Деталізація за видами розрахунків, господарські операції

Використання дати актуальності для визначення моменту визначення сальдо розрахунків

Розрахунки з нерезидентами

Господарські операції → документообіг

Аналітичний облік за рахунками взаєморозрахунків може вестися в розрізі:

• контрагентів і договорів;
• контрагентів, договорів і розрахункових документів.

Вибір одного з варіантів ведення аналітики задається в «Налаштуваннях параметрів обліку», параметр «Вести розрахунки за документами розрахунків». Прапорець навпроти нього означає автоматичне додавання третього субконто до всіх рахунків розрахунків і формування проводок за авансовими операціями, за зарахуванням авансів і визначенням сальдо за розрахунками здійснюватиметься з урахуванням стану трьох субконто.

Розрахунковий документ → це перший документ у межах конкретної угоди (договору) → може бути або документ оплати, або товарний документ. Це налаштування рекомендується виконувати до початку ведення обліку. Якщо з будь-яких причин необхідно змінити налаштовані раніше параметри обліку розрахунків, слід після зміни перепровести всі документи інформаційної бази.

Розрахунки з контрагентами проводяться в конфігурації з різним ступенем деталізації (зазначається під час заповнення довідника договорів з контрагентом):

• «За договором у цілому» розрахунки ведуться лише за договором, тому в документах розрахунку поле «за розрахунковими документами» не активне;
• «За розрахунковими документами» → у полі документів необхідно вручну вибрати перший документ розрахунку (відвантаження або оплати), якщо документ не вибраний, то основний документ стає першим документом угоди.

Схему з урахуванням вибору можливих варіантів налаштувань у програмі наведено нижче.

У конфігурації передбачено ще одну можливість → створення штучно, вручну документа угоди для заповнення третього субконто рахунків розрахунку → це «Документ розрахунків з контрагентом (ручний облік)». Ручне введення документа як документа розрахунків із параметрами → контрагент, договір дасть змогу об'єднати одним документом кілька відвантажень і оплат, якщо в них проставити введений штучно цей документ. На цей документ можна спиратися як на документ розрахунку під час угод, за якими проводитимуться множинні відвантаження й оплати.

Використання дати актуальності для визначення моменту визначення сальдо розрахунків

Слід підкреслити, що визначення сальдо за розрахунками відбувається в момент проведення розрахункових документів. Тому, якщо необхідно оперативно аналізувати стан розрахунків, потрібно стежити за датою актуальності (проводити документи до дати актуальності обліку).

Режим дати актуальності дає змогу проводити поточні документи, тобто після встановленої дати актуальності за спрощеною схемою. А документи, введені до встановленої дати актуальності, проводяться за повною схемою.

Документи оплати та відвантаження мають вибудовуватися в реальну послідовність, що протягом, наприклад, робочого дня не завжди можливо. Щоб виправити таку ситуацію, можна використати, наприклад, наприкінці дня групову обробку з групового проведення документів розрахунку за спрощеною схемою. Для цього:

• дату актуальності потрібно встановити раніше, ніж будуть вводитися документи. При цьому всі оплати стануть авансами, а надходження (відвантаження) йдуть у рахунок зарахування авансів;
• змінити дату актуальності на пізнішу;
• провести документи, наприклад, наприкінці дня, тоді проводки відобразять конкретні схеми обліку.

Розрахунки з нерезидентами

Розрахунки з контрагентами в іноземній валюті оформлюються в конфігурації із зазначенням валюти розрахунків у договорах, яка не змінюється протягом усіх операцій за цим договором.

Аванси в іноземній валюті перераховуються у валюту звітності на дату оплати авансу. Для цього рахунки за виданими й отриманими авансами мають бути включені до списку немонетарних рахунків (регістр відомостей «Немонетарні рахунки»), У цьому разі залишки не переоцінюються регламентною операцією закриття місяця і протягом звітного періоду купівля-відвантаження відображається за курсом авансу.

Якщо аналітичний облік за бухгалтерськими рахунками ведеться за 2 субконто, аванси розраховуються за середньозваженим курсом. Якщо ж за 3 субконто (у налаштуваннях увімкнено прапорець «Вести розрахунки за документами розрахунків»), то курс авансу залежить від налаштування договору з нерезидентом:

• за договором у цілому → з контролем послідовності авансів (за ФІФО);
• за розрахунковими документами → документ авансу вводиться вручну, курс береться на дату конкретного платежу.

Господарські операції → документообіг

Як зазначалося вище, визначення стану взаєморозрахунків → це констатація в обліку багатьох операцій. Так, надходження товарів від постачальника формує перед ним заборгованість організації. Оплата товару погашає цю заборгованість. Якщо оплата повна → розрахунки за такою операцією завершуються, за часткової оплати заборгованість може перейти на наступні періоди, надходження товару може поновитися, розрахунки необхідно перерахувати тощо.

У конфігурації в багатьох випадках усі зміни розрахунків відстежуються автоматично. Розгляньмо на кількох прикладах документальне оформлення операцій купівлі та продажу.

Наприклад, від постачальника отримано товар. Після оприбуткування товарів було здійснено 100 % оплату за отриманий товар. У договорі з постачальником зазначено вид розрахунків «за договором у цілому». Використовуються рахунки авансів.

Отже, перша подія → отримання товарів від постачальника. Цю операцію оформлюємо документом «Надходження товарів і послуг» з видом операції «Купівля, комісія».

Заповнюючи документ, зазначимо постачальника (реквізит «Контрагент»), а також договір, згідно з яким відбулося постачання товарів. На вкладці «Товари» необхідно буде зазначити список товарів, що оприбутковуються.

На вкладці «Рахунки обліку розрахунків» задаються рахунки розрахунків з контрагентом, рахунки обліку розрахунків за авансами та за тарою.

Після проведення документ формує проводки за бухгалтерським і податковим обліком.

На підставі документа надходження можна ввести документ «Реєстрація вхідного податкового документа». Друга подія → оплата постачальнику за поставлений товар. Оформлюємо цю операцію документом «Платіжне доручення вихідне» з видом операції «Оплата постачальнику».