Додаток 6: Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядки 3, та/або 4, та/або 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів

Загальні положення

Порядок заповнення додатка Д6

Таблиця 1

Таблиця 2

Таблиця 3

Таблиця 4

Оформлення та подання додатка Д6 до органів ДПС

Документи

Загальні положення

Перед нарахуванням податкового зобов’язання з ПДВ платник цього податку повинен визначити, чи є здійснювана ним операція з постачання товарів/послуг об’єктом оподаткування. Однак навіть якщо операція є об’єктом оподаткування, не слід поспішати з нарахуванням податкового зобов’язання. Не виключено, що для цієї операції ПКУ передбачає пільговий режим оподаткування. Застосування пільги дозволяє платнику податків не нараховувати податкове зобов’язання і, як наслідок, звільняє його від сплати сум податку до бюджету.

Значно простіша ситуація зі здійсненням операції, яка не є об’єктом оподаткування ПДВ. Оскільки ця операція не є об’єктом оподаткування, податкове зобов’язання не нараховується. Відповідно, до бюджету за такою «необ’єктною» операцією нічого не сплачується.

У податковій декларації з ПДВ¹ для відображення операцій, під час здійснення яких податкове зобов’язання не нараховується, передбачено спеціальні рядки.

Декларація з податку на додану вартість (фрагмент)

Як бачимо, інформація про операції, обсяги яких мають бути зазначені в цих рядках декларації, міститься безпосередньо в їх назві.

Рядок 3 заповнюється платниками податків, які у звітному (податковому) періоді здійснювали операції, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ. Цей рядок заповнюється у разі, якщо «платник здійснює такі операції як частину в загальному обсязі постачання та зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідно до вимог Кодексу» (пп. 4 п. 3 розділу V Порядку № 678). Таке застереження зроблено, найімовірніше, через те, що особа, яка здійснює лише операції, що не є об’єктом оподаткування, не може бути платником ПДВ ані в обов’язковому, ані в добровільному порядку. Однак здійснення виключно «необ’єктних» операцій у конкретному звітному періоді цілком можливе.

Рядок 4 призначений для відображення обсягів операцій з постачання (надання) послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до п. 186.2 і п. 186.3 ст. 186 ПКУ за межами митної території України. Нагадаємо, що цей рядок може бути заповнений лише в декларації з позначкою «0110» (пп. 5 п. 3 розділу V Порядку № 678). Цей рядок не слід плутати з рядком 7 декларації, у якому підлягають відображенню операції з придбання послуг у нерезидента.

У рядку 5 декларації зазначається обсяг пільгових операцій, тобто операцій, звільнених від оподаткування ПДВ. Крім операцій, перелічених у ст. 197 ПКУ, до цього рядка також включаються операції, тимчасово звільнені від оподаткування (підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ), та операції, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (п. 3.2 ст. 3 ПКУ). Однак до цього рядка не включаються операції з імпорту (ввезення) товарів, звільнених від оподаткування на підставі тієї чи іншої норми Кодексу.

В усіх трьох рядках декларації заповненню підлягає лише колонка А – «Обсяги постачання (без податку на додану вартість)». Колонка Б «Сума податку на додану вартість» не заповнюється, у ній стоїть позначка «х».

У разі заповнення хоча б одного з цих рядків платник податків зобов’язаний разом з декларацією подати додаток 6. Це випливає як із форми самої декларації (у кожному з цих рядків зазначено код додатка «Д6»), так і з назви додатка – «Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядки 3, та/або 4, та/або 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів».

Порядок заповнення додатка Д6

Додаток Д6 складається з чотирьох таблиць. У перших трьох з них розшифровуються відповідно показники рядків 3, 4 і 5 декларації², у четвертій – здійснюється розрахунок показників належності підприємства (організації) до підприємств інвалідів, які мають право за певних обставин не нараховувати податкове зобов’язання з ПДВ під час постачання товарів/послуг.

Таблиця 1

Цю Таблицю повинні заповнювати ті платники податків, які у звітному періоді здійснювали операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до ст. 196 ПКУ.

У графі 1 Таблиці зазначається номер операції. Із форми Таблиці можна припустити, що для нумерації операцій, які не є об’єктом оподаткування, слід використовувати римські цифри: I, II, III тощо.³ Нумерація (і відповідно кількість рядків) залежатиме від кількості операцій, що не є об’єктом оподаткування, здійснених платником податків у звітному періоді.

