Додаток 5: Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)

Загальні положення

Порядок заповнення

Розділ І «Податкові зобов’язання»

Розділ ІІ «Податковий кредит»

Оформлення та подання додатка Д5 до органів ДФС

Виправлення помилок

Документи

Загальні положення

ПКУ не містить норм, на підставі яких платники ПДВ зобов’язані розшифровувати суми своїх податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів – покупців і постачальників. Але, незважаючи на це, від платників цього податку вимагають разом з декларацією з ПДВ подавати додаток «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (далі – додаток Д5). Форму додатка, як і форму декларації з ПДВ, затверджено наказом Мінфіну України від 28.01.2016 р. № 21, що набрав чинності з 01.02.2016 р.

Додаток Д5 подається до органів ДФС за умови, що в декларації з ПДВ заповнено один із рядків:

• у розділі І «Податкові зобов’язання» – 1.1, 1.2, 4.1, 4.2;
• у розділі ІІ «Податковий кредит» – 10.1, 10.2.

Якщо жоден із цих рядків у декларації з ПДВ за звітний період не заповнено, то подавати додаток Д5 разом із декларацією не потрібно.

Порядок заповнення

Порядок № 21 не містить порядку заповнення додатка Д5. Тому розглянемо порядок заповнення цього додатка, виходячи з його форми та змісту.

Змістовна (таблична) частина додатка Д5 складається з двох розділів. У першому розділі наводяться розшифровки сум податкових зобов’язань звітного періоду в розрізі контрагентів – покупців, у другому – суми податкового кредиту звітного періоду в розрізі контрагентів – постачальників.

Розділ І «Податкові зобов’язання»

У цьому розділі розшифровуються податкові зобов’язання в розрізі контрагентів – покупців шляхом заповнення таблиці 1.

У графі 1 таблиці зазначається порядковий номер (1, 2, 3 тощо), у графі 2 – індивідуальний податковий номер (ІПН) покупця – платника ПДВ. Найменування платника ПДВ (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності) зазначати в графі 2 не потрібно.

У графі 3 зазначається період складання платником податку податкових накладних. Постачальники, які застосовують квартальні строки звітності з ПДВ, у графі 3 таблиці 1 повинні зазначати не звітний період (квартал), а період складання податкових накладних, тобто місяць. Тому, якщо, наприклад, податкову накладну складено 16 лютого 2016 року, то в графі 3 необхідно зазначити «02_2016».

На заповнення графи 3 таблиці 1 додатка Д5 слід звернути увагу й новоствореним платникам ПДВ. Для них перший звітний (податковий) період починається з дня реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця (пп.«а» п.202.1 ст.202 ПКУ, п.1 розділу ІІ Порядку № 21). Тому, якщо реєстрацію платником ПДВ (присвоєння ІПН) проведено, наприклад, 16 лютого 2016 року, то вперше декларацію з ПДВ і додаток Д5 до неї необхідно подати за звітний період – березень 2016 року, зазначивши в розділі І декларації операції з постачання товарів/послуг за період з 16.02.2016 р. по 31.03.2016 р. включно. При розшифруванні податкових зобов’язань у розрізі покупців у графі 3 таблиці 1 необхідно правильно зазначити період складання податкових накладних: за покупцями лютого (з 16 по 29 число) слід зазначити «02_2016», а за покупцями березня – «03_2016». У разі якщо одному й тому самому покупцю постачання здійснювалися і в лютому, і в березні, то податкові зобов’язання в розрізі ІПН такого покупця слід розшифрувати окремо за лютий та окремо за березень.

Крім того, період складання податкової накладної, зазначений постачальником у графі 3 таблиці 1, має відповідати періоду, зазначеному покупцем у графі 3 таблиці 2 додатка Д5. Відомості з додатка Д5 використовуються працівниками органів ДФС під час проведення перевірок для виявлення розбіжностей у показниках звітності постачальника та покупця.

