Порядок визнання витрат та їх склад для розрахунку податкового зобов'язання з податку на прибуток визначається розділом III ПКУ. Витрати платника податку визнаються у звітному періоді на підставі підтвердних первинних документів бухгалтерського обліку (у тому числі складених нерезидентами відповідно до правил інших країн), а також інших документів, передбачених вимогами ст.44 ПКУ щодо підтвердження даних, зазначених у податковій звітності (регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством). Види витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та їх склад наведено у ст.138 ПКУ.Порядок визнання витрат та їх склад. Собівартість товарів, робіт, послуг. Витрати, які не враховуються при визначенні об'єкта оподаткування
У цій статті описано методику оформлення операцій фінансового лізингу в обліку підприємства ? лізингоодержувача, реалізовану в типовій конфігурації «Бухгалтерія для України», редакція 1.2. Методика також застосовна для конфігурацій «Управління торговим підприємством для України», редакція 1.2 та «Управління виробничим підприємством для України», редакція 1.3.
Амортизація – це систематичний розподіл амортизованої вартості основних засобів, інших необоротних і нематеріальних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації) (пп.14.1.3 ст.14 ПКУ).Загальні положення. Правила нарахування амортизації. Методи нарахування амортизації. Витрати, що не підлягають амортизації
Платники збору – водокористувачі, які використовують воду, одержану шляхом забору води з водних об'єктів (<b><i>первинні водокористувачі</i></b>) та/або від первинних або інших водокористувачів (<b><i>вторинні водокористувачі</i></b>), і використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту та рибництва:Загальні положення. Платники збору. Об'єкт оподаткування. Ставка збору. Сплата збору. Строки та порядок подання звітності. Склад звітності та порядок її складання. Документи
Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (Декларація), яку зобов’язані складати та подавати контролюючому органу підприємства – платники податку на прибуток, затверджено Наказом № 872<sup>1</sup>. Ця форма містить, серед іншого, поля (рядки) та спеціальний додаток ВП Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку(и)<sup>4</sup> (додаток ВП), що заповнюються у разі виправлення самостійно виявлених платником податку помилок, допущених під час обчислення податку на прибуток.Загальні положення. Подання уточнюючого розрахунку (Декларації)
Перед нарахуванням податкового зобов’язання з ПДВ платник цього податку повинен визначити, чи є здійснювана ним операція з постачання товарів/послуг об’єктом оподаткування. Однак навіть якщо операція є об’єктом оподаткування, не слід поспішати з нарахуванням податкового зобов’язання. Не виключено, що для цієї операції ПКУ передбачає пільговий режим оподаткування. Застосування пільги дозволяє платнику податків не нараховувати податкове зобов’язання і, як наслідок, звільняє його від сплати сум податку до бюджету.Загальні положення. Порядок заповнення додатка Д6. Таблиця 1. Таблиця 2. Таблиця 3. Таблиця 4. Оформлення та подання додатка Д6 до органів ДПС. Документи
Для кожного податку (збору) законодавчо визначаються платники податку (збору), об’єкт оподаткування, база оподаткування, ставка податку (збору), порядок обчислення, строк і порядок подання звітності про обчислення та сплату податку (збору), строк і порядок сплати. Крім цього для податку (збору) також можуть установлюватися податкові пільги.Загальні положення. Форма та Порядок заповнення Звіту про пільги. Розрахунок суми пільги з податку на прибуток. Розрахунок суми пільги з ПДВ. Звільнення від обкладення ПДВ операцій з постачання товарів (послуг). Операції, що обкладаються ПДВ за нульовою ставкою. Спеціальні режими оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства. Подання Звіту про пільги до органів ДПС. Виправлення помилок, допущених під час складання Звіту про пільги. Відповідальність. Документи
Для більшості підприємств службове відрядження — звичайна справа. Адже успішне просування свого бізнесу як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку потребує від підприємства здійснення комплексу заходів: формування мережі філій; проведення маркетингових досліджень; укладення договорів тощо. І без відряджень працівників тут не обійтися. Водночас відрядження на підприємстві є об’єктом пильної уваги контролюючих органів з точки зору їх документального оформлення, обліку тощо. Отже, обліку відряджень на підприємстві слід приділяти відповідну увагу. Основою для цього є нормативно-правові документи.Нормативно-правові документи. Службове відрядження як вид господарської операції. Види та цілі відряджень. Відряджені особи (кого можна направити у відрядження). Положення про службові відрядження на підприємстві