У графі 2 зазначається назва операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до ст. 196 ПКУ. Порядок № 678 не регламентує написання назви такої операції. Тому її можна написати так, як зазначено в конкретному пункті (підпункті) ст. 196 ПКУ. Наприклад, якщо платник ПДВ надає послуги, перелічені в першому абзаці пп. 196.1.3 ст. 196 ПКУ, то в цій графі можна написати таке: «надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів». А можна обмежитися й короткою назвою «надання послуг із страхування». Утім, не виключені також й інші варіанти написання назви цієї операції.

У графі 3 слід зазначити норму ст. 196 ПКУ, на підставі якої операція не є об’єктом оподаткування ПДВ. Незважаючи на те, що ця графа називається «Стаття Кодексу», під час її заповнення все ж слід зазначати конкретний пункт (підпункт) статті 196. Наприклад, під час здійснення зазначених вище операцій із надання послуг зі страхування написати «пп.196.1.3 ст.196». Адже якщо в цій графі зазначити лише «стаття 196», то в цьому не буде жодного інформаційного змісту.

У графі 4 проставляється індивідуальний податковий номер (ІПН) покупця — платника ПДВ. Зазначати його найменування (або прізвище, ім’я та по батькові для покупця-фізособи) не потрібно.

Розшифровувати в додатку Д6 «необ’єктні» операції в розрізі ІПН покупців необхідно починаючи зі звітності за січень (1 квартал) 2014 року. Раніше розшифрування таких операцій у розрізі контрагентів-покупців не здійснювалося. Для заповнення графи 4 необхідно мати відомості про реєстрацію контрагента платником ПДВ і, відповідно, у разі його реєстрації — про його ІПН. Слід нагадати, що під час здійснення операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, податкова накладна не складається⁴, однак інформація про реєстрацію/нереєстрацію покупця платником ПДВ та його ІПН міститься в картці контрагента. Використовуючи відомості з цієї картки, у графі 4 слід зазначити ІПН покупця.

У графі 5 відображається обсяг (сума) операцій, які не є об’єктами оподаткування згідно зі ст. 196 ПКУ (назву конкретної операції зазначено в графі 2). Такий обсяг (сума) відображається за кожним контрагентом, ІПН якого зазначено в графі 4. Якщо протягом звітного періоду було здійснено кілька однакових «необ’єктних» операцій з одним і тим самим покупцем-платником ПДВ, то такі операції необхідно підсумувати та включити в один рядок. Але якщо з одним покупцем протягом звітного періоду було здійснено операції, що не є об’єктом ПДВ на підставі різних норм ст. 196 ПКУ, то такі постачання доведеться зазначати в різних рядках. Кількість рядків залежить від того, скільки операцій, що не є об’єктом оподаткування на підставі різних норм ст. 196 ПКУ, було здійснено з одним і тим самим покупцем-платником ПДВ.

У рядку «Інші» графи 5 зазначається обсяг (сума) «необ’єктних» операцій, здійснених з контрагентами без ІПН, тобто з покупцями-неплатниками ПДВ. При цьому слід звернути увагу, що таких покупців-неплатників ПДВ необхідно об’єднувати за окремими видами операцій, а не загалом за підсумками звітного періоду.

У рядку «Усього згідно із статтею Кодексу» підсумовуються показники за операціями з покупцями-платниками ПДВ і покупцями-неплатниками ПДВ. Причому підсумовуються вони за видами операцій, що не є об’єктом ПДВ на підставі однієї з норм ст. 196 ПКУ. А вже в підсумковому рядку «УСЬОГО» зазначається загальний обсяг (загальна сума) операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з цією статтею Кодексу. Цей обсяг (сума) постачань повинен відповідати обсягу (сумі), зазначеному в колонці А рядка 3 декларації за звітний період.

Наведемо приклад заповнення Таблиці 1 додатка Д6 до декларації з ПДВ.

Таблиця 1. Пункт 3 декларації «Операції, що не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу)» (фрагмент)

Не виключена ситуація, коли заповнення граф 2 і 3 Таблиці 1 додатка Д6 може спричинити певне утруднення. Наприклад, у разі, коли у звітному періоді операції, що не є об’єктом оподаткування, здійснені лише з покупцями — неплатниками ПДВ. У Таблиці 1 підлягає заповненню рядок «Інші». Однак заповнити графи 2 і 3 цього рядка неможливо, оскільки в Таблиці 1 у цьому рядку вони не передбачені. У цьому випадку одним із варіантів заповнення Таблиці 1 додатка Д6 може бути наступний.