У графі 4 відображаються обсяги постачань (без урахування ПДВ) покупцю, ІПН якого зазначено в графі 2. Слід звернути увагу, що всі обсяги постачань (без урахування ПДВ), здійснені протягом місяця на адресу конкретного покупця, зазначаються загальною сумою незалежно від ставки оподаткування (20% та 7%). Обсяги постачань, що оподатковуються ПДВ за ставкою 0%, звільнені від оподаткування або не є об’єктом оподаткування, у графі 4 таблиці 1 не відображаються.

У графах 5 та 6 таблиці 1 зазначається сума податкових зобов’язань, розрахована відповідно за ставками податку в розмірі 20% та 7%.

Крім розшифрування податкових зобов’язань у розрізі ІПН покупців-платників ПДВ слід зазначити податкові зобов’язання в розрізі умовних ІПН: у таблиці 1 заповнюється рядок із відповідним умовним ІПН рядка «Інші в розрізі умовних ІПН»¹. При цьому обсяг постачань (графа 4) і сума податку за відповідною ставкою (графи 5 та 6) у таких рядках відображаються сумарно.

Після розшифрування податкових зобов’язань у розрізі ІПН покупців, у тому числі в розрізі умовних ІПН, загальні обсяги постачань і суми нарахованого при таких постачаннях податку (окремо за кожною ставкою податку) зазначаються в рядку «Усього за звітний період…». У графі 4 цього рядка необхідно зазначити сумарний обсяг постачань (без урахування ПДВ), а в графах 5 та 6 – суму нарахованих податкових зобов’язань за ставками 20% і 7% відповідно. Якщо платником податку у звітному періоді здійснювалися операції з постачання необоротних активів², то обсяги таких постачань і суму нарахованого при цьому ПДВ необхідно зазначити в окремому рядку «постачання необоротних активів». Нижче наведено приклад заповнення розділу І додатка Д5 до декларації з ПДВ за лютий 2016 року.

Розділ І. Податкові зобов’язання

Таблиця 1. Операції на митній території України, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення товарів на митну територію України

(грн.)

---

* 12400 грн. – загальний обсяг операцій з постачання товарів/послуг покупцю з ІПН 384576776812. При цьому обсяг постачань, що оподатковуються ПДВ за ставкою 20%, становить 12000 грн., а обсяг постачань, що оподатковуються ПДВ за ставкою 7%, – 400 грн.;

* 180000 грн. – загальний обсяг операцій з постачання, при здійсненні яких податкові накладні покупцям не видавалися, у тому числі 175000 грн. – обсяг постачань, що оподатковуються ПДВ за ставкою 20%, і 5000 грн. – обсяг постачань, що оподатковуються ПДВ за ставкою 7%;

* 130000 грн. – обсяг операцій з постачання товарів/послуг неплатникам ПДВ у лютому, з яких 125000 грн. – обсяг постачань, що оподатковуються ПДВ за ставкою 20%, і 5000 грн. – за ставкою податку 7%.

Розділ ІІ «Податковий кредит»

Розділ ІІ додатка Д5 складається з двох таблиць: таблиці 2 та таблиці 3.

У таблиці 2 розшифровується сума податкового кредиту звітного періоду в розрізі контрагентів-постачальників (рядки 10.1 та 10.2 податкової декларації).

У графі 1 таблиці 2 зазначається порядковий номер (як і в графі 1 таблиці 1), а у графі 2 – ІПН контрагента – постачальника. Найменування постачальника (прізвище, ім’я та по батькові – для фізособи – суб’єкта підприємницької діяльності) не зазначається.

У графі 3 зазначається період складання податкової накладної або її «замінників»³ постачальником, ІПН якого зазначено в графі 2. Звертаємо увагу, у графі 3 таблиці 2 (як і в графі 3 таблиці 1) необхідно зазначати місяць складання податкової накладної або її «замінника», а не дату чи звітний період. Наприклад, для податкових накладних, складених постачальником у лютому 2016 року, і за якими платником податку у звітному періоді відображається податковий кредит, у графі 3 таблиці 2 слід зазначити «02_2016».

