенням переліку) його господарських об'єктів (за наявності), що підлягають перевірці, із зазначенням посади та прізвища посадових осіб, які проводитимуть перевірку.

На відміну від наказу на проведення перевірки, направлення на перевірку складається окремо щодо кожного суб'єкта або об'єкта, який підлягає перевірці згідно з наказом, а також окремо на кожного перевіряльника. На фактичну перевірку направляється не менше двох посадових осіб органу ДПС.

Тобто наказ складається на одного платника податків із зазначенням переліку всіх його господарських об'єктів і всіх посадових осіб, направлених на перевірку. Направлення ж виписується на кожний об'єкт платника податків і на кожного конкретного перевіряльника. Якщо перевіряльників два і більше, то й направлень має бути стільки ж.

У направленні на перевірку платник податків або його працівник, який фактично проводить розрахункову операцію, повинні розписатися та зазначити своє прізвище, ім'я, по батькові, посаду, дату і час ознайомлення.

Якщо вони відмовляються це зробити, складається акт, що засвідчує факт відмови. І цей акт про відмову від підпису в направленні на перевірку є для представників ДПАУ підставою для початку проведення такої перевірки.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим особам або особам, які фактично проводять розрахункову операцію) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених абзацом першим п.81.1 ст.81 ПКУ, є підставою для недопущення посадових осіб органу ДПС до проведення фактичної перевірки.

Якщо ж наказ про проведення перевірки, копія якого має бути вручена до початку проведення перевірки, та направлення на перевірку оформлені правильно, платник податків та/або посадові особи або особи, які фактично проводять розрахункову операцію, не мають права не допустити до перевірки перевіряльників.

У випадках недопуску контролерів до проведення перевірки складається акт, що засвідчує факт відмови (див. лист ДПАУ від 28.01.2011 р. № 2337/7/23-7017/125).

Перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункової операції та ведення касової операції посадовими особами органів ДПС на підставі пп.20.1.9 ст.20 ПКУ може бути проведено контрольну розрахункову операцію (п.80.4 ст.80 ПКУ). При цьому товари, які були отримані посадовими особами органів ДПС під час проведення контрольної розрахункової операції, мають бути повернені платнику податків у повному обсязі та непошкодженому вигляді (див. лист ДПАУ від 28.01.2011 р. № 2337/7/23-7017/125).

Під час проведення фактичної перевірки посадовими особами, які її здійснюють, може проводитися хронометраж господарської операції. За результатами хронометражу складається відповідна довідка. Вона підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представником та/або особами, які фактично здійснюють господарську операцію, і є невід'ємною частиною (додатком) акта (довідки) про результати фактичної перевірки (див. лист ДПАУ від 28.01.2011 р. № 2337/7/23-7017/125).

Коли фактична перевірка спрямована на виявлення фактів порушення трудового законодавства, перевірці підлягають документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають можливість її ідентифікувати (службове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Під час проведення такої перевірки аналізується, як роботодавцем дотримується законодавство в частині укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), у тому числі з тими, кому встановлено випробувальний строк; перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин; з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, перевіряються відомості про оплату праці працівників.

Тривалість фактичної перевірки за ПКУ не повинна перевищувати 10 діб. Продовження цього строку можливе, але лише за рішенням керівника органу ДПС і не більше ніж на 5 діб.

Підставами для продовження строку фактичної перевірки можуть бути:

• заява суб'єкта, що перевіряється, у разі необхідності подання ним документів, що стосуються питань перевірки;
• позмінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів.

Якщо за результатами попередньої перевірки виявлено відсутність ліцензії, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію; а також порушення порядку здійснення розрахункових операцій; ведення касових операцій; порядку виробництва й обігу підакцизних товарів; оформлення трудових відносин з найманими працівниками, фактична перевірка проводиться для контролю з метою припинення виявлених порушень один раз протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.

Документи

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ);
2. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків і зборів, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1234;
3. Лист ДПАУ від 28.01.2011 р. № 2337/7/23-7017/125.