Таблиця 1. Пункт 3 декларації «Операції, що не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу)» (фрагмент)

Тобто назву операції та норму ПКУ слід зазначити в рядку, у якому мають бути зазначені ІПН покупців, а обсяг (суму) постачань — у рядку «Інші».

Таблиця 2

Таблицю 2 додатка Д6 заповнюють платники ПДВ, які у звітному (податковому) періоді не нараховували податкове зобов’язання у зв’язку зі здійсненням операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до п. 186.2 і п. 186.3 ст. 186 ПКУ за межами митної території України. Такі операції відображаються в рядку 4 декларації з ПДВ.

Форма Таблиці 2 є точною копією форми Таблиці 1. Аналогічним є і порядок заповнення її граф та рядків. Відмінність полягає лише в назвах операцій, зазначених у графі 2, і нормах ПКУ, які слід зазначати в графі 3. Також варто зазначити, що на відміну від Таблиці 1 у Таблиці 2 «розшифровуватися» будуть переважно покупці без ІПН, тобто заповнюватиметься рядок «Інші». Це пов’язано з тим, що замовниками послуг з місцем постачання за межами митної території України в більшості випадків є нерезиденти України, які не є платниками ПДВ.

У підсумковому рядку «УСЬОГО» Таблиці 2 зазначається загальний обсяг (загальна сума) операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до п. 186.2 і п. 186.3 ст. 186 ПКУ за межами митної території України. Цей обсяг (сума) повинен відповідати показнику колонки А рядка 4 декларації з ПДВ за звітний період.

Таблиця 3

Таблиця 3 додатка Д6, так само як і Таблиця 2, є копією Таблиці 1. Отже, порядок її заповнення нічим не відрізняється від порядку їх заповнення. Відмінність полягає лише, знову ж таки, у назві операцій (графа 2), і нормах ПКУ, які платник податків застосовує для пільгового оподаткування (графа 3). Покупцями пільгових товарів/послуг можуть бути як резиденти (платники та неплатники ПДВ), так і нерезиденти України. Покупців — резидентів України слід перевіряти щодо їх реєстрації платниками ПДВ і в разі їх реєстрації зазначити в графі 4 їх ІПН. Усі інші покупці-неплатники ПДВ (як резиденти, так і нерезиденти України) будуть відображені в рядку «Інші», у графі 5 якого буде зазначено обсяг поставлених їм пільгових товарів і послуг.

Слід звернути увагу на те, що ІПН покупців та обсяги постачань, зазначені в Таблиці 3 додатка Д6, повинні відповідати ІПН та обсягам постачань, відображеним у третьому підрозділі розділу І додатка Д5. Нагадаємо, у цьому додатку постачальник товарів/послуг «розшифровує» всі обсяги постачань у розрізі ІПН контрагентів, у тому числі й обсяги пільгових операцій, зазначених у рядку 5 декларації з ПДВ⁵.

У підсумковому рядку «УСЬОГО» Таблиці 3 додатка Д6 зазначається загальний обсяг (загальна сума) пільгових операцій. Цей обсяг (сума) повинен відповідати показнику колонки А рядка 5 декларації з ПДВ за звітний період.

Таблиця 4

Таблицю 4 додатка Д6 заповнюють підприємства (організації), засновані громадськими організаціями інвалідів і які застосовують «індивідуальні» пільги в оподаткуванні ПДВ. Форма таблиці відрізняється від форм таблиць 1–3. У ній не потрібно зазначати ані назви операції, ані норми ПКУ, ані ІПН покупців, ані обсяги (суму) постачань. У цій таблиці зазначаються результати розрахунку показників, що дають право зазначеним підприємствам (організаціям) застосовувати пільговий режим оподаткування ПДВ.

Згідно з п. 197.6 ст. 197 ПКУ від оподаткування звільняються операції з постачання товарів (крім підакцизних товарів) і послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей та розважальних ігор, і послуг з постачання товарів, отриманих у межах посередницьких договорів), які безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями, заснованими громадськими організаціями інвалідів.