У графі 4 проставляється позначка «+» у разі, якщо суми податку включаються платником податку до податкового кредиту за касовим методом згідно з п.187.10 ст.187 ПКУ. Необхідність такої позначки пов’язана зі збільшенням платнику податку ліміту для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) на суму податку, зазначену в податкових накладних, складених до 01.07.2015 р., але включену до податкового кредиту після цієї дати. Це вимога п.34¹ підрозділу 2 Розділу ХХ ПКУ: «для платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 цього Кодексу, у розрахунку суми ЈНакл беруть участь суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 1 липня 2015 року. Такі суми податку беруть участь у розрахунку суми ЈНакл на підставі податкової декларації з податку за звітний період, у якому платник податку, що застосовує касовий метод податкового обліку, відповідно до пункту 187.10 статті 187 цього Кодексу включає такі суми податку до податкового кредиту (з урахуванням вимог пункту 198.6 статті 198 цього Кодексу) у зв’язку із застосуванням касового методу податкового обліку». У формі податкової декларації з ПДВ суми, включені до податкового кредиту за касовим методом, окремо не відображаються.

У графі 5 зазначаються обсяги придбань (без урахування ПДВ). Обсяги придбань без ПДВ або придбань із ПДВ за ставкою 0% у цій графі не зазначаються, оскільки таблиця 2 додатка Д5 заповнюється лише при заповненні рядків 10.1 та/або 10.2 декларації.

У графах 6 та 7 зазначається сума податкового кредиту за ставкою 20% та 7%.

Якщо протягом місяця платником ПДВ здійснено кілька операцій з придбання товарів/послуг у одного постачальника та податкові накладні зареєстровані в ЄРПН, то за цим постачальником у таблиці 2 заповнюється один рядок: у графі 2 зазначається його ІПН, а обсяг таких придбань (графа 5) і сума податкового кредиту (графа 6 та/або 7) відображається загальним підсумком. Однак це не поширюється на ситуації, коли за податковими накладними, складеними постачальником в одному місяці, платник податку відображає податковий кредит за різними правилами. Наприклад, на підставі двох податкових накладних, складених постачальником в одному з минулих періодів (місяці), та зареєстрованих у ЄРПН, платник податку відобразив податковий кредит у декларації за лютий 2016 року. При цьому за однією податковою накладною застосовується правило «365 днів» (п.198.6 ст.198 ПКУ), за іншою – касовий метод (п.187.10 ст.187 ПКУ). Незважаючи на те, що податкові накладні складено в одному місяці та одним постачальником, дані за ними не можна відображати в одному рядку таблиці 2. Це пов’язано з необхідністю окремого відображення операцій з придбання товарів/послуг, за якими податковий кредит відображається за касовим методом. При цьому в графі 4 таблиці необхідно зробити позначку «+» (див. приклад заповнення розділу ІІ додатка Д5 до декларації з ПДВ за лютий 2016 року). Таким чином, у цьому прикладі в таблиці 2 буде заповнено два рядки з однаковими ІПН постачальника (у графі 2) та однаковими періодами складання податкових накладних (у графі 3).

У разі якщо податковий кредит звітного періоду сформований платником податку на підставі податкових накладних, складених одним постачальником, але в різних періодах (місяцях), то в таблиці 2 кількість заповнених рядків за цим постачальником (у графі 2 зазначається один і той самий ІПН) відповідатиме кількості періодів складання податкових накладних (графа 3).

Як і при розшифруванні покупців (таблиця 1), після розшифрування постачальників платнику податку необхідно підрахувати підсумкові суми (числові показники граф 5, 6 та 7 підсумовуються в рядку «Усього за звітний період…»). У разі якщо у звітному періоді платник ПДВ придбавав (споруджував) необоротні активи та відобразив за ними податковий кредит, то після заповнення підсумкового рядка йому необхідно додатково зазначити обсяг придбаних (споруджених) у звітному періоді необоротних активів і суму «вхідного» ПДВ.

