Введення залишків взаєморозрахунків з контрагентами

У цій статті буде надано рекомендації щодо введення залишків за взаєморозрахунками з контрагентами. У межах цієї статті ми розглянемо ті особливості, які стосуються бухгалтерського та податкового обліку взаєморозрахунків і впливають на правильність формування проводок.

Рекомендації актуальні для прикладного рішення «Бухгалтерія для України», редакція 1.2. Для введення початкових залишків необхідно скористатися спеціалізованою формою введення залишків (меню «Підприємство» - «Введення початкових залишків»). У формі, що відкрилася, слід вибрати рахунок, за яким будемо вносити залишки, наприклад 36(63), і натиснути кнопку «Ввести залишки за рахунком» або додати новий документ у списку, що з'явився при подвійному клацанні. Докладніше про роботу цієї обробки можна прочитати в статтях «Порядок введення початкових залишків» і «Налаштування режиму введення залишків».

Рисунок 1 – виклик форми для заповнення залишків взаєморозрахунків

У розділі вводяться залишки дебіторської та кредиторської заборгованості в розрахунках з покупцями, постачальниками та іншими контрагентами в національній та іноземних валютах.

Інформацію про контрагентів і договори з ними має бути внесено до відповідних довідників. У конфігурації Договір слугує як аналітичний розріз обліку для поділу розрахунків з контрагентом за однотипними видами операцій (з постачальником/покупцем - запаси, послуги; з комітентом/комісіонером - комісійні операції; бартерний - бартерні операції із запасами; інше - інші операції). При цьому договори в конфігурації можуть не збігатися з реальними (паперовими) договорами.

Договір з контрагентом є обов'язковим розрізом в обліку взаєморозрахунків.

Для кожного договору з контрагентом вноситься така інформація:

• вид заборгованості: дебіторська або кредиторська;
• сума боргу у валюті договору, а також курс цієї валюти на дату введення залишків;
• для договорів в іноземній валюті також зазначається Сума боргу - сума в національній валюті;
• рахунок обліку заборгованості: зазначається саме той рахунок обліку, на якому обліковується сформована заборгованість, автоматичне виділення авансів не здійснюється; наприклад, для обліку авансу, що надійшов від покупця, зазначається рахунок 681, а не 36;
• документ розрахунків: може бути зазначений, якщо за договором ведеться облік за документами розрахунку.

Рисунок 2 – можливість вибору документа розрахунків залежно від виду договору

Під час введення початкових залишків зазначається «Документ розрахунків з контрагентами (ручне введення)», який автоматично генерується системою на дату введення залишків. При погашенні заборгованості буде зазначено той самий документ розрахунків.

Рисунок 3 – формування документа розрахунків (ручний облік)

• тип контрагента: зазначається, чи сформована заборгованість у результаті операцій купівлі або продажу товарів (робіт, послуг):
• для договорів з покупцями та постачальниками завжди зазначається відповідний тип;
• комісіонер виступає як покупець, якщо реєструється заборгованість за реалізовані ним товари, і як постачальник, якщо реєструється заборгованість за нарахованою комісійною винагородою;
• комітент виступає як постачальник, якщо реєструється заборгованість за реалізовані товари, і як покупець, якщо реєструється заборгованість за нарахованою комісійною винагородою. Докладніше про операції комісії, зокрема про внесення залишків комісійних товарів, можна прочитати в статтях «Введення залишків запасів, прийнятих на комісію» і «Введення залишків запасів, переданих на комісію»;
• для договорів з іншими контрагентами тип контрагента не має значення.

Для формування правильних рухів за податковими регістрами також необхідно внести додаткову інформацію:

• вид розрахунків:
• вид «розрахунки» зазначається, якщо заборгованість сформована в результаті операції купівлі-продажу або отриманої передоплати;
• вид «повернення» зазначається, якщо заборгованість сформована в результаті повернення товарів або оплати за товари, що підлягають поверненню.

Організації-платники податку на прибуток (ПДВ) вводять дані, необхідні для податкового обліку заборгованості:

• розрахунки за тару: прапорець заповнюється, якщо заборгованість сформована в результаті передання поворотної тари або внесення за неї застави;

Рисунок 4 – вплив прапорця «Розрахунки за тару» на рухи за податковими регістрами

• немає ПН: прапорець заповнюється, як правило, при розрахунках з постачальниками в разі, якщо від них на момент введення залишків не надійшла податкова накладна на поставлені товари або отриману передоплату. В окремих випадках прапорець може заповнюватися при розрахунках з покупцями, за угодами з якими не виписано податкову накладну;
• взаєморозрахунки закриті: не отримана (не виписана) податкова накладна може бути у двох випадках:
  • угоду завершено, здійснено і відвантаження (поставку), і оплату, немає лише податкової накладної. Прапорець «взаєморозрахунки закриті» заповнюється;
    
    Рисунок 5 – вплив прапорців «Немає ПН» і «Взаєморозрахунки закриті» на проводки з ПДВ
  • угоду не завершено, відбулася лише 1-ша подія. Прапорець не заповнюється;
    
    Рисунок 6 – вплив прапорця «Немає ПН» на проводки з ПДВ
• поставка основних фондів: прапорець заповнюється, якщо заборгованість сформована в результаті купівлі/продажу основних засобів.
  
  Рисунок 7 – вплив прапорця «Поставка основних фондів» на рухи за податковими регістрами
• податкове призначення: точне зазначення податкових реквізитів потрібне в разі, якщо фіксується передоплата, що надійшла за договором, який передбачає складний податковий облік. У такому разі для коректного закриття операції в податковому обліку при реєстрації відвантаження (поставки) потрібно буде зазначити те саме податкове призначення і ту саму статтю. Податкове призначення обов'язково слід зазначати також і для договорів, що передбачають простий податковий облік. У цьому випадку для коректного закриття операції в податковому обліку при реєстрації другої події (відвантаження, оплати) достатньо буде зазначити те саме податкове призначення. Докладніше про відмінності «простого» та «складного» податкового обліку можна прочитати в статті «Механізм податкового обліку, реалізований у конфігураціях на базі 1С:Підприємства 8».

Розглянемо конкретні приклади заповнення документа «Введення початкових залишків: Взаєморозрахунки з контрагентами»:

1. Кредиторська заборгованість постачальнику за отриманий товар:

Рисунок 8 – приклад заповнення (ми винні постачальнику за відвантажений товар)

2. Дебіторська заборгованість постачальника за отриманий аванс:

Рисунок 9 – приклад заповнення (постачальник повинен нам відвантажити товар на суму отриманого авансу)

3. Дебіторська заборгованість покупця за відвантажений товар:

Рисунок 10 – приклад заповнення (нам винен покупець за відвантажений товар)

4. Кредиторська заборгованість перед покупцем за отриману передоплату:

Рисунок 11 – приклад заповнення (ми повинні покупцю відвантажити товар у рахунок отриманої передоплати)