Укладати договори з нерезидентами на надання ними послуг можуть не лише суб’єкти господарювання, зареєстровані платниками ПДВ, а й резиденти України – неплатники ПДВ. Ці суб’єкти господарювання, так само як і платники ПДВ, у разі якщо місце постачання послуг знаходиться на митній території України, вважаються податковими агентами нерезидента з метою нарахування податкових зобов’язань, тобто особами, відповідальними за нарахування та сплату ПДВ до бюджету, про що прямо зазначено в п.180.2 ст.180 ПКУ. І так само як платники ПДВ, неплатники ПДВ несуть відповідальність за порушення порядку нарахування та сплати податкових зобов’язань при отриманні від нерезидентів послуг з місцем їх постачання на митній території України. Це передбачено п.208.5 ст.208 ПКУ. Нагадаємо, ст.208 ПКУ називається Оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких знаходиться на митній території України, і саме вона визначає особливості нарахування ПДВ при імпорті послуг. Про те, що дія цієї статті Кодексу поширюється однаковою мірою на платників і неплатників ПДВ, зазначено в її першому пункті – п.208.1: <i>цією статтею встановлюються правила оподаткування при постачанні особою-нерезидентом, яка не зареєстрована як платник податку, послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України, особі, зареєстрованій як платник податку, або будь-якій іншій юридичній особі – резиденту</i>.Загальні положення. Особлива форма звітності з ПДВ. Оформлення та подання Розрахунку до органів ДПС. Документи
Наведені у статті приклади відтворювалися в конфігурації «Бухгалтерія для України» (редакція 1.2). Методика, описана у статті, актуальна для конфігурацій «Управління торговельним підприємством для України» (редакція 1.2) та «Управління виробничим підприємством для України» (редакція 1.3). <a name="obshchie-svedeniya"></a><h2>Загальні відомості</h2>
У цій статті описується методика налаштування параметрів для нарахування амортизації основних засобів виробничим методом відповідно до п.26 П(С)БО 7. <table class="important" border="0" width="100%"> <tbody> <tr> <td><strong>Важливо!</strong> <br />У бухгалтерському та податковому обліку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, <strong>крім «виробничого» методу в податковому обліку</strong> (пп.138.3.1 ст.138 ПКУ).</td> </tr> </tbody> </table>
Наведені в методиках рекомендації моделювалися в конфігурації «Управління торговим підприємством для України», редакція 2.1, починаючи з версії 1.2.29. <a name="obshchie-polozheniya"></a><h2>Загальні положення</h2> <ol> <li>Згідно з листом Державного комітету статистики від 04.07.2014 р. № 09.3-6/145-14 працівники, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, не включаються до середньооблікової чисельності штатних працівників.</li> <li>Відповідно до ст.119 КЗпП працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, гарантується збереження місця роботи, посади і середнього заробітку.</li> <li>Нарахування середнього заробітку мобілізованим працівникам здійснюється відповідно до Порядку №100.</li> <li>Протягом усього періоду мобілізації показник середньоденної заробітної плати не може змінюватися. Дані висновки зроблені на підставі листа Мінсоцполітики від 11.08.2014 р. №1146/13/84-14.</li> <li>Відповідно до пп.«і» пп.165.1.1 ст.165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається «сума грошового забезпечення (у тому числі в натуральній формі), що надається військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період». Таким чином, зазначені виплати не обкладаються ПДФО.</li> <li>Згідно з пп.1.7 п.16<sup>1</sup> підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які відповідно до розділу IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп.165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 ст.165 ПКУ. Оскільки зазначені виплати відповідно до пп.«і» пп.165.1.1 ст.165 ПКУ не обкладаються ПДФО, отже, вони не підлягають обкладенню військовим збором.</li> <li>Середній заробіток, що компенсується з бюджету мобілізованим працівникам, у звіті за формою № 1ДФ відображається з ознакою «128» (соцвиплати з бюджету).</li> <li>Згідно з ч.7 ст.7 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок із виплат, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.</li> <li>Згідно з Порядком від 14.04.2015 р. № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», у звіті з ЄСВ середній заробіток, що компенсується з бюджету, відображається в таблиці 6 окремим рядком із кодом категорії застрахованої особи 48.</li> </ol>