Крім того, із загальної суми придбань і загальної суми податкового кредиту (за ставкою 20% та 7% відповідно) слід окремо відобразити обсяги придбань і суму «вхідного» ПДВ, включену до податкового кредиту за касовим методом згідно з п.187.10 ст.187 ПКУ. Потім із зазначених придбань і сум необхідно виділити окремо придбання та суми податку, включені до податкового кредиту поточного періоду на підставі податкових накладних, складених постачальниками до 01.07.2015 р. (сума податку за такими податковими накладними є додатковою сумою збільшення ліміту для реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування в ЄРПН відповідно до п.34¹ підрозділу 2 Розділу ХХ ПКУ). Нижче наведено приклад заповнення розділу ІІ додатка Д5 до декларації з ПДВ за лютий 2016 року.

Розділ ІІ. Податковий кредит

Таблиця 2. Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7%

(грн.)

* У графі 4 проставляється позначка «+» у випадку, якщо суми податку включаються до складу податкового кредиту за касовим методом відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу.

---

* 54000 грн. – це загальний обсяг операцій з придбання товарів/послуг у постачальника з ІПН 225452121245. При цьому обсяг придбань, що оподатковуються ПДВ за ставкою 20%, становить 42000 грн., а обсяг придбань, що оподатковуються ПДВ за ставкою 7% – 12000 грн.

У таблиці 3 розділу ІІ додатка Д5 у розрізі ІПН постачальників розшифровуються обсяги придбань і суми податку, включені до податкового кредиту у другому півріччі 2015 року згідно з п.187.10 ст.187 ПКУ та на підставі податкових накладних, складених такими постачальниками до 01.07.2015 р. Ця таблиця підлягала заповненню та поданню у складі додатка Д5 лише один раз разом із декларацією за перший звітний період 2016 року (січень або І квартал). Сума підсумкових показників графи 5 та 6 цієї таблиці становить додаткову суму, на яку платнику податку одноразово збільшено ліміт для реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування в ЄРПН. Вище було зазначено, що можливість такого збільшення ліміту для реєстрації з’явилася після внесення змін до ПКУ та появи в підрозділі 2 Розділу ХХ Кодексу нового п.34¹. Порядок реалізації цієї норми, у тому числі в частині сум «вхідного» ПДВ, включених платником податку до складу податкового кредиту в липні-грудні 2015 року, наведено в п.9 Порядку № 569.

Оформлення та подання додатка Д5 до органів ДФС

Форма додатка Д5, так само як і форма податкової декларації з ПДВ, містить заголовну частину. Її заповнення істотно не відрізняється від заповнення заголовної частини декларації. У ній також потрібно зазначити, за який звітний (податковий) період подається додаток, з якою декларацією (з позначкою «0110», «0121» – «0123»/«0130»), найменування та реквізити платника ПДВ тощо. Як і для інших додатків, у заголовній частині додатка Д5 не потрібно зазначати назву органу ДФС, ознаку підприємства. Усе це зазначається в декларації.

Вартісні показники в графах 4, 5 та 6 таблиць 1 і 3, графах 5, 6 та 7 таблиці 2 заповнюються у гривнях (п.4 розділу ІІІ Порядку № 21).

Оскільки додаток Д5 подається до органів ДФС разом із декларацією з ПДВ, дата його подання має відповідати даті подання декларації. Ініціали та прізвища посадових осіб, які склали/підписали додаток Д5, їхні реєстраційні номери облікової картки платників податків зазначаються ті самі, що й у декларації.

Виправлення помилок

У практичній діяльності бухгалтера може виникнути потреба у виправленні помилок, допущених у додатку Д5 при розшифруванні контрагентів – покупців і постачальників. Наприклад, неправильно зазначено ІПН, некоректно зазначено обсяги постачань/придбань між контрагентами тощо. При цьому у відповідних рядках декларації суми податкових зобов’язань і податкового кредиту можуть бути визначені правильно. Самостійне виправлення помилок, допущених при заповненні додатка Д5, здійснюється шляхом подання Уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, до якого додається додаток Д5 з позначкою «Уточнюючий» (проставляється позначка «х» у службовому полі 013).