Для застосування пільгового режиму оподаткування підприємства (організації) інвалідів мають бути зареєстровані в контролюючому органі відповідно до Закону № 875. Але скористатися правом застосування пільгового режиму оподаткування підприємства (організації) інвалідів можуть за дотримання трьох умов:

• кількість інвалідів, які мають на таких підприємствах (організаціях) основне місце роботи, повинна становити протягом попереднього звітного (податкового) періоду не менше 50% середньооблікової чисельності штатних працівників;
• фонд оплати праці інвалідів, які мають на таких підприємствах (організаціях) основне місце роботи, повинен становити протягом звітного (податкового) періоду не менше 25% суми загальних витрат на оплату праці, які включаються до складу витрат згідно з правилами оподаткування податком на прибуток підприємств;
• сума витрат на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектувальних виробів, складових частин, інших покупних товарів (послуг), що використовуються під час виготовлення товарів (послуг), які постачаються, повинна становити не менше 8% ціни постачання виготовлених товарів (послуг).

Про те, чи дотримуються підприємством (організацією) інвалідів ці умови, свідчитимуть показники, що відображаються в Таблиці 4.

Наведемо приклад заповнення Таблиці 4 додатка Д6.

Таблиця 4. Розрахунок показників щодо належності підприємства (організації) до підприємства (організації) інвалідів (фрагмент)

Опишемо порядок розрахунку показників Таблиці 4.

«ЧПІ»: кількість інвалідів, які працювали на підприємстві за основним місцем роботи протягом попереднього звітного періоду (місяця або кварталу), слід поділити на середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу за такий самий звітний період (місяць або квартал) і помножити на 100%.

Під час розрахунку загальної кількості штатних працівників враховуються всі категорії працівників облікового складу, крім працівників, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства. Також не враховуються зовнішні сумісники та ті, що працюють за цивільно-правовими договорами (п. 3.1 і п. 3.3 Інструкції № 286).

«ФОПІ»: розраховується шляхом ділення фонду оплати праці інвалідів, нарахованого протягом звітного періоду, на загальний обсяг витрат на оплату праці (загальний фонд оплати праці) всіх штатних працівників підприємства за цей самий звітний період. Отриманий результат множиться на 100%.

«БВТ»: співвідношення (у відсотках) вартості переробки (обробки, інших видів перетворення) сировини, комплектувальних виробів, складових частин, інших покупних товарів/послуг, що використовуються під час виготовлення товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ, до ціни цих товарів/послуг. Для розрахунку необхідно брати до уваги саме вартість переробки сировини тощо, а не вартість самої сировини тощо. Кінцеву (продажну) ціну виготовлених товарів/послуг необхідно використовувати в розрахунку без урахування ПДВ, оскільки операції з їх постачання звільнені від оподаткування згідно з п. 197.6 ст. 197 ПКУ⁷.

Оформлення та подання додатка Д6 до органів ДПС

Форма додатка Д6, так само як і форма податкової декларації, містить заголовну частину. Її заповнення істотно не відрізняється від заповнення заголовної частини декларації. У ній також потрібно зазначити, за який звітний податковий період подається додаток, з якою декларацією (з позначкою «0110», «0121» – «0123»/«0130»/«0140»), найменування та реквізити платника ПДВ тощо. У заголовній частині додатка Д6, аналогічно іншим додаткам, не зазначається податкова адреса платника ПДВ, назва ДПІ, ознака підприємства. Усі ці показники зазначаються в декларації. Також слід звернути увагу на те, що, незважаючи на наявність у бланку додатка Д6 поля для зазначення номера свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, це поле не заповнюється у зв’язку з його скасуванням. Замість свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ статус платника ПДВ підтверджується витягом з реєстру платників ПДВ.

Графа 5 таблиць 1, 2 і 3 додатка заповнюється у гривнях (без копійок).

У таблицях, які в додатку не заповнюються, ані прочерки, ані будь-які записи не здійснюються.

Додаток Д6 підписується керівником і головним бухгалтером, скріплюється печаткою із зазначенням дати подання до ДПІ.

Документи

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ);
2. Закон України від 21.03.91 р. № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (Закон № 875);
3. Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міндоходів України від 13.11.2013 р. № 678 (Порядок № 678).
4. Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату України від 28.09.2005 р. № 286 (Інструкція № 286).