Облік необоротних активів і малоцінних активів: концепція підсистеми

У типовій формі підтримується бухгалтерський і податковий облік необоротних активів підприємства, які використовуються на підприємстві, а саме:

• Основних засобів;

• Нематеріальних активів;

• Інших необоротних матеріальних активів, зокрема малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА) і бібліотечних фондів;

• Капітальних інвестицій.

Крім того, у межах розділу розглянемо особливості обліку експлуатації особливої категорії запасів — малоцінних швидкозношуваних предметів (МШП). Ці активи обліковуються за подібними принципами до МНМА (груповий і позабалансовий облік), а операції відображаються за допомогою одного й того самого документообігу.

Підсистема обліку необоротних активів складається з трьох окремих частин, кожна з яких оперує своїм набором об'єктів (документів, довідників, регістрів, документів) і відповідає за певний розділ обліку активів підприємства. Кожну частину підсистеми "Облік НА і малоцінних активів" також називатимемо підсистемою або підсистемою другого рівня.

У цьому розділі описується ведення обліку за допомогою кожної частини підсистеми, але для коректного обліку того чи іншого об'єкта необхідно правильно вибрати підсистему обліку, тому спочатку розглянемо теоретичні особливості обліку різних груп необоротних активів і принципи вибору підсистем для їх обліку:

Основні засоби. Облік активів ведеться пооб'єктно на субрахунках рахунку 10. Основна особливість обліку полягає в тому, що витрати на їх придбання або виготовлення належать до витрат капітального характеру та підлягають амортизації, тобто розподілу вартості на весь строк їх використання. Для обліку цих активів у типовій конфігурації призначена підсистема другого рівня "Основні засоби";

Інші необоротні матеріальні активи — обліковуються на субрахунках рахунку 11:

Аналітичний облік таких активів може вестися:

• пооб'єктно, аналогічно основним засобам, з нарахуванням амортизації (зокрема й методом — 50% -50%). Для цього слід використовувати підсистему "Основні засоби";

• кількісно за групами однорідних об'єктів. Для таких об'єктів амортизація нараховується протягом першого місяця їх використання в розмірі 100 відсотків від їх вартості. Згідно з інструкцією із застосування плану рахунків, таким чином можна вести облік малоцінних необоротних активів і бібліотечних фондів. У цій ситуації варто застосувати підсистему "Малоцінні активи";

Вартість таких активів не має визначального значення для правил бухгалтерського обліку, однак визначає правила податкового обліку:

Матеріальні необоротні вартістю понад 1000 грн. (розмір суми визначається ПКУ і може змінюватися з часом) для цілей податкового обліку обов'язково включаються до складу відповідної групи активів і підлягають амортизації. Такий облік можливий лише в межах підсистеми "Основні засоби";

Активи вартістю менше 1000 грн. не амортизуються, а включаються до вартості на момент введення у використання. Така схема обліку може бути реалізована і в підсистемі "Основні засоби", і в підсистемі "Малоцінні активи"

Нематеріальні активи. Облік нематеріальних активів ведеться пооб'єктно. Такі активи підлягають амортизації. Для обліку нематеріальних активів у типовій конфігурації призначена підсистема другого рівня "Нематеріальні активи";

Малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП). До МШП належать матеріальні активи зі строком корисної служби до одного року. У момент передання в експлуатацію МШП списуються з обліку підприємства на витрати (тобто виключаються зі складу активів) і обліковуються надалі поза балансом в оперативному кількісному обліку. У податковому обліку МШП обліковуються у складі витрат у момент введення у використання. Для обліку цих активів у типовій конфігурації призначена підсистема "Малоцінні активи".