У разі виправлення помилок, що не вплинули на правильність визначення показників податкової декларації та, відповідно, показників підсумкових рядків таблиць 1, 2 або 3 додатка Д5, до графи 4 Уточнюючого розрахунку переносяться показники з податкової декларації з ПДВ, додаток до якої уточнюється, до графи 5 – усі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок (у цьому разі вони дорівнюватимуть показникам графи 4). Графа 6 Уточнюючого розрахунку не заповнюється.

Виправлення помилок у записах контрагентів у додатку Д5 проводиться способом коригування.

Порядок виправлення помилок розглянемо на прикладі трьох стандартних ситуацій.

Приклад 1. Виправлення запису неправильно зазначеного ІПН контрагента (покупця або постачальника).

Для виправлення такої помилки бухгалтеру необхідно:

• повторити помилковий запис із неправильним ІПН контрагента (при цьому вартісні показники в графах 4, 5 та 6 таблиці 1 або в графах 5, 6 та 7 таблиці 2 зазначаються зі знаком «-»);
• зробити правильний запис за операціями з контрагентом (зазначається правильний ІПН і заповнюються всі графи відповідних таблиць, включаючи вартісні показники граф 4 – 7);
• підсумковий рядок «Усього за звітний період…» не заповнюється.

Приклад 2. Виправлення записів із некоректно зазначеними вартісними показниками між контрагентами.

Для виправлення такої помилки бухгалтеру необхідно:

• відобразити суми уточнення в розрізі контрагентів (зі знаком «+» відображаються не в повному обсязі задекларовані суми за операціями з одним контрагентом, зі знаком «-» – надміру задекларовані суми за операціями з іншим контрагентом). За потреби зменшити обсяг постачання та суму ПДВ за покупцем з умовним ІПН у таблиці 1 додатка Д5 з позначкою «Уточнюючий» необхідно здійснити новий запис за конкретним покупцем-платником ПДВ у загальному порядку (ІПН, обсяг постачань, сума ПДВ), а в рядку «Інші в розрізі умовних ІПН» і в рядку з відповідним умовним ІПН зменшити обсяги постачання та суми ПДВ;
• підсумковий рядок «Усього за звітний період…» не заповнюється.

Приклад 3. Заниження/завищення сум постачань (придбань) і сум податку в додатку Д5 за минулі звітні (податкові) періоди.

Ця помилка в додатку Д5 є прямим наслідком помилки, допущеної в декларації з ПДВ. Занизивши або завищивши суму податкових зобов’язань/податкового кредиту в декларації за один із минулих звітних періодів, платник податку, крім виправлення помилки в декларації, повинен виправити помилку й у додатку Д5. Для цього разом з Уточнюючим розрахунком слід подати уточнюючий додаток Д5.

Наприклад, платнику ПДВ необхідно виправити суму податкових зобов’язань, відображених у рядку 1.1 декларації за один із минулих звітних (податкових) періодів. Для цього необхідно подати Уточнюючий розрахунок і, відповідно, уточнити суму податкових зобов’язань у розрізі контрагентів-покупців у таблиці 1 додатка Д5, зазначивши ІПН покупця (або заповнивши рядок «Інші в розрізі умовних ІПН») з правильними (зі знаком «+») або неправильними (зі знаком «-») обсягами постачань (графа 4) та відповідно правильними («+») або неправильними («-») сумами ПДВ (графа 5 та/або 6) із зазначенням періоду (місяця), у якому податкову накладну складено або її необхідно було скласти. Залежно від результату виправлення помилки (збільшення або зменшення суми податкових зобов’язань) підсумковий рядок «Усього за звітний період…» матиме додатне або від’ємне значення.

Порядок виправлення помилки, допущеної в рядках 10.1 та/або 10.2 декларації з ПДВ, аналогічний розглянутому вище. У цьому разі в уточнюючому додатку Д5 підлягає заповненню таблиця 2.

Документи

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ);
2. Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну України від 28.01.2016 р. № 21 (Порядок № 21).
3. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569, у редакції постанови КМУ від 30.12.2015 р. № 1177 (Порядок № 569).